Рішення

від 10.03.2015 по справі 914/3410/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 р. Справа № 914/3410/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РК - Центр", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагнерпласт-Україна", м. Львів

про стягнення 16 290, 82 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Венглевський Б.Б. - представник

від відповідача : не з'явився

Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РК - Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагнерпласт-Україна" про стягнення 15 045,87 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.2014 р. (суддя Долінська О.З.) порушено провадження у справі № 914/3410/14 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2014 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Долінської О.З., 04.11.2014 р. автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/3410/14 передано для розгляду судді Манюку П.Т.

Ухвалою суду від 24.11.2014 р. провадження у справі зупинено, призначено судово - почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 06.02.2015 р. провадження у справі поновлено, оскільки 05.02.2015 р. на адресу Господарського суду Львівської області від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернулись матеріали справи № 914/3410/14, через те, що ТзОВ "Вагнерпласт-Україна" не здійснило оплату судово - почеркознавчої експертизи.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях. 05.03.2015 р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог разом з доказами її направлення відповідачу, в якій він просить стягнути з відповідача на свою користь 16 290, 82 грн. з яких: 12 600, 00 грн. - основного боргу; 1 605, 20 грн. - пені; 204, 02 грн. - 3% річних та 1 881, 60 грн. - інфляційних нарахувань. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судові засідання, однак в попередніх судових засіданнях, що відбувалися до зупинення провадження у справі, позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РК - Центр" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагнерпласт-Україна" (надалі - відповідач) про стягнення 16 290, 82 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.04.2013 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення в с. Новий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області, площею 600 кв.м. та у м. Львові на вул. Польовій, 46д, площею 200 кв.м.

Згідно з Актом приймання-передачі майна від 01.04.2013 р., позивачем передано в оренду відповідачу майно, що є предметом договору.

Згідно п. 3.2 договору, розмір орендної плати становить 6 300, 00 грн. за місяць оренди. Орендна плата сплачується щомісячно в безготівковому порядку на підставі рахунку позивача, або шляхом внесення коштів готівкою у касу підприємства (п. 3.3 договору).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки від 30.04.2013 р. № СФ-0000001 та від 31.05.2013 р. № СФ-0000002 на загальну суму 12 600, 00 грн., на підставі яких сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. № ОУ-0000017 та від 31.05.2013 р. № ОУ-0000013.

В порушення умов договору, відповідач оплати орендної плати не здійснив, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 12 600, 00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім стягнення орендної плати, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п. 7.3 договору, пеню в розмірі 1 605, 20 грн., 3% річних в розмірі 204, 02 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 881, 60 грн.

В усних поясненнях та у клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи представники відповідача позовні вимоги заперечили з підстав, що підпис директора ТзОВ "Вагнерпласт-Україна" Протченка А.В. на договорі оренди нерухомого майна від 01.04.2013 р., на акті приймання-передачі майна від 01.04.2013 р. та на актах здачі-приймання робіт (надання послуг) йому не належить, а лише схожий на його. Даний договір директор не укладав та не підписував, а відтак не може братися судом до уваги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк та згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.

Як встановлено судом, 01.04.2013 р. між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення в с. Новий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області, площею 600 кв.м. та у м. Львові на вул. Польовій, 46д, площею 200 кв.м.

Згідно п. 3.2 договору розмір орендної плати становить 6 300, 00 грн. за місяць оренди.

Відповідно ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата сплачується щомісячно в безготівковому порядку на підставі рахунку позивача, або шляхом внесення коштів готівкою у касу підприємства.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки від 30.04.2013 р. № СФ-0000001 та від 31.05.2013 р. № СФ-0000002 на загальну суму 12 600, 00 грн., на підставі яких сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. № ОУ-0000017 та від 31.05.2013 р. № ОУ-0000013.

Однак, відповідач свої зобов'язання по договору щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, чим порушив вимоги п. 3.3 договору оренди.

Ухвалою суду від 24.11.2014 р. провадження у справі було зупинено, призначено судово - почеркознавчу експертизу. В судовому засіданні 24.11.2014 р. судом були відібрані експериментальні зразки підписів директора відповідача Протченка А.В., а також, суд долучив до матеріалів справи вільні та умовно-вільні зразки, надані відповідачем.

18.12.2014 р. від Львівського НДІ судових експертиз до господарського суду надійшов лист з повідомленням про вартість експертизи та те, що рахунок для її оплати від 15.12.2014 р. № 1347 надіслано відповідачу.

У зв'язку з відсутністю оплати відповідачем експертизи, відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, матеріали справи 05.02.2015 р. повернуті експертом в господарський суд без виконання ухвали суду.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи, суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Оскільки представник відповідача в судові засідання після поновлення провадження у справі не з'явився, своїм правом на захист не скористався, доказів, що обгрунтовують заперечення щодо позовних вимог не представив, вимоги суду належним чином не виконав, доказів погашення заборгованості не подав, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 12 600, 00 грн. підлягають до задоволення.

Щодо нарахованої позивачем пені в розмірі 1 605, 20 грн., 3% річних в розмірі 204, 02 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 881, 60 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.08.2014 р. позивачем була надіслана відповідачу претензія про сплату заборгованості з орендної плати, яку він повинен був погасити протягом 7 днів з дня отримання вказаної претензії, тобто до 16.08.2014 р. (з урахуванням часу поштового обігу). Оскільки протягом цього строку відповідач зобов'язань щодо сплати заборгованості не виконав, у позивача 17.08.2014 р. виникло право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем невірно визначено період прострочення сплати заборгованості (згідно з поданою заявою - з 15.08.2014 р.), що призвело до невірного визначення сум 3% річних та інфляційних втрат, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в розмірі 201, 95 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 766, 66 грн.

Стягненню з відповідача підлягає також пеня в розмірі 1 605, 20 грн., що розрахована позивачем з урахуванням п. 7.3. договору та ст. 232 ГК України.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на нього пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагнерпласт - Україна» (79056, м. Львів, вул. Польова, 46д, код ЄДРПОУ 38208371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РК - Центр» (79058, м. Львів, вул. Польова, 46д, код ЄДРПОУ 30649342) суму в розмірі 17 982, 54 грн., з них:

- 12 600, 00 грн. - основного боргу;

- 1 605, 20 грн. - пені;

- 201, 95 грн. - 3% річних;

- 1 766, 66 грн. - інфляційних втрат;

- 1 808, 73 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 13.03.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.