Постанова

від 11.03.2015 по справі 816/155/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/155/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Батюти З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтек" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтек" (надалі - позивач, ТОВ "Комтек") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.07.2014 року №0080771702 та №0080761702 та від 04.08.2014 року №00009523104.

11 березня 2015 року позивач надав до суду клопотання про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.07.2014 року №0080771702 та від 04.08.2014 року №00009523104 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 426092 грн. та штрафними фінансовими санкціями в розмірі 93266 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Комтек" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011. За результатами перевірки складено акт №2972/22-5/31758383 від 28.09.2012. Вказував на те, що ним не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.07.2014 року №0080771702 на загальну суму 272979,29 грн., з яких 218295,52 грн. за основним платежем та 54683,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 04.08.2014 року №00009523104 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 426092 грн. та штрафними фінансовими санкціями в розмірі 93266 грн, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків позапланової документальної перевірки позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Комтек" (ідентифікаційний код 31758383) зареєстровано як юридична особа Полтавською міською радою 15.11.2001. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23499087, виданого ДПІ у м. Полтаві 26.11.2001, індивідуальний податковий номер 317583816019.

Відповідно наказу ДПІ у м. Полтаві № 1535 від 21.08.2012 на виконання постанови від 03.08.2012 старшого слідчого СВ ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС, капітана податкової міліції Боцули М.М. про призначення документальної перевірки ТОВ "Комтек" посадовими особами ДПІ у м. полтаві проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Комтек" (ідентифікаційний код 31758383) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.

В ході перевірки встановлено, крім іншого, порушення:

- п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України в частині завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 562188 грн. за операціями з постачанням товарів ТОВ "Укрлитпром" (код ЄДРПОУ 24826615) в сумі 52943 грн., ПНВХ "ТЕХ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 31967351) в сумі 89963 грн., ТОВ "Лінктел" (код ЄДРПОУ 33714573) в сумі 29444 грн. та іншими суб'єктами господарської діяльності в сумі 389838 грн. (додаток № 5 та № 6) за сформованими бухгалтерськими документами без фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів, послуг та робіт;

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та. п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення суми податкових зобов'язань в зв'язку з відсутністю реально здійснених господарських операцій з поставки товарів від "ТОВ "Лінктел" (код ЄДРПОУ 33714573) в сумі 85705 та СПД ОСОБА_5 (іден.код НОМЕР_1) в сумі 160000грн.;

- п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 п.4.5.1 п. 4.5 ст.4, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 44.1 ст.44, п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижений податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 481904 грн., в тому числі: за рахунок заниження за січень 2010 року в сумі 11706 грн., за рахунок заниження за лютий 2010 року в сумі 26162 грн., за рахунок заниження за березень 2010 року в сумі 19555 грн., за рахунок заниження за квітень 2010 року в сумі 26543 грн., за рахунок заниження за травень 2010 року в сумі 16743 грн., за рахунок заниження за червень 2010 року в сумі 35731 грн., за рахунок заниження за липень 2010 року в сумі 25361 грн., за рахунок заниження за серпень 2010 року в сумі 29764 грн., за рахунок заниження за вересень 2010 року в сумі 46122 грн., за рахунок заниження за жовтень 2010 року в сумі 32221 грн., за рахунок заниження за листопад 2010 року в сумі 27278 грн., за рахунок заниження за грудень 2010 року в сумі 17750 грн., за рахунок заниження за січень 2011 року в сумі 20420 грн., за рахунок заниження за лютий 2011 року в сумі 25413 грн., за рахунок заниження за березень 2011 року в сумі 15064 грн., за рахунок заниження за квітень 2011 року в сумі 4403 грн., за рахунок заниження за травень 2011 року в сумі 1123 грн., за рахунок заниження за червень 2011 року в сумі 22579 грн., за рахунок заниження за липень 2011 року в сумі 6023 грн., за рахунок заниження за серпень 2011 року в сумі 45269 грн., за рахунок заниження за вересень 2011 року в сумі 38439 грн., за рахунок заниження за жовтень 2011 року в сумі 4685 грн., за рахунок заниження за листопад 2011 року в сумі 5446 грн., за рахунок заниження за грудень 2011 року в сумі 9418 грн.;

- пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164, пп.169.2.2 п. 169.2 ст.169, п. 177.8 ст. 177, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, пп. 4.2.1, п. 4.2 ст. 4, пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п. 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в загальній сумі 218295,52 грн.: у 2009 році - 615,74 грн, у 2010 році - 152018,04 грн, у 2011 році - 65661,74 грн. (1-2 кв. - 43629,32 грн., 3-4 кв. - 22032,42 грн.);

- п.119.2 ст. 119, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п.2 ст. 9 р.4 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обовяхкових платежів", абз. "б" п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб": подання не в повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку наданих до ДПІ у м. Полтаві.

За результатами перевірки складено акт №2972/22-5/31758383 від 28.09.2012 (а.с.7-41 т.1).

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 31.07.2014 року №0080771702 на загальну суму 272979,29 грн., з яких 218295,52 грн. за основним платежем та 54683,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 31.07.2014 року № 0080761702 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн. та від 04.08.2014 року №00009523104 на загальну суму 585426 грн., з яких 481904 грн. за основним платежем та 103522 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, (а.с.42-44 т.1).

Не погоджуючись з правомірністю винесення спірних рішень, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування прийнятих податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Полтаві від 31.07.2014 року №0080771702 та від 04.08.2014 року №00009523104 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 426092 грн. та штрафними фінансовими санкціями в розмірі 93266 грн., з урахуванням заяви про уточнення позивних вимог від 11.03.2015 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 04.08.2014 року №00009523104 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 426092 грн. та штрафними фінансовими санкціями в розмірі 93266 грн., суд приходить до наступних висновків.

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду із винесеним податковим повідомленням -рішенням про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ не погоджуються частково, а саме в частині взаємовідносин із контрагентами ПНВП "Тех Трейд", ТОВ "Укрлітпром" та ТОВ "Лінктел" та в частині завищення податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з використанням придбаних товарно-матеріальних цінностей не у господарській діяльності підприємства на загальну суму 426092 грн., а щодо інших зафіксованих актом порушень заперечення відсутні.

На час формування позивачем податкового кредиту діяли норми Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Формування ж позивачем податкового кредиту в 2011 році здійснювалось згідно норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР, Закону № 334/94-ВР та Податкового кодексу України для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно акту перевірки підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість стали господарські операції позивача з ПНВП "Тех Трейд", ТОВ "Укрлітпром", ТОВ "Лінктел", ТОВ "Альфаком Трейд" та ФОП ОСОБА_5

Виявлені порушення відповідач пов'язує з тим, що позивач сформував податкові зобов'язання та податковий кредит по операціям з вищевказаними контрагентами у відсутності сертифікатів походження, ТТН, розвантаження, зберігання та неможливість постачальником здійснити вказані операції у відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських та виробничих приміщень, транспортних засобів .

Так, 01.04.2011 між ПНВП "Тех-Трейд" та позивачем укладено договір поставки №010411 за умовами якого останній зобов'язався передати у власність товар в асортименті, в кількості та по ціні згідно із специфікаціями або рахунками-фактурами, що є невід'ємною частиною договору (т. 5 а.с. 201-203).

01 січня 2011 року між ПНВП "Тех-Трейд" та ТОВ "Комтек" укладено договір на виконання робіт за умовами якого останній зобов'язався виконати оперативно-ремонтні роботи на АЗС та АГЗП Полтавського, Сумського, Харківського регіону (т. 5 а.с. 204-206).

На підтвердження отриманих робіт позивачем надано засвідчені копії договорів, нарядів-замовлень щодо проведення оперативно-ремонтних робіт на АЗС, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладних, платіжні доручення, акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, довідки вартості виконаних будівельних робіт /та затрати/ форми №КБ-3.ю (т. 5 а.с. 207-250, т. 6 а.с. 1-61).

Відповідно до матеріалів справи, поставною Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року за позовом ПНВП "Тех-Трейд" до ДПІ у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Податкові зобов'язання з податку на додану вартість нараховані ПНВП "Тех-Трейд" по взаємовідносинам з ТОВ "Комтек". Постановою суду 20.10.2014 року встанволено реальність господарських взаємовідносин позивача з ПНВП "Тех-Трейд" та підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року, залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 року /т.2 а.с. 49-64/.

Крім того судовим розглядом встановлено, що 01.05.2009 року між ТОВ "Лінктел" (суборендар) та ТОВ "Комтек" (орендар) укладено договір суборенди №7, відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне володіння та користування на умовах суборенди приміщення, які розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева 54, оф. 514, загальною площею 5 м2 (т. 5 а.с. 175-177).

01 квітня 2011 року між ТОВ "Лінктел" та ТОВ "Комтек" укладено договір поставки №030411, за умовами якого останній зобов'язався протягом терміну дії цього договору передати у власність замовника товар на підставі заявки представленої у письмовій формі, переданої факсом, електронною поштою або іншим способом, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити товар, найменування та характеристики якого наведені у виставлених рахунках-фактурах і накладних (т. 5 а.с. 173-174).

На підтвердження господарських операцій з постачання алюмінієвого сплаву та суборенди позивачем надано засвідчені копії акту приймання-передачі приміщення, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення (т. 5 а.с. 178-200).

Слід вказати, що 01.06.2009, 14.01.2011 року між ТОВ "Укрлітпром" (замовник) та ТОВ "Комтек" (постачальник) укладено договори поставки №б/н, за умовами якого останній зобов'язався протягом терміну дії цього договору передати у власність замовника товар на підставі заявки представленої у письмовій формі, переданої факсом, електронною поштою або іншим способом, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити товар, найменування та характеристики якого наведені у виставлених рахунках-фактурах і накладних (т. 5 а.с. 129-131).

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Укрлітпром" та ТОВ "Комтек" з продажу проволоки резисторан, проволоки ніхромової, кристаличного кремію, тигеля, алюмінієвого сплаву останнім надано видаткові та податкові накладні, виписки по особовому рахунку (т.5 а.с. 133-172).

Вищезазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "Комтек" та на підставі вищезазначених податкових накладних позивачем було включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ, що сторонами у справі не заперечується. Оплата товарів підтверджена виписками з особового рахунку позивача, платіжними дорученнями, актами звірки.

За твердженнями відповідача, порушення позивачем податкового законодавства пов'язано з ненаданням ТТН, сертифікатів, витрат на розвантаження, зберігання, наявності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень. Проте в договорі відсутні дані про необхідність оформлення чи надання сторонами сертифікатів, а тому у відповідача відсутні підстави вимагати їх від позивача.

Також слід відмітити, що відповідач не вказує ні в акті перевірки, ні в запереченнях яке саме майно, складські та виробничі приміщення, засоби транспортування повинен мати постачальник, яка кількість працівників і якої кваліфікації повинні були забезпечить поставку на користь позивача ТМЦ в кількості, вказаній у видаткових накладних.

Крім того, вимагаючи від позивача ТТН на перевезення товарів, відповідач не враховує того, що у нього відсутні дані про те, що для перевезення товарів використовувалися саме вантажні автотранспортні засоби, оскільки за твердженнями позивача товари, з урахуванням їх кількості та виду, перевозилися легковим автомобілем і для таких перевезень ТТН не оформлюється.

Суд також вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Слід також зазначити, що з метою здійснення своєї господарської діяльності ТОВ "Комтек" на підставі договору від 05.05.2010 року придбавало у ФОП ОСОБА_5 картки мобільного зв'язку.

Згідно з умовами вищезазначеного договору постачальник, ФОП ОСОБА_5, здійснив доставку карток мобільного зв'язку з підприємства ТОВ "Альфаком-Трейд", що розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе 124.

Із пояснень представника позивача, судом встановлено, що ТОВ "Альфаком-Трейд" являється головним постачальником ТОВ "Комтек" карток мобільного зв'язку. Доля постачання даної продукції від ТОВ "Альфаком-Трейд" становить 87,5% від загального обсягу закупівлі карток ТОВ "Комтек".

Картки мобільного зв'язку за видатковими накладними № СО-23 від 31.05.2010, № СО-21 від 25.05.2010, №СО-77 від 18.10.2010, № СО-89 від 23.11.2010р. № СО-84 від 23.11.2010 № СО-87 від 11.11.2010, № СО-14 від 31.01.2011, № СО-13 від 28.01.2011 відвантажив беспосередньо ФОП ОСОБА_5, а отримав вищезазначені товарно-матеріальні цінності директор ТОВ "Комтек" -ОСОБА_1

Як вбачається з пояснень представника позивача ТОВ "Комтек" придбавало картки поповнення операторів мобільного зв'язку у ПП "Альфаком Трейд" відповідно до податкових та видаткових накладних (т. 6 а.с. 105-125) з метою поповнення особових рахунків операторів мобільного зв'язку ТОВ "Астеліт" (договір 202434013 від 10.07.2008р.), ЗАТ "Київстар Дж Ес Ем" (договір № 518/2002), ТОВ "ТриМоб" (договір №466 від 08.12.2009р.) з метою своєчасної стабілізації фінансового балансу особових рахунків операторів мобільного зв'язку.

Податкові накладні отримані від постачальника ТОВ "Альфаком-Трейд" включені покупцем ТОВ "Комтек" до декларацій з ПДВ за 2010-2011, відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за 2010-2011р., у розділі II "отримані податкові накладні".

Згідно Витягу з ЄДР до основних видів діяльності позивача за КВЕД, крім іншого, входить діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку (61.20).

Отже, придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей відповідає меті та змісту господарської діяльності підприємства.

Враховуючи вищезазначені положення, суд вважає, що вказані вище договори були складені з метою їх реального виконання, позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ПНВП "Тех Трейд", ТОВ "Укрлітпром", ТОВ "Лінктел", ТОВ "Альфаком Трейд" та ФОП ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування податкового кредиту та податкового зобов'язання відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 04 серпня 2014 року №00009523104 в частині основного платежу по податку на додану вартість в розмірі 426092 грн. та штрафні фінансові санкції в розмірі 93266 грн було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність податкового повідомлення - рішення від 31.07.2014 року №0080771702, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що підставою для донарахування податку на доходи з фізичних осіб став висновок ДПІ у м. Полтаві про перерахування підприємством коштів ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7, які не використовувалися для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства і є оподатковуваним доходом фізичної особи, що є порушенням пп.169.2.2 п. 169.2 ст.169, п. 177.8 ст. 177, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, пп. 4.2.1, п. 4.2 ст. 4, пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п. 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, яке призвело до заниження податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 207795,52 грн, та висновок про перерахування підприємством коштів за поставку товарів ФОП ОСОБА_8, яка одночасно працює на посаді заступника директора по економічним питанням ТОВ "Комтек" з повною зайнятістю, а тому відносини між ТОВ "Комтек" та ФОП ОСОБА_8 фактично є трудовими, що призвело до заниження податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 10500 грн.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-ІV (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 889-ІV) визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми його доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV цього Кодексу.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону № 889-ІУ визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Абзацом "а" п.19.2 ст. 19 Закону № 889-ІУ особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до статті 3 та 4 Закону №889- IV суми зарплати входять до складу загального місячного оподаткованого доходу фізичної особи - найманого працівника та підлягають оподаткуванню податковим агентом - працедавцем, з застосуванням ставки податку, визначеної пунктом 7.1 статті 7 Закону №889- IV (з 01.01.2007 - 15%).

Згідно із пунктом 3.5 статті 3 Закону №889-IV при нарахуванні доходів у вигляді зарплати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої зарплати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманого працівника.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю на час виникнення правовідносин, регламентувався Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року № 13-92, який застосовувався з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та діяв до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Підпунктами 164.2.1, 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Згідно з пунктом 164.3 статті 164 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Відповідно до підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Так, між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 (постачальник) було укладено договори поставки №б/н, які є аналогічними за змістом, за умовами яких постачальник зобов'язався протягом терміну дії договору передати у власність замовника товар на підставі заявки представленої у письмовій формі, переданої факсом, електронною поштою або іншим способом, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити товар, найменування та характеристики якого наведені у виставлених рахунках-фактурах і накладних. На виконання вказаних договорів ТОВ "Комтек" були видані видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, прибуткові накладні на загальну суму ПДВ - 218295,52 грн. ( т. 4 а.с. 90-250, т.5 а.с. 1-115, 118-126, т. 6, а. с. 171-196).

Згідно з пунктом 177.8 статті 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Зі змісту зазначених норм можливо дійти до висновку, що ТОВ "Комтек", як податковий агент працівників - фізичних осіб, які перебувають з нього у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи, зобов'язане нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

На підтвердження факту перебування вказаних осіб у трудових відносинах з ТОВ "Комтек" позивачем надано копії табелю обліку робочого часу за перевіряємий період (а.с. 164-191 т.3, 62-73, 83-88 т.4).

Разом з тим, судом встановлено, що підприємством сплачено кошти вищевказаним контрагентам за придбання товарів згідно договорів поставки, а не виплачувало їм заробітну плату, а відтак ТОВ "Комтек", в даному випадку, не є податковим агентом зазначених платників податку та відповідно не зобов'язане здійснювати нараховування, утримування та сплату податку на доходи вказаних фізичних осіб, який сплачується за рахунок коштів фонди оплати праці.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, абзацу "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту заниження податку з доходів фізичних осіб в розмірі 218295,52 грн.

Отже, адміністративний позов ТОВ "Комтек" підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову майнового характеру ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтек" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 31 липня 2014 року №0080771702.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04 серпня 2014 року №00009523104 в частині основного платежу по податку на додану вартість в розмірі 426092 грн. та штрафні фінансові санкції в розмірі 93266 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтек" (код ЄДРПОУ 31758383) витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 березня 2015 року.

Суддя Г.В. Костенко