Постанова

від 11.03.2015 по справі 2а-9281/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 року 10 год. 28 хв. Справа № 2а-9281/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

судді Сакалош В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.О.,

представника позивача - Кудрань М.М.,

представника відповідача - Квасниця Н.Б.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Система Оптимум» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2012 року № 0003142321,-

в с т а н о в и в:

Позивач - приватне підприємство «Система Оптимум», (ПП «Система Оптимум») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (ДПІ у Сихівському районі м. Львова), про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2012 року № 0003142321.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2012 року провадження у справі відкрито, хід її розгляду відображено в ухвалах суду, а в судовому засіданні 11 березня 2015 року відповідно до ч.3, ст.160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частину постанови.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення неправомірно винесено відповідачем на підставі акта перевірки від 17.09.2012 №1770/22-10/35774875 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Система Оптимум» (код ЄДРПОУ 35774875) з питань правильності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «БК Київбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 37143832) за вересень 2011 року». Позивач зазначає, що податкове повідомлення рішення від 02.10.2012 року № 0003142321 про сплату податку на додану вартість у розмірі 32000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 16000 грн є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Між позивачем та ТОВ БК «Київбудмонтаж» було укладено договір підряду б\н від 02 серпня 2011 року про виконання робіт з ремонту дороги по вул. Антоновича - Вернадського - Ґрунтова в м. Львові. Оскільки, при використання можливості заїзду автотранспорту зі сторони вул. Антонича - Вернадського - Ґрунтова в м. Львові дорога у дощову погоду ставала непроїзною і для колісного транспорту і для пішого проходу працівників до офісних приміщень, у позивача виникла гостра необхідність для ремонту дороги, яка не перебуває на балансі підприємства. Витрати на ремонт чужої дороги позивач вважає правомірними, оскільки у разі не проведення її ремонту, діяльність підприємства була б неможливою.

На виконання умов вищезазначеного договору, ПП «Система Оптимум» у вересні здійснила оплату на рахунок контрагенту шляхом перерахування безготівкових коштів ТОВ БК «Київбудмонтаж» в сумі 192 000 грн., що підтверджено відповідними документами. У свою чергу, підрядник в день отримання коштів надав позивачу належним чином оформлені податкові накладні на загальну суму ПДВ 32000 грн.

Проте, за результатами перевірки, податковий орган вказав на те, що оплату послуг по ремонту дороги підприємству слід було віднести за рахунок прибутку підприємства, з урахуванням того, що дорога на його балансі відсутня. Також, податковий орган дійшов до висновку, що відповідно до вищезазначеного договору-підряду не підтверджено реального здійснення господарської операції, і така фактично не відбувалась. Зазначає неможливість проведення зустрічної перевірки підрядника позивача ТОВ БК «Київбудмонтаж», неможливість встановлення місцезнаходження посадових осіб цього підприємства, тощо. А тому, має місце завищення податкового кредиту задекларованих позивачем показників рядка у декларації 10.1 «Придбані з податком на додану вартість на митній території України», а саме для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% в період за вересень 2011 року в розмірі 32000 грн.

Позивач стверджує, що висновки про порушення норм податкового законодавства можуть бути зроблені лише на підставі перевірки первинних бухгалтерських документів. Первинні документи, зокрема податкові накладні, були надані відповідачу у повному обсязі, повністю підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТзОВ «БК Київбудмонтаж», а відтак, прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у письмових запереченнях. Вказала, що при перевірці враховано відомості з акту від 20.04.2012 №961/22-2/37143832 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «БК Київбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 37143832) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень, серпень, вересень 2011 року».

На думку відповідача, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не підтверджується, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням зазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова в період з 04.09.2012 року по 10.09.2012 року було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Система Оптимум» з питань правильності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «БК Київбудмонтаж» код ЄДРПОУ 37143832 за вересень 2011 року.

За результатами перевірки, податковим органом складено акт від 17.09.2012 №1770/22-10/35774875 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Система Оптимум» (код ЄДРПОУ 35774875) з питань правильності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «БК Київбудмонтаж» код ЄДРПОУ 37143832 за вересень 2011 року» » (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення:

- пп. 14.1. 181 п. 14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого позивачем знижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 32000,0 грн.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова 02.10.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0003142321, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48000,0 грн., в тому числі основний платіж 32000,0 грн. та штрафні санкції в сумі 16000,0 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Крім цього, позивач звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення спору у іншій справі за його позовом до податкового органу про визнання наказу ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 04.09. 2012 року № 518 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП « Система Оптимум» (ЄДРПОУ 3574875)» та дії при проведенні перевірки протиправними. Ухвалою суду від 20.12.2012 року провадження у справі було зупинене до вирішення адміністративної справи № 2а - 8186/12/1370 за вищевказаним позовом. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року залишена в силі постанова Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 про відмову у повному обсязі у задоволенні позову позивача до податкового органу про визнання наказу ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 04.09. 2012 року № 518 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Система Оптимум» (ЄДРПОУ 3574875)» та дії при проведенні перевірки протиправними.

Даючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні обставинам справи та доводам сторін, суд керується наступними положеннями законодавства України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року зі змінами та доповненнями, Податковим кодексом України (ПК України), Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає за результатами здійснення господарських операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та надання відповідних послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції та необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Тобто, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як платника, так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій, унеможливлюють висновок щодо реальності придбанням товарів (робіт, послуг), фактичного та обґрунтованого понесення позивачем витрат з їх придбання, наявності правових та фактичних підстав для віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до договору підряду від 02.08.2011 року б/н підрядником позивача виступало ТзОВ «БК «Київбудмонтаж».

Відповідно до відповіді Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 20.12.12 № 2502-вих-1590, яка долучена відповідачем до матеріалів справи, в департаменті відсутня інформація про виконання підприємствами ПП «Система Оптимум» та ТзОВ «БК Київбудмонтаж» ремонту доріг на вулицях Антонича, Вернадського та Грунтової у 2011 році, а Сихівська районна адміністрація не заключала договорів з ПП «Система Оптимум» та ТзОВ «БК Київбудмонтаж» чи будь-якими іншими підприємствами на ремонт вулиць Антонича, Вернадського та Грунтової у вересні-жовтні 2011 року.

Згідно долученого відповідачем акту №961/22-2/37143832 від 20.04.2012 року Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК Київбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 37143832) стосовно підтвердження господарських відносин з платниками податків за квітень, серпень, вересень 2011 року відображені в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», встановлено відсутність можливості контрагентом позивача реального здійснення господарських операцій. На момент складання довідки про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача податкова адреса підприємства зазначалась - м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд.8. До ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва було направлено запит від 03.03.2012 №112/9/22-2 щодо сприяння в розшуку посадових осіб з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «БК Київбудмонтаж». Згідно отриманої відповіді від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва податкова адреса, яка зазначена в базі даних, а саме: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд.8 відсутня, таким чином встановити місцезнаходження посадових осіб неможливо.

На момент складання довідки стан платника згідно бази даних АІС ОР - припинено, але не знято з обліку.

Зі змісту договору укладеного між ПП «Система Оптимум» та вищезазначеним контрагентом вбачається, що його предметом було виконання різнопрофільних та багатофункціональних робіт на об'єктах, що з урахуванням обсягу та специфіки цих операцій потребувало наявності у контрагента відповідного спеціального обладнання, інструментарію, кваліфікованих працівників. В той же час, згідно акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо контрагента позивача - ТзОВ «БК «Київбудмонтаж» підтвердити таке не є можливим.

Суд погоджується з доводами податкового органу, що позивачем надано до перевірки первинні документи бухгалтерського обліку, які є формально складеними, і не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, оскільки неможливо встановити наявність відповідних трудових ресурсів (персоналу) та основних фондів, матеріальних ресурсів для виконання робіт, визначених у договорі.

Суд виходить з того, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат, та інших відомостей, пов'язаних з з'ясуванням об'єктів оподаткування та, або податкових зобов'язань, у тому числі і на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено чинним законодавством.

Позивачем не доведено, що відносини платника та його контрагента мали майновий характер, матеріальні цінності були фактично отримані та використані у власній господарській діяльності (доказами цього мали би бути належно оформлені акти приймання-передачі, накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, тощо).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Якщо ж господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними.

З пояснень наданих суду представником позивача вбачається, що начебто виконані ремонтні роботи не розцінювались платником та його контрагентом як ремонт дорожнього покриття, а тому вся необхідна документація потрібна у таких випадках як ремонті роботи доріг не оформлялась.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані відповідачем переконують в необґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги ПП «Система Оптимум» до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2012 року №0003142321, не підтверджені належними та допустимими доказами та не підлягають задоволенню.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2015 року.

Суддя Сакалош В.М.