Ухвала

від 23.02.2015 по справі 817/1234/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2015 року м. Київ К/800/54465/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 року

у справі № 817/1234/13-а

за позовом Рівненської обласної громадської організації «Асоціація рекламістів Рівненщини»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Рівненська обласна громадська організація «Асоціація рекламістів Рівненщини» звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 06.09.2012 року №0024471540.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 16.02.2015 року замінено Державу податкову інспекцію у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки РОГО «Асоціація рекламістів Рівненщини» за звітний податковий період 1, 2, 3, 4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року, півріччя 2012 року, відповідачем складено акт від 06.09.2013 року №447, яким встановлено порушення п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем несвоєчасно подано податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій в періоді, що перевірявся.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2012 року №0024471540, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток організацій споживчої кооперації та громадських організацій і об'єднань в сумі 1 020, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо неправомірності прийняття даного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Підпунктом 16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - у вигляді накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Визначення обов'язку щодо порядку обліку і подання податкової звітності неприбуткових організацій за період вчинених порушень врегульовано підпунктом 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пунктом 157.14 статті 157 Податкового кодексу України.

Отже, законодавством передбачено обов'язок звітування до контролюючих органів і юридичними особами, які не займаються підприємницькою діяльністю, у зв'язку з чим мають подавати відповідний податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями.

Разом з тим, згідно із п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що граничний термін подання податкової декларації за 1 квартал 2011 року відповідно до положень пп. 49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України припадає на 10.05.2011 року.

За таких обставин штрафні санкції за відповідні порушення, які були допущені в період з 01.01.2011 року по 30.06.2011року, мають становити 1 грн. А отже, застосування до позивача штрафних санкцій у більшому розмірі є безпідставним.

При цьому судами вірно зазначено про те, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки штраф в сумі 1 020, 00 грн. застосований неправомірно.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 року у справі № 817/1234/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук