Постанова

від 05.03.2015 по справі 910/11773/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Справа № 910/11773/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Дюк-01" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі№ 910/11773/14 господарського суду міста Києва за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Дюк-01" 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" 3. Національного банку України визнання договору недійсним за участю представників сторін: позивача: відповідача-1: відповідача-2: відповідача-3:Ларькова В.І. не з'явилися Кривенди М.В. Шелкаєвої Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.07.2014 (суддя Цюкало Ю.В.) задоволено позов (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюк-01" (надалі - ТОВ "Дюк-01") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (надалі - ТОВ "Укрпромбанк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (надалі - ТОВ "ІК "ІФГ Капітал"), Національного банку України: визнано недійсним договір № 31-Л від 05.09.2013 у частині передачі прав за іпотечним договором № 03/Zквіп-08-4 від 28.03.2008 та прав іпотекодержателя; визнано відсутніми у ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 03/Zквіп-08-4 від 28.03.2008, переданих від ТОВ "Укрпромбанк" на підставі договору № 31-Л від 05.09.2013 про передавання в управління непроданих активів, укладений між від ТОВ "Укрпромбанк", ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" та Національним банком України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 (судді: Новіков М.М., Зубець Л.П., Мартюк А.І.) скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Дюк-01" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, просить рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2014 залишити в силі.

Скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 512 Цивільного кодексу України, статті 24 Закону України "Про іпотеку", статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, відповідач-1 не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів-2, 3 , перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.03.2008 між ТОВ "Дюк-01" (іпотекодавець) та ТОВ "Укрпромбанк" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № 03/Zквіп-08-4, відповідно до пункту 1.1 якого іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 26.02.2007.

Пунктом 1.2. іпотечного договору визначено, що предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно - земельна ділянка площею 2,4263 га, яка розташована в с. Зарванці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090002.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.10.2012 у справі № 16/88/2011/5003 звернено стягнення на заставлене майно, що належить ТОВ "ДЮК-01" згідно з іпотечним договором від 27.03.2008 № 03/Zквіп-08-4, шляхом проведення публічних торгів у рамках процедури виконавчого провадження для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" перед ТОВ "Укрпромбанк" за кредитним договором № 03/КВ-07 від 26.02.2007 в сумі 43 768 375,23 грн.

05.09.2013 між ТОВ "Укрпромбанк" (установник управління), ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" (управитель) та Національним банком України укладено договір про передавання в управління непроданих активів № 31-Л, відповідно до пункту 1.1 якого установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління за рахунок активів. Перелік активів наведено в додатку № 1 до цього договору.

У пункті 1.2 цього договору визначено, що управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. До управителя не переходить право власності на активи. Обмеження права довірчої власності управителя встановлюється цим договором і законодавством України.

Передавання активів від установника управління управителю здійснюється за актом приймання-передавання, у якому зазначаються назва боржника, вид активу, його балансова вартість, вартість відповідно до виконавчих документів та за результатами незалежної оцінки, якщо така визнавалася, перелік документів, які підтверджують право власності на активи, є підставою для стягнення коштів (договори, векселі тощо), свідчать про проведену установником управління претензійно-позовну роботу (пункт 3.1 договору про передавання в управління непроданих активів).

Відповідно до пункту 225 акта приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" від 01.10.2013 ТОВ "Укрпромбанк" передало ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" активи, наявні на балансі установника управління, за кредитним договором № 03/КВ-07, укладеним із ТОВ "ПГ "Вінниця-Буд".

За актом приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки від 19.11.2013 ТОВ "Укрпромбанк" передало ТОВ "ІК "ІФГ Капітал", зокрема іпотечний договір № 03/Zквіп-08-4 від 27.03.2008 (із подальшими змінами та доповненнями), укладений між ТОВ "Укрпромбанк" та ТОВ "ДЮК-01".

У подальшому ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.11.2013 у справі № 16/88/2011/5003, залишеною без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 та Вищого господарського суду України від 16.04.2014, задоволено клопотання ТОВ "ІК "ІФГ Капітал": залучено до участі у справі № 16/88/2011/5003 правонаступника позивача - ТОВ "ІК "ІФГ Капітал"; замінено стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ "Укрпромбанк" на ТОВ "ІК "ІФГ Капітал".

Указані судові акти обґрунтовані тим, що ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" набуло право довірчої власності на активи ТОВ "Укрпромбанк", передані в управління на підставі вищевказаного договору про передавання в управління непроданих активів № 31-Л від 05.09.2013.

Звертаючись із даним позовом, ТОВ "ДЮК-01" зазначило, що ТОВ "Укрпромбанк" за умовами договору № 31-Л від 05.09.2013 передало ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" право вимоги до ТОВ "ДЮК-01" та право управління предметом іпотеки, тому спірний договір про передавання в управління непроданих активів № 31-Л від 05.09.2013 є правочином про відступлення права вимоги за вищевказаним іпотечним договором № 03/Zквіп-08-4 від 27.03.2008. Названий правочин про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 03/Zквіп-08-4 від 27.03.2008 не був нотаріально посвідченим.

Відмовляючи у задоволенні позову, керуючись приписами, зокрема статей 181, 190, 203, 215, 1029-1031, 1033, 1036, 1037, 1038, 1042 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що договір управління майном має іншу правову природу ніж договір про відступлення права вимоги; договір № 31-Л не містить положень про передачу в управління конкретного нерухомого майна, а саме земельної ділянки; позивачем не доведено наявності тих обставин, з яким закон пов'язує визнання правочинів недійсними.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з прийнятим рішенням щодо відмови у задоволенні позову, проте, з інших підстав. У зв'язку з чим мотивувальна частина оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції підлягає зміні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 3 статті 215 цього Кодексу передбачено, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї з сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Спірний договір про передавання в управління непроданих активів № 31-Л від 05.09.2013 не порушує прав та обов'язків позивача, який не є стороною даного договору та не є особою, чиї права порушено внаслідок його укладення, оскільки за рішенням господарського суду Вінницької області від 11.10.2012 у справі № 16/88/2011/5003 звернено стягнення на заставлене майно.

Отже, відсутні підстави у задоволенні позову в даній справі.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку, викладеному в постановах Верховного Суду України від 04.12.2012 у справі № 26/133, від 11.12.2012 у справі № 56/68, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Згідно з пунктом 1 статті 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюк-01" у справі № 910/11773/14 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 910/11773/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк