Ухвала

від 08.07.2015 по справі 809/86/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 876/4400/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Корнага В.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Міндоходів на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таркетт Вінісін» до Івано-Франківської митниці Міндоходів, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській обл., про визнання протиправними та скасування рішень щодо коригування митної вартості товарів, карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення надміру сплаченої суми ввізного мита,-

В С Т А Н О В И Л А:

30.12.2014р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Таркетт Вінісін» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014р. та відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови № 206060000/2014/00054 від 21.10.2014р.; визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014р. та відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови № 206060000/2014/00057 від 02.12.2014р.; стягнути з Державного бюджету України надміру сплачені суми ввізного мита в розмірі 52134 грн. 57 коп. (в тому числі, по вантажно-митній декларації № 206060000/2014/006098 від 21.10.2014р. - 26053 грн. 20 коп. (графа 48 ВМД) оформленій на підставі рішення Івано-Франківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014р. та по вантажно-митній декларації № 206060000/2014/006909 від 02.12.2014р. - 26081 грн. 37 коп. (графа 48 ВМД). оформленій на підставі рішення Івано-Франківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014р.) (а.с.5-12).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. заявлений позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці № 206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014р. про коригування митної вартості товарів та картку відмови № 206060000/2014/0054 від 21.10.2014р. у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці № 206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014р. про коригування митної вартості товарів та картку відмови № 206060000/2014/0057 від 02.12.2014р. у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; у задоволені решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з державного бюджету на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 475 грн. 02 коп.(а.с.198-205).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Івано-Франківська митниця Міндоходів, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог (а.с.212-219).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час митного оформлення 21.10.2014р. та 02.12.2014р. поданих позивачем електронних вантажних митних декларацій спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) за кодом форми « 103-1», що передбачає обов'язкову перевірку поданих товаросупровідних та товарнотранспортних документів та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, та кодом форми контролю « 105-2», яка передбачає обов'язковий контроль правильності визначення митної вартості. З цих причин у позивача були витребувані висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлену спеціалізованою експертною організацією ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», однак такий відповідачем не був наданий.

Разом з тим, при опрацюванні поданих декларацій митним органом було виявлено суттєве зниження митної вартості, а тому у відповідача були обґрунтовані підстави для перевірки числового значення митної вартості. Також через неможливість застосування інших методів, відповідачем був застосований резервний метод визначення митної вартості товарів.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, позивачем ТзОВ «Таркетт Вінісін» (покупець) укладено з компанією Tarkett GDL S.A., Люксембург (продавець) контракт № 232012 від 26.03.2012р., відповідно до умов якого продавець здійснює на користь покупця продаж плівки полівінілхлоридної по цінах, в кількості згідно паритету поставок, вказаних в угодах про ціну (а.с.13-16, 17-19).

Для митного оформлення ввезених на митну територій товарів позивачем подано до Івано-Франківської митниці Міндоходів вантажні митні декларації № 206060000/2014/006086 від 21.10.2014р. та № 206060000/2014/006902 від 02.12.2014р. на товар - напівфабрикат «плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206» та «плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS».

Митна вартість заявлена декларантом шляхом подання декларації митної вартості форми 1, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Заявлена до митного оформлення вартість товару згідно первинних документів складала 1,26 євро за 1 м2 напівфабрикату «плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS» та 0,95 євро за 1 м2 напівфабрикату «плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206».

Згідно вантажної митної декларації № 206060000/2014/006086 від 21.10.2014р. до декларування заявлено наступні товари:

напівфабрикат «плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206», що призначений для подальшої обробки, в якості основи, на виробництві пластмасового покриття для підлоги (подальшого нанесення пасти ПВХ на поверхню плівки), виготовлений із: вторинної сировини - подрібнені відрізки некондиційного ПВХ лінолеуму, пластифікатора, стабілізатора, наповнювача, армовані скловолокном. Є непрозорим, непористим, не гофрованим, без тиснення листовим матеріалом світло-коричневого кольору. Поверхні не липкі на дотик, без рельєфу, без написів, без зображення, гнучка, не ламається. Ширина полотна 206 см, товщина - 0,96 мм, загальна кількість 12051 м2 (5850 м.п.).

напівфабрикат «плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS», що призначений для подальшої обробки, в якості основи, на виробництві пластмасового покриття для підлоги (подальшого нанесення пасти ПВХ на поверхню плівки), виготовлений із: вторинної сировини - подрібнені відрізки некондиційного ПВХ лінолеуму - 80-83%, пластифікатора - 8%, стабілізатора - 2%, наповнювача - 5-8%, армовані скловолокном - 2%. Є непрозорим, непористим, не гофрованим, без тиснення листовим матеріалом світло-коричневого кольору. Поверхні не липкі на дотик, без рельєфу, без написів, без зображення, гнучка, не ламається. Ширина полотна 206 см, товщина - 0,96 мм, загальна кількість 1054,72 м2 (512 м.п.). Країна виробництва - Люксембург, виробник Tarkett GDL S.A.

Згідно вантажно-митній декларації № 206060000/2014/006902 від 02.12.2014р. до декларування заявлено товар:

напівфабрикат «плівка Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS», що призначений для подальшої обробки, в якості основи, на виробництві пластмасового покриття для підлоги (подальшого нанесення пасти ПВХ на поверхню плівки), виготовлений із: вторинної сировини - подрібнені відрізки некондиційного ПВХ лінолеуму - 80-83%, пластифікатора - 8%, стабілізатора - 2%, наповнювача - 5-8%, армовані скловолокном - 2%. Є непрозорим, непористим, не гофрованим, без тиснення листовим матеріалом світло-коричневого кольору. Поверхні не липкі на дотик, без рельєфу, без написів, без зображення, гнучка, не ламається. Ширина полотна 206 см, товщина 0,96 мм, загальна кількість 13155,16 м2 (6386 м.п.). Країна виробництва - Люксембург, виробник Tarkett GDL S.A.

Одночасно з вантажними митними деклараціями декларантом до митного органу поданий пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 232012 від 26.03.2012р. з доповненнями № 9 від 03.03.2014р., № 17 від 19.06.2014р., № 18 від 01.07.2014р.;

копії митних декларацій країни відправлення № 14LU708000210645C0 від 15.10.2014р. та № 14LU708000210СВ784 від 26.11.2014р.;

міжнародні автомобільні накладні (CMR) № L 8253687 від 15.10.2014р. та № L 8252541 від 26.11.2014р;

пакувальні листи № 2196728/6500388953 від 15.10.2014р. та № 2250979/6500392513 від 26.11.2014р.;

рахунки-фактури (інвойси) № 2150403912 від 15.10.2014р., № 2150411830 від 26.11.2014р.;

калькуляцію собівартості на 1 м2 продукту Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS від 15.10.2014р.;

бюджетну калькуляцію вартості готової продукції Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS станом на 15.10.2014р.;

технічний опис на плівку полівінілхлоридну Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS;

калькуляцію собівартості на 1 м2 продукту Semi finished PVS Sheet 096 L206 від 15.10.2014р.;

бюджетну калькуляцію вартості готової продукції Semi finished PVS Sheet 096 L206 станом на 15.10.2014р.;

технічний опис на плівку полівінілхлоридну Semi finished PVS Sheet 096 L206;

довідку від 15.10.2014р. про те, що плівки полівінілхлоридні Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS та Semi finished PVS Sheet 096 L206 використовуються у виробництві та не відчужуються третім особам;

договір перевезення № 112014 від 02.01.2014р. з рахунками на оплату за перевезення № БК-010-054 від 21.10.2014р. та № БК-012-003 від 01.12.2014р.;

експертні висновки Івано-Франківської торгово-промислової палати № В-389 від 21.10.2014р. та № В-448 від 01.12.2014р.

Івано-Франківська митниця не погодилася із заявленою декларантом митною вартістю товару за першим методом - ціною договору, прийнявши рішення № 206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014р., № 206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014р. про коригування митної вартості товарів та відмовила позивачу у митному оформленні задекларованого товару по вантажних митних деклараціях № 206060000/2014/00054 від 21.10.2014р., № 206060000/2014/00057 від 02.12.2014р. У зв'язку з цим відповідачем оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 206060000/2014/00054 від 21.10.2014р. та № 206060000/2014/00057 від 02.12.2014р. (а.с.20-21, 22-23, 41-42, 43-44).

При цьому, відповідачем зазначено про неможливість застосування першого методу - ціни договору у зв'язку з відсутністю в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та надання неповної інформації згідно п.п.3, 4 ст.53 та п.18 ст.58 Митного кодексу України.

В оскаржуваних рішеннях також зазначено, що при прийнятті цих рішень митним органом проведено консультації з декларантом, доведено йому інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п.5 ч.2 ст.55 та Главою 4 Митного кодексу України.

При цьому, відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів.

З метою митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг ТзОВ «Таркетт Вінісін» подало до Івано-Франківської митниці Міндоходів тимчасову вантажну митну декларацію № 206060000/2014/006098 від 21.10.2014р. згідно рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014р., а також тимчасову вантажну митну декларацію № 206060000/2014/006909 від 02.12.2014р. згідно рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014р. (а.с.23, 44).

Одночасно із пакетом документів, необхідних для здійснення митного оформлення товару ТзОВ «Таркетт Вінісін» були надані відповідачу експертні висновки Івано-Франківської торгово-промислової палати № В-389 від 21.10.2014р. (а.с.39-40) та № В-448 від 01.12.2014р. (а.с.50-51), згідно яких підтверджено вартість товару - плівки полівінілхлоридної «Semi finished РVS Sheet 096 L206+VBS» та «Semi finished PVS Sheet 096 L206», яка поставляється по контракту № 232012 від 26.03.2012р., укладеному між ТзОВ «Таркетт Вінісін» та компанією виробником Tarkett GDL S.A. (Люксембург) і використовується в якості основи для нанесення ПВХ паст при виробництві полівінілхлоридного лінолеуму.

Таким чином, є безпідставним покликання відповідача у оскаржуваних рішеннях на п.3 ст.53 Митного кодексу України щодо відсутності висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, як на одну із підстав коригування митної вартості товару.

Ціна товару, яка визначена додатках № 9 від 03.03.2014р. та № 18 від 01.07.2014р. до контракту № 232012 від 26.03.2012р., підтверджена калькуляцією повної собівартості 1 м2, наданої фірмою виробником Tarkett GDL S.A. (Люксембург) від 15.10.2014р., згідно якої вона становить 1,26 євро за 1 м2 плівки «Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS» та 0,95 євро за 1 м2 плівки «Semi finished PVS Sheet 096 L206». Дана калькуляція на товар також була надана декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом - ціною договору (контракту).

Таким чином, декларантом для митного оформлення товару подано весь пакет документів в повному об'ємі згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України із вказівкою у цих документах всіх необхідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та щодо ціни, яка фактично сплачена за ці товари. У зв'язку з наведеним, посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товарів № 206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014р., № 206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014р. про відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари, є безпідставними.

Також в оскаржуваних рішеннях відповідача про коригування митної вартості товарів зазначено, зокрема, що декларантом надана неповна інформація згідно ч.4 ст.53 та ч.18 ст.58 Митного кодексу України.

У відповідності до ч.4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на вимогу митного органу подає (за наявності) такі документи:

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

розрахунок ціни (калькуляцію).

Розрахунки ціни (калькуляції), договір перевезення № 112014 від 02.01.2014р. з рахунками на оплату за перевезення № БК-010-054 від 21.10.2014р. та № БК- 012-003 від 01.12.2014р. були надані декларантом разом із пакетами документів, про що також свідчать дані картки відмови в прийнятті митних декларацій.

Крім цього, відповідачу надано довідку про те, що плівки полівінілхлоридні «Semi finished PVS Sheet 096 L206+VBS» та «Semi finished PVS Sheet 096 L206» використовуються у виробництві та не відчужуються третім особам.

З'ясовані під час судового розгляду обставини, підтверджені відповідними письмовими доказами, свідчать, що посадові особи Івано-Франківської митниці Міндоходів прийшли до помилкового висновку про ненадання під час консультацій митним брокером позивача (декларантом) усіх витребуваних документів, а також щодо відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена.

Згідно Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч.5 ст.57 Митного кодексу України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, документи, які подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

За таких обставин відповідачем необгрунтовано застосовано положення ч.6 ст.54 Митного кодексу України, а позивачем вірно обрано метод визначення митної вартості товарів за ціною договору.

При цьому, відповідачем не надано жодних фактичних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем надано митному органу усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості партії товару є необгрунтованими.

Разом з тим, витребувавши вищевказаний перелік документів, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити. Також відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Під час судового розгляду митним органом не подано вагомих доказів того, що в митного органу виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та не наведено обґрунтованих підстав про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Оцінюючи наявні у справі матеріали, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження тої обставини, що всіма іншими імпортерами України в період, найбільш наближений до періоду здійснення імпортних операцій за спірними ВМД позивача, імпорт аналогічних (ідентичних) товарів здійснювався за рівнем вартості значно вищим, ніж позивачем.

Аналіз вищевикладеного стверджує про необґрунтованість сумніву митного органу щодо правильності визначення митної вартості товару.

Не заперечуючи права митного органу щодо самостійного визначення митної вартості товарів, колегія суддів наголошує на тому, що це повинно відбуватись із дотриманням вимог чинного законодавства, з використанням повноважень, обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), вірно розцінений судом першої інстанції як необґрунтований, а рішення Івано-Франківської митниці № 206060000/2014/000043/2 від 21.10.2014р., № 206060000/2014/000045/2 від 02.12.2014р. про коригування митної вартості товарів - такими, що не відповідають вимогам закону.

Із цих же міркувань слід вважати протиправними і підлягають скасуванню картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 206060000/2014/00054 від 21.10.2014р., № 206060000/2014/00057 від 02.12.2014р.

Стосовно решти заявлених позовних вимог слід врахувати, що приписами ст.301 Митного кодексу України врегульовано порядок повернення надміру сплачених сум митних платежів.

При цьому, застосовується особлива процедура повернення таких коштів із Державного бюджету України, у зв'язку з встановленням факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів. Суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до п.п.43.1-43.5 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п.2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затв. наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р. (далі - Порядок повернення коштів) цей Порядок на виконання вимог ст.43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з абзацами 1, 2, 12 п.1, п.п.2, 3, 4 розділу III Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затв. наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України № 611/147 від 20.07.2007р. (далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Згідно з п.1 Порядку взаємодії взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/а бо надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися правилами цього Порядку.

Пунктами 2, 3 Порядку взаємодії передбачено, що повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу III Порядку повернення коштів.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Відповідно до Порядку взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Згідно з ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення надміру сплачених сум ввізного мита в розмірі задоволенню не підлягають.

Під час вирішення наведених вимог колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по аналогічній категорії справ, яка викладена у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 25.11.2014р. у справі № 21-207а14.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач в порядку та у строки, передбачені Митним кодексом України, надав всі необхідні документи для підтвердження митної вартості партії товару, а тому прийняті Івано-Франківською митницею Міндоходів рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення слід визнати протиправними та скасувати; решта позовних вимог задоволенню не підлягає, з вищевикладених мотивів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстави для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Міндоходів на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015р. в адміністративній справі № 809/86/15 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

З.М.Матковська