Рішення

від 05.03.2015 по справі 910/9869/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015Справа №910/9869/14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СЕМАТ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Стайл Інтер'єр Буд"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне мале підприємство "Інтербуд"

про розірвання договору та стягнення 255 216,46 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

від позивача Журавель Р.О. (за довіреністю)

Мельник Л.А.(дов. від 22.01.2015)

від відповідача Поліщук Д.В.(дов. від 17.06.2014)

від третьої особи Куценко О.С.(директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СЕМАТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Стайл Інтер'єр Буд" про розірвання договору та стягнення 255 216,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору субпідряду № 27 від 27.12.2013 За твердженням позивача, ним було виконано, а відповідачем не оплачено роботи на суму 241 619,56 грн. (акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, який не було підписано та погоджено відповідачем).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 було порушено провадження у справі № 910/9869/14, розгляд останньої призначено на 24.06.2014.

20.06.2014 через канцелярію суду від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечив, сторони надали усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 розгляд справи було відкладено на 01.07.2014.

01.07.2014 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі. У вказаних поясненнях відповідач зазначив, що виконує будівельні роботи на підставі договору субпідряду на виконання будівельних робіт № 23/13 від 17.10.2013, укладеного з приватним малим підприємством "Інтербуд". Замовником об'єкту (будівництво Будинку культури на 700 місць в м. Каневі по вул. Енергетиків 7 під Шевченківський культурний центр) відповідно до договору субпідряду № 27 від 27.12.2013 (спірний договір) є виконавчий комітет Канівської міської ради в особі першого заступника міського голови Ренькаса І.О. Фінансування об'єкту здійснюється замовником за рахунок коштів державного бюджету. Крім того, відповідач зазначив, що через неналежне виконання позивачем умов спірного договору щодо належного оформлення документів (актів № КБ-2), відповідач не має можливості розпочати процес приймання робіт та здачі цих робіт генпідряднику для того, щоб мати можливість вимагати фінансування прийнятих робіт.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надав усні пояснення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку залучити до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватне мале підприємство "Інтербуд".

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що для вирішення даної справи необхідне роз'яснення питань щодо обсягів та вартості робіт, виконаних відповідно до спірного договору, що потребує спеціальних знань, з метою повного і об'єктивного розгляду справи, суд ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 р. призначив судову експертизу по справі № 910/9869/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 було зупинено провадження у справі № 910/9869/14 до проведення експертизи та отримання висновків експертів.

Через канцелярію суду надійшов лист з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 9739/9740/14-42 з клопотанням судових експертів про надання додаткових документів.

Розглянувши клопотання судового експерта, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2014 було поновлено провадження у справі № 910/9869/14.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2014 задоволено клопотання судового експерта № 9739/9740/14-42 від 08.08.2014, погоджено проведення судової експертизи у справі № 910/9869/14 у строк, що складає більше трьох місяців.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Семат" забезпечити оплату експертизи.

Зобов'язано учасників процесу надати у розпорядження судових експертів, які будуть проводити експертизу у справі № 910/9869/14 наступні документи:

- проектно-кошторисну документацію на загально-будівельні роботи надземної частини (внутрішнє оздоблення) об'єкту Будівництво Будинку культури на 700 місць в м. Каневі по вул. Енергетиків 7 під Шевченківський культурний центр - яка передбачена пунктом 2.1 Договору субпідряду № 27 від 27.12.2013 р.;

- договірну ціну (Додаток № 1 до Договору субпідряду № 27), яка передбачена пунктом 2.1 Договору субпідряду № 27 від 27.12.2013 р.;

- виконавчу документацію, у випадку її складання, (акти огляду прихованих робіт, дефектні акти, виконавчі креслення) на роботи, зазначені в акті № 3 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в.

Зупинено провадження у справі № 910/9869/14 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Справу передано для подальшого розгляду судді Головатюку Л.Д. у зв"язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Удалової О.Г.

Суддя Головатюк Л.Д. ухвалою суду від 07.11.2014 прийняв справу № 910/9869/14 до свого провадження.

24.12.2014 до господарського суду м. Києва надійшов висновок судового експерта та повернулися матеріали справи № 910/9869/14 з експертної установи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

З огляду на те, що до господарського суду м. Києва надійшов висновок судового експерта та повернулися матеріали справи з експертної установи, суд поновив провадження у справі та призначив її розгляд у судовому засіданні з викликом представників сторін на 05.02.2015.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 05.02.2015 прибули представники позивача та третьої особи, дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 05.03.2015.

В судове засідання 05.03.2015 прибули представники позивача, відповідача, третьої особи, дали пояснення по справі.

Представники позивача подали суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просять суд:

1. Розірвати договір субпідряду № 27 від 27.12.2013.

2. Стягнути з відповідача 203 707,96 грн. основного боргу, 3 748,23 грн. пені, 5 642,43 грн. 3% річних.

3. Стягнути з відповідача 10 360,00 грн. витрат по проведення експертизи.

4. Стягнути з відповідача судові витрати.

5. Стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі на розсуд суду.

Суд прийняв дану заяву.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СЕМАТ» (далі ТОВ «БК «СЕМАТ», позивач, Субпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЙЛ ІНТЕР»ЄР БУД» (далі ТОВ «СТАЙЛ ІНТЕР»ЄР БУД», відповідач. Підрядник) укладено договір субпідряду № 27 (далі Договір).

Згідно з умовами Договору позивач зобов'язався виконати на підставі проектно-кошторисної документації та згідно діючих будівельних норм з використанням власних матеріалів, власними силами і засобами та здати Підряднику наступні роботи:«Загально будівельні роботи наземної частини (внутрішнє оздоблення)» Об'єкту „Будівництво Будинку культури на 700 місць в м. Каневі по вул. Енергетиків 7 під Шевченківський культурний центр, а відповідач оплатити виконані Роботи.

Як свідчать матеріали справи, 13.01.2014 позивач звернувся до відповідача з листом № 2 де зазначив, що на об'єкті відсутня вся необхідна робоча документація, що призводить до простою та порушує терміни до виконання. Але відповідач проігнорував даний лист, аргументуючи тим, що проект ще знаходиться на погодженні і фактично його немає. Роботи до виконання нам зазначав представник відповідача в особі головного інженера.

21.01.2014 так як проводити роботи без погодження з проектним інститутом було не правомірним, позивач запросив рішення проектантів по одному з етапів проведення робіт, але відповідач проігнорував дане звернення.

В відповідності до умов договору фінансування виконаних робіт позивачем, здійснюється відповідачем поетапно:

- Перший етап - авансовий платіж для придбання будівельних матеріалів;

- Другий етап - оплата в відповідності до актів приймання виконаних робіт (КБ-2; КБ-3).

30.12.2013, керуючись п.5 п. 5.1. Договору, відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 1 010 000,00 грн. (один мільйон десять тисяч гривень, 00 копійок).

24.02.2014 сторони підписали Акт виконаних робіт №1- сума якого складає - 879 699,20 грн. При прийомі відповідачем виконаних робіт зауваження,претензії, виявлення дефектів,недоробки, були відсутні.

27.02.2014 сторони підписали Акт виконаних робіт №2 - сума якого складає - 130 300,80 грн. При прийомі відповідачем виконаних робіт зауваження,претензії, виявлення дефектів , недоробки, були відсутні.

Загальна сума по Актам виконаних робіт складає - 1 010 000,00 грн. (один мільйон десять тисяч гривень, 00 копійок), що є підтверджуючим фактом відпрацювання позивачем отриманого авансу.

05.03.2014 позивач відправив відповідачу Акт виконаних робіт на погодження.

28.03.2014 позивач звернувся з листом № 2803/1, яким передав для підписання відповідачу Акт виконаних робіт №3 повторно.

Проте, відповідач акт не підписав та зазначив, що акти які були підписані позивачем раніше потрібно перепідписати та перерахувати роботи дотримуючись ДСТУ.

Проте, вказане твердження суперечить п.3 п.п. 32 договору, згідно якого договірна ціна тверда і визначається у відповідності до проектно - кошторисної документації, поточних цін на матеріальні ресурси, що склалися в регіоні на момент укладення Договору та розраховується згідно з ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» зі змінами та доповненнями.

27.03.2014 комісія в складі представника позивача - Шепелева Сергія Володимировича (головного інженера ТОВ « БК « СЕМАТ») та представника відповідача Гречко І.М., шляхом взаємних замірів встановили повну відповідність по актам за формою КБ 2В.Про що складено Акт здачі - приймання виконаних робіт.

Однак, відповідач після підтвердження об'ємів свої зобов'язання перед позивачем не виконав.

Згідно з висновком експертизи, вартість виконаних робіт за Договором субпідряду №27 від 27.12.2013, перелік яких наведено в акті виконаних робіт (форма №КБ-2в) за березень 2014 року №3, на об'єкті «Будівництво Будинку культури на 700 місць в м. Каневі по вул. Електриків 7 під Шевченківський культурний центр» складає 203 707,96 грн.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що не виконання позивачем робіт в обсязі передбаченому договором не є наслідком неправомірної поведінки відповідача, а зумовлено порушеннями умов договору з боку самого позивача.

Проте, відповідач не навів достатніх аргументів та доказів в підтвердження своєю позиції.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що зменшені вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак суд застосовує норми що регулюють даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт, то позовні вимоги про стягнення з нього основного боргу в розмірі 203 707,96 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в розмірі визнаному судом обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5 642,43 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом встановлено, що згідно розрахунку позивача 3% річних становлять 5 642,43 грн., проте судом здійснено перерахунок даної суми і згідно розрахунку суду вона становить: 5 274,08 грн. Отже, суд задовольняє позовні вимоги в розмірі розрахованому судом:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 203707.96 28.03.2014 - 05.02.2015 315 3 % 5274.08 Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу в у відповідності з п. 14.3 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість, яка у нього утворилась перед позивачем за виконані роботи, останній нарахував відповідачеві пеню на підставі пункту 14.3 договору, яка складає 3 748,23 грн.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 3 748,23 грн. З цією сумою суд погоджується, так як позивачем вона розрахована арифметично вірно.

Що стосується позовних вимог позивача про розірвання договору, то суд зазначає, що згідно п. 4.1. договору даний договір набуває чинності та діє до 01.04.2014, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Оскільки щодо розрахунку відповідача за виконані позивачем роботи суд вже стягнув з відповідача заборгованість, то строк договору закінчився 01.04.2014, а відтак позовні вимоги в частині розірвання договору задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 30 000,00 грн.

В підтвердження вказаних витрат позивач надав суду:

- Договір про надання адвокатських послуг від 30.04.2014 №300414.

- Квитанція до прибуткового касового ордеру від 30.04.2014 № 30.04.2014.

- Квитанція до прибуткового касового ордеру від 01.08.2014 №01.08.2014.

- Копія свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю.

- Ордер від 05.02.2014.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 вказано, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару визначені, зокрема, у правилах адвокатської етики.

Таку позицію підтримує Вищий господарський суд України, зокрема в постанові від 26.03.2013 по справі №5011- 47/13958-2012 та додатковій постанові від 03.06.2013 по справі №6/5025/784/12.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що у відповідності з пунктом 6.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У зв'язку з наведеним суд частково задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи , послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СЕМАТ" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стайл Інтер'єр Буд" (01033, м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 1, офіс 254, код ЄДРПОУ 37101368) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія «СЕМАТ» (08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Ілліча, буд. 5, код ЄДРПОУ 37816969) основний борг в розмірі 203 707 (двісті три тисячі сімсот сім) грн. 96 коп., пеню в розмірі 3748(три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 23 коп., 3% річних в сумі 5274(п'ять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 08 коп., витрати на правову допомогу в сумі 10 000(десять тисяч) грн. 00 коп., 10 342(десять тисяч триста сорок дві) грн. 39 коп. витрат на проведення експертизи та 4 254(чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 61 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 10.03.2015