Постанова

від 10.03.2015 по справі 34/534

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Справа № 34/534

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М., суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Мостобуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі№ 34/534 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Національного банку України 2. Міністерства фінансів України 3. Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" доПублічного акціонерного товариства "Мостобуд" третя особа проКомунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" стягнення 892 420 143,62 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- прокурор: Савицька О.В., посв. № 015589 від 13.03.2013

- позивача 1: не з'явилися

- позивача 2: не з'явилися

- позивача 3: Кур'ята І.В., дов. № 175 від 26.09.2014

- відповідача: Мустіпан О.О., дов. № 859/21-13 від 06.09.2013

- третьої особи: Корінна О.В., дов. № 31-108 від 04.02.2013

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2012 у справі №34/534 (у складі головуючого судді Стасюка С.В., суддів Шаптали Є.Ю., Нечая О.В.), залишеним без змін Київським апеляційним господарським судом від 23.12.2014 (у складі головуючого судді Дідиченко М.А., суддів Рудченко М.А., Пономаренка Є.Ю.), задоволено позов Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України, Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва", стягнуто з ПАТ "Мостобуд" на користь ПАТ "Родовід Банк" 560 000 000,00 основної заборгованості, 35 191 256, 84 грн строкової заборгованості за нарахованими процентами, 265 318 044,76 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 12 875 683,06 грн пені за тілом кредиту, 19 035 158,96 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ТОВ "Мостобуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32, 36, 43 ГПК України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549 Цивільного кодексу України, не застосування судами ст.ст. 639, 654, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі № 34/534 і направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Від ПАТ "Родовід Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

Прокурор, позивачі 1, 2 та третя особа не скористалися правом, наданим ст.111 2 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

У судовому засіданні 10.03.2015 представник скаржника заявив усне клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, яке було відхилене колегією суду касаційної інстанції як необґрунтоване.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав касаційну скаргу, просив задовольнити її в повному обсязі, скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прокурор та представники позивача 3 і третьої особи у судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 06.02.2010 між ПАТ "Родовід Банк" та ВАТ "Мостобуд" (як позичальником) був укладений кредитний договір № 28.1/03-КЛТ-10, за умовами п. 1.1 якого цим договором встановлюються: мета, порядок та умови видачі (надання) банком в майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в загальній сумі 1 545 910 000,00 гривень (ліміт кредитування ) на основі додаткових договорів про видачу (надання) кредиту (траншу) до цього договору, які є його невід'ємною частиною; порядок та умови погашення/(повернення) позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами; вид(и) забезпечення виконання зобов'язань позичальника; порядок плати за користування кредитами (траншами); порядок плати за послуги, що надаються банком позичальнику; відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредитів; а також взаємні права та обов'язки сторін, що виникають/виникнуть при видачі/наданні банком кредитів.

Кредитні зобов'язання банку щодо видачі/надання кредитів (траншів) та зобов'язання позичальника щодо погашення кредитів (траншів), сплати процентів, комісій, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладання сторонами за взаємною згодою додаткових договорів про видачу кредитів до цього договору, що є його невід'ємними частинами, в межах ліміту кредитування та суми кредитів, передбачених такими додатковими договорами. Строк користування кожним окремим кредитом (траншем) визначаються відповідним додатковим договором. Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах, але не пізніше 26 лютого 2013 року (п. 1.2 кредитного договору).

Згідно з п. 2.2 кредитного договору кредити видаються на наступні цілі (мета використання кредитів): для фінансування будівництва мостового переходу через р. Дніпро в місті Києві, фінансування будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в місті Запоріжжя.

У п. 2.10.2 кредитного договору сторони погодили, що проценти за користування кредитами, наданими відповідно до додаткових договорів, нараховуються банком щомісячно 25-го числа (за період з 26-ого числа місяця, що передує звітному, до 25-го числа звітного місяця включно -"звітний період"), а також у день повного погашення заборгованості за кредитами, але не пізніше дати погашення кредитів, визначених у відповідних додаткових договорах, та дати вказаної в п. 1.2 цього договору, виходячи із суми заборгованості на відповідних позичкових рахунках та процентних ставок, що встановлені цим договором, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами та припинення дії відповідного додаткового договору, але не пізніше дати вказаної в п. 1.2 цього договору, виходячи із суми заборгованості на відповідних позичкових рахунках та процентних ставок, що встановлені цим договором. У разі якщо день нарахування процентів припадає на вихідний, святковий або інший не робочий день, проценти нараховуються в робочий день, що йому передує. У разі, якщо дата вказана, вказана в п. 1.2 цього договору припадає на не робочий (вихідний, святковий) день, то останньою датою нарахування банком процентів є наступний за ним робочий день.

Відповідно до п. 2.10.3 кредитного договору у разі не своєчасного погашення заборгованості за кредитами у строки, що вставлені у додаткових договорах або у пункті 1.2 цього договору, останнє нарахування процентів за користування кредитами здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у відповідному додатковому договорі або у п. 1.2 цього договору, в подальшому проценти за користування кредитами не нараховуються.

Сплата нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії цього договору здійснюється позичальником щоквартально, в період з 26-го числа звітного кварталу до останнього робочого дня звітного кварталу включно. У разі повного погашення заборгованості за кредитами та припинення дії відповідного додаткового договору/цього договору сплата процентів відбувається в день погашення цієї заборгованості на рахунок банку, що вказані у відповідних додаткових договорах (пункт 2.10.4 кредитного договору).

Згідно з п. 3.1.3 кредитного договору банк має право достроково стягувати, частково або в повному обсязі, надані кредити та проценти за період фактичного користування цими кредитами і комісії, сплата яких передбачена умовами цього договору, у разі: порушення позичальником умов цього договору; порушення позичальником та/або поручителем/ заставодавцем договорів, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором; ненадання позичальником відомостей, що стосуються його фінансово-господарської діяльності; використання кредитів не за цільовим призначенням; надання банку недостовірної звітності; втрати предмета (предметів) забезпечення забезпечень виконання зобов'язань позичальника за цим договором або зменшення його/їх вартості; у разі порушення процедури визнання позичальника та/або поручителя, та/або майнового поручителя банкрутом; за наявності інших обставин, які свідчать про те, що надані позичальником кредити своєчасно не будуть поверненні; у разі порушення позичальником та/або заставодавцем/іпотекодавцем строку (строків) укладення договорів страхування на користь банку майна, переданого в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором та/або у разі порушення позичальником та/або заставодавцем/іпотекодавцем строку (строків) сплати страхових платежів за договором (договорами) страхування майна на користь банку, переданого в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 3.4.8 кредитного договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними та/або комісіями сплати банку пеню від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за умовами її нарахування банком.

Згідно із п. 3.4.10 кредитного договору позичальник зобов'язаний забезпечити середньомісячні надходження коштів на поточний рахунок у банку в сумах, не менших ніж 70% від загального обсягу оборотів позичальника.

17.03.2010 між ПАТ "Родовід Банк" та ВАТ "Мостобуд" було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору №28.1/03-КЛТ-10 від 26.02.2010, відповідно до п. 3 якого сторони погодили викласти пункт 3.1.13 кредитного договору в наступній редакції: "3.1.13. Встановити процентну ставку за користування кредитами, наданими згідно з додатковими договорами до цього договору, в розмірі: процентна ставка за користування кредитами за кожним окремим кредитом (траншем) +2% річних у разі незабезпечення позичальником надходжень на поточний рахунок №26000005001475.980 в банку в розмірі та на умовах, встановлених пунктом 3.4.10 цього договору, яка буде діяти до моменту забезпечення позичальником умов, встановлених пунктом 3.4.10 цього договору."

Згідно з п. 4 додаткового договору № 1 від 17.03.2010 банк надає позичальнику кредит (транш) згідно з цим додатковим договором в сумі 560 000 000,00 грн.

Пунктом 7 додаткового договору № 1 від 17.03.2010 сторони погодили, що процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 23% річних.

Відповідно до п. 10 додаткового договору № 1 від 17.03.2010 надання кредиту, нарахування та сплата процентів, іншої винагороди банку здійснюються на умовах, передбачених кредитним договором та цим додатковим договором. Повернення кредиту здійснюється наступним чином:

- 260 000 000,00 грн до 26.02.2012;

- 300 000 000,00 грн до 26.02.2013.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання умов кредитного договору 18.03.2010 банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 560 000 000,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника за період з 26.02.2010 по 18.11.2010.

Позичальник не виконував належно свої зобов'язання за кредитним договором № 28.1/03-КЛТ-10 від 06.02.2010, у зв'язку з чим банк неодноразово звертався до відповідача листами № 28-11-397/6206 від 01.04.2010, № 28-11-3936/6205 від 01.04.2010, № 28.1-11-б.б/12410 від 03.06.2010, № 28.1-б.б/14347 від 23.06.2010, № 28-11-б.б/14524 від 25.06.2010, № 28.1-11-б.б/14603 від 30.06.2010, № 14641 від 01.07.2010, №28-11-б.б/16032 від 21.07.2010, № 28-11-б.б/16132 від 22.07.2010 та № 28.1-11-б.б/19966 від 06.09.2010 з вимогами про надання в іпотеку банку земельних ділянок в забезпечення кредитних зобов'язань, про надання інформації щодо забезпечення середньомісячних надходжень коштів на поточний рахунок банку в сумах, не менших ніж 70% від загального обсягу оборотів товариства, про сплату нарахованих процентів за користування кредитом.

У зв'язку з невиконанням вказаних вимог та наявністю заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, банк листом №28-11-6929/21212 від 29.09.2010 звернувся до позичальника із вимогою достроково (до 15.10.2010) повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та повідомив про підвищення процентної ставки до рівня 25% річних, починаючи з 01.07.2010.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 28.1/03-КЛТ-10 від 06.02.2010 з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами станом на 26.06.2012 заборгованість ПАТ "Мостобуд" перед ПАТ "Родовід Банк" становила 892 420 143, 62 грн, з яких 560 000 000,00 грн за основним боргом, 35 191 256,84 грн строкової заборгованості за нарахованими процентами, 265 318 044,76 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 12 875 683,06 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 19 035 158,96 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

Також судами встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 30.07.2014 у справі № 910/16818/13, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ПАТ "Мостобуд" до ПАТ "Родовід Банк" про визнання відсутнім права вимоги банку за кредитним договором №28.1/03-КЛТ-10 від 26.02.2010 станом на 25.11.2010 з тих підстав, що у банку виникло право на дострокове стягнення кредиту та відсотків за користування кредитом у зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №28.1/03-КЛТ-10 від 26.02.2010.

Враховуючи те, що положеннями кредитного договору встановлено право банку на дострокове стягнення кредиту та відсотків у разі порушення позичальником умов цього договору і судами встановлено факт неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, судами першої та апеляційної інстанцій правомірно не взято до уваги посилання скаржника на відсутність у банку права на дострокове стягнення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором №28.1/03-КЛТ-10 від 26.02.2010.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 525, 526, 546, 549, ч. 1 ст.1054, ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором №28.1/03-КЛТ-10 від 26.02.2010 у розмірі 560 000 000,00 грн - основної заборгованості, 35 191 256, 84 грн - строкової заборгованості за нарахованими процентами, 265 318 044,76 грн - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 12 875 683,06 грн - пені за тілом кредиту, 19 035 158,96 грн - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

Колегією суддів касаційної інстанції не приймаються заперечення скаржника щодо неправомірного підвищення банком процентної ставки за кредитом, оскільки відповідно до умов п. 3.1.13 кредитного договору в редакції додаткового договору № 1 банк застосував з 01.07.2010 процентну ставку у розмірі 25% річних у зв'язку з незабезпеченням позичальником надходжень на поточний рахунок в ПАТ "Родовід Банк" в розмірі 70% від загального обсягу оборотів позичальника, як встановлено в п. 3.4.10 кредитного договору.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, здійснені на підставі правильної юридичної оцінки спірних правовідносин та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ч.2 ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 34/534.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2012 у справі № 34/534 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук