Постанова

від 12.03.2015 по справі 826/810/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 березня 2015 року 16 год. 15 хв. № 826/810/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 21 січня 2015 року надійшов позов дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" (далі - позивач) до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 01 вересня 2014 року:

- № 0009952203 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у загальному розмірі 3481575,03 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 2321050,02 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1160525,01 грн.;

- № 0009962203 у частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 694726,83 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 463151,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 231575,61 грн. (далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню у частині, оскільки їх прийнято відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 26 січня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 09 лютого 2015 року.

У судове засідання 16 лютого 2015 року представник відповідача не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи вона повідомлена своєчасно та належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 16 лютого 2015 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 19 лютого 2015 року через канцелярію від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті позову та докази на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 11 по 31 липня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 07 серпня 2014 року складено акт № 876/26-54-22-03/05583816 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 липня 2012 року по 31 липня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 липня 2012 року по 31 липня 2014 року (далі - акт перевірки) , відповідно до висновків якого, позивачем:

- занижено податок на прибуток за 2013 рік у загальному розмірі 469425,00 грн., чим порушено пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ;

- занижено ПДВ у загальному розмірі 2327654,00 грн., у тому числі за: травень 2013 року - 4873,80 грн.; червень 2013 року - 1730,18 грн.; жовтень 2013 року - 487528,00 грн.; листопад 2013 року - 924461,52 грн.; грудень 2013 року - 909060,19 грн., чим порушено п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.

На підставі акту перевірки, 01 вересня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0009952203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2327654,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1163827,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0009962203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 469425,00 грн. за основним платежем та у розмірі 234712,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами розгляду заперечень та скарг в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки та оскаржувані рішення залишені без змін.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Перевірку відповідачем проведено на підставі наказів від 10 липня 2014 року № 1375 та від 24 липня 2014 року № 1478, копії яких вручено уповноваженій особі позивача.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ та податку на прибуток ґрунтуються на тому, що господарські операції за участю позивача та його контрагентів не мали реального характеру.

З урахуванням вище викладених обставин суд зазначає наступне.

Протягом жовтня 2013 року між позивачем, як покупцем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) , як постачальником, укладено договори поставки від 15 жовтня 2013 року № ХК10-1510/61/3, від 17 жовтня 2013 року № ХК10-1710/62/3 та від 23 жовтня 2013 року № ХК10-2310/71/3.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 договорів поставки, постачальник зобов'язався передати товар у кількості та асортименті, визначеному договорами, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товаром є зерно сільськогосподарської культури, а саме соя українського походження врожаю 2013 року.

За договорами поставки ФОП ОСОБА_1 поставлено на користь позивача 1923,55 тон сої загальною вартістю 7344269,27 грн., у тому числі ПДВ - 1224044,87 грн.

ФОП ОСОБА_1 своєчасно та у повному обсязі здійснено поставку товару та надано позивачу усі необхідні первинні документи, зокрема, видаткові накладні № 200 від 16 жовтня 2013 року, № 203 від 18 жовтня 2013 року, № 210 від 23 жовтня 2013 року, № 218 від 25 жовтня 2013 року та податкові накладні № 7 від 16 жовтня 2013 року, № 12 від 18 жовтня 2012 року, № 17 від 23 жовтня 2013 року, № 23 від 25 жовтня 2013 року.

Згідно з п. 3.5 ст. 3 договорів поставки, право власності на весь товар переходить від постачальника до покупця в день видачі зерноскладом складської квитанції, оформленої на ім'я покупця, виписаної відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року № 198.

Факт передачі товару покупцю та фактичне знаходження товару і зберігання його на зерновому складі підтверджується складськими квитанціями № 547 від 16 жовтня 2013 року, № 81 від 18 жовтня 2013 року, № 670 від 23 жовтня 2013 року та № 730 від 25 жовтня 2013 року.

Оплату за товар здійснено позивачем у безготівковій формі на загальну суму 7344269,23 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких містяться у матеріалах справи. Заборгованість за договорами поставки відсутня.

В акті перевірки зазначено, що правочини ФОП ОСОБА_1 із реалізації сої своїм контрагентам, зокрема, позивачу, не направлені на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Однак, доводи відповідача про відсутність первинних документів не відповідають дійсності, оскільки, як уже зазначено вище, ФОП ОСОБА_1 надано позивачу усі необхідні первинні документи, які підтверджують факт здійснення поставок та передачі товару позивачу. Копії таких документів також містяться у матеріалах справи.

Доводи відповідача про не встановлення факту вантажно-розвантажувальних операцій свідчать про те, що перевірку взаємовідносин позивача та ФОП ОСОБА_1 здійснено без урахування специфіки господарських операції - зберігання товару.

Зокрема, у договорах поставки визначено умови поставки EXW, відповідно до яких, постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання, коли надав товар на своїх площах або в іншому місці без завантаження на транспортний засіб.

Відсутність завантажувально-розвантажувальних операцій під час передачі товару покупцю пояснюється знаходженням товару на момент його передачі покупцю на зерновому складі, що передбачено п. 1.4 ст. 1 договорів поставки.

Для забезпечення можливості подальшого зберігання на зерновому складі придбаного у ФОП ОСОБА_1 зерна сої, 15 жовтня 2013 року між позивачем та філією публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Старокостянтинівський елеватор" укладено договір складського зберігання зерна № 79.

З метою подальшого переміщення сої із зернового складу міста Старокостянтинова до морського порту міста Одеси, 15 жовтня 2013 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфріт" укладено договір транспортного експедирування № 15/10-1, на виконання умов якого вказаним товариством надано позивачу транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення залізничним транспортом зерна сої до морського порту міста Одеси.

Факт надання послуг за вказаним договором підтверджується копіями залізничних накладних з доданими до них відомостями вагонів, актів виконаних робіт та податкових накладних.

Тобто, висновок відповідача про вчинення правочинів, не направлених на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не відповідає фактичним обставинам.

Протягом жовтня-грудня 2013 року між позивачем, як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрснаб-Агро" (далі - ТОВ "Укрснаб-Агро") , як постачальником, укладено договори поставки:

- від 05 листопада 2013 року № ХК10-0511/72/46. Умови поставки СРТ- Одеський морський торговий порт;

- від 07 листопада 2013 року № ХК10-0711/72/4. Умови поставки СРТ - Херсонський морський торговий порт;

- від 29 листопада 2013 року № ХК10-2911/72/4. Умови поставки СРТ - товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернешнл" (місто Одеса, Митна площа, 1);

- від 03 грудня 2013 року № ХК10-0312/71/4. Умови поставки СРТ - Одеський морський торговий порт, приватне акціонерне товариство "Укрелеваторпром" (місто Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, 52/1);

- від 06 грудня 2013 року № ХК10-0612/72/4. Умови поставки СРТ - Миколаївський морський торгівельний порт, зернові склади терміналу товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур Екс".

Згідно з п. 1.1 ст. 1 договорів поставки, постачальник зобов'язався передати товар у кількості та асортименті, визначеному договорами, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товаром є зерно сільськогосподарської культури, а саме соя українського походження врожаю 2013 року.

За договорами поставки ТОВ "Укрснаб-Агро" поставлено на користь позивача 2548,048 тон сої загальною вартістю 10598330,28 грн., у тому числі ПДВ - 1833521,70 грн.

ТОВ "Укрснаб-Агро" своєчасно та у повному обсязі здійснило поставку товару та надало позивачу усі необхідні первинні документи, зокрема:

- видаткові накладні: № 69 від 16 листопада 2013 року, № 74 від 19 листопада 2013 року, № 76 від 20 листопада 2013 року, № 77 від 20 листопада 2013 року, № 79 від 21 листопада 2013 року, № 83 від 23 листопада 2013 року, № 84 від 24 листопада 2013 року, № 86 від 25 листопада 2013 року, № 88 від 26 листопада 2013 року, № 94 від 28 листопада 2013 року, № 98 від 30 листопада 2013 року, № 106 від 02 грудня 2013 року, № 119 від 09 грудня 2013 року, № 120 від 06 грудня 2013 року, № 121 від 09 грудня 2013 року, № 122 від 09 грудня 2013 року, № 124 від 10 грудня 2013 року, № 126 від 10 жовтня 2013 року, № 129 від 12 грудня 2013 року, № 130 від 11 грудня 2013 року, № 131 від 12 грудня 2013 року, № 133 від 12 грудня 2013 року, № 134 від 13 грудня 2013 року, № 137 від 13 грудня 2013 року, № 140 від 14 грудня 2013 року, № 145 від 12 грудня 2013 року, № 149 від 19 грудня 2013 року, № 150 від 20 грудня 2013 року, № 152 від 21 грудня 2013 року, № 153 від 23 грудня 2013 року, № 157 від 24 грудня 2013 року;

- податкові накладні: № 34 від 16 листопада 2013 року, № 39 від 19 листопада 2013 року, № 41 від 20 листопада 2013 року, № 42 від 20 листопада 2013 року, № 44 від 21 листопада 2013 року, № 48 від 23 листопада 2013 року, № 49 від 23 листопада 2013 року, № 51 від 25 листопада 2013 року, № 53 від 26 листопада 2013 року, № 59 від 28 листопада 2013 року, № 63 від 30 листопада 2013 року, № 5 від 02 грудня 2013 року, № 17 від 09 грудня 2013 року, № 18 від 06 грудня 2013 року, № 19 від 09 грудня 2013 року, № 20 від 09 грудня 2013 року, № 22 від 10 грудня 2013 року, № 24 від 10 грудня 2013 року, № 27 від 11 грудня 2013 року, № 28 від 12 грудня 2013 року, № 29 від 12 грудня 2013 року, № 31 від 12 грудня 2013 року, № 32 від 13 грудня 2013 року, № 38 від 14 грудня 2013 року, № 43 від 12 грудня 2013 року, № 48 від 19 грудня 2013 року, № 49 від 20 грудня 2013 року, № 52 від 20 грудня 2013 року, № 54 від 23 грудня 2013 року, № 56 від 24 грудня 2013 року.

Оплату за товар здійснено позивачем у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується копіями відповідних платіжних, які містяться у матеріалах справи. Заборгованість за договорами поставки відсутня.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що в основу висновку про нереальність господарських операцій ТОВ "Укрснаб-Агро" покладено інформацію, отриману від інших контролюючих органів, відповідно до якої, вказане товариство не надало сертифікати якості, складські документи, договори зберігання зерна, а також документи та пояснення стосовно транспортування товару.

З вище викладеного випливає, що безпосередні взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Укрснаб-Агро" не були об'єктом дослідження відповідача при складанні акту перевірки, а оцінку господарських операцій зроблено без урахування їх специфіки.

Договорами поставки передбачено поставку товару на умовах СРТ за адресою, яка зазначалась покупцем. Оскільки отриманий позивачем товар призначений для експорту, то у договорах поставки зазначалась адреса місцезнаходження морських торгових портів, де і відбувалась передача товару від постачальника до покупця. Позивач не являється суб'єктом внутрішнього перевезення, не замовляє транспортні засоби, а тому супровідні транспортні документи не отримує.

Тобто, посилання відповідача на відсутність у постачальника документів щодо транспортування товару не відповідає суті господарської операції, яка полягає у придбанні у власність зерна сої на умовах поставки СРТ.

Стосовно наявності складських документів та договорів зберігання зерна, то їх укладання не передбачене для зазначеного способу організації умов поставки та переміщення товару. Згідно з нормами законодавства, складські документи (складські квитанції, складські свідоцтва) видаються зерновими складами у випадках отримання та передачі зерна на складських потужностях, що притаманне умовам поставки EXW.

Господарською метою операцій із придбання позивачем зерна сої у ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Укрснаб-Агро" є отримання позитивного фінансового результату (прибутку) у результаті подальшої реалізації (продажу) товару (експорту).

Із такою метою позивачем укладено зовнішньоекономічні контракти № OAT13-1410/SB від 14 жовтня 2013 року, № OAT13-1510/SB-1 від 15 жовтня 2013 року, № OAT13-1510/SB-2 від 15 жовтня 2013 року, № ОАТ13-18Ю/SB від 18 жовтня 2013 року, № ОАТ13-23Ю/ SB від 23 жовтня 2013 року та № ОАТ13-0512/ SB від 05 грудня 2013 року.

Вище перелічені контракти зареєстровані на аграрній біржі, що підтверджується посвідченнями про реєстрацію № 86/25 від 22 жовтня 2013 року, № 86/25/1 від 04 листопада 2013 року, № 112/25 від 13 листопада 2013 року, № 111/25 від 13 листопада 2013 року, № 94/25 від 28 жовтня 2013 року, № 100/25 від 30 жовтня 2013 року та № 135/25 від 10 грудня 2013 року.

Відповідно до п. 1.1 контрактів, товар мав бути поставлений нерезиденту на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) - морський торговий порт.

Загальна кількість зерна сої, що підлягала відвантаженню позивачем за контрактами, становить 7200 тон (+/- 10%) загальною вартістю 3108900,00 (+/- 10%) доларів США.

Згідно з розділом 11 контрактів, право власності на товар переходить до покупця-нерезидента після оформлення митної декларації.

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що позивач здійснив відвантаження та митне оформлення зерна сої за наступними митними деклараціями:

- у кількості 1135180 кг на суму 483586,68 доларів США за митною декларацією № 500060703/2013/005832, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України у повному обсязі 29 жовтня 2013 року";

- у кількості 1011400 кг на суму 430856,40 доларів США за митною декларацією № 500060703/2013/006110, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 11 листопада 2013 року";

- у кількості 184950 кг на суму 78788,70 доларів США за митною декларацією № 500060703/2013/006109, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 11 листопада 2013 року";

- у кількості 503590 кг на суму 215032,93 доларів США за митною декларацією № 500060703/2013/006864, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 05 грудня 2013 року";

- у кількості 886260 кг на суму 378443,02 доларів США за електронною митною декларацією № 508040000/2013/003889;

- у кількості 732770 к на суму 315 091,10 доларів США за митною декларацією № 500060703/2013/6799, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 29 листопада 2013 року";

- у кількості 218750 кг на суму 94062,50 доларів США за митною декларацією № 500060703/2013/006479, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 19 листопада 2013 року";

- у кількості 381900 кг на суму 164217,00 доларів США за митною декларацією № 50060703/2013/006149, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 11 листопада 2013 року";

- у кількості 1130800 кг на суму 493028,80 доларів США за електронною митною декларацією № 508040000/2013/003534;

- у кількості 462310 кг на суму 207577,19 доларів США за митною декларацією № 504050000/2013/105715, яка містить відмітку (штемпель) митного органу: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі 23 грудня 2013 року".

Загальна кількість зерна сої, відвантаженої за вище переліченими митними деклараціями покупцям-нерезидентам, складає 6647,91 тон загальною вартістю 2860674,32 доларів США.

Оплату за отриману сою проведено покупцями-нерезидентами у повному обсязі, шляхом перерахування іноземної валюти на банківський рахунок позивача.

Від операцій із придбання у своїх постачальників сої та подальшого її експорту позивач отримав прибуток, із якого сплачено відповідний податок на прибуток.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа.

Підсумовуючи усі вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд зазначає, що позивачем фактично отримано товар від контрагентів. Факт реального придбання зерна сої та її подальшого використання у господарській діяльності підтверджено укладеними договорами поставки, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, а також зовнішньоекономічними контрактами та митними деклараціями.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 01 вересня 2014 року:

- № 0009952203 у частині збільшення дочірньому підприємству публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 3481575,03 грн. (Три мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять гривень три копійки);

- № 0009962203 у частині збільшення дочірньому підприємству публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 694726,83 грн. (Шістсот дев'яносто чотири тисячі сімсот двадцять шість тисяч вісімдесят три копійки).

3. Присудити на користь дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" (код ЄДРПОУ 05583816) здійснений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн. (Чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин