Постанова

від 06.03.2015 по справі 804/1984/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2015 р. Справа № 804/1984/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача представника відповідача Турчанінова І.Ю. Василенко О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Новомосковськоїоб'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), з вимогамипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняНовомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000011501 від 12.01.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача. Податковим органом не доведено, що договір, укладений позивачем з контрагентом, порушує публічний порядок та не спрямований на реальне настання правових наслідків. Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000011501 від 12.01.2015 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа», якене мало можливості здійснити господарські операції в зазначеному в первинних документах обсязі. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарської операції позивача з вказаним в акті перевірки контрагентом.Угода між позивачем та зазначеним контрагентом укладена з метою штучного створення податкового кредиту. В зв'язку з наведеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро» зареєстровано17.05.2011 р.,включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом37454991 та перебуває на обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

10.12.2014 р. Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа» за серпень-жовтень 2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 718/222/37454991 від 17.12.2014 р.

Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро»:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по операціях по ланцюгу постачання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа» на загальну суму податку на додану вартість 1 966,66 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.

За перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро» мало господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа», яке допустило порушення податкового законодавства, а саме, відсутність підприємства за місцезнаходженням, відсутність ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Перевіркою встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа» (Виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 06.08.2012 р.

Відповідно до даних АІС Податковий блок та акту перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа» здійснює наступний основний вид господарської діяльності - 59.11 виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм.

Згідно до акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Софія 2010» з питань документального підтвердження господарських взаємовідносин, в тому числі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа», під час перевірки було здійснено аналіз матеріалів, отриманих від старшого слідчого з ОВС ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України Марголіса Д.О. від 22.04.2014 р. по кримінальному провадженню № 32013000000000142 від 08.10.2013 р. В ході проведеного аналізу, а саме реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, протоколів допитів посадових осіб підприємств контрагентів, вилучених печаток та інших матеріалів встановлено, підприємства відсутні за податковою адресою, відсутні умови для ведення бізнесу, по податковим накладним були придбані одні товари, а реалізовувались інші. Таким чином, шляхом створення ряду підприємств, у т.ч. ТОВ «Акцент-Медіа», групою осіб здійснювалась діяльність, направлена на формування незаконного податкового кредиту та витрат підприємствам-контрагентам реального сектору економіки.

В відповіді на заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро» до акту перевірки № 18606/10/04-08-22-02 від 31.12.2014 р. податковим органом встановлені наступні обставини.

В договорі-заявці від 06.08.2012 р. наведений маршрут: с. Беліцкое, Добропольський район, Донецька обл. - м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл. Перевезення здійснювалось автомобілем «Сканія» НОМЕР_1, який згідно баз даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України належить ОСОБА_6, паспорт НОМЕР_2 Шахтарський регіон та причіп НОМЕР_3, який згідно баз даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України належить ОСОБА_7, паспорт НОМЕР_4 Горняцький регіон, проте в товарно-транспортних накладних вказаний водій ОСОБА_8

В договорі-заявці від 27.08.2012 р. наведений маршрут: м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл. - с. Воскресенка, Донецька обл., в графі дата та місце завантаження вказано «м. Новомосковськ за телефоном».Згідно баз даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення, а саме, «Рено» АР 9649 ВІ причіп АР 6096 ХХ взагалі не існує в базі даних, проте в товарно-транспортній накладній вказаний водій ОСОБА_9

Відповідно до договору-заявки від 16.10.2012 р. наведений маршрут на перевезення м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл. - Славянка, Дніпропетровська обл., а в наданій товарно-транспортній накладній в графі пункт навантаження зазначено м. Новомосковськ, вул. Сучкова та пункт розвантаження с. Наталівка, Меживський район, Дніпропетровська обл., що не відповідає договору-заявці. Автомобіль на якому здійснювалося перевезення вантажу, а саме: МАЗ НОМЕР_7 та причіп НОМЕР_5, згідно баз даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України належить ОСОБА_10 паспорт НОМЕР_6 м. Підгороднє. Проте в товарно-транспортних накладних вказаний водій ОСОБА_11

Таким чином, вказані договори-заявки та надані до них товарно-транспортні накладні містять суперечливу інформацію.

Платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа» додаток «Амортизація» до декларації з податку на прибуток до податкового органу не надавався, таким чином у підприємства відсутні основні засоби, складські приміщення, транспортні засоби та обладнання для здійснення господарської діяльності.

Згідно баз даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України транспортні засоби, які зазначені в товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, не належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа».

12.01.2015 р. на підставі акту № 718/222/37454991 від 17.12.2014 р. Новомосковськоюоб'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0000011501.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом надано наступні документи: договір, договори-заявки, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), договори підряду, звіти по рахунку, платіжні доручення.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення;іншіматеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місцепостачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місцепостачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територіюУкраїни за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язкуз придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншимиподібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разіякщо на момент перевіркиплатникаподатку органом державноїподатковоїслужбисумиподатку, якіпопередньовіднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженимизазначенимицим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести тіобставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро» мало господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа».

З матеріалів справи вбачається відсутність у вказаного контрагента необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

Крім того, Товариству з обмеженою відповідальністю «Акцент-Медіа» не належать вказані в товарно-транспортних накладних транспортні засоби, при цьому, в податковій звітності підприємства не відображені господарські взаємовідносини з власниками транспортних засобів.

Зареєстрований основний вид діяльності підприємства не відповідає вказаному в договорі.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 «статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-якідокументи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.»

З аналізу норм чинного законодавства, які регулюють виникнення у платника податків права на податковий кредит вбачається, що підставою виникнення у платника такого права є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Доводи позивача стосовно того, що реальність надання послуг з боку спірноговиконавця в адресу платника підтверджується необхідними первинними документами (договором, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими документами), що містять необхідні для цілей оподаткування відомості про господарські операції та підтверджують факт їх реального виконання не приймаються судом до уваги в зв'язку з наступним.

Позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального виконання спірних послуг в адресу позивача, залучення інших контрагентів для подальшого виконання послуг позивачу. З матеріалів, наданих податковим органом, вбачається відсутність у виконавцяпослуг підприємству об'єктивної можливості надати послуги черезнедостатність ресурсів виконати спірні послуги контрагентом,не встановлення первинних документів про залучення спірним виконавцем третіх осіб до виконання зазначених послуг.

Наведені обставини свідчать про невідповідність інформації у поданих позивачем первинних документах (зокрема, щодо виконавця послуг) змісту розглядуваних операцій.

Слід зазначити, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що послуги надані позивачу, але не в тією особою, що зазначена в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право Товариства на податковий кредит.

Позивачем також не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірним виконавцем. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Зазначеної правової позиції дотримується Вищій адміністративний суд України в ухвалі від 13.11.2013 р. по справі № К/800/11613/13.

Таким чином,податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000011501 від 12.01.2015 р. відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро»не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VIвід08.07.2011 р. ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На момент подачі позову до суду мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позовумайнового характеру становив 1 827,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено частково судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 182,70 грн.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 1 644,30 грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро» до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Судові витрати в розмірі 1 644,30 грн. стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальспецмонтаж-Дніпро»до Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06.03.2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 06.03.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова