Постанова

від 19.02.2015 по справі п/811/4182/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року Справа № П/811/4182/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в

Приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0001472202 від 19.09.2014 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства "Креатив" (код 31146251) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Народичі - Агро Інвест" (код 38006559) з період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р., ТОВ "Агро Регіон" (код 34779872) за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2014 року, ТОВ Палада Плюс" (код 38759341) за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., ТОВ "Массів" (код 30989754) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., ТОВ "Аустрія Торг" (код 38852395) з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., ТОВ "Украгро Інвест" (код 38790786) за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р., ТОВ "Агро Даб" (код 36009081) за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р., внаслідок чого було складено акт від 05.09.2014 року № 179/11-23-22-02/3114625.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 р. № 0001472202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32 431 683 грн., з якої основного платежу - 21621122 грн., штрафних фінансових санкцій - 10810561грн.

Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.09.2014 року № 0001472202 були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, а тому є правомірним.

Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства "Креатив" (код 31146251) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Народичі - Агро Інвест" (код 38006559) з період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р., ТОВ "Агро Регіон" (код 34779872) за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2014 року, ТОВ Палада Плюс" (код 38759341) за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., ТОВ "Массів" (код 30989754) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., ТОВ "Аустрія Торг" (код 38852395) з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., ТОВ "Украгро Інвест" (код 38790786) за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р., ТОВ "Агро Даб" (код 36009081) за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р. (Т. І а. с. 7-126).

В акті № 179/11-23-22-02/3114625 від 05.09.2014 року зазначено, що перевіркою зокрема встановлено порушення:

- п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 21621122 грн. в тому числі: за жовтень 2013 року на суму ПДВ 15151 грн.; за лютий 2014 року на суму ПДВ 68680 грн.; за березень 2014 року на суму 120730 грн.; за квітень 2014 року на суму ПДВ 83359 грн.; за травень 2014 року на суму ПДВ 11139414 грн.;за червень 2014 року на суму ПДВ 10193788 грн.

19 вересня 2014 року на підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001472202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32 431 683 грн., з якої основного платежу - 21621122 грн., штрафних фінансових санкцій - 10810561грн. (а. с. 117).

В Акті перевірки зазначено, що враховуючи результати актів перевірок контрагентів ТОВ "Народичі - Агро Інвест" (код 38006559) з період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р., ТОВ "Агро Регіон" (код 34779872) за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2014 року, ТОВ Палада Плюс" (код 38759341) за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., ТОВ "Массів" (код 30989754) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., ТОВ "Аустрія Торг" (код 38852395) з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., ТОВ "Украгро Інвест" (код 38790786) за період з 01.05.2014 р. по 30.06.2014 р., ТОВ "Агро Даб" (код 36009081) за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р. не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ПрАТ "Креатив".

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Народичі - Агро Інвест", ТОВ "Агро Регіон", ТОВ Палада Плюс", ТОВ "Массів", ТОВ "Аустрія Торг", ТОВ "Украгро Інвест", ТОВ "Агро Даб", що підтверджується копіями: Договору поставки № С13-02929 від 22.05.2014 р. (Т.ІІ а.с. 5-7), Договору поставки № с13-03043 від 05.06.2014 р. (Т.ІІ а.с. 33-35), Договору поставки № С13-03050 від 12.06.2014 р. (Т.ІІ а.с. 46-48), Договору поставки № МТ14-02011 від 08.05.2014 р. (Т.ІІ а.с. 69), Договору поставки № МТ14-0202 від 08.05.2014 р. (Т.ІІ а.с. 76), Договору поставки № МТ14-0206 від 13.05.2014 р. (Т.ІІ а.с. 86), Договору поставки № С13-02912 від 21.03.2014 р. (Т.ІІ а.с. 91-92), Договору поставки № С13-03073 від 12.06.2014 р. (Т.ІІ а.с. 105-107), Договору поставки № С13-03088 від 17.06.2014 р. (Т.ІІ а.с. 129-131), Договору поставки № С13-03106 від 20.06.2014 р. (Т.ІІ а.с. 136-138), Договору поставки № МТ14-0215 від 15.05.2014 р. (Т.ІІ а.с. 154-155), Договору поставки № МТ14-0217 від 16.05.2014 р. (Т.ІІ а.с. 162-163), Договору поставки № МТ14-0257 від 20.06.2014 р. (Т.ІІ а.с. 176), Договору поставки № С13-02821 від 14.05.2014 р. (Т.ІІ а.с. 190-191), Договору поставки № С13-0292902615 від 28.04.2014 р. (Т.ІІ а.с. 196-197), Договору поставки № С13-02736 від 08.05.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 1-2), Договору поставки № С13-02761 від 12.05.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 5-6), Договору поставки № С13-02783 від 13.05.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 9- 10), Договору поставки № С13-03027 від 22.05.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 17-18), Договору поставки № С13-03007 від 02.06.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 21-22), Договору поставки № С13-03051 від 10.06.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 33-34), Договору поставки № С13-03042 від 06.06.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 50-51), Договору поставки № С13-03116 від 25.06.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 62-63), Договору поставки № С13-03126 від 27.06.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 85-86), Договору поставки № С13-03082 від 13.06.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 95-96), Договору поставки № МТ14-0197 від 28.04.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 119), Договору поставки № М14-0209 від 14.05.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 132), Договору поставки № МТ14-0241 від 05.06.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 1876), Договору поставки № МТ14-0224 від 21.05.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 203), Договору поставки № МТ14-0261 від 23.06.2014 р. (Т.ІІІ а.с. 233), Договору поставки № МТ14-0260 від 08.05.2014 р. (Т.ІV а.с. 1), Договору поставки № МТ14-0251 від 17.06.2014 р. (Т.ІV а.с. 26), Договору поставки № МТ14-0250 від 17.06.2014 р. (Т.ІV а.с. 39), Договору поставки № МТ14-0204 від 08.05.2014 р. (Т.ІV а.с. 49), Договору поставки № МТ14-0193 від 06.05.2014 р. (Т.ІV а.с. 94), Договору поставки № МТ14-0179 від 28.04.2014 р. (Т.ІV а.с. 132), Договору поставки № С13-02917 від 22.05.2014 р. (Т.ІV а.с. 180-181), Договору поставки № С13-0397 від 20.06.2014 р. (Т.ІV а.с. 195-196), Договору поставки № С13-03076 від 13.06.2014 р. (Т.V а.с. 218-219), Договору поставки № МТ14-18 від 29.01.2014 р. (Т.V а.с. 222), Договору поставки № С13-03076 від 13.06.2014 р. (Т.V а.с. 218-219), Договору на поставку товару № 3099 від 31.07.2013 р. (Т.V а.с. 251-252), Договору перевезення вантажів № С1ПС14-2 від01.01.2014 р. (Т.VІ а.с. 1-4), Договору поставки № МТ14-0177 від 28.04.2014 р. (Т.VІ а.с. 147), Договору поставки № МТ14-0190 від 06.05.2014 р. (Т.VІ а.с. 199), Договору поставки № МТ14-0222 від 21.05.2014 р. (Т.VІ а.с. 267), Договору поставки № МТ14-0255 від 20.06.2014 р. (Т.VІІ а.с. 1), Договору поставки № МТ14-0265 від 25.06.2014 р. (Т.VІІ а.с. 35).

На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем надано копії первинних бухгалтерських документів, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а саме: копії податкових та видаткових накладних, копії платіжних доручень, копії товарно-транспортних накладних.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем правомірно сформовано валові витрати у спірному періоді фінансово-господарських операціях, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.

Посилання відповідача на акти перевірки контрагентів, складених посадовими особами податкових органів за місцем їх реєстрації, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаними актами жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки позивача так і акту перевірки контрагентів.

Крім того, висновки акту перевірки не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаними підприємствами, оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному випадку акт перевірки відповідача не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.

Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача.

Так, станом на час укладення позивачем з даним контрагентом договорів та їх виконання, останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, був платником податку на додану вартість.

У відповідності з вимогами частин 2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а також подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів.

При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 19.09.2014 року №0001472202, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати в розмірі 487,20 грн. здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Креатив".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Креатив" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0001472202 від 19.09.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 25 лютого 2015 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Притула К.М.