Ухвала

від 10.03.2015 по справі 5/30/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10 березня 2015 р. Справа № 5/30/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С., суддів Банасько О.О. та Яремчука Ю.О.

при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за заявою : товариства з обмеженою відповідальністю "БСТ" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 14/12, кв. 11)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (21022, м. Вінниця, вул. Тарногородського, 21)

про банкрутство

представники сторін :

ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар": Кучерява І.П. - за довіреністю;

ТОВ "БСТ": Нижник Д.П. - за довіреністю;

ПП "Спецюрінвест": Корчак Я.О. - за довіреністю

Помічник арбітражного керуючого Гонти О.А.: Плакида І.Г. - за довіреністю;

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа № 5/30/2012/5003 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "БСТ" про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар".

Ухвалою суду від 27.02.2015 року по справі № 5/30/2012/5003 продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Гонти О.А. у даній справі до 27.08.2015 року та відкладено розгляд справи на 10.03.2015 року.

На визначену дату в судове засідання, з'явились помічник арбітражного керуючого за довіреністю та представники кредиторів - ПАТ "По виробництву інсулінів "Індар", ТОВ "БСТ", ПП "Спецюрінвест".

Судом розпочато розгляд заяви клопотання ТОВ "Індар" (вх. № 08-46/6652/14 від 10.07.2014 року) про припинення провадження у справі, яке мотивоване наступним.

Приватне акціонерне товариство "Індар" в порядку ст. 20 ГПК України звернулося до господарського суду Вінницької області про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 16 лютого 2012 року.

На думку ТОВ "Індар", провадження за цією заявою має бути припиненим з огляду на існування процесуальних підстав сформованих у ст. 80 ГПК України.

Спір про визнання договору про відступлення права вимоги вже вирішено у господарських судах. Отже, позов ПрАТ "Індар" до ТОВ "Торговий дім "Індар" та ТОВ "Індар" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 16 лютого 2012 року розглядався господарським судом м. Києва. Не знайшовши підстав для задоволення позову, місцевий господарський суд відмовив у його задоволенні, а згодом в порядку перегляду рішень таку ж дію зайняла апеляційна та касаційна інстанція.

При цьому рішення у першій інстанції винесено 20.11.2013 року тобто через три місяці з моменту переходу в ліквідаційну процедуру і через 16 місяців з моменту порушення провадження у справі про банкрутство.

З аналогічним предметом і сторонами розглядався спір у господарському суді Вінницької області, в якому ПрАТ "Індар" відмовилося від позову. Відмову прийнято судом та провадження у справі припинено.

Також, заявник звертає увагу у клопотанні на те, що заборгованість у сумі 5 410 750 грн. 00 коп., перед ТОВ "Індар" виникла на підставі договору № 2007-1 від 20 липня 2011 року, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Індар" та ПрАТ "Індар". Право вимоги за вказаним договором відступлене на користь ТОВ "Індар" згідно договору від 16 лютого 2012 року.

З огляду на такі обставини, провадження за заявою ПрАТ "Індар" у справі за № 5/30/2012/5003 необхідно припинити на підставі того, що Київським апеляційним господарським судом 25 лютого 2014 року винесено остаточне рішення у справі за позовом ПрАТ "Індар" до ТОВ "Торговий дім "Індар" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 16 лютого 2012 року. Тобто існує рішення між тими ж сторонами , про той же предмет і з тих же підстав, а також відмова позивача від позову.

Обставини якими обґрунтовувалися позовні вимоги у справі № 910/1943/13 ідентичні обставинам наведеними у заяві кредитора. З постанови Київського апеляційного господарського суду вбачається, що ПрАТ "Індар" обґрунтовував свою позовну заяву зменшенням обсягу дебіторської заборгованості ТОВ "Торговий дім "Індар", яка унеможливлює реалізацію певних повноважень кредитора у провадженні про банкрутство.

Дотично до питання припинення провадження перебувають правові підстави визнання договору відступлення права вимоги недійсним в межах провадження справи про банкрутство.

Так як відступлення права вимоги потягло заміну сторони у зобов'язанні, а не з відчуження активів боржника, правових підстав визнати договір відступлення права вимоги немає. Тобто право вимоги на суму 5 410 750 грн. 00 коп. залишилося на балансі боржника.

Враховуючи викладене, ТОВ "Індар" просить суд припинити провадження за заявою ПрАТ "Індар" про визнання недійсним.

В судовому засіданні помічник арбітражного керуючого та представник ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" щодо клопотання про припинення провадження у справі заперечили, а представники ТОВ "БСТ" та ПП "Спецюрінвест" у вирішенні даного клопотання поклалися на розсуд суду.

Суд заслухавши представників сторін та оглянувши наявні у справі докази встановив наступне.

20.11.2013 року господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 910/1943/13 про відмову у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" до товариства з обмеженою відповідальністю "Індар" та товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги на суму 5 410 750,00 грн. від 16.02.2012 року укладеного між відповідачами.

За змістом даного рішення, позовні вимоги вмотивовано тим, що договір відступлення права вимоги на суму 5 410 750 гривень 00 копійок від 16.02.2012 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" - первісний кредитор та товариством з обмеженою відповідальністю "Індар" - новий кредитор зачіпає інтереси та порушує права приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар", оскільки на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знаходиться наказ № 5/143, виданий Господарським судом м. Києва про стягнення з відповідача 2 на користь позивача 17 281 013 грн. 00 копійок. При цьому, стягнути кошти виявляється неможливим, оскільки відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар", господарським судом Вінницької області 18.07.2012 року порушено справу про банкрутство.

Відповідач 2 умисно банкрутує і за змовою з відповідачем 1 намагається перевести дебіторську заборгованість з підприємства, яке знаходиться в процедурі банкрутства на діюче підприємство. Враховуючи взаємну заборгованість між позивачем та відповідачем 2, укладення оспорюваного договору і зменшення обсягу дебіторської заборгованості відповідача 2, позбавляє позивача можливості укладення мирової угоди з товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" в рамках справи про банкрутство шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Також, позивач зазначає, що ухвалою господарського суду Львівської області від 27.07.2012 року у справі № 5015/3082/12 повернуто позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Індар" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пластфарма" та приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" про стягнення 17298824 гривень 00 копійок за договором відступлення права вимоги від 16.02.2012 року, за яким первісний кредитор відступає право вимоги за зобов'язаннями, які виникли за 11-ма договорами, серед яких також вказаний договір № 2007- від 20 липня 2011 року в сумі 5410750 гривень 00 копійок. Однак, в даний час на розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа № 5015/3554/12 між ТОВ "Індар", ТОВ "Пластфарма" та ПрАТ "Індар" про стягнення 5 410 750 гривень 00 копійок за договором відступлення права вимоги б/н від 16.02.2012 року. Тобто, з наявної інформації виходить, що відповідач 2 двічі відступив право вимоги за договором № 2007-1 від 20 липня 2011 року. Таким чином, оспорюваний договір є правочином, який порушує публічний порядок, оскільки він спрямований на незаконне заволодіння майном юридичної особи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року, рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року у справі № 910/1943/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" - без задоволення.

Окрім того, постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2014 року касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року у справі № 910/1943/13 - без змін.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.06.2014 року прийнято відмову позивача від позову та припинено провадження у справі № 902/235/14 за позовом приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" та товариства з обмеженою відповідальністю "Індар" про визнання договору від 16.02.2012 року про відступлення права вимоги в сумі 5 410 750,00 грн недійсним.

В даній ухвалі суду вказується, що від представника приватного акціонерного товариства "По виробництву інсуліну "Індар" 10.06.2014 року за вх. №08-46/5568/14 на адресу суду надійшла заява № б/н від 10.06.2014 р. про відмову від позову у даній справі. Також 19.06.2014 року від приватного акціонерного товариства "По виробництву інсуліну "Індар" за підписом голови правління Вишневської Л. В. надійшла заява № 1632/121-04-50 від 18.06.2014 року, в якому остання зазначає про відмову від позову у справі № 902/235/14 щодо визнання договору недійсним з підстав, що його зміст суперечить ст. ст. 1077-1079 ЦК України, ст. ст. 1,4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Принагідно, суд звертає увагу на зміст заяви ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" № 612/121-04-50 від 06.03.2014 року про визнання договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року недійсним.

Подана заява мотивована тим, що в провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа 5015/3554/12 за позовом ТОВ "Індар" до заявника про стягнення заборгованості в розмірі 5 410 750,00 гривень.

Зазначена заборгованість заявника виникла за договором № 2007-1 купівлі - продажу від 20.07.2011 року (надалі - договір купівлі - продажу), укладеного між заявником та боржником, право вимоги якої боржник відступив ТОВ "Індар" на підставі договору від 06.02.2012 року про відступлення права вимоги в сумі 5 410 750,00 гривень (надалі - договір).

У зв'язку з тим, що боржник, на підставі спірного договору безоплатно відмовився від власної майнової вимоги за договором купівлі - продажу, то заявник, використовуючи право конкурсного кредитора боржника у справі, звертається до суду з заявою про визнання договору недійсним.

Також судом встановлено, що від представника ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар", 10.03.2015 року до суду надійшли узагальнені письмові пояснення б/н від 06.03.2015 року, в яких наведенні заперечення щодо клопотання ТОВ "Індар" про припинення провадження у справі.

Зокрема, вказується, що справу про банкрутство ТОВ "ТД "Індар" порушено ухвалою суду від 18.07.2012 року.

Спірний договір було укладено сторонами за п'ять місяців до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТД "Індар".

Підставою подання заяви про визнання договору недійсним, є ті обставини, що боржник шляхом укладення вказаного договору фактично позбавився своїх, майнових вимог та передав їх іншій особі, не одержуючи взамін жодної вигоди; боржник взяв на себе зобов'язання з передачі права вимоги, в той час як невиконано цілий ряд грошових вимог кредиторів, що безпосередньо впливає на інтереси конкурсного кредитора та вказує на недійсність такого договору у порядку ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон). Підстави викладено у заяві ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар".

Вказані підстави істотно відрізняються від підстав звернення ПрАТ "Індар" до суду у інших справах, які вже були предметом судового розгляду.

Так, по справі № 910/1943/13 за позовом ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" до ТОВ "Індар", ТОВ "ТД "Індар" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року, яка перебувала у провадженні господарського суду м. Києва, позовні вимоги було мотивовано тим, що: відкрито виконавче провадження про стягнення на користь позивача грошових коштів; стягнення неможливе у зв'язку з порушення щодо ТОВ "ТД "Індар" справи про банкрутство; первісний кредитор двічі відступив право вимоги; спірний договір спрямований на незаконне заволодіння майном юридичної особи та порушує публічний порядок, тому на підставі ст. 228 ЦК України (такі підстави чітко видно з описової частини рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2013 року по справі № 910/1943/13), договір підлягає визнанню недійсним.

Тобто, підставами позову були обставини, які свідчать про неможливість стягнення, відступлення права вимоги двічі, що спрямовано на незаконне заволодіння майном та порушення публічного порядку.

Зазначене також вбачається з постанови ВГСУ від 14.04.2014 року по справі № 910/1943/13, в якій вказано про недоведеність обставин, які з приписами ст. 207 ГК України, ст. 228 ЦК України, визначають недійсність договору, а також з рішення господарського суду м. Києва у цій же справі та ухвали Київського апеляційного господарського суду у цій же справі.

Також, у поясненнях вказується, що в провадженні господарського суду Вінницької області знаходилась справа № 902/235/14 за позовом ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" до ТОВ "Індар", ТОВ "ТД "Індар" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року. Позовні вимоги було мотивовано тим, що : право вимоги відступлено за кошти, які має бути сплачено у майбутньому, що вказує на на елементи факторингу; ТОВ "ТД "Індар" не являється фінансовою установою, тому не вправі укладати договори факторингу чи змішані договори з елементами факторингу, укладення такого договору суперечить вимогам ст.ст. 1077-1079, ч.1 ст. 203 ЦК України, ст. 215 ЦК України.

Підстави позову у вказаній справі, а також підстави звернення до суду, як вбачається з ухвали господарського суду Вінницької області від 19.06.2014 року по справі № 902/235/14, в якій зазначено: "надійшла заява № 1632/121-04-50 від 18.06.2014 року, в якій зазначається про відмову від позову у справі № 902/235/14 щодо визнання договору недійсним з підстав, що його зміст суперечить ст.ст. 1077-1079 ЦК України, ст. ст. 1, 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Тобто, підставами позову були ті обставини, що свідчать про вчинення боржником такого правочину як факторинг, що суперечить видам, його діяльності.

Натомість, підставами заяви про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, є те, що він укладено у так званий "підозрілий період" та існують передбачені ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави для визнання його недійсним. Адже, укладення спірного правочину призвело до зменшення активів боржника.

Тому, посилання ТОВ "Індар" на припинення провадження у зв'язку з тим, що є рішення суду, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той же предмет та з тих же підстав - безпідставне.

Адже, незважаючи на правові норми, наведені в обгрунтування вимог, обставини, якими обґрунтовано вимоги заяви та вимоги позовів у справах № 910/1943/13 та № 902/235/14 є абсолютно різними, тобто підстави не являються ідентичними, що, в свою чергу виключає наявність законних підстав для припинення провадження у справі.

За вказаних обставин, представник ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар", просить у поясненнях відмовити у задоволенні заяви про припинення провадження.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов слідуючих висновків.

Підставами припинення провадження за заявою ПрАТ "Індар" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 16.02.2012 року у справі № 5/30/2012/5003, ТОВ "Індар" у клопотанні вказується наявність рішень судів між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також наявність відмови позивача від позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

В силу абз. 4 п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до п. п. 4.2, 4.5 вказаної вище постанови, припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що підстави позовних вимог, які викладені у судових рішеннях у справах № 910/1943/13 та № 902/235/14 та підстави викладені у заяві ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" № 612/121-04-50 від 06.03.2014 року про визнання договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року недійсним є різними та стосуються різного предмету доказування.

За цих обставин, клопотання ТОВ "Індар" (вх. № 08-46/6652/14 від 10.07.2014 року) про припинення провадження за заявою ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" про визнання недійсним договору задоволенню не підлягає.

Водночас, суд розглянувши, заяву ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" № 612/121-04-50 від 06.03.2014 року про визнання договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року недійсним, дійшов слідуючих висновків.

Згідно п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" від 28.03.2013 N 01-06/606/2013, положення Закону застосовуються господарськими судами у розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013. Наведене стосується й вирішення спорів, зазначених у частині четвертій статті 10, статті 20 та частині восьмій статті 23 Закону. Положення Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Приписами п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Вінницької області від 18.07.2012 року у справі № 5/30/2012/5003 порушено провадження за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "БСТ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" про визнання банкрутом.

Постановою господарського суду Вінницької області від 06.08.2013 року по справі № 5/30/2012/5003 визнано боржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (код ЄДРПОУ 36423480) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Також судом встановлено, що 16.02.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Індар" укладено договір відступлення права вимоги.

Даний договір укладено за п'ять місяців до порушення провадження у справі.

Разом з тим, беручи до уваги, що 06.08.2013 року у справі № 5/30/2012/5003 прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру та приписи ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону чинній з 19.01.2013 року) стосуються ліквідаційної процедури, в зв'язку з чим приписи вказаної норми Закону підлягають застосуванню у даній справі.

В судовому засіданні помічник арбітражного керуючого та представник ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" підтримали вказану заяву, а представники ТОВ "БСТ" та ПП "Спецюрінвест" у вирішенні заяви поклалися на розсуд суду.

Оспорюваним договором передбачені такі умови : в порядку та на умовах, встановлених даним договором, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за зобов'язанням між первісним кредитором та приватним акціонерним товариством "По виробництву інсулінів "Індар" (надалі - боржник), яке виникло за договором № 2007-1 від 20.07.2011 року в сумі 5 410 750,00 грн. (надалі - договір) (п. 1.1). Відступлене право вимоги складає собою право первісного кредитора на погашення боржником заборгованості за договором в сумі 5 410 750,00 грн., а також право пред'являти до боржника вимоги про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання завдані порушенням зобов'язання за договором (п. 1.2). За відступлення права вимоги новий кредитор зобов'язується сплатити кредиторові кошти в сумі 5 410 750,00 грн. в 3-х місячний строк з моменту добровільної сплати боржником коштів на користь нового кредитора за даними договорами в сумі 5 410 750,00 грн. або ж їх стягнення в примусовому порядку, відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 1.3). З моменту підписання договору всі права та обов'язки первісного кредитора за основним договором повністю переходять до нового кредитора (п. 1.4). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 6.1).

Наявність договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року в оригіналі, підтверджується штампом господарського суду Львівської області на договорі (а.с. 127-128, т. 28) та рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року у справі № 910/1943/13.

Як вказувалося вище, підставою подання ПрАТ "По виробництву інсулівнів "Індар" заяви про визнання договору недійсним є те, що боржник, на підставі спірного договору безоплатно відмовився від власної майнової вимоги за договором купівлі - продажу.

Тотожні підстави наведенні також в письмових узагальнених поясненнях представника ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" б/н від 06.03.2015 року.

Окрім того, в поясненнях зазначається, що боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Також вказується, що за змістом договору боржник взяв на себе зобов'язання та передав право вимоги грошових коштів, однак кошти в момент передачі не отримав і вірогідність їх отримання у майбутньому, з урахуванням порушення справи про банкрутство, є досить малоймовірною. У зв'язку з цим, боржник прийняв на себе зобов'язання з передачі права вимоги без відповідних майнових дій іншої сторони. Більше того, умовами договору сторонами погоджено, що навіть відсутність розрахунку ніяк не впливає на момент набуття права вимоги.

На час укладення оспорюваного договору, 16.02.2012 року, у боржника перед конкурсними кредиторами, існувала значна сума заборгованості, в тому числі заборгованість перед ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" у сумі 17 255 277 грн., яка підтверджена рішенням господарського суду м. Києва від 17.01.2012 року у справі № 5/143.

Натомість, боржник, знаючи про наявність вищезазначеної заборгованості, укладає оспорюваний договір про відступлення права вимоги, за яким передає право вимоги ТОВ "Індар", не отримавши при цьому оплату.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року у справі № 5/30/2012/5003 визнано кредиторські вимоги приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" в сумі 17 281 013,00 грн..

Окрім того, договір не передбачає жодних платежів на користь ТОВ "ТД "Індар", навіть у разі стягнення заборгованості у примусовому порядку, яка, в свою чергу, потребує додаткових витрат (сплата судового збору, тощо). Так, оспорюваний договір не передбачає відшкодування витрат, але одночасно з цим, передбачає обов'язок перерахувати стягнені кошти протягом 3 місяців з моменту стягнення. Вчинений боржником правочин призвів до фактичного зменшення активів боржника, адже за цим договором фактично вибуло право вимоги на одержання грошових коштів у досить значному розмірі.

Отже, боржник - ТОВ "ТД "Індар" прийняв на себе зобов'язання з передачі своїх вимог та передав їх без відповідних майнових дій іншої сторони (ТОВ "Індар" майнових дій не вчиняло, так як строк їх виконання - відстрочено).

Наведенні вище обставини, на думку представника ПрАТ "По виробництву інсулівнів "Індар" є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року недійсним.

Згідно приписів ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.

Пунктом 16 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" від 28.03.2013 N 01-06/606/2013, визначено, що важливою новелою нової редакції Закону є норма про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство (стаття 20 Закону). Під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.

Що ж до визнання недійсними правочинів (договорів), то воно може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог.

Правові наслідки спростування майнових дій та визнання недійсними правочинів (договорів) є однаковими і стосуються включення чи повернення майна боржника до ліквідаційної маси. У зв'язку з цим визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника у відповідних випадках не тягне за собою припинення правовідносин, що склалися, тому кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору - погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Право ініціювати такі процедури надано як арбітражному керуючому, так і конкурсному кредитору. Відповідна заява може бути розглянута на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи наведені приписи законодавства, встановлені обставини справи та зміст оспорюваного договору, суд приходить до висновку, що боржник - ТОВ "ТД "Індар" напротязі року до порушення справи про банкрутство № 5/30/2012/5003 взяв на себе зобов'язання з передачі своїх вимог іншій стороні - ТОВ "Індар", в результаті чого, боржник безоплатно здійснив відчуження майна (грошових коштів), прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони та відмовився від власних майнових вимог, в зв'язку з чим наявні правові підстави для визнання договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року недійсним.

В судовому засіданні, судом розглянуто також заяву ТОВ "Індар" (вх. № 08-46/6137/14 від 24.06.2014 року) про погашення боргу в першу чергу.

Вказана заява мотивована тим, що в рамках провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Індар", в порядку ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) розглядається заява конкурсного кредитора ПрАТ "Індар" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 16 лютого 2012 року (далі-договір) укладеного між боржником та ТОВ "Індар".

На виконання вимог п. 1.3 договору, ТОВ "Індар" перерахувало на розрахунковий рахунок боржника суму у розмірі 1 963 298,00 грн.. Даний перерахунок підтверджується наданими до суду первинними бухгалтерськими документами, зокрема банківськими виписками.

Зважаючи на майновий стан боржника та правові наслідки можливого визнання правочину недійсним, ТОВ "Індар" просить суд у заяві на підставі ч. 3 ст. 20 Закону зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" погасити товариству з обмеженою відповідальністю "Індар" борг у сумі 1 963 298,00 грн. в першу чергу.

В підтвердження перерахування коштів, ТОВ "Індар" додано до заяви наступні платіжні доручення : № 194 від 15.11.2011 року на суму 410 000,00 грн.; № 195 від 15.11.2011 року на суму 415 000,00 грн. (в даних платіжних дорученнях призначенням платежу вказано : часткове повернення поворотно-фінансової допомоги (позики) згідно договору № 1409/11П від 14.09.2011 року); № 203 від 16.11.2011 року на суму 60 000,00 грн.; № 218 від 21.11.2011 року на суму 410 000,00 грн.; № 224 від 29.11.2011 року на суму 25 000,00 грн.; № 233 від 16.12.2011 року на суму 25 000,00 грн.; № 241 від 27.12.2011 року на суму 23 000,00 грн.; № 12 від 31.01.2012 року на суму 32 300,00 грн.; № 12 від 31.01.2012 року на суму 32 300,00 грн. (у вказаних платіжних дорученнях призначенням платежу зазначено : поворотно-фінансова допомога (позика) згідно договору № 0111/11П від 01.11.2011 року) (а. с. 186-194, т. 16).

На вказаних платіжних дорученнях міститься штамп центрального відділення АТ "ТАСкомбанк" про проведення платежів банком.

Платником за цими платіжними документами є ТОВ "Індар", а отримувачем являється ТОВ "Торговий дім "Індар".

В подальшому, ТОВ "Індар" звернулося до центрального відділення АТ "ТАСкомбанк" із листом щодо зміни призначення платежу у вказаних вище платіжних дорученнях, а саме зазначити : оплата згідно договору відступлення права вимоги від 16.02.2012 року.

Листом № 427 від 17.06.2014 року АТ "ТАСкомбанк" повідомило ТОВ "Індар", що згідно листа НБУ від 09.06.2011 року № 25-111/1438-7141, банк не має права робити виправлення у платіжних дорученнях клієнта. Після списання коштів з рахунку платника, питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2012 року ТОВ "Індар" подано до господарського суду Вінницької області заяву № 1209-12/1С від 12.09.2012 року про грошові вимоги до боржника на суму 1 963 298,00 грн. по справі № 5/30/2012/5003.

Дана заява обгрунтована тим, що 01.11.2011 року між ТОВ "Індар" та боржником було укладено договір позики № 0111/11П, згідно якого у боржника виникло зобов'язання із повернення коштів в розмірі 1 963 298,00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ "Торговий дім "Індар" від 11.02.2012 року та актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2012 року.

Згідно пояснень арбітражного керуючого, Гонти О.А., № 02-10/811 від 23.06.2014 року, на звернення арбітражного керуючого до ПАТ "Укргазбанк" щодо надання довідки про призначення платежу на суму 1 963 298,00 грн., останнім було надано банківську виписку по рахунку № 26003033821 з якої вбачається, що ТОВ "Торговий дім "Індар" не отримувало від ТОВ "Індар" кошти з призначенням платежу згідно договору відступлення права вимоги.

За змістом письмової інформації про рух коштів між ТОВ "Індар" та ТОВ "Торговий дім "Індар" за період з 01.01.2011 року по 16.06.2014 року, наданої суду ПАТ "ТАСкомбанк" супровідним листом № 53-БТ від 19.06.2014 року, призначенням платежу у платіжних документах вказано про сплату коштів за такими договорами : договір № 1409/11П від 14.09.2011 року, договір № 0107-2011 від 01.07.2011 року; договір № 0111/11П від 01.11.2011 року; договір № 11-110 від 01.11.2010 року (а. с. 93-96, т. 16).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 року у справі № 5/30/2012/5003, зокрема, відмовлено у визнанні кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Індар" до боржника в сумі 1 963 298,00 грн.. Суд мотивував дану ухвалу тим, що ТОВ "Індар" не надано доказів перерахунку коштів згідно договору позики № 0111/11 П від 01.11.2011 року.

Вказана ухвала залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 року у справі № 5/30/2012/5003.

22.02.2012 року ТОВ "Торговий дім "Індар" звернулося до ТОВ "Індар" із листом № 455 в якому повідомляється, що в період з 10.11.2011 року по 31.01.2012 року на розрахунковий рахунок ТОВ "Торговий дім "Індар" перераховано ТОВ "Індар" грошові кошти в сумі 990 300,00 грн. згідно договору про надання поворотно-фінансової допомоги № 0111/11П від 01.11.2011 року. При цьому, зазначеми юридичними особами було укладено договір про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року. З метою спрощення розрахунків між товариствами, ТОВ "Торговий дім "Індар" просить змінити призначення платежів здійснених в зазначений період з поворотної фінансової допомоги на оплату згідно договору відступлення права вимоги від 16.02.2012 року на суму 1 963 298,00 грн..

У листі № 2302/1 від 22.02.2012 року ТОВ "Індар" повідомило ТОВ "Торговий дім "Індар" про погодження на зміну призначення платежів щодо надання поворотної фінансової допомоги на оплату за договором відступлення права вимоги від 16.02.2012 року в сумі 1963298,00 грн..

В матеріалах справи наявна також копія додаткової угоди до договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012, яка укладена 24.02.2012 року між ТОВ "Торговий дім "Індар" (первісний кредитор) та ТОВ "Індар" (новий кредитор).

Ухвалами господарського суду Вінницької області від 04.06.2014 року, від 24.06.2014 року, від 10.07.2014 року у справі № 5/30/2012/5003 зобов'язано ТОВ "Індар" надати, зокрема, оригінал додаткової угоди від 24.02.2012 року, що останнім не виконано.

При цьому, арбітражний керуючий ТОВ "Торговий дім "Індар" у власних письмових поясненнях № 02-10/811 від 23.06.2014 року, вказує, що оригінал додаткової угоди від 24 лютого 2012 року до договору права відступлення від 16 лютого 2012 року надати не представляється можливим з огляду на такі обставини.

Під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Індар", арбітражний керуючий зверталась до керівників боржника про передачу печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ "Торговий дім "Індар", а також бухгалтерської та іншої документації банкрута. Однак, керівництвом боржника ніяким чином не відреаговано на листи арбітражного керуючого, в зв'язку з чим, арбітражний керуючий звернулась до правоохоронних органів із заявою про надання юридичної оцінки вказаному факту на предмет наявності в діях вищевказаних осіб складу злочину та притягнення їх до відповідальності. 11.02.2014 року ліквідатором ТОВ "Торговий дім "Індар" було отримано повідомлення з Прокуратури Вінницької області № 04/2/2-375-11 від 08.02.2014 року, в якому зазначено, що звернення арбітражного керуючого Гонти О.А. щодо можливого кримінального правопорушення у діях службових осіб ТОВ "Торговий дім "Індар" та з інших питань направлено до прокуратури м. Вінниці для перевірки доводів, викладених у зверненні, згідно вимог чинного законодавства, та при встановленні порушень вжити заходів реагування.

17.02.2014 року ліквідатором ТОВ "Торговий дім "Індар" було отримано з прокуратури м. Вінниця довідку про прийняття і реєстрацію заяви, згідно якої подана арбітражним керуючим заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення, зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування.

Також арбітражний керуючий, вказує, що оскільки попереднім керівництвом не передавались ліквідатору Гонті О.А. ні печатка, ні документи, в зв'язку з чим, 03.09.2013 року в газеті "Вінницька газета" було опубліковано оголошення про втрату печаток ТОВ "Торговий дім "Індар" та про їх недійсність, а також виготовлено нову печатку ТОВ "Торговий дім "Індар". Наявність печатки ТОВ "Торговий дім "Індар" у невідомих осіб дає підстави робити висновки про можливість подання до суду будь-яких листів, договорів, актів та інших "доказів".

Зважаючи на дані обставини, арбітражний керуючий вважає, що документи, надані ТОВ "Індар", зокрема, копія листа ТОВ "Торговий дім "Індар" № 455 від 22 лютого 2012 року, копія додаткової угоди до договору відступлення права вимоги від 16 лютого 2012 року не є належними та допустимими доказами в силу приписів ст. 34 ГПК України.

У п. 1 додаткової угоди сторони домовилися, що викласти п. 1.3 договору у наступній редакції : "за відступлення права вимоги новий кредитор зобов'язується сплати первісному кредитору кошти в сумі 5 410 750,00 грн. з них : 1 963 298,00 грн. вважати сплаченими згідно банківських виписок АТ "ТАСкомбанк" від 10.11.2011 року, від 11.11.2011 року, від 15.11.2011 року, від 16.11.2011 року, від 21.11.2011 року, від 29.11.2011 року, від 16.12.2011 року, від 27.12.2011 року, від 31.01.2012 року; 3 447 452 грн. мають бути сплачені в 3-х місячний строк з моменту настання відкладальної обставини, а саме добровільної сплати боржником коштів на користь нового кредитора за даним договором в сумі 5 410 750,00 грн. або ж їх стягнення в примусовому порядку, відповідно до вимог чинного законодавства України".

В узагальнених поясненнях б/н від 06.03.2015 року, представник ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар", вказує, що за договором № 0111/11 ТОВ "Індар" надало кошти (є кредитором), за договором № 1409/11 ТОВ "Індар" повертало кошти (як боржник), за договором про відступлення права вимоги ТОВ "Індар" зобов'язалось перерахувати ТОВ "ТД "Індар" грошові кошти у загальній сумі 5 410 750 грн. (є боржником). Тому, зміна призначення платежу по договору № 1409/11 не могла відбутись. Адже, за цим договором ТОВ "Індар" має зобов'язання перед ТОВ "ТД "Індар" з повернення одержаної позики, тобто зобов'язання з повернення боргу. У разі, якщо ТОВ "Індар" перераховував кошти ТОВ ТД "Індар" як часткове повернення фінансової допомоги, то, з цього вбачається, що така позика надавалась раніше та ТОВ "Індар" її повертав (повертав свій борг), тому такі кошти неможливо зараховувати як платіж за спірним договором. Однак ТОВ "Індар" стверджує протилежне. Тобто, замість того, щоб повертати одержані кошти, ТОВ "Індар" ними ж здійснює оплату за іншим договором, хоча і в першому, і в другому випадку має статус боржника.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалося вище, 13.09.2012 року ТОВ "Індар" по справі № 5/30/2012/5003 подано заяву № 1209-12/1С від 12.09.2012 року про грошові вимоги до боржника на суму 1963298,00 грн., яка виникла договором позики № 0111/11П від 01.11.2011 року.

Разом з тим, підставою звернення із заявою ТОВ "Індар" (вх. № 08-46/6137/14 від 24.06.2014 року) про погашення боргу в першу чергу, являється перерахування ТОВ "Індар" згідно п. 1.3 договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року на розрахунковий рахунок боржника суму коштів у розмірі 1 963 298,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. До цієї заяви додано платіжні доручення із призначенням платежу поворотно-фінансова допомога (позика) згідно договору № 0111/11П від 01.11.2011 року.

Аналізуючи зазначені заяви та наявні докази, суд приходить до висновку, що в них вказуються тотожні суми коштів та заявник - ТОВ "Індар" посилається на одні і тіж платіжні документи.

Тобто, в даних заявах, мова йде про перерахування коштів в сумі 1 963 298,00 грн. за різними договорами, однак на підставі одних і тих же платіжних документів.

При цьому, ТОВ "Індар" та ТОВ "Торговий дім "Індар" згідно листів домовилися про зміну призначення платежу за вказаними вище платіжними дорученнями на сплату коштів за договором про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року, про що 24.02.2012 року між ТОВ "Індар" та ТОВ "Торговий дім "Індар" укладено додаткову угоду до цього договору.

Однак докази, які б підтверджували виконання даної додаткової угоди та перерахування коштів саме за договором про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року в матеріалах справи відсутні.

Натомість в справі наявні платіжні доручення та банківські виписки, які підтверджують перерахування коштів лише договором № 0111/11П від 01.11.2011 року.

Окрім того, оригінал додаткової угоди від 24.02.2012 року не було надано на вимоги ухвал суду, а тому остання не може бути належним доказом, що підтверджується також вказаними вище обставинами справи.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку відмовити повністю в задоволенні заяви ТОВ "Індар" про погашення боргу в першу чергу.

Також судом розглянуто клопотання ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" про залишення без розгляду клопотань № 376/121-04-50 від 05.03.2015 року.

В судовому засіданні помічник арбітражного керуючого та представник ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" підтримали вказане клопотання, а представники ТОВ "БСТ" та ПП "Спецюрінвест" щодо даного клопотання не заперечили.

В клопотанні вказується, що під час розгляду справи № 5/30/2012/5003, 10.07.2014 року, ОСОБА_8, як представником ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар", було подано до суду: заяву (за підписом ОСОБА_8) про зарахуванням зустрічних однорідних вимог; клопотання (за підписом ОСОБА_8) про припинення повноважень ліквідатора Гонти О.А.; заяву (за підписом ОСОБА_8) про відкликання довіреностей, виданих ПрАТ "Індар" за підписом Вишневської Л.В. (разом із цією заявою подано розпорядження від 03.07.2014 року, підписане ОСОБА_8; заяву (за підписом ОСОБА_8) про відмову від заяви про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 16.02.2014 року.

Довіреність представляти інтереси ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" у даній справі на ім'я ОСОБА_8 товариством не видавалась. Інтереси товариства у судовому засіданні 10.07.2014 року представляли Кучерява І.П. та Гусаківський С.А.

ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" було подано до суду документи, які свідчать про відсутність повноважень у ОСОБА_8 на представництво інтересів ПрАТ "Індар", зокрема: наказ ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" № 82-114-17 від 28.05.2012 року про припинення дії довіреностей; додаток до наказу № 82-114-17 від 28.05.2012 року, з якого видно про припинення дії довіреності від 31.03.2011 року, виданої на ім'я ОСОБА_10, за реєстр. № № 413, 414; Витяг № 27168622 від 21.07.2014 року та Витяг № 27168648 від 21.07.2014 року з Єдиного реєстру довіреностей про припинення дії довіреності; поясненнями стосовно припинення дії довіреностей.

В судовому засіданні 23.07.2014 року інтереси ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" представляли Кучерява І.П. та Гусаківський С.А, що підтверджується ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.07.2014 року.

Проте, у зв'язку з тим, що 23.07.2014 р. було задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Стефанів Т.В., а згодом дану справу було витребувано вищестоящими інстанціями у зв'язку з оскарженнями судових рішень учасниками процесу, судом так і не було надано оцінку вищезазначеним клопотанням та заявам за підписом ОСОБА_8 як представника ПрАТ "Індар".

З огляду на викладене, ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" не погоджується із заявами, поданими ОСОБА_8 - належно не уповноваженим представником від імені ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" та відкликає вказані заяви ( тобто відмовляється від розгляду таких заяв) та просить суд не приймати до уваги та залишити вказані вище заяви та клопотання без розгляду.

Наведені у клопотанні про залишення без розгляду клопотань № 376/121-04-50 від 05.03.2015 року обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документами.

Згідно ч. 3 ст. 28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання 10.07.2014 року представником ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар", ОСОБА_8, вказаних вище заяв та клопотань, останній діяв на підставі довіреності від 08.07.2014 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за № 489.

Водночас, дана довіреність скасована та припинила свою дію, що підтверджується наказом ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" № 82-114-17 від 28.05.2012 року про припинення дії довіреностей та додатком до нього, а також Витягом № 27168622 від 21.07.2014 року з Єдиного реєстру довіреностей про припинення дії довіреності.

За даних обставин, суд приходить до висновку залишити без розгляду заяви та клопотання (за підписом ОСОБА_8), які подані до суду 10.07.2014 року.

Окрім того, судом встановлено, що кредитором - ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві не надано письмові докази, що витребовувались ухвалою суду від 27.02.2015 року.

Враховуючи те, що кредитором не виконано вимоги ухвали суду, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Керуючись ст. ст. 20, 37-41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній з 19.01.2013 року), ст.ст. 4, 4-1, 22, 77, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити повністю в задоволенні клопотання ТОВ "Індар" (вх. № 08-46/6652/14 від 10.07.2014 року) про припинення провадження за заявою ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" про визнання недійсним договору.

2. Задоволити повністю заяву ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" № 612/121-04-50 від 06.03.2014 року про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.

3. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року в сумі 5 410 750,00, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Індар" та ТОВ "Індар".

4. Відмовити повністю в задоволенні заяви ТОВ "Індар" (вх. № 08-46/6137/14 від 24.06.2014 року) про погашення боргу в першу чергу.

5. Задоволити повністю клопотання ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" № 376/121-04-50 від 05.03.2015 року про залишення без розгляду клопотань.

6. Залишити без розгляду наступні клопотання та заяви, які подані 10.07.2014 року до господарського суду Вінницької області за підписом представника ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар", ОСОБА_8 по справі № 5/30/2012/5003, а саме : заяву про зарахуванням зустрічних однорідних вимог б/н від 09.07.2014 року; клопотання про припинення повноважень ліквідатора Гонти О.А. (вх. № 08-46/6667/14 від 10.07.2014 року); заяву про відкликання довіреностей, виданих ПрАТ "Індар" за підписом Вишневської Л.В. (вх. № 08-46/6668/14 від 10.07.2014 року); заяву про відмову від заяви про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 16.02.2012 року (вх. № 08-46/6669/14 від 10.07.2014 року).

7. Розгляд справи відкласти на 31 березня 2015 р. о 14:30 год. , в приміщенні господарського суду Вінницької області, кімн. № 1101.

8. Явку в судове засідання представників кредиторів, ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" та представника ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві визнати обов'язковою.

9. Зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві надати обґрунтований розрахунок, докази щодо заявлених вимог (оригінали для огляду в судовому засіданні) згідно заяви № 4215/9/26-51-10-33 від 25.07.2014 про збільшення кредиторських вимог.

10. Ухвалу надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

суддя Банасько О.О.

суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. 10 прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "БСТ" - вул. Суворова, 14/12, кв. 11, м. Київ, 01010;

3 - ТОВ "Торговий дім "Індар" - вул. Тарногродського, 21, м. Вінниця, 21022;

5- КП "Фармація" - вул. І.Франко, 38-Б, м. Київ, 01030;

6- ПАТ "По виробництву інсулінів "Індар" - вул. Зрошувальна, 5, м. Київ, 02099;

7 - Ліквідатору - Гонті О.А - АДРЕСА_1 ;

8- ДПІ у Дарницькому районі м. Києва - м. Київ, вул. Кошиця, 3, 02068;

9 - прокуратурі м. Вінниці 21020, м. Вінниця, пров. Цегельний, 8;

10 - ТОВ "Індар" - 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.