Рішення

від 05.03.2015 по справі 905/3330/14-908/5955/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 5/124/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 Справа № 905/3330/14-908/5955/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КФБ ГРУП" (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, бул. Пушкіна, буд. 7, кв. 6; фактична адреса: 01004, м. Київ, вул.В.Васильківська, буд. 9/2, п. 4, оф. 40)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Донецький Електрометалургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. Ткаченко, буд. 122)

про стягнення 797 440,56 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Леонова Г.О., довіреність №7 від 19.01.2015 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

18.12.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КФБ ГРУП" до Приватного акціонерного товариства "Донецький Електрометалургійний завод" про стягнення 614 186,37 грн.

Ухвалою суду від 18.12.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3330/14-908/5955/14, справі присвоєно номер провадження - 5/124/14, розгляд якої призначено на 26.01.2015 р.

Ухвалою від 26.01.2015 р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненадання ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 16.02.2015 р.

Ухвалою від 16.02.2015 р. продовжено строк розгляду справи №905/3330/14-908/5955/14 на п'ятнадцять днів до 05.03.2015 р., розгляд справи відкладено на 05.03.2015 р. У судовому засіданні 05.03.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.01.2015 р., відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою у розмірі 530 312,67 грн., пеню у розмірі 118 358,64 грн., 3% річних у сумі 16 882,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 131 886,50 грн., витрати на послуги адвоката у розмірі 4 000,00 грн. та 16 355,95 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає статті 22 ГПК України

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 13.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КФБ ГРУП» та ПрАТ «ДЕМЗ» було укладено договір постачання № 4400003582, а також підписано Специфікацію №1, на постачання вугілля марки А кількістю 300 т + 10% вартістю 850 грн/т з ПДВ та вугілля марки АС кількістю 250 т + 10% вартістю 680 грн/т з ПДВ. Розділом 5 договору та п. 3 Специфікації № 1 передбачено, що постачання продукції відбуватиметься на склад Покупця згідно письмової заяви покупця, але не пізніше 3 календарних днів з моменту підписання Специфікації № 1. На виконання вказаної Специфікації позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 307 400,67 грн., що підтверджується видатковими накладними. 19.12.2013 р. між сторонами договору було укладено Специфікацію №2 на постачання карбіду кремнію марки ККС-85 кількістю 60 т + 10% вартістю 10800 грн/т з ПДВ. Розділом 5 Договору та п. 3 Специфікації № 2 передбачено, що постачання першої партії продукції відбудеться на склад Покупця не пізніше 3 календарних днів з моменту підписання Специфікації № 2, наступних партій -рівними частками згідно письмової заяви покупця. На виконання умов вказаної Специфікації позивач відвантажив відповідачу продукцію на загальну суму у розмірі 222 912,00 грн., що підтверджується видатковими накладними. Однак, відповідачем не було здійснено жодної оплати. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання 26.01.2015 р., 16.02.2015 р. та 05.03.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 р. та від 16.02.2015 р. відповідачем не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.12.2014 р., відповідно до якого місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Донецький Електрометалургійний завод" є 83062, м. Донецьк, вул. Ткаченко, буд. 122. (а.с. 39-41)

18.12.2014 р., 28.01.2015 р. та 19.02.2015 р. господарським судом Запорізької області складено Акти про те, що поштові відправлення: ухвали господарського суду Запорізької області від 18.12.2014 р. про порушення провадження у справі №905/3330/14-908/5955/14, від 26.01.2015 р. та від 16.02.2015 р. про відкладення розгляду справи не приймається до пересилання адресату, на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 01.12.2014 р. №04-16-1682. Враховуючи викладене, у господарського суду Запорізької області відсутня можливість відправлення зазначених ухвал, які адресовані Приватному акціонерному товариству "Донецький Електрометалургійний завод" за адресою: 83062, м. Донецьк, вул. Ткаченко, буд. 122.

Також, 28.01.2015 р. та 18.02.2015 р. ухвали господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 р. та від 16.02.2015 р. про відкладення розгляду справи №905/3330/14-908/5955/14 були розміщені на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада України»: www.zp.arbitr.gov.ua, що підтверджується роздруківками зазначених ухвал з офіційного веб-сайта суду (а.с. 107,121).

Крім цього, 23.12.2014 р. ПрАТ «Донецький Електрометалургійний завод» було передано телефонограму №02-17/7 від 23.12.2014 р. щодо порушення провадження у справі №905/3330/14-908/5955/14 та призначення судового засідання, яку отримано Лідіньовою В.В. (а.с. 67)

Також, на електронну пошту відповідача, яку зазначено у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.12.2014 р. в якості засобу зв'язку з ПрАТ «Донецький Електрометалургійний завод», судом направлено ухвали від 18.12.2014 р., від 26.01.2015 р. та від 16.02.2015 р. (а.с. 66, 108, 122)

Таким чином, відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

13.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КФБ ГРУП" (далі - Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Донецький Електрометалургійний завод" (далі - Покупець) укладено договір поставки №4400003582, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.2.1., 2.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість, якісні показники, ціна, строки та умови поставки продукції вказуються у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємними частинами цього договору.

