Постанова

від 03.03.2015 по справі 809/86/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 809/86/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Котик Д.М.

за участю: представника позивача - Корнаги В.І., представника відповідача - Кота Р.С. , представник третьої особи - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРКЕТТ ВІНІСІН"

до відповідача: Івано-Франківської митниці Міністерства доходів та зборів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014 та №206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014 та стягнення надміру сплаченої суми ввізного мита у розмірі 52134,57 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таркетт Вінісін" звернулося до суду із адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів 206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014 року, №206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014 року та карток відмови в прийнятті митної декларації №206060000/2014/00054 від 21.10.2014 року, №206060000/2014/00057 від 02.12.2014 року та стягнення надміру сплаченого ввізного мита.

Ухвалою від 28.01.2015 залучено, до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог статей 53, 54, 55-64 Митного кодексу України, не взявши до уваги документи, пред'явлені позивачем для визначення митної вартості товару за основним методом за ціновою договору, безпідставно відмовив у прийнятті вантажно-митних декларацій щодо розмитнення товару. Відповідач, оформляючи картки відмови в прийнятті митних декларацій необґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, взявши за основу інформацію щодо розмитнення схожого, на думку відповідача товару, яка міститься в Єдиній автоматизованій системі Держмитслужби.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги заперечив, з підстав викладених у письмовому запереченні (а.с. 77-83).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні та витребувані докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таркетт Вінісін" зареєстроване, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з 28.10.2003 року.

ТзОВ "Таркетт Вінісін" укладено контракт з компанією Tarkett GDL S.A. (Люксембург) №232012 від 26.03.2012 року, відповідно до умов якого суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача продаж плівки полівінілхлоридної по цінах, в кількості згідно паритету поставок вказаних в угодах про ціну.

21.10.2014 для митного оформлення подано вантажні митні декларації №206060000/2014/006086 від 21.10.2014 року та №206060000/2014/006902 від 02.12.2014 року на товар - напівфабрикат "плівка Semi finished pvs sheet 096 L206" та "плівка Semi finished pvs sheet 096 L206+VBS".

Митна вартість заявлена декларантом шляхом подання декларації митної вартості форми 1, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Заявлена до митного оформлення вартість товару згідно первинних документів складала 1,26 євро за 1 м 2 напівфабрикату "плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS" та 0,95 євро за 1 м 2 напівфабрикату "плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206".

Судом встановлено, що згідно вантажної митної декларації №206060000/2014/006086 від 21.10.2014 року до декларування заявлено товар:

- напівфабрикат "плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206", що призначений для подальшої обробки, в якості основи, на виробництві пластмасового покриття для підлоги (подальшого нанесення пасти ПВХ на поверхню плівки), виготовлений із: вторинної сировини - подрібнені відрізки некондиційного ПВХ лінолеуму, пластифікатора, стабілізатора, наповнювача, армовані скловолокном. Є непрозорим, непористим, не гофрованим, без тиснення листовим матеріалом світло-коричневого кольору. Поверхні не липкі на дотик, без рельєфу, без написів, без зображення, гнучка, не ламається. Ширина полотна 206 см, товщина - 0,96 мм, загальна кількість 12051 м 2 (5850 м.п.).

- напівфабрикат "плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS", що призначений для подальшої обробки, в якості основи, на виробництві пластмасового покриття для підлоги (подальшого нанесення пасти ПВХ на поверхню плівки), виготовлений із: вторинної сировини - подрібнені відрізки некондиційного ПВХ лінолеуму - 80-83%, пластифікатора - 8%, стабілізатора - 2%, наповнювача - 5-8%, армовані скловолокном - 2%. Є непрозорим, непористим, не гофрованим, без тиснення листовим матеріалом світло-коричневого кольору. Поверхні не липкі на дотик, без рельєфу, без написів, без зображення, гнучка, не ламається. Ширина полотна 206 см, товщина - 0,96 мм, загальна кількість 1054,72 м 2 (512 м.п.). Країна виробництва - Люксембург. Виробник "Tarkett GDL S.A. ".

Згідно вантажно-митній декларації №206060000/2014/006902 від 02.12.2014 року до декларування заявлено товар:

- напівфабрикат "плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS", що призначений для подальшої обробки, в якості основи, на виробництві пластмасового покриття для підлоги (подальшого нанесення пасти ПВХ на поверхню плівки), виготовлений із: вторинної сировини - подрібнені відрізки некондиційного ПВХ лінолеуму - 80-83%, пластифікатора - 8%, стабілізатора - 2%, наповнювача - 5-8%, армовані скловолокном - 2%. Є непрозорим, непористим, не гофрованим, без тиснення листовим матеріалом світло-коричневого кольору. Поверхні не липкі на дотик, без рельєфу, без написів, без зображення, гнучка, не ламається. Ширина полотна 206 см, товщина - 0,96 мм, загальна кількість 13155,16 м 2 (6386 м.п.). Країна виробництва - Люксембург. Виробник "Tarkett GDL S.A. ".

Одночасно з вантажними митними деклараціями декларантом до митного органу поданий пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №232012 від 26 березня 2012 року з доповненнями №9 від 03.03.2014 року, №17 від 19.06.2014 року, №18 від 01.07.2014 року;

- копії митних декларацій країни відправлення №14LU708000210645С0 від 15.10.2014 року та №14LU708000210СВ784 від 26.11.2014 року.

- міжнародні автомобільні накладні (CMR) № L 8253687 від 15.10.2014 року та № L 8252541 від 26.11.2014 року;

- пакувальні листи №2196728/6500388953 від 15.10.2014 року та №2250979/6500392513 від 26.11.2014 року;

- рахунки-фактури (інвойси) №2150403912 від 15.10.2014 року, №2150411830 від 26.11.2014 року;

- калькуляцію собівартості на 1 м 2 продукту Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS від 15.10.2014 року;

- бюджетну калькуляцію вартості готової продукції Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS станом на 15.10.2014.

- технічний опис на плівку полівінілхлоридну Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS;

- калькуляцію собівартості на 1 м 2 продукту Semi finished PVS Sheet 096 L206 від 15.10.2014 року;

- бюджетну калькуляцію вартості готової продукції Semi finished PVS Sheet 096 L206 станом на 15.10.2014.

- технічний опис на плівку полівінілхлоридну Semi finished PVS Sheet 096 L206;

- довідку від 15.10.2014 про те, що плівки полівінілхлоридні Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS та Semi finished PVS Sheet 096 L206 використовуються у виробництві та не відчужуються на сторону;

- договір перевезення №112014 від 02.01.2014 з рахунками на оплату за перевезення №БК - 010 - 054 від 21.10.2014 та №БК -012-003 від 01.12.2014 року;

- експертні висновки Івано-Франківської торгово-промислової палати №В-389 від 21.10.2014 року та № В-448 від 01.12.2014 року;

Івано-Франківська митниця не погодилася із заявленою декларантом митною вартістю товару за першим методом - ціною договору, прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів №206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014, №206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014 року, та відмовила позивачу у митному оформленні задекларованого товару по вантажних митних деклараціях №206060000/2014/00054 від 21.10.2014 року, №206060000/2014/00057 від 02.12.2014 року. У зв'язку з цим відповідачем оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2014/00054 від 21.10.2014 та №206060000/2014/00057.

При цьому, відповідачем зазначено про неможливість застосування першого методу -ціни договору у зв'язку з відсутністю в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та надання неповної інформації згідно п. 3, п. 4 ст. 53 та п. 18 ст. 58 Митного кодексу України.

В оскаржуваних рішеннях також зазначено, що при прийнятті цих рішень митним органом проведено консультації з декларантом, доведено йому інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України.

При цьому відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів.

З метою митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг ТзОВ "Таркетт Вінісін" подало на Івано-Франківську митницю Міндоходів тимчасові вантажні митні декларації №№206060000/2014/006098 від 21.10.2014 згідно рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014, а також тимчасову вантажну митну декларацію №206060000/2014/006909 згідно рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014.

Надаючи оцінку прийнятим Івано-Франківською митницею Міндоходів рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів №206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014, №206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014 із застосуванням резервного методу для визначення митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що одночасно із пакетом документів, необхідних для здійснення митного оформлення товару ТзОВ "Таркетт Вінісін" надано відповідачу експертні висновки Івано-Франківської торгово-промислової палати №В-389 від 21.10.2014 року та № В-448 від 01.12.2014 року, згідно яких підтверджено вартість товару - плівки полівінілхлоридної "Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS" та "Semi finished PVS Sheet 096 L206", яка поставляється по контракту №232012 від 26.03.2012 року між ТзОВ "Таркетт Вінісін" та компанією виробником Tarkett GDL S.A. (Люксембург) і використовується в якості основи для нанесення ПВХ паст при виробництві полівінілхлоридного лінолеуму.

Таким чином, є безпідставним посилання відповідача у оскаржуваних рішеннях на п. 3 ст. 53 Митного кодексу України щодо відсутності висновку про якісні та вартісні характеристики товару підготовленого спеціалізованою експертною організацією, як на одну із підстав коригування митної вартості товару.

Судом встановлено, що ціна товару, визначена додатках №9 від 03.03.2014 року та №18 від 01.07.2014 року до контракту №232012 від 26.03.2012 року, підтверджена калькуляцією повної собівартості 1 м 2, наданої фірмою виробником Tarkett GDL S.A. (Люксембург) від 15.10.2014 року, згідно якої вона становить 1,26 євро за 1 м2 плівки "Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS" та 0,95 євро за 1 м2 плівки "Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS". Дана калькуляція на товар також була надана декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом - ціною договору (контракту).

Таким чином, декларантом для митного оформлення товару подано весь пакет документів в повному об'ємі згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України із вказанням в цих документах всіх необхідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та щодо ціни, яка фактично сплачена за ці товари. А тому посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товарів №206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014 року, №206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014 року про начебто відсутність в поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари є безпідставними.

Також в оскаржуваних рішеннях відповідача про коригування митної вартості товарів, серед іншого, зазначено, що декларантом надана неповна інформація згідно частини 4 статті 53 та частини 18 статті 58 Митного кодексу України.

У відповідності до частини 4 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на вимогу митного органу подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/ або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Необхідно відмітити, що розрахунки ціни (калькуляції), договір перевезення №112014 від 02.01.2014 з рахунками на оплату за перевезення №БК-010-054 від 21.10.2014 та №БК-012-003 від 01.12.2014 були надані декларантом разом із пакетами документів, про що також свідчать дані картки відмови в прийнятті митних декларацій. Крім цього, відповідачу надано довідку про те, що плівки полівінілхлоридні "Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS" та "Semi finished PVS Sheet 096 L206" використовуються у виробництві та не відчужуються третім особам.

Встановлені у суді обставини, підтверджені відповідними письмовими доказами, свідчать, що посадові особи Івано-Франківської митниці прийшли до помилкового висновку про ненадання під час консультацій митним брокером позивача (декларантом) усіх витребуваних документів, а також щодо відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена.

Згідно Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина 5 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Суд вважає, що відповідачем необґрунтовано застосовано положення частини 6 статті 54 Митного кодексу України, а позивачем вірно обрано метод визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Відповідачем не надано жодних фактичних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів №206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014, №206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014 необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відтак є протиправними і підлягають скасуванню картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2014/00054 від 21.10.2014 року, №206060000/2014/00057 від 02.12.2014 року, які прийняті на підставі оскаржуваних рішень.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення надміру сплачених сум ввізного мита, слід зауважити, що статтею 301 Митного кодексу України врегульовано порядок повернення надміру сплачених сум митних платежів. При цьому, застосовується особлива процедура повернення таких коштів із Державного бюджету України, у зв'язку з встановленням факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів. Суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до пунктів 43.1- 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 під № 1097/14364; далі - Порядок повернення коштів) цей Порядок на виконання вимог статті 43 ПК визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147 (далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Згідно з пунктом 1 Порядку взаємодії взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися правилами цього Порядку.

Пунктами 2, 3 Порядку взаємодії передбачено, що повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку повернення коштів.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Відповідно до Порядку взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі №21-207а14.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення надміру сплачених сум ввізного мита в розмірі 52134,57 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів №206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2014/0054 від 21.10.2014.

Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів №206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2014/0057 від 02.12.2014.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТАРКЕТТ ВІНІСІН", код 14361581 , сплачений судовий збір у сумі 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн. 02 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 10.03.2015 року.