Постанова

від 21.10.2015 по справі 922/3104/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 922/3104/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Ходаківської І.П. перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Металпласт" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справігосподарського суду Харківської області за позовомХарківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі: 1.Державної екологічної інспекції у Харківській області; 2.Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Металпласт" простягнення 141 013,37 грн в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:не з'явились; від відповідача:не з'явились; від Генеральної прокуратури України:старший прокурор відділу Савицька О.В. - посв. №015589 від 13.03.2013;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 05.03.2015 господарського суду Харківської області (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю. Стягнено з ТОВ "Металпласт" 41013,37 грн. шкоди, заподіяної наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря, шляхом перерахування зазначених коштів до бюджету Солоницівської селищної ради Дергачівського району на р/р № 33115331700208 ГУДК України в Харківській області, УДКСУ у Дергачівському районі, МФО 851011, код 37981703, для зарахування по коду бюджетної класифікації "Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності". Стягнено з ТОВ "Металпласт" на користь державного бюджету України 2820,26 грн. судового збору.

Постановою від 14.07.2015 Харківського апеляційного господарського суду (судді: Пилипенко Н.М. - головуючий, Івакіна В.О., Хачатрян В.С.) рішення від 05.03.2015 господарського суду Харківської області скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ТОВ "Металпласт" до спеціального фонду Державного бюджету України, до спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду бюджету Солоницівської селищної ради Дергачівського району шкоду в сумі 141013,37 грн., яка заподіяна наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря, із зарахуванням коштів на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Харківській області за балансовим рахунком 3311. Стягнено з ТОВ "Металпласт" на користь державного бюджету України 2820,26 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач довів наявність шкоди, спричиненої відповідачем, протиправність поведінки відповідача у заподіюванні шкоди та причинний зв'язок такої поведінки з заподіяною шкодою.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Металпласт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, посилаючись на те, що господарськими судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.261, 267 Цивільного кодексу України; ч.4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; ст.ст.84, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що розмір шкоди розрахований всупереч встановленим вимогам законодавства, також господарськими судами не враховано заявлене ним клопотання про застосування наслідків пропуску строку, у межах якого прокурор міг звернутись до суду з вимогою про захист інтересів держави.

У відзиві на касаційну скаргу Державна екологічна інспекція у Харківській області просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову від 14.07.2015 Харківського апеляційного господарського суду залишити без змін.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 06.11.2012 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області видано ТОВ "Металпласт" дозвіл №6322000000-148 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном дії на 5 років з 06.11.2012 по 06.11.2017.

З 23.10.2013 по 12.11.2013 Державною екологічною інспекцією в Харківській області в присутності головного інженера ТОВ "Металпласт" проведено перевірку дотримання ТОВ "Металпласт" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами перевірки складено акт №1442/01-03/06-11 від 12.11.2013, яким встановлено, що у період з 01.01.2010 по 05.11.2012 ТОВ "Металпласт" в ході господарської діяльності з виробництва плит, труб, профілів із пластмас, будівельних виробів із пластмас та металевих виробів, допустило викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності відповідного дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Черноморець М.С. видано припис № 06-22-291 від 18.11.2013, яким зобов'язано ТОВ "Металпласт" усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час перевірки, проведеної з 23.10.2013 по 12.11.2013, у строки, визначені в приписі. Вказаний припис надісланий на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення 18.11.2013.

Державною екологічної інспекцією у Харківській області, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України №639 від 10.12.2008, здійснено розрахунок збитків, спричинених державі. Державна екологічна інспекція у Харківській області направила ТОВ "Металпласт" претензію №14 від 14.01.2014 (зі змінами від 08.02.2014) щодо відшкодування збитків в сумі 141013,37грн., однак відповідачем вказана претензія залишена без відповіді.

Відповідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно ч.4 ст.68 та ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно ч.5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтями 33 та 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Господарськими судами встановлено, що вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Наступними елементами складу цивільного правопорушення є шкода та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Як встановлено господарськими судами факт порушення ТОВ "Металпласт" природоохоронного законодавства, зокрема ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", підтверджено вказаним вище актом дотримання ТОВ "Металпласт" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №1442/01-03/06-11 від 12.11.2013 та приписом щодо усунення виявлених порушень № 06-22-291від 18.11.2013. Висновком комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи №11368/112 від 18.02.2015 підтверджено факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Металпласт" та збитки в сумі 154004,90 грн., нанесені державі в результаті цього порушення за період з 01.01.2010 по 05.11.2012.

Враховуючи викладене, господарські суди дійшли висновку, що матеріалами справи доведено наявність шкоди, спричиненої відповідачем, протиправність поведінки відповідача у заподіюванні шкоди, та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідно ст.ст. 42 та 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

За п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що завдана відповідачем шкода навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Щодо строків позовної давності, то господарські суди залишили без задоволення клопотання відповідача від 02.08.2014 про застосування позовної давності, з наступних підстав.

Відповідно ст.ст. 257 та 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Відповідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Господарські суди встановили, що з позовною вимогою про стягнення з ТОВ "Металпласт" 141013,37 грн. шкоди, заподіяної наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря, Харківський міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Харківської області 24.07.2014, тобто в межах строку позовної давності, визначеного ст. 257 Цивільного кодексу України.

Отже, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є безпідставними. Інші твердження позивача, зазначені в касаційній скарзі, дублюють доводи апеляційної скарги, яким суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку надав відповідну правову оцінку, також вони зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та їх переоцінку, відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.111 5 , п.1 ст.111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 14.07.2015 Харківського апеляційного господарського суду зі справи №922/3104/14 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

І.П. Ходаківська