Кількість продукції, яка поставляється повинна відповідати кількості, вказаної у специфікаціях до даного договору та товаротранспортних документах і видаткових накладних.

Пунктами 3.1. та .3.2. договору передбачено, що продукція, яка поставляється по цьому договору, оплачується по ціні, вказаної у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємними частинами. Загальна сума цього договору визначається сукупністю сум специфікацій, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до п.4.1. договору Покупець здійснює оплату на поточний рахунок Постачальника на умовах, вказаних у специфікаціях до договору.

Згідно з п. 8.1. договору разом з продукцією Постачальник зобов'язується надати наступні документи: сертифікат якості (паспорт) виробника, завірений печатками виробника або копію сертифікату якості (паспорту), завірену печаткою Постачальника та відміткою у відповідності з ДСТУ 4163-2003, рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи; видаткову накладні, податкову накладну.

13.11.2013 р. між ТОВ "КФБ ГРУП" та ПрАТ "Донецький Електрометалургійний завод" укладено Специфікацію №1 до вказаного договору поставки, у якій сторони погодили найменування продукції, вимоги до її якості, кількість та ціну, а саме: вугілля марки А кількістю 300 т + 10% вартістю 850 грн/т з ПДВ та вугілля марки АС кількістю 250 т + 10% вартістю 680 грн/т з ПДВ.

Згідно з п. 1 Специфікації продукція поставляється на умовах СРТ (м. Донецьк, вул.. І. Ткаченко, 122, Центральний заводський склад Покупця, якщо інше не вказано в письмовій заявці Покупця) при поставці автотранспортом згідно правилам Інкотермс 2000,

Пунктом 3 вказаної Специфікації визначено, що Постачальник поставляє продукцію на склад Покупця відповідно до письмової заявки Покупця, однак не пізніше 3 календарних днів з моменту підписання цієї специфікації.

Відповідно до п. 6 Специфікації Покупець здійснює оплату на поточний рахунок Постачальника впродовж 40 календарних днів після отримання результатів хімічного аналізу на відповідність показників якості в продукції, яка поставляється та надання документів, передбачених п.8.1. договору поставки №4400003582 від 13.11.2013 р.

Зазначену Специфікація вступає в законну силу з моменту її підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками обох сторін. (п.7)

На виконання умов Специфікації №1 від 13.11.2013 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 307 400,67 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000003 від 20.11.2013 р. на суму 27 539,97 грн. (вугілля А (0-4мм)), №РН-0000006 від 23.11.2013 р. на суму 28 866,00 грн. (вугілля А (0-4мм)),№РН-0000008 від 26.11.2013 р. на суму 17 170,00 грн. (вугілля А (0-4мм)), №РН-0000009 від 27.11.2013 р. на суму 18 394,00 грн. (вугілля А (0-4мм)), №РН-0000010 від 28.11.2013 р. на суму 61 931,00 грн. (вугілля А (0-4мм)), №РН-0000011 від 29.11.2013 р. на суму 40 633,40 грн. (вугілля А (0-4мм)), вугілля АС), №РН-0000012 від 30.11.2013 р. на суму 45 152,00 грн. (вугілля А (0-4мм)), №РН-0000004 від 21.11.2013 р. на суму 23 024,80 грн. (вугілля АС), №РН-0000005 від 22.11.2013 р. на суму 23 473,60 грн. (вугілля АС), №РН-0000007 від 25.11.2013 р. на суму 21 216,00 грн. (вугілля АС) та товарно-транспортними накладними №11 від 20.11.2013 р., від 21.11.2013 р., від 22.11.2013 р., №12 від 23.11.2013 р., від 25.11.2013 р., №26/11 від 26.11.2013 р., №27/11 від 27.11.2013 р., від 28.11.2013 р., від 29.11.2013 р., від 30.11.2013 р.

Перелічені вище видаткові накладні підписані зі сторони ПрАТ «ДЕМЗ» начальником бюро феросплавів Ліскиним В.Ю. та скріплені печатками обох підприємств.

Однак, відповідач оплату за отриманий товар на загальну суму 307 400,67 грн. не здійснив.

19.12.2013 р. між ТОВ "КФБ ГРУП" та ПрАТ "Донецький Електрометалургійний завод" укладено Специфікацію №2 відповідно до якої сторони погодили поставку наступної продукції: карбіду кремнію марки ККС-85 кількістю 60 т + 10% вартістю 10800 грн/т з ПДВ.

Відповідно до п. 3 Специфікації №2, Постачальник поставляє продукцію на склад Покупця партіями. Поставка першої партії продукції - впродовж 3-х календарних днів з моменту підписання цієї специфікації, наступних партій - рівними частинами згідно письмової заявки Покупця.

Згідно з п.6 Специфікації №2, Покупець здійснює оплату на поточний рахунок Постачальника впродовж 10 календарних днів після отримання результатів хімічного аналізу на відповідність показникам якості у продукції, яка поставляється та надання документів, передбачених п.8.1. договору поставки №4400003582 від 13.11.2013 р.

На виконання умов Специфікації №2 від 19.12.2013 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 222 912,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 24.12.2013 р. та видатковою накладною №РН-0000013 від 24.12.2013 р., яка підписана зі сторони ПрАТ «ДЕМЗ» начальником бюро феросплавів Ліскиним В.Ю. та скріплено печатками обох підприємств.

Проте, відповідач не здійснив оплату за отриманий товар.

Позивач звертався до відповідача листами від 09.01.2014 р. за вих. №3 та від 26.02.2014 р. за вих. №14 щодо сплату заборгованості за договором №4400003582 від 13.11.2013 р. у розмірі 530 312,67 грн.

Однак, відповіді на вказану претензію відповідачем не надано.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 4400003582 від 13.11.2013 р. належним чином не виконав, доказів виконання зобов'язань, а саме документального підтвердження сплати грошових коштів у сумі 530 312,67 грн. суду не представив.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Донецький Електрометалургійний завод" заборгованості у розмірі 530 312,67 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних відповідно до розрахунку, наданого позивачем, який містяться в матеріалах справи, за період з 30.12.2013 р. по 26.01.2015 р. складає 16 882,75 грн. та підлягає задоволенню.

Згідно з розрахунком позивача, який міститься в матеріалах справи, розмір індексу інфляції розраховано за період з січня 2014 р. по грудень 2014 р. та складає 131 886,50 грн., відповідає вимогам законодавства та підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 118 358,64грн. за прострочення виконання зобов'язань щодо сплати основного боргу за період з 30.12.2013 р. по 26.01.2015 р., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевіривши розрахунок пені, наданого позивачем, зазначає, що позивачем розраховано розмір пені по кожній накладній окремо, однак за період більше ніж шість місяців, що є порушенням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивач в обґрунтування заявленого розміру пені посилається на постанову пленуму Вищого господарського суду Укаїни «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 р. №14.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві цитує постанову не коректно, тобто п. 1.6. викладено не у повному обсязі без зазначення: «… відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.» та п.2.1. змінено слово, а саме замість: «формування відповідальності» вказано «розмір відповідальності».

Відповідно до статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань застосовується тільки за згодою сторін.

Однак, згідно умов зазначеного договору, сторони не визначили відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені, а також її розміри.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 118 358,64грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки № 4400003582 від 13.11.2013 р. складає 679 081,92 грн., а саме: 530 312,67 грн. - основного боргу, 16 882,75 грн. - 3% річних, 131 886,50 грн. - інфляційних втрат.

Доказів виконання умов вказаного договору, а саме документального підтвердження сплати грошових коштів у сумі 679 081,92 грн., відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4 000,00 грн. судових витрат, пов'язаних з наданням послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Судом встановлено, що 25.04.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КФБ Групп» та приватним адвокатом ГутаріноюКатериною Юріївною укладено договір про надання правової допомоги відповідно до п.1.1. якого адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу у вигляді консультаційних та юридичних послуг щодо захисту інтересів останнього в органах держаної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах України з питань стягнення заборгованості та санкцій з ПрАТ «ДЕМЗ» за договором постачання №4400003582 від 13.11.2013 р.

У пункті 4.1.1. договору визначено, що за надання консультаційних послуг фіксована сума адвокатського гонорару у розмірі 4 000,00 грн. (а.с. 42-43)

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1604 від 31.10.2005 р., яке видано Гутаріній Катерині Юріївні про те, що вона має право на заняття адвокатською діяльністю.

Між сторонами по договору від 25.04.2014 р. про надання правової допомоги підписані Акти про виконання зобов'язань від 30.04.2014 р. на від 15.05.2014 р. на загальну суму 4 000,00 грн. у пункті 2 яких зазначено, що за виконані зобов'язання за договором клієнт сплатив адвокату адвокатський гонорар у розмірі 4 000,00 грн. готівкою, про що на вимогу клієнта відповідно до п.п.2 п.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» були надані ці акти. (а.с. 45, 46)

З огляду на викладене, витрати по сплаті на адвокатські послуги, які поніс позивач у розмірі 4 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Донецький Електрометалургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. Ткаченко, буд. 122; р/р 26008010788002 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 30479040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КФБ ГРУП" (юридична адреса: 83001, м.Донецьк, бул. Пушкіна, буд. 7, кв. 6; фактична адреса: 01004, м. Київ, вул.В.Васильківська, буд. 9/2, п. 4, оф. 40; р/р 26001248037800 а ПАТ «УкрСибБанк», м. Київ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35655616) заборгованість за договором поставки №4400003582 від 13.11.2013 р. за основною сумою боргу у розмірі 530 312 (п'ятсот тридцять тисяч триста дванадцять) грн. 67 коп., 3% річних у розмірі 16 882 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 75 коп., інфляційних втрат у розмірі 131 886 (сто тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) грн. 50 коп., витрати по сплаті на адвокатські послуги 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 948 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 81 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні інших заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.03.2015 р.