Ухвала

від 24.02.2015 по справі 826/4774/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Київ К/800/39961/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Луцак А.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 року

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2013 року

по справі №826/4774/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Еско-Капітал»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Еско-Капітал» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2013 року №0000072204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Еско-Капітал», за результатами якої відповідачем 20.03.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072204, яким за порушення п. 135.1, п. 135.5 ст. 135, п. 137.4, п.137.8 ст. 137, пп. 153.8.1 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп. 7.6.1, пп.7.6.3, пп.7.6.4 п.7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 8163695,00 грн.

На думку податкового органу, позивачем порушено вимоги податкового законодавства в частині не віднесення до складу доходів сум відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселями ТОВ «ІФЦ «Аквітанс» на загальну суму 16577000, грн. та за векселями ПП «ЮБ «Аквітанс» на загальну суму 12538000,00 грн.

Відповідач вважає, що з моменту вступу в силу змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність», з 15 січня 2012 року вексель перестав бути об'єктом інвестиційної діяльності, а тому він не є цінним папером і не повинен оподатковуватись згідно Податкового кодексу України за правилами, встановленими для оподаткування цінних паперів.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Еско-Капітал» є професійним учасником на фондовому ринку згідно з ліцензією на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів, виданою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 30.06.2011 року, серія АВ №581423 та відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Судами попередніх інстанцій досліджено операції з векселями, які проводилися Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Еско-Капітал» через торговців цінними паперами, які є професійними учасниками на фондовому ринку, що здійснюють діяльність з торгівлі цінними паперами - брокерську діяльність та дилерську діяльність, відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та частини першої статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після, настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Згідно п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому, облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Прибуток відображається в складі доходів, а збитки переносяться на зменшення фінансових результатів по цим операціям в наступних періодах. Фінансовий результат від операцій з векселями відображається в рядку 3 Додатку ЦП.

Додаток «Цінні папери» до Декларації про прибуток складається з 2 таблиць (частин). В таблиці 1 відображається фінансовий результат по операціям з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними права. Прибуток від таких операцій з таблиці 1 переноситься в рядок 03.20 Додатку ІД.

Положення пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначають «відступлення права вимоги» як операцію з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Порядок оподаткування операцій з відступлення права вимоги встановлений п. 153.5 ст. 153 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що облік та оподаткування операцій з векселями, які згідно норм чинного законодавства України являються цінними паперами, необхідно здійснювати за правилами п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, а не п. 153.5 ст. 153 цього Кодексу, як зазначено податковим органом.

Виключення векселя із об'єктів інвестиційної діяльності не позбавляють його статусу цінного паперу в силу законодавства.

Пунктом 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У пункті третьому підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України наведені особливості застосування положень п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу, зокрема зазначено, що протягом 2012-2015 років (починаючи з другого півріччя 2012 року) від'ємне значення об'єкта оподаткування, що утворилося станом на 1 січня 2012 року, враховується платниками з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше у розмірі 25 відсотків від суми такого від'ємного значення на рік.

При цьому, платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 - 2015 років.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 28.09.2011 року № 1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за № 1215/19953, від'ємний результат від операцій з цінними паперами не переноситься до Декларації з податку на прибуток до ряд. 03. ІД - інші доходи, і тому відповідно не може вплинути на «від'ємне значення об'єкта оподаткування», яке відображається в ряд. 07 Декларації з податку на прибуток - об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності.

З урахуванням зазначених положень Податкового кодексу України, позитивний результат від торгівлі цінними паперами, розрахований згідно із п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, включаються до доходів у податковій декларації з податку на прибуток підприємств (рядком 03 ІД), що містить данні Додатка ІД Декларації, що включає позитивний результат від торгівлі цінними паперами, (рядок 03.20 Додатка ЦП Декларації). Цей результат, як окремий показник, також не може призвести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, який регулюється пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток, оскільки даний від'ємний фінансовий результат за своєю суттю є витратами на придбання цінних паперів (які не продані на даний час), що були понесені у минулих податкових періодах.

Зменшення податковим органом від'ємного значення фінансового результату від операцій з цінними паперами не відповідає вимогам чинного податкового законодавства України.

Позивачем понесено відповідні суми витрат та отримано суми доходів у зв'язку із здійсненням операцій з цінними паперами (купівля-продаж), які у відповідності із наведеними вище вимогами Податкового кодексу України мали обліковуватися в окремому обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що не заслуговують на увагу доводи податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.153.5. Податкового кодексу України в частині не віднесення до складу доходів сум відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселями ТОВ «ІФЦ «Аквітанс», ПП «ЮБ «Аквітанс», оскільки договір про відступлення права вимоги позивачем не укладався, а укладені договори купівлі-продажу векселів є оплатними договорами, реальність яких відповідачем не заперечується.

Відповідачем зазначено, що у перевіряємий період позивачем здійснювались операції по продажу акцій емітентів, щодо яких згідно рішень судів визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, визнано недійсними установчі документи з моменту їх реєстрації та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі, у зв'язку з чим позивачем порушено пп. 153.8.1 п. 153.8 cт. 153 Розділу III Податкового кодексу України та пп. 4.1.6 п.4.1 cт. 4 Закону № 334/94-ВР.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відносно ВАТ «Гранд Індастрі груп» міститься запис «зареєстроване», та зазначено, що відносно ТОВ «Гранд Індастрі груп» внесено запис «припинено» за результатами зміни організаційно-правової форми.

В матеріалах справи відсутні відомості про зупинення обігу акцій ВАТ «Гранд Індастрі груп» та про анулювання Свідоцтва про випуск акцій.

Згідно ч. 2 ст. 47 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.121998 року за № 222 затверджений Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, яким визначений порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій.

Законодавством України не встановлено обмежень обігу акцій до моменту опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Податковим органом зазначено про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Еско-Капітал» пп. 135.5.1 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, занижено валовий дохід на суму процентів у розмірі 1964843,61 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивачем укладено договори відступлення права вимоги, а саме: договір відступлення права вимоги від 28.04.2012 року, за яким ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» передано позивачу заборгованість по кредитному договору від 02.11.2011 року № 490-021111 в сумі 12157264,04 грн., яка складається з заборгованості по кредиту та відсотків; договір відступлення права вимоги від 28.04.2012 року, за яким ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» передано позивачу заборгованість по кредитному договору від 14.05.2007 року № 23-140507 в сумі 18554506,00 грн., яка складається з заборгованості по кредиту та відсотків.

Згідно акту перевірки у період з 29.04.2012 року по 30.09.2012 року нараховані відсотки по кредитному договору від 02.11.2011 року № 490-021111 в розмірі 30% річних на суму заборгованості по кредиту в розмірі 11373480,00 грн. складають у 2 кварталі 2012 року в сумі 582322,17 грн. та у 3 кварталі 2012 року в сумі 857672,26 грн.

По кредитному договору від 14.05.2007 року № 23-140507 в розмірі 20,3% річних на суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 18554506,00 грн. та складають у 2 кварталі 2012 року в сумі 524849,18 грн.

З наявної в матеріалах справи податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року не вбачається будь-яких нарахувань здійснених згідно кредитних договорів.

Відповідно до пп. 135.5.1 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України до складу інших доходів відносяться доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами.

Згідно пп. 137.16 ст.137 Податкового кодексу України датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу (розділ III Податкового кодексу України). Податковий кодекс України містить спеціальну норму щодо оподаткування операцій по уступці права вимоги

У п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України вказано, що при першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.

Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.

Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.

З урахуванням зазначених положень та відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року позивачем правомірно задекларовано всі операції, що пов'язані з витратами та доходами за операціями відступлення права вимоги.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2013 року по справі №826/4774/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 27.02.2015 р.