Рішення

від 29.10.2007 по справі 2-616/2007

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-616/2007 p

Справа №2-616/2007

p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29

жовтня 2007 року       Богородчанський

районний суд    Івано-Франківської

області

в складі     головуючого судді      Битківського Л.М. ,  з участю секретаря      Круліковської Л.В. представника

позивача     ОСОБА_1. відповідача       ОСОБА_2. розглянувши у відкритому   судовому засіданні в смт.  Богородчани, 

цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права

власності на нерухоме майно і звільнення його з під арешту,  -

встановив:

ОСОБА_3.   звернулася  

в   суд   з  

позовом   до   відповідачки   ОСОБА_2.,  співвідповідача КПФ "Трансбудсервіс" про

визнання права власності на нерухоме майно, 

що знаходиться по АДРЕСА_1та ставить питання про звільнення цього майна

з-під арешту.

Свої

вимоги позивачка мотивує тим,  що на

підставі договору купівлі-продажу, 

посвідченого 15.10.2004 року державним нотаріусом Богородчанської

районної державної нотаріальної контори, 

нею придбано у ОСОБА_2 побутове приміщення вАДРЕСА_2,  яке належало останній на праві приватної

власності. Для подальшого розпорядження придбаним нею майном,  договір слід було зареєструвати в бюро

технічної інвентаризації. Звернувшись в 2007 році з даного приводу в ОБТІ

виявилось,  що зареєструвати право

власності на придбане майно неможливо, 

оскільки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна

внесено запис про накладення арешту на належний їй об'єкт нерухомого майна на

підставі ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2006

року у справі №3/76. В провадженні Господарського суду Івано-Франківської

області знаходиться справа №3/76 за позовом КПФ "Трансбудсервіс" до

приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору доручення від 10.01.2005

року та стягнення 89750 грн. заборгованості. З метою забезпечення позову,  за заявою КПФ "Трансбудсервіс"

судом було винесено згадану ухвалу,  якою

накладено арешт на майно відповідача - приватного підприємця ОСОБА_2.,  а саме виробничі приміщення,  які знаходяться за адресою Івано-Франківська

область,  Богородчанський район,  АДРЕСА_1. На виконання ухвали державним

виконавцем Богородчанського відділу ДВС Здерко М. М. ,  не перевіривши кому дійсно належить це майно,  19.08.2006 року винесено постанову про арешт

майна боржника за адресою АДРЕСА_1,  а

23.08.2006 року дане обтяження зареєстровано державним нотаріусом.  З метою усунення перешкод в користуванні

належним майном,  нею до Господарського

суду Івано-Франківської області було подано заяву про зняття арешту з

майна,  придбаного нею ще в 2004 році

майно. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2007

року у справі №3/76 суд зазначив,  що дія

ухвали від 10.08.2006 року не може поширюватись на майно ОСОБА_3. поАДРЕСА_1.

Просить визнати за нею право власності на лісоматеріали та звільнити майно з-під

арешту.

          Представник позивача в судовому

засіданні позовні вимоги підтримав з викладених

підстав

додатково пояснив суду,  що придбане на

підставі договору у ОСОБА_2. приміщення в АДРЕСА_1 було реально передано

позивачці та використовується нею. Маючи намір в серпні 2007 року зареєструвати

укладений раніше договір купівлі-продажу в Івано-Франківському ОБТІ стало

відомо про накладення арешту. Просив позов задовольнити.

Відповідачка

ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю,  вказала, 

що дійсно,  15.10.2004 року уклала

договір купівлі-продажу,  за яким

відчужила ОСОБА_3. побутове приміщення, 

що знаходиться в АДРЕСА_1. З того часу підстав для володіння,  користування чи розпорядження цим майном у

неї не виникало. За вказаною адресою належного їй майна немає і на час

винесення господарським судом ухвали від 10.08.2006 року не було.

Представник відповідача КПФ "Трансбудсервіс" в судове засідання

не з'явився,  про причини неявки суд не

повідомив,  про час і місце слухання

справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Заслухавши

пояснення позивача,  відповідачки

ОСОБА_2.,  дослідивши письмові

докази,  які подані у розпорядження суду,  з'ясувавши фактичні обставини справи суд

прийшов до висновку,  що позов підлягає

задоволенню.

Судом

встановлено,  що позивачем ОСОБА_3.

дійсно 15 жовтня 2004 року на підстав договору купівлі-продажу,  посвідченого державним нотаріусом

Богородчанської державної нотаріальної контори, 

придбано побутове приміщення в АДРЕСА_2. (а.с. 6) Зазначений договір

зареєстрований 15.10.2004 року в Державному реєстрі правочинів. (а.с. 7)

Згідно  ст. 204 ЦК

України,  правочин є

правомірним,  якщо його недійсність прямо

не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.  Укладений договір сторонами не розривався.

Всі обов'язки за договором виконані належним чином і в повному обсязі.

Ухвалою

Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2006 року у справі

№3/76 за позовом КПФ "Трансбудсервіс" до приватного підприємця

ОСОБА_2 про розірвання договору доручення від 10.01.2005 року та стягнення

89750 грн. заборгованості за клопотанням сторони накладено арешт на майно

приватного підприємця ОСОБА_2.,  адреса

якого вказана АДРЕСА_1. (а.с. 5) Не уточнюючи з господарським судом дані про

адресу арештованих приміщень,  постановою

державного виконавця Богородчанської ДВС від 19.08.2006 року було накладено

арешт на приміщення в АДРЕСА_1. (а.с.  )

23.08.2006 року Богородчанською районною державною нотаріальною конторою

внесено дані про це приміщення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів

нерухомого майна. (а.с.  8)

Судом

встановлено,  що приміщення в АДРЕСА_1

,  на яке накладено арешт,  не належить ОСОБА_2., 

а правомірно набуте 15.10.2004 року позивачкою. ОСОБА_3

не являється стороною у справі №3/76,  що

знаходиться в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області.

У

відповідності до  ст. 391 ЦК України власник

майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування

та розпорядження своїм майном.   ст. 392 ЦК України

передбачено,  щ власник майна може

пред'явити позов про визнання його права власності,  якщо це право оспорюється або не визнається

іншою особою.

Оскільки

право власності на майно набуте належним чином, 

суд вважає,  що позовні вимоги

позивачки обґрунтовані,  підстав для

утримання під арештом майна,  що належить

ОСОБА_3. немає.

На

підставі наведеного,   ст.  ст. П, 

204,  321,  328, 

391,  392 ЦК України,  керуючись 

ст. 213 - 215 ЦПК України, 

суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_3 право власності на не житлове

побутове приміщення,  що знаходиться

поАДРЕСА_1,  яке набуте нею на підставі

договору купівлі-продажу від 15.10.2004 року, 

зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів №188809. Право власності

на вказані будівлі підлягає державній реєстрації. Звільнити його з-під

арешту,  накладеного в порядку виконання

ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2006 року у

справі №3/76 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої

служби Богородчанського управління юстиції від 19.08.2006 АА450015 року.

Заява

про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської

області може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  апеляційна скарга на рішення подається

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої

інстанції.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо заяву про апеляційне

оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана в

строк,  рішення суду набирає законної

сили після закінчення цього строку.