Постанова

від 27.04.2015 по справі 910/28462/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Справа№ 910/28462/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Сухового В.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН"

на рішення Господарського суду м. Києва від 05.03.2015

у справі №910/28462/14 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цембудресурс", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН", м. Київ,

про стягнення 120 447,00 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Приймак О.Ю. - представник (посвідчення адвоката № ВК4676 від 13.01.2015);

від відповідача: Старчук Є.В. - представник (посвідчення адвоката № 4716 від 25.10.2011),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» (надалі - ТОВ «Цембудресурс», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН» (надалі - ТОВ «ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН», відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 120 447,00 грн. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між сторонами у справі не виникало та не існує договірних відносин, а тому перераховані позивачем спірні кошти є такими, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави і останній має їх повернути у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України. Водночас, позивачем заявлено вимогу про відшкодування відповідачем вартості послуг адвоката у розмірі 6 500,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі №910/28462/14 позовні вимоги задоволено повністю з огляду на їх обґрунтованість та доведеність, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудресурс» 120 447,00 грн безпідставно отриманих коштів, 6 500,00 грн витрат по оплаті послуг адвоката та 2 408,94 грн судового збору.

Посилаючись на суттєве порушення судом норм процесуального та матеріального права, неналежну оцінку наявним у справі доказам, внаслідок чого судом безпідставно було визнано доведеними позовні вимоги,Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі №910/28462/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2015 апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Суховий В.Г., розгляд справи призначено на 27.04.2015 року.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

27.04.2015 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти:

1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;

2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Звертаючись до суду з даним позовом із посиланням на вищенаведену норму закону, позивач вказав, що будь-яких договорів з ТОВ «ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН» він не укладав, консультаційних послуг не замовляв та не отримував. У товариства відсутні первинні документи, зокрема, рахунок № 30 від 16.07.2012, на підставі якого відповідачеві було перераховано спірну суму коштів. Намагання позивача через уповноважену ним особу адвоката Приймака О.Ю. з'ясувати реальність такої господарської операції та отримати документи на підтвердження факту надання послуг, оплата яких проводилась у період з 17.07.2012 по 13.09.2012, а також рахунку № 30 від 16.07.2012, залишились відповідачем без належного реагування та відповіді.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, у період часу з 17.07.2012 по 13.09.2012 з поточного рахунку ТОВ "Цембудресурс" №26000301016523, відкритого в ПАТ "ВТБ Банк" було перераховано грошові кошти у розмірі 120 447,00 грн на рахунок ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН", що підтверджується карткою рахунку позивача №6852 від 19.11.2014 та платіжними дорученнями №3384 від 17.07.2012 на суму 35 000,00 грн, №3489 від 14.08.2012 на суму 35 000,00 грн, №3518 від 23.08.2012 на суму 10 000,00 грн, №3558 від 05.09.2012 на суму 25 000,00 грн та №6 від 13.09.2012 на суму 15 447,00 грн з призначенням платежу "Послуги з консультації згідно рах. №30 від 16.07.2012 в т.ч. ПДВ 20%" (а.с. 18-21).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем суду було надано довідку Голосіївського РУ ГУМВС України у м. Києві №53/16-б/н від 07.08.2014 про перебування матеріалів кримінального провадження №12014100010004429, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358, ч.4 ст.190, ч.4 ст.191 КК України за фактом розтрати чужого майна в особливо великих розмірах бухгалтером ТОВ "Цембудресурс" Яковенко Н.В., яка шляхом підроблення офіційного документу, здійснила перерахування грошових коштів, належних ТОВ "Цембудресурс" на рахунки фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач позовні вимоги заперечував, наголошуючи на відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки кошти були перераховані позивачем за наявності законних підстав, а саме, на виконання зобов'язань за договором про надання туристичних послуг, укладеного сторонами у спрощений спосіб через турагента ТОВ «Фесем», повноваження якого підтверджуються агентським договором №38/29.08.2012 від 20.08.2012. Зважаючи на акцепт виставленого позивачеві рахунку та отримання останнім туристичного продукту - поїздки до Бразилії, у відповідача відсутній обов'язок по поверненню грошових коштів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факту існування будь-яких зобов'язальних правовідносин у сторін, на виконання яких позивачем була перерахована спірна сума грошових коштів.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд дав належну оцінку діям відповідача по невиконанню ухвал Господарського суду міста Києва від 19.12.2014, від 30.01.2015 та від 11.02.2015 у даній справі, якими відповідача було зобов'язано надати засвідчені копії договору (договорів), акту (актів) здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких було виставлено рахунок №30 від 16.07.2012, а також сам рахунок для долучення до матеріалів справи.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, заінтересована особа, заявляючи про існування певних фактів, в обґрунтування пов'язаних з цим обставин має подати відповідні докази.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність доказів, які б доводили існування між сторонами у справі зобов'язальних відносин, за якими позивач мав перерахувати відповідачеві спірну суму коштів.

Місцевий суд правомірно відхилив документи, подані відповідачем в обгрунтування заперечень на позов, а саме, копії електронних авіаквитків на переліт до Ріо-де-Жанейро на ім'я Яковенко Наталії, Яковенко Володимира та Яковенко Олексія, ваучеру DDD46/12, оформленого Туристичною компанією «АDА TOURS 2007» на проживання вище зазначених осіб у готелях Ріо-де-Жанейро, трансферу, договору комплексного страхування подорожуючих за межами України, укладеного з ПАТ «Європейське туристичне страхування» під час подорожі з 08.02.2013 по 17.02.2013, (програми тура в Бразилію, пам'ятки для туриста), оскільки підставно вказав, що перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача в сумі 120 447,00 грн за спірними платіжними дорученнями здійснювалось у період з 17.07.2012 по 13.09.2012, а туристичні послуги надавались у лютому 2013 року. Крім того, з наданих документів не можливо встановити, ким такі послуги надавались.

При цьому суд першої інстанції критично поставився до тверджень відповідача, викладених у відзиві від 10.02.2015 (а.с.55) про укладення сторонами договору про надання туристичних послуг у спрощений спосіб, оскільки у спірних платіжних дорученнях чітко зазначається призначення платежу «Послуги з консультації згідно рах. №30 від 16.07.2012 в т.ч. ПДВ 20%».

Судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції доводи скаржника про отримання позивачем туристичного продукту шляхом акцептування виставленого рахунку-фактури №30 від 16.07.2012 з огляду на те, що такий доказ в матеріалах справи відсутній і не був наданий відповідачем на неодноразові вимоги суду.

Варто зазначити, що сама по собі бухгалтерська операція по перерахуванню грошових коштів з оплати послуг не підтверджує факту їх надання. В даному випадку належним та допустимим доказом надання послуг має бути первинний документ -підписаний сторонами у справі двосторонній акт виконаних робіт (наданих послуг), в якому мала бути відображена загальна вартість наданих послуг.

Проте відповідачем такого доказу не було надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що туристичні послуги надавались позивачеві туроператором - Туристичною компанією «АDА TOURS 2007» згідно договору №655 від 05.01.2012, а відповідач виступав лише турагентом, яким надавались винятково консультаційні послуги по бронюванню авіаквитків та готелів.

З наявного в матеріалах справи договору №655, укладеного 05.01.2012 між Туристичною компанією «АDА TOURS 2007» (в тексті договору - Компанія) та ТОВ «ТРЕВЕЛИНГ ОНЛАЙН» (в тексті договору - Товариство) вбачається, що Компанія доручає, а Товариство зобов'язується від свого імені та за рахунок Компанії на умовах, визначених цим договором реалізовувати туристичні послуги Компанії туристам (а.с. 105-108).

Відповідно до п.3.1. договору оплата вартості турів здійснюється Товариством на підставі виставлених Компанією інвойсів у наступні строки: не менше, ніж за 30 банківських днів до початку туру (для туристичних груп) та не менше, ніж за 15 банківських днів до початку тура (для індивідуальних туристів).

В деяких випадках розрахунки між сторонами можуть здійснюватись по факту отримання послуг клієнтами на підставі актів звірки взаєморозрахунків між Компанією та Товариством.

Фактом оплати є перерахування всієї вартості наданих туристичних послуг на розрахунковий рахунок Компанії. Датою розрахунку є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Компанії (п.3.2 договору).

Згідно п.3.4 договору Товариство зобов'язується від свого імені за винагороду здійснювати реалізацію туристичних послуг Компанії. При цьому право власності на них не переходить до Товариства. Винагорода Товариства визначається як різниця між ціною Компанії та ціною, за якою Товариством реалізовано туристичні послуги третім особам. Винагорода перерахуванню не підлягає та залишається у розпорядженні Товариства.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання ним зобов'язань перед Туристичною компанією «АDА TOURS 2007» щодо суми перерахованих коштів, отриманих від позивача на виконання пунктів 3.1, 3.2 цього договору, та сум, які залишаються у відповідача як винагорода, а разом з тим, доказів щодо оподаткування вказаних послуг.

Дослідивши положення вищенаведеного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що його умовами спростовуються доводи скаржника про надання ним позивачеві лише консультаційних послуг та послуг з бронювання квитків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про туризм" туристичним продуктом є попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо)

За приписами частини 2 статті 5 цього Закону суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Пунктами 2.1, 2.2 Статуту ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" визначено, що товариство створюється з метою організації і здійснення туристичної діяльності, забезпечення створення туристичного продукту та надання громадянам і юридичним особам, в тому числі іноземним, комплексних туристично-екскурсійних та інших послуг, формування нових економічних основ туризму як високорентабельної галузі економіки та важливого засобу культурного розвитку держави; залучення іноземних інвестицій та сучасних технологій для удосконалення і розвитку матеріальної бази туризму, підвищення ефективності туристичних послуг; збільшення валютних надходжень; спрямування своєї діяльності на задоволення потреб і інтересів акціонерів та отримання прибутку.

Товариство здійснює організацію міжнародного і внутрішнього туризму залежно від категорії осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їх цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак.

Предметом діяльності товариства є виключно туроператорська діяльність з організації та забезпечення створення туристичного продукту, реалізації та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг. До характерних послуг, що формують туристичний продукт, який реалізується або пропонується для реалізації за визначеною попередньою ціною, належить: послуги розміщення туристів, продукція та послуги громадського харчування туристів, транспортні послуги та інше.

Згідно відомостей із ЄДРПОУ №14171 від 22.08.2014 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців б/н від 21.08.2014 основним видом діяльності ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" є "Діяльність туристичних операторів", що також підтверджується ліцензією серії АЕ 272851, в якій видом господарської діяльності відповідача визначено "Туроператорська діяльність".

Таким чином, доказів, які б підтверджували надання відповідачем лише консультаційних послуг на спірну суму грошових коштів матеріали справи не містять, а відповідачем в ході розгляду справи таких доказів надано не було.

Отже, суд першої інстанції надав правильну оцінку наявним у справі доказам та, з'ясувавши належним чином обставини справи, дійшов правильного висновку про відсутність між сторонами у справі договірних зобов'язань, відтак, перераховані ТОВ "Цембудресурс" на рахунок ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" грошові кошти у розмірі 120 447,00 грн з урахуванням приписів статті 1212 Цивільного кодексу України є такими, що набуті останнім безпідставно, поза правовою підставою, а тому доводи апеляційної скарги про невірне застосування норм матеріального права та необґрунтованість висновку суду про відсутність підстав для застосування положень статті 1212 ЦК України є необгрнутованим.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про обгрунтованість вимоги позивача про стягнення з ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 120 447,00 грн та задоволення позову в повному обсязі є правильним та обгрунтованим.

До апеляційної скарги відповідач долучив копію договору №44/08.2012 від 16.07.2012 на реалізацію туристичних послуг, укладеного ТОВ «ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН» та ТОВ «Цембудресурс». На переконання скаржника даний документ спростовує висновок суду щодо безпідставного отримання відповідачем грошових коштів в сумі 120 447,00 грн.

Проте, згідно частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідач неможливість своєчасного подання суду першої інстанції доказів, долучених до апеляційної скарги пояснив тим, що договір №44/08.2012 від 16.07.2012 знаходився у громадянки Воронової В.І., яка, як фахівець, іноді надає Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН» консультації з ведення бухгалтерського обліку в рамках цивільно-правових угод. У зв'язку з хворобою вказана особа лише 10.03.2015 змогла надати уповноваженій особі відповідача - адвокату Старчуку С. оригінал договору №44/08.2012 від 16.07.2012.

Судова колегія вважає, що в порушення частини 1 статті 101 ГПК України відповідач не обґрунтував неможливості подання суду першої інстанції доказів, долучених ним до апеляційної скарги з причин, що не залежали від нього.

Cуд апеляційної інстанції критично ставиться до наданої скаржником переписки з громадянкою Вороновою В.І., оскільки суду не були представлені докази належної відправки зазначеній особі запитів через оператора поштового зв'язку, доказів тому, що згадана особа на договірних засадах надає відповідачеві періодично послуги з ведення бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для прийняття на стадії апеляційного провадження додаткових доказів, наданих відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2014 між Адвокатським бюро "Приймак та партнери" (в тексті договору - Бюро) та ТОВ "Цембудресурс" (в тексті договору - клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, за змістом якого бюро приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту у відносинах з ТОВ "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" стосовно незаконно отриманих коштів. При цьому, для надання правової допомоги клієнту бюро призначає адвоката Приймака Олександра Юрійовича, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4676, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 25.10.2011, а також на підставі ордеру на надання правової допомоги КВ№134787 від 19.11.2014 та адвоката Камінську Дар'ю Валентинівну, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4345, виданого Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 13.06.2012.

Вартість наданих позивачеві послуг за договором про надання правової допомоги, підтверджується платіжним дорученням №174 від 26.11.2014.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що адвокатом Приймаком О.Ю. було підготовлено та подано до суду позовну заяву від 15.12.2014, документи по справі, письмові та усні пояснення по суті спору. Останній приймав участь в судовому засіданні, відтак, виконав зобов'язання, передбачені договором про надання правової допомоги від 19.11.2014, у зв'язку з чим суд прийшов до правильного висновку про співрозмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката з урахування ціни позову та складності справи та необхідності покладення таких витрат в сумі 6 500,00 грн на відповідача.

Під час апеляційного провадження представником позивача, адвокатом Приймаком О.Ю. було надано суду клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката з надання правової допомоги під час розгляду апеляційної скарги у справі №910/28462/14, наданої позивачеві згідно договору про надання правової допомоги від 19.11.2014.

Сплата вартості зазначених послуг в сумі 2 000,00 грн на рахунок адвокатського бюро «Приймак та партнери» за вказаним договором підтверджується платіжним дорученням №715 від 10.04.2015, а їх надання позивачеві - актом виконаних робіт від 21.04.2015, з якого вбачається, що підписанням даного акту сторони погодили надання послуг виконавцем та їх оплату замовником у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів находить обгрунтованим клопотання представника позивача, адвоката Приймак О.Ю. про покладення витрат, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції на оплату правової допомоги в сумі 2 000,00 грн, на відповідача.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору та прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його зміни чи скасування відсутні, відтак, апеляційна скарга ТОВ «ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН» має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі №910/28462/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі №910/28462/14 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕВЕЛІНГ ОНЛАЙН" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16-А; ідентифікаційний код 38123361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цембудресурс" (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 7-Б; ідентифікаційний код 32348997) витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. за надання правової допомоги під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

5. Матеріали справи №910/28462/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді В.Г. Суховий

Г.А. Жук