Постанова

від 26.02.2015 по справі 2а-8649/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/800/41805/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013

у справі № 2а-8649/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгерметик»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будгерметик» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Будгерметик») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «ТТ Фінансгруп-Плюс», за період травень-грудень 2010 року; визнання протиправними дії відповідача, які полягають у визнанні в акті про результати документальної невиїзної перевірки від 24.05.2012 №1061/22-621-32378230 нікчемними угод в межах залучення товарно-матеріальних цінностей (далі по тексту - ТМЦ) (робіт, послуг) від позивача за період травень-грудень 2010 року ТОВ «ТТ Фінансгруп-Плюс» на суму податку на додану вартість у розмірі 1774443,90 грн. за період травень-грудень 2010 року; скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 11.06.2012 №0000012250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС щодо призначення та проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будгерметик» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «ТТ Фінансгруп-Плюс», за період травень-грудень 2010 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 11.06.2012 №0000012250. В решті задоволення позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено що, відповідачем у період із 15 по 17 травня 2012 року проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «ТТ Фінансгруп-Плюс», за період: травень-грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 24.05.2012 №1061/22-621-32378230, згідно з висновками якого, позивачем занижено ПДВ за перевіряємий період у загальному розмірі 1774443,90 грн., чим порушено пп. пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2012 №0000012250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1774443,90 грн. за основним платежем та у розмірі 443610,97 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з п. 1.6, п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Приписами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями . Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників.

Судами встановлено, що 30.04.2010 між позивачем та ТОВ «ТТ Фінансгруп-Плюс» укладено договір №ДП-04-2010 купівлі-продажу/поставки будівельних матеріалів (далі по тексту - договір №ДП-04-2010), за умовами якого ТОВ «ТТ Фінансгруп-Плюс» зобов'язалось поставити позивачу у строки та на умовах, зазначених у договорі, а позивач - оплатити та прийняти поставлені ТОВ «ТТ Фінансгруп-Плюс» будівельні матеріали (товар), належної якості (підтвердженої сертифікатом якості), що відповідає державним стандартам, у кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно зі ст. 4 договору №ДП-04-2010, оплата за товар може здійснюватись позивачем на умовах попередньої оплати. Оплата за поставлений товар здійснюється позивачем протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару. Оплата за товар здійснюється позивачем у національній валюті України шляхом сплати на банківський рахунок ТОВ «ТТ Фінансгруп-Плюс».

У ході перевірки відповідачем виявлено, що відповідно до податкових накладних та акту звіряння взаємних розрахунків за 2010 рік, наданих до перевірки, ТОВ «ТТ Фінансгруп-Плюс» поставило будівельні матеріали на 10600000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, реальність здійснених господарських операцій підтверджується оформленими належним чином всіма необхідними первинними бухгалтерськими та господарськими документами щодо придбання товарів у постачальників і їх продажу покупцям та використання у власній господарській діяльності, зокрема, договорами, видатковими накладними, актами списання, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, перевезення товарів підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними.

Наявні в матеріалах справи видаткові й податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N996-XIV від 16.07.1999 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення N168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за товарно-матеріальні цінності, передані за видатковими накладними, відповідає вимогам пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону N168/97-ВР.

Щодо задоволення позовних вимог в частині визнання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС щодо призначення та проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будгерметик» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ «ТТ Фінансгруп-Плюс», за період травень-грудень 2010 року, то колегія суддів не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки реалізація певних етапів перевірки як то встановлення підстав для проведення перевірки, прийняття наказу про проведення перевірки, допуск до перевірки, вивчення наданих платником податків документів, оформлення результатів перевірки означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, а певні процедурні недоліки проведення перевірок, без спростування факту вчинення порушення суб'єктом господарювання, самі по собі не є такими, що звільняють останнього від відповідальності за вчинені ним порушення податкового та іншого законодавства.

Таким чином, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223 , 225 , 230 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 змінити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгерметик» задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2012 №0000012250. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров