Рішення

від 05.03.2015 по справі 910/28462/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015Справа №910/28462/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Цембудресурс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" простягнення 120 447,00 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Приймак О.Ю. - адвокат; від відповідача:Старчук Є.В. - адвокат; в судовому засіданні присутній громадянин України: Супрун І.І. - паспорт серії ТТ №248525

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цембудресурс" (надалі - ТОВ "Цембудресурс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" (надалі - ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН") про стягнення 120 447,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстава для володіння відповідачем грошовими коштами позивача у розмірі 120 447,00 грн. відсутня, а тому позивачем заявлено вимогу про стягнення такої грошової суми з відповідача. Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування вартості послуг адвоката у розмірі 6 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.01.2015 р.

29.01.2015 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

30.01.2015 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 19.12.2014 р. через загальний відділ суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 30.01.2015 р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.12.2014 р. виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 30.01.2014 р. з'явився, вимог ухвали суду від 19.12.2014 р. не виконав, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, підтримав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2015 р. у зв'язку із неявкою представника позивача та невиконанням представником відповідача вимог ухвали суду від 19.12.2014 р., розгляд справи відкладено на 11.02.2015 р.

10.02.2015 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує в повному обсязі вказуючи на те, що рішенням господарського суду міста Києва по справі №910/8422/14 від 09.09.2014 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 р. було встановлено, що між позивачем та відповідачем через турагента останнього - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фемем ЛТД" (повноваження якого підтверджуються Агентським договором №38/29.08.2012 від 20.08.2012 р.) було укладено договір про надання туристичних послуг у спрощений спосіб, а тому твердження позивача про безпідставність отримання спірних коштів є необгрутованими та безпідставними. Крім того, відповідач у своєму відзиві вказує, що ним клієнту надавались лише послуги з консультування та бронювання.

11.02.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Представники позивача та відповідача, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 11.02.2015 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2015 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та у зв'язку із неявкою представників сторін, частковим виконанням відповідачем вимог ухвали суду від 30.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.03.2015 р.

02.03.2015 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

04.03.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення згідно змісту яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав недоведеності відповідачем існування між сторонами будь-яких правовідносин на виконання яких могли б бути перераховані спірні кошти.

В судове засідання 05.03.2015 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав додаткові документи по справі та заяву згідно змісту якої просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 408,95 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 6 500,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 05.03.2015 р. з'явився, проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні 05.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача по суті даного спору та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 17.07.2012 р. по 13.09.2012 р. з поточного рахунку ТОВ "Цембудресурс" №26000301016523, відкритого в ПАТ "ВТБ Банк", було перераховано грошові кошти у розмірі 120 447,00 грн. на рахунок ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН", що підтверджується карткою рахунку позивача №6852 від 19.11.2014 р. та платіжними дорученнями №3384 від 17.07.2012 р. на суму 35 000,00 грн., №3489 від 14.08.2012 р. на суму 35 000,00 грн., №3518 від 23.08.2012 р. на суму 10 000,00 грн., №3558 від 05.09.2012 р. на суму 25 000,00 грн. та №6 від 13.09.2012 р. на суму 15 447,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, призначенням вказаних платежів за платіжними дорученнями було визначено "Послуги з консультації згідно рах. №30 від 16.07.2012 р. в т.ч. ПДВ 20%".

Позивач зазначає, що жодних договорів із відповідачем він не підписував, а призначення платежу "Послуги з консультації згідно рах. №30 від 16.07.2012 р." носить незрозумілий характер, оскільки позивач не замовляв у відповідача жодних консультаційних послуг; крім того, як вказує позивач, в документації підприємства відсутній рах. №30 від 16.07.2012 р., що позбавляє можливості встановити, які саме послуги надавались позивачу та чи надавались такі послуги взагалі.

У поданому 10.02.2015 р. відзиві на позовну заяву, відповідач не погодився із заявленими вимогами вказуючи на те, що рішенням господарського суду міста Києва по справі №910/8422/14 від 09.09.2014 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 р. було встановлено, що між позивачем та відповідачем через турагента останнього - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фемем ЛТД" (повноваження якого підтверджуються Агентським договором №38/29.08.2012 від 20.08.2012 р.) було укладено договір про надання туристичних послуг у спрощений спосіб, а тому твердження позивача про безпідставність отримання спірних коштів є необгрутованими та безпідставними. Крім того, відповідач вказує, що ним клієнту надавались лише послуги з консультування та бронювання.

Спір у справі виник у зв'язку із безпідставним, на думку позивача, набуттям відповідачем грошових коштів у розмірі 120 447,00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Із матеріалів справи вбачається, що грошові кошти ТОВ "Цембудресурс" у розмірі 120 447,00 грн. у період з 17.07.2012 р. по 13.09.2012 р. були перераховані на розрахунковий рахунок відповідача з призначенням платежу "Послуги з консультації згідно рах. №30 від 16.07.2012 р.". При цьому, з картки рахунку позивача №6852 від 19.11.2014 р. слідує, що перерахування коштів у розмірі 120 447,00 грн. здійснювалось ТОВ "Цембудресурс" на підставі Договору №ЦБ-0000037 від 01.06.2012 р.

В той же час, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували існування між сторонами будь-яких правовідносин (договорів) на виконання яких спірні грошові кошти могли бути перераховані.

20.11.2014 р. на адресу ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" було направлено адвокатський запит з метою надання належним чином засвідченої копії договору (договорів), актів здачі-приймання виконаних послуг, оплата яких була проведена у період з 17.07.2012 р. по 13.09.2012 р. та рахунок №30 від 16.07.2012 р.

Проте, відповідачем відповіді на вказаний адвокатський запит надано не було, як і не було надано витребуваних документів.

Крім того, судом ухвалами від 19.12.2014 р., від 30.01.2015 р. та від 11.02.2015 р. було зобов'язано відповідача надати суду належним чином засвідчені копії договору (договорів), акту (актів) здічі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) на підставі яких було виставлено рахунок №30 від 16.07.2012 р., а також рахунок №30 від 16.07.2012 р. для долучення їх до матеріалів справи.

Вказані ухвали в силу приписів ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими до виконання на всій території України.

Проте, незважаючи на обов'язковість виконання вимог ухвал господарського суду міста Києва від 19.12.2014 р., від 30.01.2015 р. та від 11.02.2015 р. ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" не подало витребуваних судом документів.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту існування будь-яких зобов'язань між сторонами, на виконання яких була перерахована спірна сума грошових коштів.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що надані відповідачем в обґрунтування своїх заперечень документи, в розумінні ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не є належними доказами надання позивачу послуг, оскільки з їх змісту вбачається, що послуги надавались в лютому 2013 р. в той час, як перерахування грошових коштів у розмірі 120 447,00 грн. за спірними платіжними дорученнями здійснювалось у період з 17.07.2012 р. по 13.09.2012 р. Також, із наданих відповідачем документів не можливо встановити ким саме надавались такі послуги.

В той же час, відповідач у своєму відзиві стверджує, що позивачем в рамках договору про надання туристичних послуг, який укладено сторонами у спрощеній формі було замовлено у відповідача туристичні послуги - подорож до Кенії, Мексики та Бразилії , в той час як призначенням платежів за спірними платіжними дорученнями було визначено "Послуги з консультації згідно рах. №30 від 16.07.2012 р. в т.ч. ПДВ 20%".

Крім того, судом також не приймаються до уваги посилання відповідача на факти встановлені в рішенні господарського суду міста Києва від 09.09.2014 р. та постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 р. по справі №910/8422/14, оскільки предметом спору по вказаній справі є зовсім інші рахунки та платіжні доручення, які не стосуються предмету спору у даній справі.

Стосовно посилань відповідача на те, що ним надаються лише послуги з консультування та бронювання спростовуються наступним.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України "Про туризм" суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Статтею 1 Закону України "Про туризм" визначено, що туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо)

Пунктами 2.1, 2.2 Статуту ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" визначено, що товариство створюється з метою організації і здійснення туристичної діяльності, забезпечення створення туристичного продукту та надання громадянам і юридичним особам, в тому числі іноземним, комплексних туристично-екскурсійних та інших послуг, формування нових економічних основ туризму як високорентабельної галузі економіки та важливого засобу культурного розвитку держави; залучення іноземних інвестицій та сучасних технологій для удосконалення і розвитку матеріальної бази туризму, підвищення ефективності туристичних послуг; збільшення валютних надходжень; спрямування своєї діяльності на задоволення потреб і інтересів акціонерів та отримання прибутку.

Товариство здійснює організацію міжнародного і внутрішнього туризму залежно від категорії осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їх цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак. Предметом діяльності товариства є виключно туроператорська діяльність з організації та забезпечення створення туристичного продукту, реалізації та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг. До характерних послуг, що формують туристичний продукт, який реалізується або пропонується для реалізації за визначеною попередньою ціною, належить: послуги розміщення туристів, продукція та послуги громадського харчування туристів, транспортні послуги та інше.

Крім того, як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14171 від 22.08.2014 р. та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців б/н від 21.08.2014 р. основним видом діяльності Товариства є "Діяльність туристичних операторів", що також підтверджується ліцензією серії АЕ "272851 де видом господарської діяльності Товариства визначено "Туроператорську діяльність".

Таким чином, твердження відповідача, щодо надання ним лише консультаційних послуг та послуг бронювання визнаються судом безпідставними та необгрунтованими.

При цьому, відповідачем, доказів які б підтверджували надання ним позивачу лише консультаційних послуг та послуг бронювання на спірну суму грошових коштів матеріали справи не містять, а відповідачем в ході розгляду справи таких доказів надано не було.

При цьому, суд відзначає, що в матеріалах справи наявна довідка Голосіївського РУ ГУМВС України у м. Києві №53/16-б/н від 07.08.2014 р., з якої вбачається існування кримінальної справи за фактом розтрати чужого майна в особливо великих розмірах бухгалтером ТОВ "Цембудресурс", що виявилося у перерахуванні шляхом підроблення офіційного документу грошових коштів на рахунки фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що господарські зобов'язання між ТОВ "Цембудресурс" та ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" не виникали.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

При цьому, зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності наступних умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Суд приймає до уваги відсутність між сторонами договірних зобов'язань, а відтак перераховані позивачем на рахунок ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" грошові кошти ТОВ "Цембудресурс" у розмірі 120 447,00 грн. з урахуванням приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України вважаються такими, що безпідставно набуті ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН".

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Цембудресурс" про стягнення з ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 120 447,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 6 500,00 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

19.11.2014 р. між Адвокатським бюро "Приймак та партнери" (Бюро) та ТОВ "Цембудресурс" (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, за змістом якого бюро приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту у відносинах з ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" стосовно незаконно отриманих коштів. При цьому, для надання правової допомоги клієнту бюро призначає адвоката Приймака Олександра Юрійовича, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4676, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 25.10.2011 р., а також на підставі ордеру на надання правової допомоги КВ№134787 від 19.11.2014 р. та адвоката Камінську Дар'ю Валентинівну, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4345, виданого Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 13.06.2012 р.

Позивачем було оплачено вартість наданих згідно договору про надання правової допомоги, що підтверджується платіжним дорученням №174 від 26.11.2014 р.

Суд відзначає, що адвокат Приймак Олександр Юрійович підготував та подав позовну заяву від 15.12.2014 р., а також надавав документи по справі, пояснення по суті спору та приймав участь в судовому засіданні, а відтак виконав зобов'язання передбачені договором про надання правової допомоги від 19.11.2014 р.

За таких обставин суд приходить до висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката співрозмірні та адекватні ціні позову та складності справи, а з урахуванням повного задоволення судом позовних вимог ТОВ "Цембудресурс", такі витрати підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цембудресурс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16-А; ідентифікаційний код 38123361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цембудресурс" (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 7-Б; ідентифікаційний код 32348997) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 120 447 (сто двадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2 408 (дві тисячі чотириста вісім) грн. 94 коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано - 10.03.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко