У Х В А Л А
8 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Кривенди О.В., Самсіна І.Л.,- розглянувши заяву комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» (далі - Підприємство) про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від
25 червня 2015 року у справі за позовом Підприємства до державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Комунальні інвестиції», про визнання дій протиправними та часткове скасування вимоги,
встановила:
Вищий адміністративний суд України постановою від 25 червня 2015 року скасував постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2015 року та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Не погодившись з постановою Вищого адміністративного суду України, Підприємство подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року (справа № 21-63а14) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм законодавства, які регулюють відносини, пов'язані зі державним фінансовим контролем за використанням коштів і майна та збереженням державних фінансових ресурсів. Зокрема, в постанові від 15 вересня 2015 року у справі № 21-812а15 зазначено, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Тому, орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Висновок Вищого адміністративного суду України щодо застосування зазначених у заяві норм матеріального права, викладений в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, не суперечить правовому висновку, висловленому Верховним Судом України.
У заяві про перегляд не наведено суджень і аргументів про наявність підстав, які давали право суду касаційної інстанції відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України.
За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України за позовом комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» до державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Комунальні інвестиції», про визнання дій протиправними та часткове скасування вимоги для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від
25 червня 2015 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.В. Кривенда
І.Л. Самсін
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2015 |
Оприлюднено | 27.10.2015 |
Номер документу | 52762180 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд України
Гриців М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні