Ухвала

від 04.03.2015 по справі 826/20255/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20255/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М., Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.

при секретарі: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві до Приватного підприємства «Іском Сервіс» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Іском Сервіс» (далі - Відповідача) у якому просила стягнути з розрахункових рахунків відповідача податковий борг.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою подання задовольнити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковий борг ПП «Іском Сервіс» виник у зв'язку із самостійним нарахуванням податкових зобов'язань у податковій декларації з податку на прибуток підприємства та податкових деклараціях з податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ).

За результатами перевірки позивача, податковим органом 12 вересня 2013 року складено акт № 1267/26-58-22-08-11/35489645 про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року по взаємовідносинах із ТОВ "Альфа-Тек" (далі по тексту - акт перевірки).

На підставі встановлених порушень, які зазначені в акті перевірки, контролюючим органом 10.10.2013 року прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а саме:

- № НОМЕР_1, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 078 785,00 грн. за основним платежем та 269 696,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № НОМЕР_2, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 027 414,00 грн. за основним платежем та 256 853,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі зазначених податкових повідомлень - рішень позивач звернувся до суду з поданням про стягнення з ПП «Іском Сервіс» податкового боргу.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи податковий борг є неузгодженим, а тому підстави для задоволення подання відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року, у справі № 826/3042/14 відмовлено повністю у задоволенні позову ПП «Іском Сервіс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.10.2013 року №0006652208 та № НОМЕР_2.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2014 року вищезазначені судові рішення скасовано, а справу № 826/3042/14 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що на час звернення податкового органу до суду із поданням податковий борг, із вимогою про стягнення якого заявник звернувся до суду, є неузгодженим.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно із 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В силу вимог п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Правовими положеннями п. 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Між тим, як встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом на адресу позивача направлялась податкова вимога, проте, враховуючи те, що на час судового розгляду справи податковий борг є неузгодженим, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення подання.

Правовими положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в даному випадку відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим, в задоволені подання про стягнення з ПП «Іском Сервіс» податкового боргу необхідно відмовити.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: В.О. Аліменко

ОСОБА_2

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Аліменко В.О.

ОСОБА_2