Рішення

від 10.03.2015 по справі 924/164/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2015 р.Справа № 924/164/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Яроцький А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго" м. Хмельницький

про стягнення 153 578,32 грн., з яких 150 000,00 грн. основний борг, 3 106,85 грн. пеня, 138,59 грн. інфляційні нарахування, 332,88 грн. 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Ільницький В.Е. - керівник ТОВ "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" згідно виписки з ЄДРПОУ від 31.10.2014р.

Міняйло В.В. - представник за довіреністю від 26.01.2015р.

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго" м. Хмельницький 153 578,32 грн., з яких 150 000,00 грн. основний борг, 3 106,85 грн. пеня, 138,59 грн. інфляційні нарахування, 332,88 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поворотної фінансової допомоги №У/ЕП-1 від 07.04.2014р.

Ухвалою суду від 06.02.2015р. порушено провадження у справі №924/164/15, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Розгляд справи відкладався.

26.02.2015р. на адресу суду від позивача надійшла копія банківської виписки за 07.04.2014р.

Відповідач в судове засідання 10.03.2015р. не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав, своїми процесуальними правами не скористався, вимог ухвал суду від 06.02.2015р. та від 24.02.2015р. не виконав, хоча належним чином повідомлений про дату, місце та час судового розгляду справи. Ухвали направлені на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідно до ст. 64 ГПК України вважається належним повідомленням про час та місце розгляду справи судом (аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції") .

Представники позивача в судовому засіданні 10.03.2015р. на задоволенні позовних вимог наполягали, обґрунтовуючи останні доводами викладеними в позовній заяві та доказами доданими до матеріалів справи. При цьому останні висловили позицію про можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача та неподання останнім відзиву на позов не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Променерго" (позичальник) 07.04.2014р. року укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №У/ПЕ-1, згідно умов якого позикодавець надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 250 000,00 грн. для поповнення обігових коштів строком до 30 квітня 2014р. ( п. 1.1 договору)

Згідно з п. 2.1. договору грошові кошти перераховуються позикодавцем на банківський рахунок позичальника в міру наявності та потреб позичальника.

Відповідно до п. 2.3. договору позичальник здійснює повернення фінансової допомоги не пізніше ніж 31 грудня 2014 року шляхом перерахування на банківський рахунок позикодавця.

Пунктами 2.4., 3.3, 3.5, договору сторони погодили, що за порушення строків повернення одержаної фінансової допомоги позичальник сплачує позикодавцю пеню за кожний день прострочки платежу, яка обчислюється від суми простроченого боргу за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діє у період, за який обчислюється пеня.

Відповідно до п. 3.6. договору у разі порушення строків повернення фінансової допомоги позичальник зобов'язується сплачувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з п. 2.5. договору сплата пені не звільняє позичальника від відповідальності по поверненню фінансової допомоги згідно з п. 2.3 цього договору до її повної сплати.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відбитками печаток останніх.

На виконання умов договору, ТОВ "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" перераховано на рахунок ТОВ "Променерго" 250 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №202 від 07.04.2014р. та банківською випискою від 30.01.2015р.

В свою чергу відповідач 10.04.2014р. повернув ТОВ "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" частину коштів в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку за 10.04.2014р.

Таким чином, борг за договором про надання поворотної фінансової допомоги №У/ПЕ-1 від 07.04.2014р. у ТОВ "Променерго" перед ТОВ "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" становить 150 000,00 грн.

Листом від 12.01.2015р. №12/1-1 ТОВ "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" повідомило ТОВ "Променерго" про наявність заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 07.04.2014р. №У/ПЕ-1 в сумі 150 000,00 грн. та запропонувало останньому в термін до 20.01.2015р. погасити залишок заборгованості за договором.

Оскільки відповідачем не сплачено борг в розмірі 150 000,00 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Променерго" вказаної суми боргу. При цьому збільшивши останню на суму обрахованих з врахуванням п. п. 2.4., 3.3, 3.5, 3,6 договору та ст. 625 ЦК України пені, інфляційних нарахувань, 3% річних.

ТОВ "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" просить суд стягнути з ТОВ "Променерго" 153 578,32 грн., з яких 150 000,00 грн. основний борг, 3 106,85 грн. пеня, 138,59 грн. інфляційні нарахування, 332,88 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується таке:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

07.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Променерго" (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №У/ПЕ-1.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

На виконання умов договору про надання позики (поворотної фінансової допомоги), ТОВ "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" перерахувало на рахунок ТОВ "Променерго" грошові кошти в сумі 250 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №202 від 07.04.2014р. та банківською випискою за 07.04.2014р. Натомість, відповідач повернув лише частину наданої позики в розмірі 100 000,00 грн., створивши борг у сумі 150 000,00 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідач отриману позику в сумі 150 000,00 грн. не повернув, що не спростовано відповідачем. Доказів про повернення відповідачем суми заборгованості суду не подано.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 07.04.2014р. №У/ПЕ-1.

А тому вимога ТОВ "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" про стягнення з ТОВ "Променерго" 150 000,00 грн. простроченої заборгованості по договору про надання поворотної фінансової допомоги від 07.04.2014р. №У/ПЕ-1 є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 332,88 грн., нарахованих за період з 01.01.2015р. по 27.01.2015р.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних встановлено, що остання нарахована вірно та в межах максимально можливого періоду та розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.

Окремо позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 138,59 грн., обраховані за період з 01.01.2015р. по 27.01.2015р.

Вирішуючи питання про можливість стягнення інфляційних нарахувань судом приймається до уваги, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (аналогічна правова позиція викладена в п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань")

Проте позивачем проведено нарахування за період, що становить 27 днів, тобто період, який становить менше місяця, а тому у стягненні 138,59 грн. інфляційних нарахувань належить відмовити.

Окремо судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктами 2.4., 3.3, 3.5 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків повернення одержаної фінансової допомоги позичальник сплачує позикодавцю пеню за кожний день прострочення платежу, яка обчислюється від суми простроченого боргу за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діє у період, за який обчислюється пеня.

З урахуванням норм чинного законодавства України та п. п. 2.4., 3.3, 3.5 договору позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі 3106,85 грн. за період з 01.01.2015р. по 27.01.2015р.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми пені встановлено, що остання нарахована вірно та в межах максимально можливого періоду та розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.

Доказів про сплату відповідачем боргу з врахуванням заявленої суми пені та 3% річних станом на дату винесення рішення боржником не подано.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго" м. Хмельницький про стягнення 153 578,32 грн., з яких 150 000,00 грн. основний борг, 3 106,85 грн. пеня, 138,59 грн. інфляційні нарахування, 332,88 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго" (м. Хмельницький, вул. І.Богуна, 4, код 32200932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК УКРАЇНА" (м. Київ, вул. Голосіївська, 7, літера "А", корпус. 2, оф. 2-1, код 37723644) 150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тис.) основного боргу, 3 106,85 грн. (три тис. сто шість грн. 85 коп.) пені, 332,88 грн. (триста тридцять дві грн. 88 коп.) 3% річних, 3068,82 грн. (три тис. шістдесят вісім грн. 82 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення 138,59 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Повний текст складено 12.03.2015р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу - р м. Хмельницький, вул. І. Богуна, 4.