КОПІЯ
Провадження № 11-кп/792/13/15
Справа № 678/53/14-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст.190, ч.3 ст.191,
ч.1 ст.366 КК України Доповідач ОСОБА_2
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участюсекретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Летичівського районного суду від 5 листопада 2014 року, -
в с т а н о в и л а:
Вироком Летичівського районного суду від 5 листопада 2014 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, працюючого на посаді Снітівського сільського голови, раніше не судимого, -
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та призначено покарання за:
ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в сумі 850 грн.;
ч.2 ст.191 КК України у виді 2 років обмеження волі;
ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу в сумі 4250 грн.
Відповідно до ст.70 КК України, остаточно призначено покарання у виді 2 років обмеження волі.
ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Стягнуто із ОСОБА_9 на користь держави в особі Снітівської сільської ради Летичівського району 8730 грн.
Запобіжний захід не обрано.
За вироком суду, на початку червня 2013 року ОСОБА_9 перебуваючи в дружніх стосунках з ОСОБА_10 пообіцяв допомогти останньому в отримані санітарно - курортної путівки.
Так, 15 липня 2013 року ОСОБА_9 , зустрівшись із ОСОБА_11 , зловживаючи довірою останнього пообіцяв ОСОБА_12 придбати вказану путівку, проте запевнив його, що для отримання санітарно-курортної путівки йому потрібно сплатити кошти в сумі 400 доларів США, що на момент вчинення злочину еквівалентно 3197 грн. 20 коп., на що ОСОБА_10 погодився та передав йому вказану суму, якою заволодів та протягом тривалого часу на неодноразові вимоги ОСОБА_10 повернути кошти чи придбати путівку не реагував. Кошти не повертав.
Продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду Снітівського сільського голови, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, маючи 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування, займаючи відповідальне становище, обіймаючи посаду, пов`язану з розпорядженням бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, підробив рішення двадцять першої сесії Снітівської сільської ради шостого скликання № 5 від 19 грудня 2013 року «Про преміювання сільського голови, надання відпустки та надання матеріальної допомоги».
Так, ОСОБА_9 у другій декаді грудня 2013 року дав вказівку головному бухгалтеру ОСОБА_13 підготувати проект вказаного рішення, в якому зазначити про необхідність виплати йому премії за листопад та грудень 2013 року в розмірі 100 відсотків посадового окладу з одночасною виплатою заробітної плати, а також надання матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати. ОСОБА_13 , підготувавши проект рішення, передала його ОСОБА_9 .
19 грудня 2013 року ОСОБА_9 під час проведення сесії сільської ради поставив питання про надання йому відпустки та виплати матеріальної допомога на оздоровлення, однак на розгляд депутатів питання про виплату йому премії за листопад - грудень 2013 року в розмірі 100 відсотків посадового окладу, а також питання про надання йому матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати не поставив, і відповідним проектом рішення депутатів не ознайомив і за вказані пункти депутату не голосували.
Після завершення сесії ОСОБА_14 вказане рішення завірив особистим підписом та затвердив гербовою печаткою Снітівської сільської ради, чим надав рішенню ознак легітимності та офіційності. На підставі вказаного рішення ОСОБА_9 було нараховані та виплачені бюджетні кошти в сумі 8 730 гривень.
В поданій апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати у зв`язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190. ч. 3 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання за:
- ч.1 ст. 190 КК України - 1 рік обмеження волі,
- ч.3 ст. 191 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарські функцій строком на 3 роки,
- ч.1 ст. 366 КК України - 2 роки обмежені волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанні організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання визначити у виді 4 років позбавлення волі позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання звільнити з іспитовим строком на 3 роки. При цьому вказує, що судом безпідставно виключена така кваліфікуюча ознака, як повторність, оскільки згідно п.1 примітки до ст. 185 КК України, відповідно до якої у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього кодексу. Крім того, зазначає, що неправомірна перекваліфікація дій ОСОБА_9 на ч.2 ст. 191 К1 України дала можливість застосувати Закон України «Про амністію у 2014 році та уникнути обвинуваченим передбаченим кримінальним Законом покарання, що суперечить вимогам ст. 65 КК України. Також посилається і на те, що санкції ч.2 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України передбачають обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, однак, судом не призначено вказаного виду покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_9 на їх заперечення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення за таких підстав.
Вина обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.1 ст.190, ч.1 ст.366 КК України при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по кримінальному провадженню та дослідженими в судовому засіданні доказами і не оскаржується будь ким з учасників кримінального провадження.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою; за ст. 366 ч. 1 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання і видача завідомо неправдивих документів є вірною.
Однак, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 з ч.3 ст.191 на ч.2 ст.191 КК України підлягає скасуванню.
Відповідно до п.1 примітки до ст.185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_9 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, що в свою чергу слугує кваліфікації за вчинений інший злочин за ознакою повторності.
Тому, дії ОСОБА_9 слід кваліфікувати за ч.3 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене повторно.
Враховуючи всі обставини, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 за ч.3 ст.191 КК України мінімальне покарання, передбачене санкцією статті у виді обмеження волі з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Крім того, санкцією ч.1 ст.366 КК України передбачено обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, тому, відповідно до ст.55 КК України вказаний вид покарання слід призначити ОСОБА_9 на строк 1 рік.
Остаточне покарання призначити відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Керуючись ст.ст.407, 409, 417, 418 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора задоволити частково.
Вирок Летичівського районного суду від 5 листопада 2014 року стосовно ОСОБА_9 скасувати.
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.1, 191 ч.3, 366 ч.1 КК України та призначити покарання:
за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в сумі 850 грн.;
за ч.3 ст.191 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно господарських функцій строком на 1 рік 6 місяців;
за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу в сумі 4250 грн. з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно господарських функцій строком на 1 рік.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно господарських функцій строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя Апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_2
Суд | Апеляційний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2015 |
Оприлюднено | 17.03.2023 |
Номер документу | 43049212 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Хмельницької області
Барчук В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні