cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2015 року Справа № 813/8040/14
17 год. 36 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Небесна М.В.,
від позивача Кук М.Р., Карплюк Ю.Я.,
від відповідачів 1, 2 не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Стрий Авто» до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Департаменту Державної автомобільної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з додатковою відповідальністю «Стрий Авто» (далі - позивач, ТзДВ «Стрий Авто») з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (відповідач 1, Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області), Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (відповідач 2, Департамент ДАІ МВС України), в якому, з врахуванням заяви про зміну предмету позову та заяви про уточнення позовних вимог /а.с.47-48, 75/ просить:
- визнати протиправними дії Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо проведення 17.04.2014 року перевірки дотримання Товариством з додатковою відповідальністю «Стрий Авто» умов провадження торгової діяльності щодо оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, та складення акту від 17.04.2014 року;
- визнати протиправним та скасувати реєстраційне повідомлення № 4/8-1009 від 12.05.2014 року, прийняте комісією Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України на підставі матеріалів № 5587 від 24.04.2014 року, про тимчасове припинення видачі позивачу бланкової продукції та пропозицію щодо припинення діяльності, пов'язаної з торгівлею транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що посадовими особами Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області порушено порядок проведення перевірки позивача. Законодавчі норми, які на думку відповідачів порушено позивачем, не стосуються господарської діяльності, яка проводиться останнім, оскільки позивач є не продавцем, а лише виробником транспортних засобів. Також, прийнявши рішення у формі реєстраційного повідомлення про тимчасове припинення видачі актів приймання-передачі бланкової продукції та висловивши пропозицію про припинення діяльності, пов'язаної з виробництвом транспортних засобів, відповідач 2 вийшов за межі повноважень наданих Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити.
Представник відповідачів 1, 2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав. У попередньому судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях /а.с.62-65/. Вважає дії відповідачів під час проведення позапланової перевірки, розгляду контрольно-наглядової справи ТзОВ «Стрий авто» та прийняття рішення законними та обґрунтованими. Стверджує, що сфера дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» взагалі не поширюється на дані контрольні заходи, оскільки такі стосуються державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд заслухав пояснення представників позивача, оголосив заперечення, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -
в с т а н о в и в :
Товариство з додатковою відповідальністю «Стрий авто» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, провадить діяльність з виробництва автомобільного транспорту, капітальний ремонт вантажних, легкових автомобілів та автобусів; інші види оптової торгівлі; діяльність нерегулярного пасажирського транспорту; функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту; технічне обслуговування та ремонт автомобілів /а.с.14-17/.
Комісією Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Стрий, Стрийського, Жидачівського, Миколаївського та Сколівського районів ГУМВС у Львівській області проведено позапланову перевірку діяльності Товариства з додатковою відповідальністю «Стрий Авто» на предмет дотримання умов провадження торгової діяльності щодо оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, за результатами якої складений акт від 17.04.2014 року /а.с.11-12/.
В акті перевірки зафіксовано:
- у порушення п.п. 44-45 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 року № 1200 та вимог п.п. 7-8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1371 від 23.12.2009 року документи, які наявні в матеріалах суб'єкта, що стали підставою для виготовлення автобусів і вантажно-митні декларації про розмитнення вантажних автомобілів, що були у використанні; у подальшому виробником автобусів видавалися акти приймання-передачі власникам, на підставі яких проводилася реєстрація в ДАІ;
- у порушення п. 47 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 року № 1200 відсутні довідки відповідного підрозділу Державтоінспекції про те, що транспортний засіб або його складові частини, що мають ідентифікаційні номери не перебувають у розшуку;
- у порушення вимоги п. 9 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів і мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року проводилося виготовлення автобусів на базі вантажних автомобілів, що були у використанні /а.с.12/.
За результатами розгляду даного акту комісією прийнято висновок щодо необхідності тимчасового припинення видачі позивачу актів приймання-передачі на виготовлені транспортні засоби /а.с.12, 67/.
Департаментом ДАІ МВС України розглянуто матеріали № 5587 від 24.04.2014 року та 12.05.2014 року за № 4/8-1009 прийнято рішення у формі реєстраційного повідомлення про тимчасове припинення видачі ТДВ «Стрий авто» бланкової продукції та запропоновано припинити діяльність, пов'язану з торгівлею транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери /а.с.13/.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Відповідності до п. 1.2 Типового положення про Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 72 від 30.01.2013 року, Центр є структурним підрозділом головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та підпорядковується відповідному управлінню (відділу) Державтоінспекції цих ГУМВС, УМВС. На Центр, згідно з п.п. 1.1, 2.1 Типового положення, покладається, зокрема, обов'язок із створення та ведення реєстру підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери.
З матеріалів справи судом встановлено, що така перевірка позивача носила позаплановий характер, проведена комісією Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області на підставі службової телеграми ДДАІ МВС України від 14.04.2014 року № 4/8-4227 /а.с.68-69/. Доручення про проведення перевірки суб'єкта господарювання 16.04.2014 року за № 10д дав в.о. начальника УДАІ ГУМВС України у Львівській області /а.с.66/.
Суд дає критичну оцінку доводам відповідачів щодо непоширення на такий контрольний захід сфери правового регулювання Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V). Так, ч. 2 ст. 2 вказаного Закону встановлює ряд відносин, на які його дія не поширюється, а зокрема, дія закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті. Однак, як випливає з матеріалів справи, предметом оспорюваного контрольного заходу були не питання безпеки на автомобільному транспорті, а діяльність суб'єкта господарювання у сфері торгової діяльності (у даному випадку - в частині торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери). Тобто, перевірка стосувалася специфічної господарської діяльності підприємства, а не дотримання ним приписів нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що питання здійснення перевірки дотримання суб'єктом господарювання умов провадження торгової діяльності щодо оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, регулюються також і Порядком обліку, створення та ведення реєстру підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 361 від 05.08.2010 року (далі - Порядок № 361), про що зазначають і відповідачі. У ч. 2 п. 5.1 Порядку № 361 також наявне посилання на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що теж свідчить про безпідставність доводів відповідачів про непоширення дії вказаного Закону на дані правовідносини.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необхідність застосування норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні перевірки дотримання суб'єктами господарювання (у т.ч. й позивачем) умов провадження торгової діяльності щодо оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери.
Частиною 4 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються:
- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;
- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);
- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Абзацом 8 ч. 4 ст. 4 цього ж Закону передбачено, що орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Однак, усупереч даних нормативних приписів, відповідачами не було наведено норми закону, які б уповноважували Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області (його структурні підрозділи) здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, та визначали його повноваження, а також повноваження Департаменту ДАІ МВС України в даній сфері. Так само, відсутні будь-які посилання на приписи закону (чи законів) і в матеріалах перевірки (акт, висновок).
При цьому, суд критично оцінює посилання відповідачів на приписи згаданих вище Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 361 від 05.08.2010 року, постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 11.11.2009 року, постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, оскільки дані нормативно-правові акти за своєю юридичною силою є підзаконними та за відповідною ієрархією є актами нижчої сили, аніж закон.
Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що орган державного нагляду (контролю), зокрема:
- визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, та які затверджуються Кабінетом Міністрів України;
- визначає періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), яка також затверджуються Кабінетом Міністрів України;
- оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.
У даному випадку відповідачі не змогли представити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності ТзДВ «Стрий Авто». Щодо періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) відповідачі лише посилаються на ч. 1 п. 5.1 Порядку № 361, яка визначає, що перевірки суб'єктів господарювання працівниками ДАІ організовуються і проводяться один раз на квартал.
З приводу викладеного суд відзначає, що згідно з п. 3 ст. 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якщо не затверджені критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі суб'єкти господарювання вважаються суб'єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п'ять років.
Також, ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, а вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Водночас, відповідачами не представлено ані припису, ані розпорядження, ані іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Наявний же у справі висновок № 9/1521 від 18.04.2014 року розгляду матеріалів суб'єкта господарювання щодо тимчасового припинення видачі бланкової продукції ДАІ до усунення порушень вимог Порядку оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, складений комісією УДАІ ГУМВС України у Львівській області /а.с.67/, не відповідає вимогам ч.ч. 8, 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та, відповідно, складання такого висновку за результатами перевірки не передбачене чинним законодавством України, яке регулює порядок здійснення державного нагляду (контролю).
При цьому, суд відзначає, що висновок № 9/1521 від 18.04.2014 року подано до Департаменту ДАІ МВС України та розглянуто комісією для розгляду заяв суб'єктів господарювання щодо їх обліку та внесення в реєстр, видачі бланкової продукції ДАІ або облікованих у ДАІ біржових угод, створеною за наказом начальника Департаменту ДАІ МВС України № 57 від 08.04.2013 року. За змістом висновку № 9/1521 від 18.04.2014 року, комісія Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області рекомендувала тимчасово припинити видачу бланкової продукції ДАІ ТзДВ «Стрий Авто» як суб'єкту, діяльність якого пов'язана з виготовленням автобусів, і відповідно їх торгівлею.
Департаментом ДАІ МВС України розглянуто матеріали № 5587 від 24.04.2014 року та 12.05.2014 року за № 4/8-1009 прийнято рішення у формі реєстраційне повідомлення про тимчасове припинення видачі ТзДВ «Стрий авто» бланкової продукції та запропоновано припинити діяльність, пов'язану з торгівлею транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери /а.с.13/.
На переконання суду, таке рішення безумовно впливає на господарську діяльність позивача та фактично зупиняє його діяльність, оскільки, згідно з нормами Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 11.11.2009 року, діяльність позивача вимагає використання бланкової продукції ДАІ (довідки-рахунки, акти приймання-передачі, біржові угоди та ін.). Згідно ж з п. 5.4 Порядку № 361, у разі прийняття рішення про тимчасове припинення видачі бланкової продукції ДАІ або облікованих у ДАІ біржових угод, суб'єкт господарювання не має права використовувати (видавати) попередньо отриману бланкову продукцію ДАІ або обліковані у ДАІ біржові угоди, а також оформляти відповідні документи на передачу, реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Таким чином, прийняття комісією Департаменту ДАІ МВС України рішення про припинення видачі бланкової продукції ДАІ фактично потягло за собою припинення господарської діяльності позивачем. При цьому, враховуючи норми ч. 5 ст. 4, ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» такі дії повинні здійснюватися виключно за постановою суду. У даному випадку відповідна норма дотримана не була.
Крім того, розглянувши матеріали оспорюваної позивачем перевірки, суд вважає за необхідне відзначити невідповідність висновків за її результатами предмету такої перевірки. Так, предметом перевірки було дотримання ТзДВ «Стрий Авто» умов провадження торгової діяльності щодо оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери. У той же час, як випливає зі змісту акту перевірки від 05.03.2014 року, фактично була перевірена діяльність позивача, пов'язана з виробництвом транспортних засобів - автобусів моделі А075. При цьому, виготовлення такої продукції здійснювалося на давальницькій сировині, а зокрема, використовуючи належні замовникам (контрагенти позивача) автомобільні шасі тощо. Виконуючи умови укладених договорів, ТзОВ «Стрий Авто» не набувало права власності ані на таку давальницьку сировину (автомобільні шасі та ін.), ані на результат робіт (автобуси). А отже, в цих випадках позивачем не здійснювалося відчуження (продаж) транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, а, відповідно, не мала місця ані оптова, ані роздрібна торгівля ними. Фактично діяльність ТзДВ «Стрий Авто» полягала у виконанні робіт зі складання транспортних засобів на замовлення третіх осіб, тобто за своїм правовим змістом тотожна відносинам за договором підряду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом з'ясовано, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали до суду достатніх доказів в обґрунтування правомірності своїх дій і рішень та їх відповідності нормам і принципам чинного законодавства України, а отже позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування реєстраційного повідомлення № 4/8-1009 від 12.05.2014 року про тимчасове припинення видачі позивачу бланкової продукції та пропозицію щодо припинення діяльності, пов'язаної з торгівлею транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій УДАІ ГУ МВС України у Львівській області щодо проведення перевірки та складення акту за її результатами суд зазначає наступне.
З пояснень представників позивача встановлено, що працівники комісії Центру надання послуг були допущені керівництвом позивача до перевірки, перевірку проведено, за її результатами складено акт, який підписаний керівником об'єкта контролю /а.с.12/.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.
З позиції суду, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки діяльності об'єкта контролю і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.
В акті перевірки складеному працівниками комісії Центру надання послуг не визначено виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення. Акт перевірки у даному випадку є підставою для прийняття наступних рішень суб'єктом владних повноважень, що можуть порушувати права об'єкта контролю, та й стали предметом даного адміністративного позову.
На переконання суду, за своїм правовим значенням оспорюваний акт не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин. Вказаний акт не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи. Такий акт є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які самі по собі не є актом застосування норм права та не встановлюють конкретні приписи до позивача. Також, слід зазначити, що акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, оскільки акт перевірки не носить обов'язкового характеру для особи, яка перевіряється, не встановлює, припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжує правових наслідків. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акта. Отже, зазначений в позовній заяві акт перевірки фіксує лише дії посадових осіб відповідача та встановлені ними порушення під час проведення перевірки.
Таким чином, суд зважає на покликання представників позивача стосовно підстав, предмету та порядку проведення перевірки, дій відповідача в частині формування висновків викладених в акті перевірки, однак зазначає, що працівники контролюючого органу допущені до перевірки, провели перевірку та склали акт з викладенням висновків про виявлені порушення, а вищестоячим органом за результатами виявлених порушень прийнято рішення. Доказів протиправності дій відповідача під час перевірки, в результаті чого були б порушені права позивача, як і доказів того, що такі дії стали підставою для неправомірних висновків викладених у акті перевірки, позивачем суду не надано. Відтак, суд дійшов висновку, що у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені у справі обставини, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування реєстраційного повідомлення щодо тимчасового припинення видачі позивачу бланкової продукції та пропозиції щодо припинення діяльності пов'язаної з торгівлею транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених позовних вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в :
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати реєстраційне повідомлення № 4/8-1009 від 12.05.2014 року, прийняте комісією департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України на підставі матеріалів № 5587 від 24.04.2014 року про тимчасове припинення видачі Товариству з додатковою відповідальністю «Стрий Авто» бланкової продукції, та пропозицію щодо припинення діяльності, пов'язаною з торгівлею транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Стрий Авто» (Львівська область, м. Стрий, вул. Промислова,5; ЄДРПОУ 05461504) судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 36,54 грн.
Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 10.03.2015 року.
Суддя Кравців О.Р.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2015 |
Оприлюднено | 20.03.2015 |
Номер документу | 43114141 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Яворський Іван Олександрович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравців Олег Романович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні