Ухвала

від 12.03.2015 по справі 496/4642/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2506/15

Головуючий у першій інстанції Калінюк Р. Б.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Кварталова А.М., Доценко Л.І.

При секретарі - Томашевскька

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу представників ОСОБА_5( ОСОБА_6, ОСОБА_7) та Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2014 року по справі за скаргою ОСОБА_8 на дії та бездіяльність Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області

В С Т А Н О В И Л А:

06.10.2014 року ОСОБА_8 звернулась до суду зі скаргою в котрій просила суд поновити строк на звернення із скаргою про визнання незаконними дії і бездіяльність Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області щодо складання листа від 14.08.2014 року № 31409.Визнати незаконними дії і бездіяльність Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області щодо складання листа від 14.08.2014 року № 31409, а також щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 10.09.2014 року. Визнати протиправним лист від14.08.2014 року № 31409 Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області .

Визнати протиправним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 10.09.2014 року Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області. Зобов'язати Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеської області стягнути аліменти з ОСОБА_5 виходячи з ? частини усіх видів заробітку щомісячно.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.08.2014 року в.о. начальник Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області Войтенко В.ВА. склав і надав до Апеляційного суду Одеської області лист від 14.04.2014 року № 31409 в якому зазначив неправдиві відомості, що не відповідають розрахунку заборгованості зі сплати аліментів і матеріалів виконавчого провадження.

08.09.2014 року вона надала скаргу до заступника начальника Головного управління юстиції одеської області , однак відповіді не отримала.

Заявниця стверджує:

- лист суперечить наявному в матеріалах виконавчого провадження перерахунку заборгованості по сплаті аліментів від 14.09.2007 року за період з 31.01.2005 року по 04.09.2007 року з визначенням суми заборгованості 58 523, 39 грн., котра не була взята до уваги, а вказана заборгованість з серпня 2005 року по 14.06.2011 року в сумі-21 735 грн.80 коп.

-неправильно встановлено місце роботи боржника так як в ТОВ " МЕНШИП ОДЕСА" він працював по 26.06.2009 року, а не 26.06.2011 року, що вплинуло на невірний розрахунок

неправильно визначений розмір аліментів. Оскільки в таблиці вказано 30% прожиткового мінімуму. В той час як стягнуто ? частина від усіх видів доходу.

- пропущені місяці, в які фактично нараховувались аліменти, а боржник їх не виплачував,Заборгованість виникла з 31.02.2005 року, а не з серпня 2005 року та з січе6нь по липень 2005 року аліменти взагалі не сплачувались,

-В таблиці відсутні місяці-лютий 2006 року;липень 2006 року;лютий 2009 року;березень 2009 року, лютий 2010 року.

-Розрахунок заборгованості по аліментам є неправильним від 10.09.2-14 року виходячи з встановленої раніше суми заборгованості станом на 01.10.2010 року-176 485,44 грн. та розрахунку заборгованості від 05.02.2013 року та 21.06.2013 року з боргом 99 659,05 грн. та 88 259,05 грн., котра неправомірно повністю списана держвиконавцем Бабіч В.І.

Розрахунок заборгованості від 10.09.2014 року суперечить рішенню Біляївського районного суду Одеської області від 25.03.2005 року та ст.195 СК України, так як заборгованість розраховується з фактично отриманого заробітку, протягом якого не проводилось стягнення.

- ОСОБА_5 з 24.06.2009 року по 25.11.2009 року знаходився в закордонному рейсі(ТОВ "Марлоу Навігейшин Україна проте до уваги взяті неправдиві відомості щодо його роботи в ТОВ "Меншип Одеса" до 26.06.2009 року та аліменти розраховані не з суми, котру він отримував закордоном, а з 2000 грн.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2014 року скаргу ОСОБА_8 на дії та бездіяльність Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області задоволено частково. Поновлено ОСОБА_8 строк на звернення із скаргою про визнання незаконними дії і бездіяльність Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області щодо складання листа від 14.08.2014 року № 31409

Визнано незаконними дії і бездіяльність Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області щодо складання листа від 14.08.2014 року № 31409.

Визнано протиправним лист від 14.08.2014 року № 31409 Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області .

Визнано незаконними дії Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеської області щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 10.09.2014 року.

Визнано протиправним і скасовано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 10.09.2014 року Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеської області

В іншій частині скаргу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, яким зобов'язати Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеської області здійснити розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 233.12.2011 року посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що розрахунок від 30.08.2011 року визначив заборгованість 160 671.96 грн. за весь час виконавчого провадження, починаючи з 2005 року, а незначні недоліки не вплинули на відсутність заборгованості та наявності переплати по аліментах.

В апеляційній скарзі Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеської області просить ухвалу скасувати посилаючись на те, що розрахунок по аліментам від 10.09.2014 року здійснений у відповідності до судового рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23 грудня 2011 року та виходячи з того, що боржник мешкає на території Малазії та аліменти розраховані з зарплати 1000 грн. за період з 31.01.2005 року по 09.03.2009 року та 2000 грн., котру він отримував за період з 10.03.2009 року по 2015 рік

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а скарга Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеської області задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи протиправним і скасовуючи розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 10.09.2014 року Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеської області районний суд виходив з того, що із розрахунку заборгованості від 11.11.2010 року станом на 01.10.2010 року заборгованість ОСОБА_5 по сплаті аліментів склала 176485,44 грн., котрий не був скасований та включив в себе період до 01.02.2010 року, що складав 0,00 грн., що потягнуло за собою невірне визначення заборгованості по аліментам.

З таким судженням районного суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи положення статті 383 ЦПК, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Суду необхідно було враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами статті 74 Закону про виконавче провадження відповідними нормами Сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146(з наступними змінами) "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб". При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості.

Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" п.26 передбачено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні.

Як вбачається зі скарги заявником оскаржують незаконність дій та бездіяльність Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеської області щодо розрахунку по аліментам. При цьому заявник посилається на незаконність та скасування листа від 14.08.2014 року адресований судді апеляційного суду Одеської області Заїкіну А.П., котрий підписаний в.о. начальника-Войтенко В.В. та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів складений від 10.09.2014 року складений державним виконавцем бездіяльність Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеської області Бабіч В.І.( а.с. 6-9; 28 т.1;).

За правилами ст.386 ч.1 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Відповідно до постанови від 26.02.1993 року № 146 п.10 передбачено, що з осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від'їзду, або з п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.

Ухвалою Біляївького районного суду Одеської області від 23 грудня 2011 року встановлено, що при встановлені суми заборгованості державний виконавець порушив вимоги закону, які встановлюють винятки з загальних правил встановлення заборгованості по аліментам( тобто проведено розрахунок з урахуванням базових окладів відповідної професії, а не 100% заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту або виходячи із його

заробітної плати за останній місяць роботи на момент від'їзду, або з п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків) та не врахував того, що платник аліментів у період за який проводилось встановлення розміру заборгованості по аліментам працював за контрактами в іноземних компаніях і одержував заробітну плату тільки за кордоном. ( а.с.46-48).

Проте районний суд не залучив до участі в справі посадових осіб рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується, не витребував виконавче провадження та не дослідив його в судовому засіданні, не зазначив в судовому рішенні, які ж дії держвиконавця щодо розрахунку є незаконними, чи правильно ним визначена суму доходу з котрої нараховані аліменти та з врахуванням встановленого необхідно встановити наявність чи відсутність такої заборгованості .Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер, а тому районному суду необхідно з'ясувати розмір аліментів, котрі підлягали сплаті по кожному місяцю.

Крім того, районний суд не звернув уваги, що відповідно до сь.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На вказані вище вимоги закону районний суд не звернув уваги, та задовольнивши вимоги заявника не усунув порушення або іншим шляхом не поновив порушені права чи свободи ОСОБА_8

Виходячи з вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції порушений порядок, встановлений для вирішення зазначеного питання, а тому у відповідності до ч.3 п.1 ст. 312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 312 ч.1 п.3, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представників ОСОБА_5( ОСОБА_6,ОСОБА_7) задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеської області відхилити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2014 скасувати.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді А.М.Кварталова

Л.І.Доценко