Ухвала

від 30.07.2009 по справі 22ц-1522/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1522/2009 Головуючий у 1 інст

Справа

№ 22ц-1522/2009                   

Головуючий у 1 інст. -Рахманкулова 

І.П.                                                                                     

                                                                                       Доповідач

-Мамонова О.Є.                  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  30 липня 

2009 року                   

м.

Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-

судді

МАМОНОВОЇ

О.Є.

суддів:               

ЛАЗОРЕНКА

М.І., ЗІНЧЕНКО С.П.,

при

секретарі  з 

участю                                  

Пільгуй

Н.В.  відповідача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,

позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.

Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на

рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 травня 2009 року у справі

за позовом ОСОБА_3

 до ОСОБА_1  про відшкодування витрат на поховання,

 В С Т А Н О В И В :   

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить

рішення суду першої інстанції  скасувати,

у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм

процесуального та матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити

у задоволенні позову.

Рішенням Деснянського районного суду

м. Чернігова від 27 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені

частково, стягнуто з ОСОБА_1  на користь

ОСОБА_3 11433 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування витрат на поховання та 30

грн. в рахунок  відшкодування судових

витрат, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться

до того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження його вини у вчиненні

дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула донька позивача окрім

постанови Чернігівського районного суду від 12 лютого 2009 року. Але постанова

не є доказом і не може являтись підставою звільнення від доказування відповідно

до ч. 4 ст. 61 ЦПК України. Тому позивач, враховуючи положення ч.2 ст. 60 ЦПК

України, повинен був надати інші докази на підтвердження позовних вимог.

Вважає, що суд безпідставно в рішенні послався на докази які надав позивач, та

не надав ніякої оцінки тим доказам, на які посилався відповідач у своїх

запереченнях. Крім того, суд змінив підстави позову вийшовши за межі позовних

вимог.

Вислухавши суддю-доповідача,

пояснення учасників судового  процесу,

дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний

суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає  відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої

інстанції залишенню без зміни.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під

час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і

обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної

скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України

апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо

визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм

матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по

суті  і справедливе рішення суду з одних

лише формальних міркувань.

По справі встановлено, що ОСОБА_1

пред'явлено обвинувачення, в тому, що він 16 липня 2004 року,  керуючи автомобілем марки „Пежо-405” д.н.з.

НОМЕР_1, порушив п.п. 10.1, 11.2, 11.3, 14.2(в), 14.6(г) Правил дорожнього руху,

внаслідок чого відбулося зіткнення з мікроавтобусом марки «Форд-транзит” д.н.з.

НОМЕР_2, в результаті якого померла ОСОБА_5

Постановою Чернігівського районного

суду Чернігівської області від 12.02.2009 року ОСОБА_1 звільнено від

кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України на підставі

ст. 1 Закону України „ Про амністію” і справу закрито (а.с. 4-5). Дану

постанову в частині стягнення судових витрат на проведення експертиз змінено

ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 02.04.2009 року (а.с.

47-48).

Задовольняючи позов ОСОБА_3 про

відшкодування  витрат на поховання, суд

першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода

сталася з вини  водія ОСОБА_1, а тому

завдані збитки особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної

небезпеки, особі потерпілого, у вигляді витрат на поховання та спорудження

надгробного пам'ятника підлягають відшкодуванню у розміру понесеному  відповідачем.

Такий висновок суду відповідає

матеріалам справи та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги про те, що

позивачем ОСОБА_3 не  надано достатньо

доказів на підтвердження вини апелянта у скоєні ДТП не можуть бути взяті судом

до уваги, оскільки ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на

підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію», а   відповідно до ст. 44 КК України закони

України про амністію можуть бути підставою для звільнення від кримінальної

відповідальності осіб, які вчинили злочин, тобто застосування амністії є

нереабілітуючою підставою і не звільняє особу від обов'язку по відшкодуванню

шкоди, завданої злочином.

Враховуючи викладене, рішення суду в

межах доводів апеляційної скарги відповідає нормам матеріального та

процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його

скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,

313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

                                             У

Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду

м. Чернігова від 27 травня 2009 року -   залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту її

проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду

України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

                Головуючий:                                                        

Судді :