УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2015 р. Справа № 876/9886/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
з участю представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу
Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунальні інвестиції» про визнання протиправними дій та скасування вимоги в частині,-
В С Т А Н О В И Л А:
27.11.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дій та скасування вимоги від 14.06.2012 року за № 09-06-14-14/4748 «Про усунення порушень, виявлених ревізією» в частині пунктів 3, 5.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки викладенні в акті перевірки та у вимозі є протиправними та такими, які підлягають скасуванню.
25.01.2013 року в судовому засіданні в суді першої інстанції представником позивача надано суду письмову заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до змісту якої, останній відмовляється від позовної вимоги щодо скасування пункту 5 вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області від 14.06.2012 року, внаслідок чого, просить суд в цій частині позов по суті не вирішувати.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано п.3 вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області від 14.06.2012 року за № 09-06-14-14/4748 «Про усунення порушення, виявлених ревізією». В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову у частині скасування п.3 вимоги про усунення порушення, виявлених ревізією скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі покликається на те, що Акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП «ЄРЦ» від 01.06.2012 р. №06-21/08 складений межах компетенції органів Держфінінспекції та відповідає всім нормам Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, та її територіальними органами затвердженого Наказом Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №55о та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Держфінінспекції. Позивач в позовній заяві не наводить жодних фактів щодо порушення процедури проведення ревізії, які могли б слугувати підставою до визнання незаконними дії службовців Держфінінспекції у Івано-Франківській області.
У ході апеляційного розгляду представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що п.3 оскаржуваної вимоги базується на висновках акту, що відображені без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, односторонньо, не розсудливо, внаслідок чого, таке положення вимоги підлягає до скасування.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що на виконання п. 1.1.4.4 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на І квартал 2012 року та на підставі направлень за № 220 від 21.03.2012 року, за № 180 від 12.03.2012 року та за № 242 від 02.04.2012 року, посадовими особами відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 року по 01.03.2012 року.
Ревізію проведено з 12.03.2012 року по 29.05.2012 року (із призупиненням для проведення зустрічних звірок з 19.03.2012 року по 20.03.2012 року, з 04.04.2012 року по 03.05.2012 року та з 10.05.2012 року по 23.05.2012 року), результати якої зафіксовано в акті за № 06-21/08 від 01.06.2012 року (надалі - Акт).
Як встановлено зі змісту Акту так і не заперечується сторонами - між Комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр» та ТзОВ «Комунальні інвестиції» в грудні 2011 року укладено 3 угоди про надання послуг від 31.12.2011 року, а саме: на надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту конструктивних елементів, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою; про надання послуг з отримання спортивних та дитячих майданчиків; про надання послуг з прибирання сходових кліток, підвалів та технічних поверхів.
Як вбачається з Акту, за січень-лютий 2012 року вартість наданих товариством послуг склала 140238,68 грн., в тому числі: в січні 66504,42 грн. та в лютому 2012 року - 73734,26 грн. Зокрема, із прибирання сходових кліток за січень-лютий 2012 року склала 61089,54 грн., відповідно 21010,36 грн. та 40079,18 грн.; технічного обслуговування конструктивних елементів склала 68823,68 грн., відповідно 40331,33 грн. та 28492,35 грн.; утримання спортивних та дитячих майданчиків - 10329,46 грн., відповідно 5162,73 грн. та 5166,73 грн. Перевіркою представлених актів прийому -передачі послуги встановлено, що в січні 2012 року товариством надано послуги 5206 споживачам (181 будинок), в лютому 12264 споживачам (304 будинки), відповідно площею 25118,85 м. кв. та 47311,69 м. кв.
Фактично, станом на 01.03.2012 року позивачем оплачено ТзОВ «Комунальні інвестиції» як підряднику за надані послуги - 50000,00 грн., в тому числі за прибирання сходових кліток 40000,00 грн. Станом на 01.03.2012 року кредиторська заборгованість позивача перед ТзОВ «Комунальні інвестиції» склала 90238,68 грн.
Відповідач вказує в Акті на завищення вартості оплачених послуг позивачем, оскільки згідно із розрахунком тарифів та витратами часу, які передбачені Типовими нормами часу та нормами обслуговування для робітників і виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 04.08.1997 року № 59, визначено, що норма часу на прибирання 1 м. кв. сходових кліток становить 0,047 люд-год. за 1 м.кв. (в тому числі з вологого підмітання сходових площадок і маршів першого поверху - 0,00737 люд-год., вологого підмітання сходових площадок і маршів вище першого поверху - 0,00553 люд-год., миття сходових площадок і маршів - 0,01749 люд-год. та вологого протирання поручнів на сходових площадках і маршів - 0,01658 люд-год.
Таким чином, на прибирання вказаних вище площ витрати часу становлять 1180,58 люд-год. та 2223,65 люд-год., або при 40-годинному робочому тижні, що визначено Кодексом законів про працю України, та робочих днів в січні та лютому 2012 року, 7 і 13,2 прибиральників.
Відповідач вказує, що в ході проведення зустрічної звірки встановлено, що у ТзОВ «Комунальні інвестиції» згідно з відомостями нарахування та утримання по заробітній платі за січень 2012 року та лютий 2012 року облікова чисельність працівників складала відповідно 2 особи та 5 осіб, ними відпрацьовано відповідно 40 люд-днів та 94 люд-днів (з врахуванням найманих працівників по договорах цивільного характеру та директора товариства) або 320 люд-годин та 752 люд-годин.
Інформація про роботу працівників товариства у вихідні та святкові дні, понадурочно, для звірки та ревізії не надано. Крім того, у вищезазначену кількість люд-днів за січень та лютий 2012 року ввійшли затрати часу на надання товариством послуг з технічного обслуговування конструктивних елементів та утримання дитячих, спортивних майданчиків, вартість яких склала відповідно 68823,68 грн. та 10329,46 грн. Окрім того, враховуючи люд-години роботи працівників товариства, що відображені в обліку товариства, розрахунково площа сходових кліток, яку можна було б придбати з врахування нормативів обслуговування, становитиме в січні 2012 року - 6808,51 кв. м., в лютому 2012 року - 16000,0 кв.м.
Згідно розрахунків, наведених відповідачем у вказаному акті ревізії, розрахункова вартість послуг з прибирання сходових кліток (з врахуванням рівня рентабельності - 15%) за січень-лютий 2012 року повинна становити 22823,0 грн., в результаті чого, відповідачем зроблено висновок, що підприємством прийнято до оплати вартість послуг з прибирання сходових кліток на 38991,0 грн. більшій ніж встановлено розрахунками.
Окрім того, в ході проведення ревізії встановлено, що з врахуванням фактичної вартості наданих послуг та суми оплати коштів за прибирання сходових кліток в січні та лютому 2012 року безпідставно оплачено ТзОВ «Комунальні інвестиції» кошти в сумі 17177,0 грн., а відповідно, збитки надано і споживачам/квартиронаймачам, так як оплату послуг товариству, проведено рахунок коштів, які отримано як квартплата. Внаслідок чого, позивачем завищено витрати з прибиранням сходових кліток на суму 38226,54 грн., що є порушенням п.11 П (С) БО 16 "Витрати", який затверджений Наказом Міністерства фінансів України1999 року № 318".
Вищевказаний ряд порушень, що встановлені в ході проведеної ревізії контролюючим органом, і стали підставою для реагування, шляхом надіслання позивачу вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 14.06.2012 року №09-07-14-14/4748 (надалі - вимога).
У відповідності до оскаржуваного п.3 вказаної вимоги, позивача зобов'язано, відобразити дебіторську заборгованість ТзОВ «Комунальні інвестиції» в сумі 38266,0 грн. по даних бухгалтерського обліку на балансовому рахунку № 631 станом на 01.06.2012 року та провести претензійно-позовну роботу по стягненні 38266,0 грн. з осіб, винних в їх нарахуванні та прийнятті до оплати та стягнути шкоду в сумі 17177,0 грн. у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про державну контрольно- ревізійну службу в Україні», головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують державне чи комунальне майно , виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою КМ України за № 550 від 20 04. 2006 р., акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача, щодо складання Акту ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Єдиний розрахунковий центр» за № 06-21/08 від 01.06.2012 року, є необґрунтованою, оскільки такі дії відповідача вчинені ним в порядку процесу інспектування, а отже на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України.
Щодо позовної вимоги про скасування пункту 3 вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 14.06.2012 року №09-07-14-14/4748, суд зазначає, що згідно пункту 7 абзацу 1 статті 10 Закону України «Про державну контрольно- ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі вправі пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. Такі вимоги є обов'язковими до виконання.
При пред'явлені оскаржуваного пункту вимоги, відповідач виходив із того, що у зв'язку із відсутністю належних трудових ресурсів на підприємстві ТзОВ «Комунальні інвестиції», підрядні роботи згідно угод від 31.12.2011 року не могли бути виконані.
В даному випадку відповідачем бралися за основу результати зустрічної звірки викладені в довідці від 23.04.2012 року за № 06/14 «Про результати зустрічної звірки у товаристві з обмеженою відповідальністю «Комунальні інвестиції» щодо документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків із комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр» за період з 01.01.2009 по 01.03.2012 року», відповідно до змісту якої, контролюючим органом з'ясовано облікову чисельність працівників, що складала за січень-лютий 2012 року відповідно 2 та 5 осіб.
Висновок, щодо можливості здійснення працівниками об'єму робіт, що визначений в актах прийому передач, здійснювався відповідачем на підставі нормативів і норм обслуговування для робітників і виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 04.08.1997 року № 59 та розрахунку тарифу з прибирання сходових площ на 2012 рік.
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року № 493/92, з 01.01.1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Статтею 3 Указу передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Відповідно до пункту 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.1992 року № 731, органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, що правовий акт, який відповідачем покладений в основу виявленого порушення до цього часу не зареєстрований Міністерством юстиції України, внаслідок чого, вважається таким, що не набрав чинності, а відповідно і таким, що не підлягає застосуванню.
Водночас, за умов коли проведення об'єктивного розрахунку можливості працівників виконати той чи інший об'єм робіт обмежена, в силу відсутності чіткого законодавчого врегульовання цього питання, на переконання суду, відповідачем не достатньо повно проведено весь комплекс перевірочних заходів, адже слід виходити із того, що роботи виконані, і передусім необхідно перевірити факт виконання цих робіт.
В ході розгляду справи, сторони додатково наголосили на тому, що факт виконання ними договірних зобов'язань щодо об'єму та відповідної оплати обумовлених робіт здійснений в повному обсязі та ніким не оспорюється, що підтверджується відповідними актами прийому передач та платіжними документами. Водночас представником третьої особи - ТзОВ "Комунальні інвестиції" зазначено, що до здійснення робіт, ними додатково залучалися працівники на основі усних угод цивільно-правового характеру.
Відповідно до положень пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Позивачем прийнято до виконання акти прийому-передачі, які й були підставою для включення до витрат вартості послуг з прибирання сходових кліток, спортивних та дитячих майданчиків та технічного обслуговування контруктивних елементів.
В судовому засіданні досліджено наявність документів належним чином завірених, а саме: акти прийому-передачі: за № КІ-2012-4 на суму 8742,65 грн., за № КІ-2012-3 на суму 10122,85 грн., за № КІ-2012-2 на суму 9626,85 грн., за № КІ-2012-4 на суму 12376,99 грн., за № КІ-2012-3 на суму 14326,17 грн., за № КІ-2012-2 на суму 13628,17 грн., за № КІ-2012-7 на суму 1871,85 грн , за № КІ-2012-6 на суму 2375,09 грн., за № КІ-2012-5 на суму 915,79 грн., за № КІ-2-12-7 на суму 1871,85 грн., за № КІ-2012-6 на суму 2375,09 грн., за № КІ-2012-5 на суму 915,79 грн., за № КІ-2012-1 на суму 21010,36 грн. від 01.01.2012 року, за № КІ-2012 -8 від 01.02.2012 року на суму 20039,74 грн.; платіжні доручення за № 202 від 31.01.2012 року на суму 20000,00 грн., за № 222 від 09.02.2012 року на суму 10000,00 грн., за № 252 від 20.02.2012 року на суму 10000,00 грн..
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що п.3 оскаржуваної вимоги базується на висновках акту, що відображені без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, односторонньо, не розсудливо, внаслідок чого, таке положення вимоги підлягає до скасування.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року у справі №2а-3671/12/0970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
ОСОБА_5
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2015 |
Оприлюднено | 23.03.2015 |
Номер документу | 43116875 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Ліщинський А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні