Ухвала

від 16.02.2015 по справі 910/3099/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16.02.2015Справа № 910/3099/15-г Суддя Мудрий С.М., розглянувши

позовну заяву фізичної особа-підприємця Петрика Андрія Михайловича

до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України - у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Судом встановлено, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії та відтиску печатки фізичної особи-підприємця, а тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України - не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в п. 3 ч. 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Фізична особа-підприємець Петрик Андрій Михайлович, звернувся до суду з позовною заявою вих. № б/н від 09.02.2015 року про зобов'язання публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" виконати платіжні доручення № 53 від 15.05.2014 року на 270 000,00 грн, № 53 від 15.05.2014 року на суму 330 000,00 грн, № 69 від 06.10.2014 року на суму 144 500,00 грн, № 69 від 15.10.2014 року насуму 145 000, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", ст. 55 ГПК України передбачає визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Як вбачається з заявлених позовний вимог, поданий позов фізичної особи-підприємця Петрика Андрія Михайловича не можна віднести до немайнових позовів, оскільки він підлягає вартісній оцінці - шляхом зобов'язання виконати платіжні доручення на суму 889 500, 00 грн., а отже даний позов є позовом майнового характеру та за подання даного позову має сплачуватись судовий збір у розмірі, як за подання майнового позову.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 17 790, 00 грн. виходячи з ціни позову 889 500, 00 грн. Проте, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 15 від 05.02.2015 року, яке свідчить про сплату останнім судового збору в сумі 1 218,00 грн. Таким чином, позивачем не доплачено державне мито в розмірі 16 572,00 грн.

Відповідно до п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя С.М. Мудрий