Ухвала

від 10.03.2015 по справі 814/2052/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 березня 2015 року м. Київ В/800/1173/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого Загороднього А.Ф., суддів: Голубєвої Г.К., Зайцева М.П., Костенка М.І., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2015 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги

у справі № 814/2052/13-а

за позовом Іноземного підприємства «Хімтранс-України»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2015 року, в якій зазначає про неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ) заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, на який посилається заявник у заяві, підставою для перегляду судових рішень, зокрема, є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Постановою Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України» визначено, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як вбачається зі змісту заяви, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в обґрунтування своїх вимог посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2015 року (К/800/62682/14) та від 26 березня 2014 року (К/9991/26540/11), при ухваленні яких, на її думку, суд касаційної інстанції допустив неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак, з такими доводами ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області погодитись не можна, оскільки враховуючи зміст оспорюваної ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2015 року та зміст рішення, в якому, на думку заявника має місце подібність правовідносин та неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права (ухвала Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року), колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку не вбачається подібності правовідносин, а відтак і неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

При цьому, із залученої ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2014 року (К/800/9420/14) вбачається, що вказаною ухвалою скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте, коли в одному випадку справу було направлено на новий розгляд, а в другому - розглянуто по суті, це є підставою для відмови у допуску справи для перегляду Верховним Судом України, оскільки питання застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України не може бути підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2015 року, відсутні.

Керуючись статтями 237, 239, 239 1 , 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Іноземного підприємства «Хімтранс-України» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді: Г.К. Голубєва

М.П. Зайцев

М.І. Костенко

Ю.І. Цвіркун