Постанова

від 25.02.2015 по справі 804/20768/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р. Справа № 804/20768/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача представника відповідача свідків Гусакової О.Б. Донцова Є.Е. ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Софія-2010» до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Софія-2010» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Першотравенського відділення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про та скасування податкового повідомлення-рішенняСхідно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002422200 від 28.11.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем без проведення будь-якої перевірки підприємства. Посадових осіб податкового органу не було допущено до перевірки, що підтверджується належними доказами, ніяких первинних документів фінансово-господарської діяльності підприємство до перевірки не надавало. Таким чином, висновки акту перевірки є необґрунтованими. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються, зокрема, на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Недоліки, на думку податкового органу, в первинних документах, не є такими, що мають наслідком визнання правочинів нікчемними внаслідок відсутності господарських операцій.Враховуючи наведене, податковеповідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002422200 від 28.11.2014 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду здійснено заміну відповідача по справі з Першотравенського відділення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Східно-Дніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши свою позицію наступним. Перевірку Приватного підприємства «Софія-2010» проведено з дотриманням вимог чинного законодавства. В ході перевірки підприємством не надано документів на вимогу податкового органу, про що складено акт. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів, які не мали можливості здійснити надання послуг в зазначеному в первинних документах обсязі. Вказані контрагенти також не мають достатнього обсягу ресурсів для здійснення виду господарської діяльності, вказаного в договорах. Первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача вказаними в акті перевірки контрагентами. Угоди між позивачем та зазначеними підприємствами укладені з метою штучного створення податкового кредиту. В зв'язку з наведеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, свідків, суд приходить до наступного висновку.

Приватне підприємство «Софія-2010» зареєстровано 21.10.2010 р.,включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 36517458та перебуває на обліку в Східно-Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

04.11.2014 р. Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено наказ № 482 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Софія-2010».

На підставі наказу виписані направлення №№ 392/22, 393/22 від 04.11.2014 р.

В направленнях міститься підпис посадової особи Приватного підприємства «Софія-2010» про пред'явлення направлень та вручення наказу 05.11.2014 р.

05.11.2014 р. Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 27/22/36517458 про відмову Приватного підприємства «Софія-2010» від надання документів.

05.11.2014 р. листом № 05-2/11 Приватне підприємство «Софія-2010» повідомило податковий орган про відсутність підстав для проведення перевірки, призначеної наказом від 04.11.2014 р. № 482 та про можливість надання документів в разі наявності підстав для проведення перевірки.

11.11.2014 р. Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Софія-2010» з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа» за травень 2012 р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Відім» за липень та серпень 2013 р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Левіан-Торг» за лютий 2014 р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Інвест 2013» за березень 2014 р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст-Консалт» за квітень 2014 р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційна Транспортна Агенція України» за липень 2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки складено акт № 556/22/36517458 від 18.11.2014 р.

Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені Приватним підприємством «Софія-2010»:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа» за травень 2012 р. на суму 9 600,00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «Відім» за липень та серпень 2013 р. на суму 12 000,00 грн. та 4 320,00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «Левіан-Торг» за лютий 2014 р. на суму 38 842,00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Інвест 2013» за березень 2014 р. на суму 15 007,00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст-Консалт» за квітень 2014 р. на суму 52 225,00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційна Транспортна Агенція України» за липень 2014 р. на суму 28 250,00 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.

За перевіряємий період встановлено взаємовідносини Приватного підприємства «Софія-2010» з контрагентами, які допустили порушення податкового законодавства, а саме, не мають ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Крім того, первинні документи по окремим контрагентам до перевірки не надані, а документи, отримані на запит податкового органу, надісланий до проведення перевірки, мають недоліки.

В акті перевірки контролюючий орган прийшов до висновку, що Приватним підприємством «Софія-2010» господарські операції з вказаним в акті перевірки контрагентами здійснені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування податкового кредиту та валових витрат по ланцюгу постачання.

Копію акту направлено податковим органом на адресу підприємства та отримано позивачем 20.11.2014 р.

28.11.2014 р. на підставі акту перевірки № 556/22/36517458 від 18.11.2014 р. Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0002422200.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами надано копії наступних документів: договорів,специфікацій, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, відомостей по рахунку, актів виконаних робіт, рахунків-фактур.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 про обставини проведення перевірки Приватного підприємства «Софія-2010» повідомила наступне. Отримавши наказ та направлення на перевірку свідок та її співробітник здійснили виїзд за юридичною адресою підприємства. Керівник Приватного підприємства «Софія-2010» отримав копію наказу та розписався в направленнях, після чого пропустив перевіряючих до приміщення підприємства. На вимогу посадових осіб податкового органу директор пояснив, що вважає перевірку безпідставною та відмовився від надання первинних документів фінансово-господарської діяльності підприємства. Наступного дня працівники контролюючого органу повторно прибули на підприємство, до них вийшов заступник директора та пояснив, що керівник відсутній, первинних документів не надав. Отримати запити про надання документів з чітко визначеним переліком документів посадові особи Приватного підприємства «Софія-2010» відмовились. Вважаючи перевірку розпочатою, при складанні акту перевірки були використані первинні документи, надані позивачем раніше на запити податкового органу.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 надав аналогічні пояснення.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Уразі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником.

У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України).

Згідно до п.п. 44.6, 44.7 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сумм податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територіюУкраїни (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територіюУкраїни за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сумм податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такітовари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового період у, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податковогоперіоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до п.п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.1995 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за N 168/704 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Доводи представника позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки не приймаються судом до уваги, оскільки акт перевірки містить посилання на те, що за наслідками отримання податкової інформації від інших податкових органів виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податковогозаконодавства та відомості про ненадання підприємством первинних документів на запити податкового органу. В судовому засіданні представники відповідача підтвердили зазначене та вказали про отримання від позивача документів на окремі запити в обсязі, недостатньому для того, щоб контролюючий орган прийшов до висновку про відсутність порушень без проведення перевірки. Інформація про отримані первинні документи міститься в акті перевірки та відображена в додатку до акту.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вручено керівнику Приватного підприємства «Софія-2010» копію наказу та пред'явлено направлення на перевірку, що підтверджується підписом директора підприємства в направленнях.

Відповідно до положень ст. 81 Податкового кодексу України відмова платника податку від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки допускається лише з підстав непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків перелічених в цій статті документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог законодавства.

Наявність такої підстави не доведена позивачем.

Крім того, згідно до вимог ст. 44 Податкового кодексу України, в разі наявності у платника податків первинних документів та ненадання їх вчасно контролюючому органу такий платник може надати документи після проведення перевірки та до прийняття рішення.

Позивач вказаним правом не скористався.

Акт перевірки № 556/22/36517458 від 18.11.2014 р. отриманий позивачем, проте, первинних документів до податкового органу надано не було.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період Приватне підприємство «Софія-2010» мало господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа», Товариством з обмеженою відповідальністю «Відім», Товариством з обмеженою відповідальністю «Левіан-Торг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Інвест 2013», Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст-Консалт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційна Транспортна Агенція України».

Приватним підприємством «Софія-2010» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа» (Постачальник) укладено договір поставки № 1005 від 10.05.2012 р.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 розділу 1 договору Постачальник зобов'язується поставити та передати товар Покупцеві у власність, а Покупець - прийняти товар та оплатити його.

Найменування, одиниці виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці, ціна за одиницю продукції, узгоджуються Сторонами окремо і вказуються у видаткових накладних.

Згідно до видаткових накладних на підставі договору здійснювалась поставка дизельного пального.

Доказів транспортування товару, актів здачі-прийняття виконаних робіт представником позивача не надано.

У видатковій накладній № 530/19 від 30.05.2012 р. відсутні наступні обов'язкові реквізити: місце складання документу; посада та прізвище особи, яка отримала товар.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа» здійснює наступний основний вид господарської діяльності: 59.11 виробництво кіно- та відео фільмів, телевізійних програм.

Відповідно до акту перевірки в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 32013000000000142 від 08.10.2013 р. встановлено, що шляхом створення ряду підприємств, в т.ч. ТОВ «Акцент-Медіа», групою осіб здійснювалась діяльність, направлена на формування незаконного податкового кредиту та витрат підприємствам-контрагентам реального сектору економіки.

Згідно акту перевірки первинні документи щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Акцент-Медіа» були надані Приватним підприємством «Софія-2010» на запит податкового органу від 15.07.2014 р. № 4978/10/04-15-22-026. Первинні документи надані також в судове засідання.

Згідно акту перевірки податковим органом було направлено на Приватне підприємство «Софія-2010» запит від 31.07.2014 р. № 5511/10/04-15-22-026 про надання документів та письмових пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Левіан-Торг». На запит первинних документів не надано.

З первинних документів, наданих до матеріалів справи, вбачається наступне.

Приватним підприємством «Софія-2010» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Левіан-Торг» (Виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг № 25-1/11 від 25.11.2013 р.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 розділів 1, 2 договору Виконавець виходячи зі своїх технічних можливостей надає транспортні послуги вказаними в договорі вантажними автомобілями.

Замовник зобов'язаний: надати заявку з зазначенням дати завантаження, адреси завантаження та відвантаження, контактні телефони відповідальних осіб, найменування та вагу вантажу; забезпечити заправку вантажних автомобілів; вести табель обліку робочого часу автотранспорту.

При цьому, в товарно-транспортних накладних № 17-1/02 від 17.02.2014 р., № 03-3/02 від 03.02.2014 р. вказано транспортні засоби, не зазначені в договорі.

Акти виконаних робіт не містять відомостей в обґрунтування вартості робіт. Позивачем не надано документів, з яких вбачалося б кількість залучених до виконання робіт осіб, витрат часу, використання техніки та інструментів.

Крім того, підприємством не надано вказаних в договорі заявок, табелів обліку робочого часу автотранспорту та доказів здійснення заправки автомобілів.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Левіан-Торг» здійснює наступний основний вид господарської діяльності: 46.90. неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно акту перевірки на письмовий запит податкового органу від 17.09.2014 р. № 6791/10/04-15-22-026 підприємством були надані первинні документи на підтвердження господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційна транспортна Агенція України». Первинні документи надані також в судове засідання.

Приватним підприємством «Софія-2010» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційна транспортна компанія України» (Виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг № 26-06 ТП від 26.06.2014 р.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 розділів 1, 2 договору Виконавець виходячи зі своїх технічних можливостей надає транспортні послуги з доставки вантажів згідно із заявками Замовника.

Замовник зобов'язаний: надати заявку з зазначенням дати завантаження, адреси завантаження та відвантаження, контактні телефони відповідальних осіб, найменування та вагу вантажу.

Підприємством не надано вказаних в договорі заявок, доказів здійснення оплати послуг.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційна Транспортна Агенція України» здійснює наступний основний вид господарської діяльності: 46.90. неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно до даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України транспортні засоби, які були задіяні для перевезення вантажу, не належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Інформаційна Транспортна Агенція України».

Відповідно до довідки 1-ДФ кількість осіб, працюючих на підприємстві в період надання послуг становила 1 особа.

Також, в договорі зазначено як контрагент підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційна транспортна компанія України», а в інших документах - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційна Транспортна Агенція України».

Згідно акту перевірки податковим органом було направлено на Приватне підприємство «Софія-2010» запит від 27.08.2014 р. № 6216/10/04-15-22-026 про надання документів та письмових пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Траст Консалт». На запит первинних документів не надано.

З первинних документів, наданих до матеріалів справи, вбачається наступне.

Приватним підприємством «Софія-2010» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст Консалт» (Виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг № 24-2/03 від 24.03.2014 р.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 розділів 1, 2 договору Виконавець виходячи зі своїх технічних можливостей надає транспортні послуги з доставки вантажів згідно із заявками Замовника.

Замовник зобов'язаний: надати заявку з зазначенням дати завантаження, адреси завантаження та відвантаження, контактні телефони відповідальних осіб, найменування та вагу вантажу; забезпечити заправку вантажних автомобілів; вести табель обліку робочого часу автотранспорту.

Приватним підприємством «Софія-2010» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст Консалт» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 24-1/03 від 24.03.2014 р.

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця пісок кар'єрний, пісок річковий, будівельні товари, металопластикові вироби, дизельне пальне.

Підприємством не надано вказаних в договорі поставки заявок, табелів обліку робочого часу автотранспорту та доказів здійснення заправки автомобілів, доказів сплати за отримані послуги та придбані товари.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст Консалт» здійснює наступний основний вид господарської діяльності: 69.10 діяльність у сфері права.

Згідно акту перевірки податковим органом було направлено на Приватне підприємство «Софія-2010» запит від 27.08.2014 р. № 6216/10/04-15-22-026 про надання документів та письмових пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Торг Інвест 2013». На запит первинних документів не надано.

З первинних документів, наданих до матеріалів справи, вбачається наступне.

Приватним підприємством «Софія-2010» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Інвест 2013» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 10/2 від 10.02.2014 р.

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця дизельне пальне.

Приватним підприємством «Софія-2010» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг Інвест 2013» (Виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг № 10/1 від 10.02.2014 р.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 розділів 1, 2 договору Виконавець виходячи зі своїх технічних можливостей надає транспортні послуги з доставки вантажів згідно із заявками Замовника.

Замовник зобов'язаний: надати заявку з зазначенням дати завантаження, адреси завантаження та відвантаження, контактні телефони відповідальних осіб, найменування та вагу вантажу; забезпечити заправку вантажних автомобілів; вести табель обліку робочого часу автотранспорту.

Підприємством не надано вказаних в договорі поставки заявок, табелів обліку робочого часу автотранспорту та доказів здійснення заправки автомобілів, доказів сплати за отримані послуги.

Згідно до довідки 1-ДФ кількість осіб, працюючих на підприємстві в період надання послуг становить 5 осіб.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-Інвест 2013» здійснює наступний основний вид господарської діяльності: 46.90. неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно акту перевірки податковим органом було направлено на Приватне підприємство «Софія-2010» запит від 27.08.2014 р. № 6216/10/04-15-22-026 про надання документів та письмових пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Відім». На запит первинних документів не надано.

З первинних документів, наданих до матеріалів справи, вбачається наступне.

Приватним підприємством «Софія-2010» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відім» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 24/6 від 24.06.2013 р.

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця пісок.

Підприємством не надано доказів здійснення оплати за товар.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Відім» здійснює наступний основний вид господарської діяльності: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

В товарно-транспортних накладних по підприємствам ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Траст Консалт», ТОВ «Торг-Інвест 2013», ТОВ «Відім» зазначені одні й ті самі транспортні засоби: КАМАЗ АХ 8715 АМ, РЕНО 08-100 ВІ, КАМАЗ АЕ 2666 ВІ, КАМАЗ 7378 АС, КАМАЗ 529-13 АА.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.»

Враховуючи наведене, позивачем надано не достатньо первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа», Товариством з обмеженою відповідальністю «Відім», Товариством з обмеженою відповідальністю «Левіан-Торг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Інвест 2013», Товариством з обмеженою відповідальністю «Траст-Консалт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційна Транспортна Агенція України».

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 «статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.»

Як вже зазначалося, позивачем не надано достатньої кількості первинних документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

З аналізу норм чинного законодавства, які регулюють виникнення у платника податків права на податковий кредит вбачається, що підставою виникнення у платника такого права є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Доводи позивача стосовно того, що реальність виконання поставок та надання послуг з боку спірних постачальників та виконавців в адресу платника підтверджується необхідними первинними документами (договорами, податковими накладними, рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими документами), що містять необхідні для цілей оподаткування відомості про господарські операції та підтверджують факт їх реального виконання не приймаються судом до уваги в зв'язку з наступним.

Позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального виконання спірних поставок продукції та надання послуг в адресу позивача, доказів можливості придбання товарів контрагентами від іншого контрагента для подальшого продажу товару позивачу та залучення третіх осіб контрагентами для надання послуг. З матеріалів, наданих податковим органом, вбачається відсутність у постачальників товарів та виконавців послуг об'єктивної можливості поставити продукціюта надати послуги через недостатність ресурсів,не встановлення первинних документів про залучення спірними постачальниками та виконавцями послуг третіх осіб до виконання зазначених поставок та надання послуг.

Наведені обставини свідчать про невідповідність інформації у поданих позивачем первинних документах змісту розглядуваних операцій.

Слід зазначити, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товар справді придбавався а послуги отримувались позивачем, але не в тих осіб, що зазначені в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право на податковий кредит.

Позивачем не обґрунтовано і наявності ділової мети у розглядуваних операціях, не надано обґрунтувань залучення для надання послуг контрагентів, які знаходяться на віддаленій відстані, а саме, в м. Києві, м. Полтаві.

Позивачем також не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів зі спірними постачальниками та виконавцями послуг. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Зазначеної правової позиції дотримується Вищій адміністративний суд України в ухвалі від 13.11.2013 р. по справі № К/800/11613/13.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002422200 від 28.11.2014 р. відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства «Софія-2010» не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VI від 08.07.2011 р. ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсоткирозміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальноїзаробітної плати та не більше 4розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На момент подачі позову до суду мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становив 1 827,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено частково судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 481,00 грн.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 1 355,30 грн. підлягає стягненню з Приватного підприємства «Софія-2010» до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Софія-2010» до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Судові витрати в розмірі 1 355,30 грн. стягнути з Приватного підприємства «Софія-2010» до Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 27.02.215 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова