Ухвала

від 26.02.2015 по справі 804/3851/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2015 рокусправа № 804/3851/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представників позивача: Майстата Олександра Олександровича

представника відповідача: Бейгул Альбіни Григорівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Головне управління ДФС України у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2014 року №№0000112210, 0000122210, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000112210 та № 0000122210 від 04 березня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що перевірка правильності класифіації та кодування товарів, класифікація товарів в УКТЗЕД і прийняття відповідного класифікаційного рішення є обов'язком митниці. При переміщенні товару через митний кордон України перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за митними деклараціями проводилась митним органом на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Зауважень щодо правильності заповнення декларацій стосовно класифікації та кодування товару підчас митного оформлення не було, тобто митний орган погодився з відомостями про товар, визначений в ВМД за 2011-2012 р..

Не погодившись з постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що згідно експертного висновку лабораторних досліджень зазначений товар не піддавався високотемпературному впливу та не набув ознаку - вогнетривкість, з урахуванням якої здійснювалась його класифікація при митному оформленні. Тобто податкові повідомлення-рішення були правомірні та обґрунтовані.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Посилається на те, що в апеляційній скарзі не зазначено в чому полягає обґрунтованість та правомірність оскаржуваних повідомлень-рішень, зазначає про практику розгляду ВСУ подібних спорів.

В судовому засіданні представники сторін свої позиції щодо рішення суду першої інстанції підтримали, надали пояснення, аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі та запереченнях (викладено вище).

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" щодо дотримання вимог законодавства України при митному оформленні товару за митними деклараціями (за кодом УКэТЗЕД 2519909000):

- №110050005/2011/002846 - дата митного оформлення 14.04.2011 року,

- №110050002/2011/004236 - дата митного оформлення 19.03.2012 року,

- №110050002/2011/004109 дата митного оформлення 16.03.2012 року,

- №110050002/2011/004107 - дата митного оформлення 16.03.2012 року,

- №110050002/2012/000242 - дата оформлення 04.01.2012 року,

- №110050002/2011/018882 - дата митного оформлення 26.12.2011 року,

- №110050002/2011/018057 - дата митного оформлення 14.12.2011 року,

- №110050002/2011/017945 - дата митного оформлення 12.12.2011 року,

- №110050002/2011/017798 - дата митного оформлення 09.12.2011 року,

- №110050002/2011/017597 - дата митного оформлення - 06.12.2011 року,

- №110050002/2011/016477 - дата митного оформлення 14.11.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 18.02.2014 №Н6/14/24432974, в якому зазначено, що ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" невірно задекларувало код товару згідно з УКТЗЕД за митним деклараціями, що призвело до несплати підприємством ввізного мита на суму 273440,59 грн. чим порушило вимоги пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України, в результаті чого несплачена сума податку на додану вартість - 54688, 13 грн..

На підставі вказаного акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000112210 від 04.03.2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання на суму 408668,63 грн. (за основним платежем 273440,60 грн. та штрафні (фінансові) санкції 135228,03 грн.);

- №0000122210 від 04.03.2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 81734, 56 грн. (за основним платежем 54688,14 грн. та штрафні (фінансові) санкції 27046,42 грн.).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе погодитися з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

В силу ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Спірні відносини виникли під час дії Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV, який діяв до 01.06.2012 року та продовжилися в період дії Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495- VI.

Так, згідно статті 88 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Отже, за змістом ст. 313 Митного кодексу України, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКэТЗЕД), є виключно компетенцією митних органів.

Перевірка правильності класифікації і колування товарів, класифікація товарів в УКэТЗЕД і прийняття відповідного класифікаційного рішення є обов'язком митниці.

При переміщенні товару через митний кордон України перевірка правильності класифікації товару згідно УКэТЗЕД, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за митними деклараціями проводилася митним органом на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь-які зауваження щодо правильності заповнення декларацій стосовно класифікації та кодування товару підчас митного оформлення були відсутні. Документи, які були подані позивачем для визначення коду товару згідно УКэТЗЕД у митного органу не викликали сумнів. Зауважень щодо правильності заповнення декларацій стосовно класифікації та кодування товару підчас митного оформлення не було, тобто митний орган погодився з відомостями про товар, визначений в ВМД за 2011-2012 р.

Пропускаючи відповідний товар на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар, а тому не мав правових підстав в подальшому для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилок у класифікації товару.

При здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів, задекларованих із використанням митних декларацій, визначених Класифікатором типів декларацій, затверджених Держмитслужбою, при поміщенні товарів у будь-який митний режим у період, що перевірявся, застосовувався Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року №314

Відповідно до Порядку №314, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. Зокрема, при митному контролі працівниками митної служби здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами (п.16 Порядку №314).

Результати досліджень зразків, відібраних у 2013 році, стали підставою для висновків про те, що в 2011-2012 роках товар, ввезений на територію України, мав тв. Ж самі фізико-хімічні властивості що і товар, який був заявлений до оформлення у 2013 році, незалежно від того, чи досліджувалися зразки інших партій товару. При цьому, результати досліджень є чинними лише для наданих проб товарів (що зазначено в графі «Примітка» експертного дослідження).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що товар, що був предметом лабораторних досліджень, придбаний позивачем за контрактом №1919 від 05.06.2013 року, натомість товар, митне оформлення якого здійснювалося за наведеними в таблиці №3 Акта перевірки митними деклараціями, постачався за іншими контрактами: №1303 від 21.03.2011 року та №775 від 17.02.2012 року. Отже висновок Акта перевірки про «абсолютну ідентичність» товару, оформленими за митними деклараціями 2011-2012 років, з товаром, дослідженим у 2013 році, є лише припущенням.

Відтак, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Головне управління ДФС України у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2014 року №№0000112210, 0000122210 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна