Рішення

від 24.02.2015 по справі 327/46/15-ц

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/46/15-ц

Провадження № 2/327/33/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2015 року смт.Розівка

Розівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Перишкіній Г.В.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Авангард» (далі - ТОВ «Агрофірма «Авангард») про повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 3 статті 209 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в судовому засіданні 24 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

09 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Агрофірма «Авангард», в якому вказала, що вона на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №030569 є власником земельної ділянки №357 на схемі розподілу земельних часток (паїв) загальною площею 5,5202 га з кадастровим номером 2324982000:03:002:0063, яка розташована на території Кузнецівської сільської ради Розівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 02 червня 2008 року між сторонами укладено договір оренди належної позивачеві земельної ділянки строком до 31 грудня 2014 року, який був зареєстрований 17 листопада 2008 року у Розівському відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - Розівський відділ ЗРФ ДП «Центр ДЗК»). Позивач, посилаючись на те, що після закінчення строку дії договору відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою без згоди позивача та без достатніх правових підстав, а також на вимогу позивача відмовляється у добровільному порядку повернути земельну ділянку, вимушена була звернутись до суду з вищевказаним позовом, в якому просить зобов'язати ТОВ «Агрофірма «Авангард» повернути їй спірну земельну ділянку. Крім того, у заяві позивач просила стягнути з відповідача суму понесених нею судових витрат.

Позивач ОСОБА_3 була повідомлена про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилась (а.с.33). Разом з тим, справа судом розглянута з участю повноважного представника позивача ОСОБА_1 (а.с.35-38).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності позивача ОСОБА_3.

В судовому засіданні повноважний представник позивача ОСОБА_1 надала відповідні пояснення і повідомила про те, що позивач ОСОБА_3 підтримує доводи поданої заяви, прохає позов задовольнити на підставі наявних у справі доказів. Додатково представник позивача ОСОБА_1 вказала, що в липні 2014 року, жовтні 2014 року та в січні 2015 року позивач ОСОБА_3 письмово повідомила відповідача про намір самостійно господарювати на належній їй земельній ділянці, у зв'язку з чим категорично відмовилась поновлювати існуючий на той час договір оренди стосовно належної їй земельної ділянки чи укладати будь-які інші додаткові угоди або новий договір оренди.

Представник відповідача ТОВ «Агрофірма «Авангард» ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, погодившись із необхідністю повернення земельної ділянки позивачу у зв'язку із закінченням строку дії договору, проте вказав, що не має можливості виконати свій обов'язок щодо повернення земельної ділянки, оскільки межі спірної земельної ділянки не визначені на місцевості і він не знає, де саме знаходиться належна позивачеві земельна ділянка. Крім того, ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову через те, що у вересні-жовтні 2014 року на орендованих земельних ділянках, у тому числі на земельній ділянці позивача, було здійснено посів озимої пшениці, у зв'язку з чим ТОВ «Агрофірма «Авангард» має право на майбутній врожай.

Суд, з'ясувавши позиції сторін у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази, надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №030569 є власником земельної ділянки №357 на схемі розподілу земельних часток (паїв) загальною площею 5,5202 га з кадастровим номером 2324982000:03:002:0063, яка розташована на території Кузнецівської сільської ради Розівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний державний акт видано на підставі рішення Кузнецівської сільської ради народних депутатів від 27 лютого 2001 року №3 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 25 квітня 2001 року за №226 (а.с.6).

02 червня 2008 року між ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ «Агрофірма «Авангард» в особі генерального директора ОСОБА_2 був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком до 31 грудня 2014 року (далі - Договір оренди), який був зареєстрований у Розівському відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 листопада 2008 року за №040827900207 (а.с.7-9).

30 травня 2008 року, тобто до укладення Договору оренди, орендодавець ОСОБА_3 та орендар ТОВ «Агрофірма «Авангард» в особі генерального директора ОСОБА_2 разом із головою Кузнецівської сільської ради Розівського району Запорізької області та начальником відділу земельних ресурсів у Розівському районі Запорізької області оглянули на місцевості межі земельної ділянки №357 на схемі розподілу земельних часток (паїв) з кадастровим номером 2324982000:03:002:0063 та встановили, що межі вказаної земельної ділянки визначені між поворотними точками та закріплені межовими знаками, які в подальшому зберігаються у орендаря, про що був складений Акт визначення меж земельної ділянки, який був підписаний учасниками огляду та скріплений печаткою, зокрема, ТОВ «Агрофірма «Авангард». Спірних питань стосовно визначення меж земельної ділянки не виникало (а.с.10).

На виконання умов Договору оренди 17 листопада 2008 року об'єкт оренди був переданий орендареві, і останній почав ним користуватись, про що був складений Акт прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі від 02 червня 2008 року, в якому вказано, що земельна ділянка виділена на місцевості у встановленому законом порядку. Зазначений Акт прийому-передачі був підписаний сторонами та скріплений печаткою ТОВ «Агрофірма «Авангард» (а.с.10 зворотна сторона).

Таким чином встановлено, що при отриманні відповідачем спірної земельної ділянки в оренду були дотримані вимоги статей 123,124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Відповідним чином зареєстрований договір оренди землі за правилами статті 126 ЗК України є правовстановлюючим документом, що посвідчує право на земельну ділянку. Сам факт державної реєстрації, який в будь-якому випадку здійснюється після підписання сторонами договору оренди, не впливає на перебіг строку його дії - за умов, що земельна ділянка була передана в оренду орендарю в установленому законом порядку та він використовував цю землю як орендар з моменту підписання договору оренди, що має місце в даній справі.

Отже, моментом вчинення правочину є момент, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов по даному договору, тобто 02 червня 2008 року. При укладенні договору оренди строк його дії сторонами було визначено до 31 грудня 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161ХIV (далі - Закон).

Відповідно до ст.31 Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст.33 Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову

угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень учасників процесу та з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі та належним чином були виконані зобов'язання, взяті на себе за Договором оренди від 02 червня 2008 року. До закінчення строку дії Договору оренди, а саме, 25 липня 2014 року та 29 жовтня 2014 року, а також вже після закінчення строку дії Договору оренди, а саме, 19 січня 2015 року, ОСОБА_3 неодноразово зверталась до орендаря ТОВ «Агрофірма «Авангард» в особі його керівника ОСОБА_2 з письмовими заявами, в яких категорично відмовлялась поновлювати існуючий на той час договір оренди стосовно належної їй земельної ділянки чи укладати будь-які інші додаткові угоди або новий договір оренди, а також повідомляла останнього про свій намір самостійно господарювати на належній їй земельній ділянці та прохала орендаря повернути їй земельну ділянку на умовах, передбачених Договором оренди від 02 червня 2008 року (а.с.11,14,15-16,17-18).

Разом з тим, орендар своїм письмовим листом №85 від 10 жовтня 2014 року повідомив ОСОБА_3 про те, що ТОВ «Агрофірма «Авангард» на належній їй земельній ділянці провело посів озимих зернових культур, збір врожаю озимої пшениці відбудеться у липні 2015 року, у зв'язку з чим ТОВ «Агрофірма «Авангард» прохало орендодавця продовжити термін дії Договору оренди (а.с.12-13).

Згідно із п.37 Договору оренди його дія припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.21 Договору оренди).

Як встановлено в судовому засіданні орендар, всупереч умовам Договору оренди та не зважаючи на заперечення ОСОБА_3, після закінчення строку дії Договору оренди будь-яких дій щодо повернення власнику спірної земельної ділянки не вчинив, продовжує нею користуватися без згоди орендодавця ОСОБА_3 та в добровільному порядку повертати її не бажає.

Разом з тим, наслідки припинення договору оренди землі визначені законодавцем у ст.34 Закону.

Згідно ч.1 ст. 34 Закону у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Таким чином, із закінченням строку дії договору оренди відповідач втратив правові підстави для володіння спірною земельною ділянкою та статус землекористувача.

Разом з тим, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Посилання представника відповідача на відсутність можливості виконати свій обов'язок щодо повернення земельної ділянки через те, що межі спірної земельної ділянки не визначені позивачем на місцевості, що унеможливлює встановлення точного місцезнаходження об'єкта оренди, не підтверджені належними і допустимими доказами, та, навпаки, спростовуються матеріалами справи, зокрема, актом визначення меж земельної ділянки від 30 травня 2008 року та актом прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) від 17 листопада 2008 року (а.с.10). Інші доводи представника відповідача, на переконання суду, не заслуговують на увагу, не спростовують доводів позивача та не стосуються спірних правовідносин.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими, такими, що відповідають переліченим нормам закону, доведеними вищевказаними належними та допустимими доказами.

Виходячи із встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про безпідставність перебування у відповідача - ТОВ «Агрофірма «Авангард» земельної ділянки, належної позивачу ОСОБА_3, а тому вимоги останньої підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, суд в порядку ст.88 ЦПК України має підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат в сумі 243 грн. 60 коп., а саме, в межах суми сплаченого судового збору при пред'явленні позову до суду (а.с.1).

Керуючись стст.10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3, - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Авангард» (юридична адреса: 70322, Запорізька область, Розівський район, с. Кузнецівка, вул.Леніна, буд.73, код ЄДРПОУ 03749000) повернути ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Розівським РВ УМВС України в Запорізькій області від 12 березня 1998 року, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) земельну ділянку №357 на схемі розподілу земельних часток (паїв) площею 5,5202 га, кадастровий номер 2324982000:03:002:0063, яка розташована на території Кузнецівської сільської ради Розівського району Запорізької області і належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП №030569.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Авангард» на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 243 (двохсот сорока трьох) гривень 60 (шістдесяти) копійок.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.М. Кущ