Постанова

від 03.03.2015 по справі 910/19820/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. справа№ 910/19820/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Положенцев Т.В.

відповідача - Кошелєва М.О.

третьої особи - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.11.2014 р.

у справі № 910/19820/14 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Приватного підприємства «Альфа-Іміджбуд»

до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

третя особа Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва

про стягнення 55 351,45 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Приватне підприємство «Альфа-Іміджбуд» звернулось з позовом до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором надання послуг № 205 від 12.08.2013 р. за каналізаційні послуги у загальноосвітніх закладах Дарницького району м. Києва на суму 55 351,45 грн, з яких 47 366,00 грн - сума основного боргу, 1 658,45 грн - 3% річних, 6 327,00 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.09.2014 р. було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2014 р. у справі № 910/19820/14 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 47 366,00 грн, 1 199,07 грн 3% річних та 6 114,64 грн інфляційних втрат, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2014 р., Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про повну відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що він проводить розрахунки з позивачем за договором через Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва. Сума заборгованості у розмірі 47 366,00 грн зареєстрована в Управлінні Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва 23.12.2013 р. та буде оплачена по мірі надходження бюджетних коштів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/19820/14, а розгляд справи призначено на 19.02.2015 р.

У судовому засіданні 19.02.2015 р. було оголошено перерву до 03.03.2015 р.

В засідання суду, призначене на 03.03.2015 р., представник третьої особи вдруге не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

12.08.2013 р. між Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - замовник) та Приватним підприємством «Альфа-Іміджбуд» (далі - підрядник) підписано договір № 205 на послуги каналізаційні у загальноосвітніх навчальних закладах Дарницького району (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується у 2013 році надати послуги каналізаційні у загальноосвітніх навчальних закладах Дарницького району, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги на умовах, визначених цим договором.

Ціна цього договору становить 65 524,20 грн (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення підрядником акту наданих послуг, підтвердженого підписом, печаткою уповноважених осіб управління освіти і представників закладів освіти.

Як передбачено п. 4.2 договору, розрахунки здійснюються в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що у випадку затримки оплати послуг замовником, як бюджетною установою (через відсутність коштів на розрахунковому рахунку), замовник зобов'язується провести оплату наданих підрядником послуг протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів на свій рахунок.

У відповідності до п. 12.1 договору невід'ємною частиною цього договору є перелік послуг - додаток № 1, дислокація навчальних закладів - додаток № 2.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, свої зобов'язання за договором № 205 на каналізаційні послуги у загальноосвітніх навчальних закладах Дарницького району від 12.08.2013 р. не виконав, виконані роботи не оплатив, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість у сумі 47 366,00 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно з ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (п. п. 4, 6 ст. 882 ЦК України).

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлено, що на виконання умов зазначеного договору позивач виконав роботи на загальну суму 47 366,00 грн, що підтверджується актом № 1/1 приймання виконаних будівельних робіт та актом № 1/2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 р.

Вказані акти були підписані сторонами та скріплені їх печатками без зауважень.

Крім того, мотивованої відмови від приймання виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт відповідачем не виявлено.

Стосовно доводів скаржника про те, що строк виконання зобов'язання за договором ще не настав, оскільки відповідач є бюджетною установою та проводить розрахунки з позивачем через управління Державного казначейства Дарницького району ГУДКУ у м. Києві після надходження цільових коштів, колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.3 договору фінансові зобов'язання замовника за цим договором виникають в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з п. 4.6 договору у випадку затримки оплати послуг замовником, як бюджетною установою (через відсутність коштів на розрахунковому рахунку), замовник зобов'язується провести оплату наданих підрядником послуг протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів на свій рахунок.

Таким чином, вищевказаними пунктами договору сторони визначили строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на дію особи, яка не є стороною такого договору.

Як передбачено ст. 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 528 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Встановлення пунктами договору залежності виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт від наявності надходження бюджетних коштів суперечить приписам ст. 617 ЦК України, виходячи зі змісту якої випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 та постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2012 р. у справі № 5011-16/4107-2012.

Крім того, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. № 15/5027/715/2011, у постанові Верховного Суду України від15.05.2012 р. № 11/446.

Відповідно до п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією про перерахування заборгованості за договором № 205 від 12.08.2013 р.

Оскільки вказану претензію відповідачем було отримано 20.12.2013 р., що підтверджується підписом представника відповідача на вказаній претензії, тому строк виконання зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт є таким, що настав з 27.12.2013 р. (семиденний строк від дня пред'явлення вимоги).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги Приватного підприємства «Альфа-Іміджбуд» про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 205 на каналізаційні послуги у загальноосвітніх навчальних закладах Дарницького району від 12.08.2013 р. у сумі 47 366,00 грн є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 658,45 грн та інфляційні втрати у сумі 6 327,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що 3% річних та інфляційні втрати були нараховані починаючи з вересня 2013 року.

Враховуючи те, що строк виконання відповідачем обов'язку щодо сплати коштів за виконані підрядні роботи у розмірі 47 366,00 грн настав 27.12.2013 р., тому нарахування 3% річних необхідно здійснювати починаючи з 28.12.2013 р., а інфляційні втрати - починаючи з січня 2014 року (оскільки у грудні 2013 року прострочення відповідача було менше 15 днів).

Судова колегія погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, а тому вимоги в цій частині є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню 3% річних у сумі 1 199,07 грн, а також інфляційні втрати у сумі 6 114,64 грн.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.11.2014 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 17.11.2014 р. у справі № 910/19820/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/19820/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран