Рішення

від 05.03.2015 по справі 922/3104/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р.Справа № 922/3104/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши справу

за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків, 2. Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, смт. Солоницівка до ТОВ "Металпласт", м. Харків про стягнення 141 013,37 грн. за участю представників:

прокурора - Хряка О.О. (посв. № 013774 від 06.12.2012 р.)

1. позивача - Сосіної І.О. (дов. №01/01-26/05-14 від 08.01.2014 р.)

2. позивача - Ільченко С.М. (дов. № 02-22/9 від 12.01.2015 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Металпласт" (надалі - Відповідач) шкоди у розмірі 141 013,37 грн., яка заподіяна наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яке перерахувати до бюджету Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (надалі - 2. Позивач), для зарахування по коду бюджетної класифікації "Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності". Також просить суд покласти на Відповідача судовий збір.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2014 року було задоволено клопотання Відповідача про призначення судової екологічної експертизи, доручено проведення судової експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, а провадження у справі 922/3104/14 зупинено.

На адресу суду надійшов висновок комплексної комісії судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи №11368/112 від 1802.2015 р. разом з матеріалами справи №922/3104/14.

Ухвалою суду від 03 березня 2015 року провадження у справі № 922/3104/14 було поновлено.

Від Прокурора заяв та клопотань не надійшло. У судовому засіданні позов підтримує та просить суд задовольнити його.

Від 1. Позивача заяв та клопотань не надійшло. У судовому засіданні позов підтримує та просить суд задовольнити його.

Від 2. Позивача заяв та клопотань не надійшло. У судовому засіданні позов підтримує та просить суд задовольнити його.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Проведеною Державною екологічною інспекцією у Харківській області перевіркою в діяльності ТОВ «Металпласт» виявлені порушення вимог чинного природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря.

Згідно з актом перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області №1442/01-03/06-11 від 12.11.2013 ТОВ «Металпласт» здійснює виробничу діяльність з виробництва плит, труб, профілів із пластмас, будівельних виробів із пластмас та металевих виробів.

Згідно зі звітом з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві налічується 15 джерел викидів, з них організованих - 13 шт., неорганізованих - 2 шт. Валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря складає 4,89 т/рік.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємством отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 06.11.2012 №6322000000-148, виданий Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області зі строком дії до 06.11.2017.

Зазначене підприємство здійснювало виробничу діяльність у період з 01.01.2010 по 01.01.2012, що підтверджується довідками про часи роботи кожного джерела викиду за періоди з 01.01.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2011 та з 01.01.2012 по 05.11.2012, наданими на вимогу Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Дані про часи роботи обладнання (джерел викидів), а також про фактичне здійснення виробничої діяльності підтверджується інформацією про випуск підприємством продукції за період 2010-2012рр.

ТОВ «Металпласт» у період з 01.01.2010 по 05.11.2012 здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

В зв'язку з виявленим порушенням посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України №639 від 10.12.2008, розраховано суму збитків, спричинених державі та направлено пред'явлено претензію №271 від 13.12.2012, щодо їх відшкодування в розмірі 141 013,37 грн.

Вимоги зазначеної претензії ТОВ «Металпласт» добровільно не виконані, збитки, завдані державі, не відшкодовані.

Як вбачається з документів та матеріалів перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області в період з 01.01.2010 року по 05.11.2012 року дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у ТОВ «Металпласт» був відсутній.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що ТОВ «Металпласт» не виконано обов'язку щодо отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що підтверджується матеріалами перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області та Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері.

Внаслідок порушення службовими особами ТОВ «Металпласт» вимог чинного законодавства у сфері охорони охорону атмосферного, завдано державі збитків у зв'язку з наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря на загальну суму 141 013,37 грн.

Несплата вищевказаної шкоди, спричиняє ненадходження до бюджету коштів, чим завдається істотна шкода державним інтересам, необхідність їх захисту покладає на прокуратуру обов'язок представництва інтересів держави відповідно до ч. 2 ст.121 Конституції України.

Як зазначається у позовній заяві прокурора ТОВ «Металпласт» в ході здійснення господарської діяльності допущено наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, державі спричинено збитки на загальну суму 141 013,37 грн.

Заподіяні ТОВ «Металпласт» державі збитки є досить значними, а вказане товариство при прийнятті рішення судом щодо їх стягнення може у подальшому свідомо ухилятися від їх сплати, чим порушуватимуться інтереси держави та вищевикладене призведе до недофінансування цільових програм по здійсненню заходів щодо охорони атмосферного повітря.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 цього Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно зі статтею 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Частиною 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно з ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел несуть відповідальність згідно з законом.

Враховуючи, що відповідно до ст.ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» заподіяна державі шкода внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище, підлягає відшкодуванню у повному обсязі і стягуються до місцевого бюджету, в даному випадку до бюджету Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, тому остання також повинна виступати в якості позивача.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 123 Конституції України організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

Згідно зі ст. 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави з позовною заявою, вказує орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до положень рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 (справа №1-1/99) «інтереси держави» є оціночним поняттям. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі статті 30 Цивільного процесуального кодексу України є стороною в цивільному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.6.17 Положення про державну екологічну інспекцію

в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 04.11.2011, Державна екологічна інспекція у Харківській області є спеціально уповноважений державою орган у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням природоохоронного законодавства та може виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011, Державна екологічна інспекція у Харківській області є територіальним органом Міністерства екології та природних ресурсів України та в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики з здійснення державного нагляду (контролю) у

сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального

використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Таким чином, внаслідок порушення службовими особами ТОВ «Металпласт» вимог чинного законодавства у сфері охорони охорону атмосферного, завдано державі збитків у зв'язку з наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря на загальну суму 141 013,37 грн.

Згідно висновку комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи № 11368/112 від 18.02.2015 р. факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Металпласт» документально підтверджується.

Суд зазначає, що відповідно до висновку комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизисума збитків складає 154 004,90 грн. (т.2 а.с. 16), а сума заявлення до стягнення складає 141 013,37 грн.

Суд, враховуючи відсутність з боку Позивача заяв про збільшення позовних вимог, не виходячи за межі позову, вважає обґрунтованою та доведеною матеріалами справи збитків заявлених первісно прокурором.

Несплата вищевказаної шкоди, спричиняє ненадходження до бюджету коштів, чим завдається істотна шкода державним інтересам, необхідність їх захисту покладає на прокуратуру обов'язок представництва інтересів держави відповідно до ч.2 ст.121 Конституції України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 193, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ «Металпласт» (61030, м. Харків, вул. Сідоренківська, 3, код ЄДРПОУ 30361225) шкоду у розмірі 141 013,37 грн., яка заподіяна наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яку перерахувати до бюджету Солоницівської селищної ради Дергачівського району на р/р №33115331700208 ГУДК України в Харківській області, УДКСУ у Дергачівському районі, МФО 851011, код 37981703, для зарахування по коду бюджетної класифікації «Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Стягнути з ТОВ «Металпласт» (61030, м. Харків, вул. Сідоренківська, 3, код ЄДРПОУ 30361225) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 2 820,26 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя І.П. Жигалкін