Постанова

від 10.03.2015 по справі 922/5058/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Справа № 922/5058/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Ільїн О.В., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Бахолдіна М.А. (довіреність №08-11/4652/2-14 від 24.12.2014 року),

відповідача - не з'явився,

озглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.1028Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2015 року

за позовом Харківської міської ради, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макро+", смт.Високий, Харківська область

про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Макро+", про внесення зміни до договору оренди землі від 09.10.2003 року №8539/03 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.01.2015 року у справі № 922/5058/14 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі від 09.10.2003 року №8539/03.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, зокрема, що розмір орендної плати розрахований ним відповідно до Положення про порядок визначення розміру орендної плати.., затверджений Рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008 року, застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов та обмеженого використання здійснюється тільки за визначених законодавством умов та за заявою землекористувача, у зв'язку з чим вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судове засідання 10.03.2015 року відповідач не з'явився, однак надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Відповідно до підпункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, … щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин, та не зазначено,з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином неявка представника відповідача унеможливить розгляд даної справи .

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності, за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 26.02.2003 р. №39/03 "Про припинення та надання в оренду земельних ділянок юридичним та фізичним особам" відповідачу надано в оренду строком до 01.12.2027 р. земельну ділянку загальною площею 0,1601 га по пр. Московському, 259 у м. Харкові для обслуговування стаціонарної АЗС та АГЗП (а.с.22 т.1).

На підставі вказаного рішення, 09.10.2003 р. між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Макро+" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1601 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 259 (а.с.18 т.1).

Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.12.2027 р. для обслуговування стаціонарної АЗС та АГЗП (п.1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору, плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 5687,55 грн. на зазначений у договорі рахунок відділення Державного казначейства у м. Харкові, не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця.

Відповідно до п. 2.2 даного договору орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору оренди.

Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" було затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Встановлено, що нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року застосовується з 01 січня 2014 року (а.с.34 т.1).

Рішенням Харківської міської ради від 25 вересня 2013 року №1269/13 "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" вводиться в дію з 01 січня 2014 року, а зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (а.с.35 т.1).

Як зазначає позивач, на підставі вищевказаних рішень Харківської міської ради Департаментом земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області одержано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01.01.2013 р., одержано витяг №747/14 від 19.11.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.24,29,30 т.1).

На виконання вказаного рішення, позивач направив відповідачу лист-пропозицію №4619/0/225-13 від 10.12.2013 року з трьома примірниками додаткової угоди до договору оренди землі та трьома примірниками розрахунку орендної плати в зв'язку із зміною її розміру, для підписання ( а.с.8 т.2).

Позивач направив також на адресу відповідача лист-пропозицію №4655/0/225-13 від 10.12.2013 року, яким запропоновано відповідачеві сплатити державне мито за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень в сумі 51,00 грн., кошти в сумі 120,00 грн. за надання витягу з Державного реєстру прав та внесення змін до Державного реєстру прав, а також надати оригінали платіжних доручень щодо сплати зазначених платежів (а.с.9 т.2).

Як зазначає позивач, відповідач не надав відповідь на лист-пропозицію у встановлений термін, що стало підставою для звернення до суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі від 09.10.2003 року шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору у редакції позивача.

Колегія суддів враховує наступне

За приписами статей 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. Закон України "Про плату за землю" втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом.

Згідно статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; - для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до пункту 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Виходячи з абз. 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Попередня вартість 1 кв. м. землі у місті Харкові була затверджена та введена в дію з 01 березня 2008 року рішеннями Харківської міської ради від 25 грудня 2007 року №335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та від 27 лютого 2008 року №42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року".

Рішеннями Харківської міської ради від 03 липня 2013 року №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" та від 25 вересня 2013 року №1269/13 "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова" затверджено нову базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова - 291грн. та введено в дію з 01 січня 2014 року нову плату за землю.

Пунктом 3 рішення №1269/13 встановлено, що зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Конституція України (ст.144) встановлює, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12, яке прийнято в межах наданих їй повноважень, затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди, орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору оренди.

Оскільки, як зазначалось вище укладений між сторонами договір оренди змлі передбачає можливість зміни розміру орендної плати (а саме п.2.2 договору), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, отже законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" судам роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Рішення 26 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., є чинним, тому його застосування є обов'язковим.

Різниця в розмірі орендної плати на рік, що підлягає сплаті Харківській міській раді за користування земельною ділянкою, згідно із визначеним у договорі розміром орендної плати та даних розрахунку розміру орендної плати згідно із нормативною грошовою оцінкою землі, що введена в дію з 01.01.2014 року, становить: розмір орендної плати на рік за договором оренди - 68250,60 грн.; розмір орендної плати на рік згідно нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року складає 289698,70 грн., різниця на рік складає 221448,10 грн.

Таким чином, розмір орендної плати за землю, яку сплачує відповідач за договором не відповідає положенням пункту 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України та вищевказаним рішенням Харківської міської ради.

Судова колегія приймає до уваги, що пунктом 2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17 травня 2011 року № 6 передбачено,що відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі"встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку( п. 2.19 Пленуму Вищого господарського суду України, від 17 травня 2011 року № 6 ).

Колегія суддів враховує, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, при цьому, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати через зміну грошової оцінки землі, а саме доповнення договору пунктом 1.4 та зміни пункту 2.1 договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, окрім частини пункту 1.4 щодо покладення на орендаря обов'язку при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради виконувати за свій рахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки.

Правомірно, на думку колегії суддів, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги щодо внесення до пункту 1.3 договору відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, оскільки відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі», така істотна умова договору оренди землі як об'єкт оренди повинна містити відомості щодо кадастрового номеру, місця розташування та розміру земельної ділянки.

Водночас, дослідивши інші умови запропонованої до укладення позивачем додаткової угоди, а саме пункти 2.2-2.6 та розділи 3,4,5,6,7, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач повинен був в межах підстав позову обґрунтувати необхідність внесення змін до пунктів договору, які не стосуються зміни нормативної грошової оцінки землі.

Необхідність зміни решти пунктів договору нормативно не обґрунтована позивачем, наявність законодавчих чи передбачених договором підстав для примушення відповідача погодитись із пропонованими умовами, позивачем не доведена.

У зв'язку з наведеним, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову в цій частині.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року № 922/533/14, від 17.09.2014р. №922/1210/14 та постановах Верховного суду України від 20.08.2013 року у справі №5017/781/2012 та від 03.12.2013 року у справі № 5009/3430/12.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що надані суду першої інстанції витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.30 т.1) та лист-пропозиція (а.с.31 т.1) складені з порушенням вимог абз.1 п.15, п.п.33-35 Постанови КМУ «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади..» №1242 від 30.11.2011 року, оскільки не містять обов'язкових реквізитів: дати та реєстраційного індексу документу.

В тексті апеляційної скарги міститься клопотання про витребування у позивача оригіналу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та лист - пропозицію ( а.с.171 зворот).

Колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

В судовому засіданні 10.03.2015 року позивач надав суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завіреної копії витягу №129 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Вказаний витяг містить дату - 31.10.2013 року та реєстраційний номер - 3876/08 (а.с.6 т.2).

Позивачем також надано суду належним чином завірену копію листа-пропозиції Харківської міської ради за №4619/0/225-13 від 10.12.2013 року.

Вищезазначені документи відповідають вимогам Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади.., затвердженої постановою КМУ №1242 від 30.11.2011 року.

Колегія суддів задовольнила клопотання позивача та долучила до матеріалів справи надані документи. У зв'язку із викладеним, судова колегія вважає,що клопотання відповідача було задоволено.

З урахуванням викладеного, доводи апелянта є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач вказує на безпідставність визначення розміру ставки орендної плати та коефіцієнта складних інженерно-геологічних умов та зазначає, що ці дані « у рішенні ( Харківської міської ради) відсутні».

Колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008 року затверджено Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в м.Харкові (а.с.18 т.2).

Відповідно до п.2.6 вищенаведеного Положення Харківської міської ради орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати, зокрема, 70% при оренді строком 21-25 років.

Пунктом 4.1. Положення передбачено землі, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати.

Для земель, що використовуються для розміщення, експлуатації або обслуговування на них АЗС, АГЗС базова ставка орендної плати встановлюється у розмірі 12%.

Таким чином, для земельної ділянки, наданої відповідачу у користування на 24 роки за спірним договором, базова ставка становить: 12%х70%=8,4 %.

Крім того, пунктом 2.4 Положення визначено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів.

Таким чином, застосування вказаних коефіцієнтів здійснюється лише за визначених законодавством умов та за заявою землекористувача, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для його застосування при визначенні розміру орендної плати за земельну ділянку, надану відповідачу у користування.

Отже, розмір орендної плати розрахований позивачем правомірно та у відповідності до вимог діючого законодавства України, у зв'язку з чим доводи відповідача є необґрунтованими.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на необґрунтовану відмову судом першої інстанції в задоволенні його клопотання про залучення Департаменту земельних відносин та Державного агентства земельних ресурсів у м.Харкові в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Колегія суддів враховує, що ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК).

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду … з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідачем не обґрунтовано та не доведено, яким чином судове рішення може вплинути на права та обов'язки Департаменту земельних відносин та Державного агентства земельних ресурсів у м.Харкові.

Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено в задоволенні його усного клопотання про проведення земельно-технічної експертизи у даній справі для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку розміру орендної плати.

Згідно із положеннями ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Матеріали справи містять витяг №129 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №3876/08 від 31.10.2013 року, виданий управлінням Держземагенства у м.Харкові.

Вказаний витяг не скасований в порядку адміністративного судочинства, є діючим, на його підставі позивач здійснив розрахунок розміру орендної плати відповідно до Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в м.Харкові.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для призначення експертизи та відмову в задоволенні клопотання відповідача.

Доводи апелянта про те, що погіршення під'їзних шляхів до орендованої земельної ділянки впливає на розмір орендної плати не містять правового підгрунття, не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим не приймаються до уваги колегією суддів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2015 року у справі №922/5058/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 922/5058/14 підписано 16.03.2015 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Шепітько І.І.