Постанова

від 16.07.2019 по справі 826/810/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2019 року

Київ

справа №826/810/15

адміністративне провадження №К/9901/9424/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2015 (суддя - Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді: Чаку Є.В., Мєзєнцев Є.А.)

у справі № 826/810/15 за позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства Київхліб Хлібокомбінат №10 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства Київхліб Хлібокомбінат №10 (далі - ДП ПАТ Київхліб Хлібокомбінат №10 ) звернулось Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 01.09.2014 №0009952203 та №0009962203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України, статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідач зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо постачальників ДП ПАТ Київхліб Хлібокомбінат №10 , а також вимоги законодавчих норм, надані позивачем первинні документи за наслідками спірних господарських операцій складені з порушенням, у зв`язку з чим не підтверджено факт здійснення таких господарських операцій та відсутні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДП ПАТ Київхліб Хлібокомбінат №10 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ДП ПАТ Київхліб Хлібокомбінат №10 , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01.07.2012 по 31.07.2014, валютного та іншого законодавства за період із 01.07.2012 по 31.07.2014 , про що складено акт від 07.08.2014 № 876/26-54-22-03/05583816.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, чим занижено податок на прибуток в розмірі 469425,00 грн.; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість в розмірі 2327654,00 грн., у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Укрснаб-Агро , з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій належним чином оформленими первинними документами.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на акт Хмільницької ОДПІ від 27.03.2014 №17/17-2652908039 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки суб`єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов`язання та податкового кредиту за період з 01.10.2013 по 31.10.2013 , згідно якого не встановлено факту передачі товару ТОВ Мірада Плюс до ФОП ОСОБА_1 , а від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ Агротрейд Продукт та ДП ПАТ Київхліб Хлібокомбінат №10, в зв`язку з відсутністю підтверджуючих первинних бухгалтерських документів, що свідчать про прийом-передачу товару та документів на транспортування; не встановлено факту вантажно-розвантажувальних операцій; акт Броварської ГУ Міндоходів у Київській області від 25.03.2014 №182/10-06-22-02/38564520 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Укрснаб-Агро з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Вторметекспорт , ТОВ Агроснаб Трейдис , ТОВ Світанок-1 , ТОВ Альянс Хліборобів , ТОВ Широкі Лани , ПАТФ Баратівське та від 10.02.2014 № 96/22-02/38564520 Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ УКРСНАБ-АГРО з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Вторметекспорт , ТОВ Широкі Лани , ТОВ Гривіта відповідно до яких товариство не надало сертифікати якості, складські документи, договори зберігання зерна, а також документи та пояснення стосовно транспортування товару.

На підставі акту перевірки, 01.09.2014 відповідачем прийнято оскаржувані рішення № 0009952203, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 2327654,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1163827,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0009962203, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 469425,00 грн. за основним платежем та у розмірі 234712,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як з`ясовано судами, між позивачем, як покупцем, та ФОП ОСОБА_1 , як постачальником, укладено договори поставки від 15.10.2013 № ХК10-1510/61/3, від 17.10.2013 № ХК10-1710/62/3 та від 23.10.2013 № ХК10-2310/71/3, предметом яких є поставка зерна сільськогосподарської культури, а саме - сої українського походження врожаю 2013 року.

Згідно з п. 3.5 ст. 3 договорів поставки, право власності на весь товар переходить від постачальника до покупця в день видачі зерноскладом складської квитанції, оформленої на ім`я покупця, виписаної відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 № 198.

За договорами поставки ФОП ОСОБА_1 , поставлено на користь позивача 1923,55 тон сої загальною вартістю 7344269,27 грн., у тому числі ПДВ - 1224044,87 грн.

Також протягом жовтня-грудня 2013 року між позивачем, як покупцем, та ТОВ Укрснаб-Агро як постачальником, укладено договори поставки від 05.11.2013 № ХК10-0511/72/46. Умови поставки СРТ- Одеський морський торговий порт; від 07.11.2013 № ХК10-0711/72/4. Умови поставки СРТ - Херсонський морський торговий порт; від 29.11.2013 № ХК10-2911/72/4., умови поставки СРТ - ТОВ Олімпекс Купе Інтернешнл (місто Одеса, Митна площа, 1); від 03.12.2013 № ХК10-0312/71/4, умови поставки СРТ - Одеський морський торговий порт, ПрАТ Укрелеваторпром (місто Одеса, вулиця Чорноморського козацтва, 52/1); від 06.12.2013 № ХК10-0612/72/4, умови поставки СРТ - Миколаївський морський торгівельний порт, зернові склади терміналу ТОВ Грінтур Екс , предметом яких є поставка зерна сільськогосподарської культури, а саме - соя українського походження врожаю 2013 року.

На підтвердження виконання зазначених господарських операцій позивачем було надано копії податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, складських квитанцій

Надані позивачем первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Кременчуцькою ОДПІ, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ Бізнес Лайн Груп розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Також з`ясовано, що метою придбання позивачем зерна сої у ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Укрснаб-Агро є отримання позитивного фінансового результату (прибутку) в результаті подальшої реалізації (продажу) товару (експорту), у зв`язку з чим позивачем укладено зовнішньоекономічні контракти від 14.10.2013 № OAT13-1410/SB, від 15.10.2013 № OAT13-1510/SB-1, від 15.10.2013 № OAT13-1510/SB-2, від 18.10.2013 № ОАТ13-18Ю/SB, від 23.10.2013 № ОАТ13-23Ю/ SB та від 05.12.2013 № ОАТ13-0512/ SB.

Вищезазначені контракти зареєстровані на аграрній біржі, що підтверджується посвідченнями про реєстрацію від 22.10.2013 № 86/25, від 04.11.2013№ 86/25/1, від 13.11.2013, № 112/25, від 13.11.2013 № 111/25, від 28.10.2013 № 94/25, від 30.10.2013№ 100/25 та від 10.10.2013 № 135/25.

Відповідно до п. 1.1 контрактів, товар мав бути поставлений нерезиденту на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) - морський торговий порт.

Відвантаження товару підтверджується вантажними митними деклараціями, копії яких наявні в матеріалах справи. Оплату за отриману сою проведено покупцями-нерезидентами у повному обсязі, шляхом перерахування іноземної валюти на банківський рахунок позивача .

Щодо доводів відповідача про відсутність товарно-супровідних документів з`ясовано, що відповідно до укладених позивачем договорів поставки передбачено поставку товару на умовах СРТ за адресою, яка зазначалась покупцем. Оскільки отриманий позивачем товар призначений для експорту, то у договорах поставки зазначалась адреса місцезнаходження морських торгових портів, де і відбувалась передача товару від постачальника до покупця. Позивач не є суб`єктом внутрішнього перевезення, не замовляє транспортні засоби, а тому супровідні транспортні документи не отримує.

Щодо наявності складських документів та договорів зберігання зерна, то їх укладання не передбачене для зазначеного способу організації умов поставки та переміщення товару. Згідно з нормами законодавства, складські документи (складські квитанції, складські свідоцтва) видаються зерновими складами у випадках отримання та передачі зерна на складських потужностях, що притаманне умовам поставки EXW.

Відсутність завантажувально-розвантажувальних операцій під час передачі товару покупцю пояснюється знаходженням товару на момент його передачі покупцю на зерновому складі, що передбачено п. 1.4 статті 1 договорів поставки.

Для забезпечення можливості подальшого зберігання на зерновому складі придбаного у ФОП ОСОБА_1 зерна сої, 15.10.2013 між позивачем та філією ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Старокостянтинівський елеватор укладено договір складського зберігання зерна № 79.

З метою подальшого переміщення сої із зернового складу міста Старокостянтинова до морського порту міста Одеси, 15.10.2013 між позивачем та ТОВ Укрфріт укладено договір транспортного експедирування № 15/10-1, на виконання умов якого вказаним товариством надано позивачу транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення залізничним транспортом зерна сої до морського порту міста Одеси.

Факт надання послуг за вказаним договором підтверджується копіями залізничних накладних з доданими до них відомостями вагонів, актів виконаних робіт та податкових накладних.

Отже, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Кременчуцької ОДПІ під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарській операції між позивачем та його контрагентами здійснені відповідно до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду