Рішення

від 13.03.2015 по справі 910/243/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2015Справа №910/243/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда-Сервісний центр"

до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд"

про стягнення 332130,29 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Ваколюк Ю. П. - представник за довіреністю

від відповідача: Шеховцов Є. С. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд" заборгованості за Договором поставки № 03/2014-П в розмірі 332130,29 грн., в тому числі 310000,15 грн. основного боргу, 10 290,41 грн. пені, 6139,73 грн. 3% річних, 5700,00 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № 03/2014-П позивач поставив продукцію за яку відповідач не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 310 000,15 грн. основного боргу. Крім того, за порушення строків оплати товару позивач також заявив про стягнення з відповідача 10290,41 грн. пені, 6139,73 грн. 3% річних, 5700,00 грн. індексу інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 порушено провадження по справі № 910/243/15-г, розгляд справи призначено на 16.02.2015.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 16.02.2015 представників сторін розгляд справи відкладено на 02.03.2015.

02.03.2015 через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що оскільки в специфікаціях до договору не було погоджено терміни поставки товару, то такі специфікації є неукладеними; часткова оплата товару була здійснена відповідачем без урахування факту не завершення узгодження всіх істотних умов; позивач не надав суду видаткові накладні на підтвердження поставки товару; наданий відповідачем гарантійний лист був складений до моменту з'ясування непогодження сторонами всіх істотних умов. А тому відповідач зазначає про відсутність підстав для стягнення заборгованості з відповідача та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 02.03.2015, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 13.03.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 13.03.2015 подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 310 000,15 грн. основного боргу, 49022,49 грн. пені, 6420,83 грн. 3% річних, 65752,40 грн. індексу інфляції.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.03.2015 заперечив проти заявлених позовних вимог.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 09.02.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014 між ТОВ "Піраміда-Сервісний центр" (постачальник) та Українською державною корпорацією по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд" (покупець) було укладено договір поставки № 03/2014-П (надалі - "Договір"), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти такий товар і сплатити його на умовах, визначених у цьому договорі (п. 1.1 договору).

Найменування, асортимент та ціни на товар зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

21.03.2014 сторони уклали між собою Специфікації 1 та 2 до договору на суму 300000,45 грн. та 109999,70 грн. відповідно.

Ціна на товар, що поставляється за даним договором, вказується в накладних на товар та повинна відповідати Специфікації. Ціни на товар, що зазначені в Специфікації, враховують всі витрати постачальника, які пов'язані із виконанням умов договору (п. 2.1 договору).

Покупець здійснює плату на рахунок постачальника, вказаний в п. 9 цього договору, у розмірі 100% загальної вартості товару, вказаного в Специфікації до договору протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами такої специфікації на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури (п. 2.2 договору).

Умови і терміни поставки обумовлюються в Специфікації (п. 3.1 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 8.9 договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 410000,16 грн., що підтверджується видатковими накладними № 6 від 09.04.2014 та № 7 від 09.04.2014, які підписані представниками обох сторін та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 57 від 04.04.2014 та № 56 від 04.04.2014 (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

На оплату за поставлену продукцію позивач виставляв відповідачу рахунок № 2 від 28.03.2014 на суму 410000,16 грн.

Натомість відповідач здійснив лише часткову оплату товари в сумі 100000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2946 від 08.042014.

Внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 310000,15 грн.

У зв'язку з вищезазначеним, ТОВ "Піраміда-Сервісний центр" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд" 310000,15 грн. основного боргу та 49022,49 грн. пені, 6420,83 грн. 3% річних, 65752,40 грн. індексу інфляції за прострочення оплати товару.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання згідно із ст. ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.2 договору Покупець здійснює плату на рахунок постачальника, вказаний в п. 9 цього договору, у розмірі 100% загальної вартості товару, вказаного в Специфікації до договору протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами такої специфікації на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заборгованість відповідача перед позивачем на суму 310000,16 грн. підтверджується, в тому числі, підписаним актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 по 09.09.2014.

Також відповідач надавав відповідачу гарантійний лист № 12-1/10778 від 09.04.2014 в якому відповідач зобов'язувався сплатити заборгованість в розмірі 310000,48 грн. до 22.04.2014.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки відповідачу узгодженого товару не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 310000,15 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 49022,49 грн. нарахованої за період з 09.04.2014 по 16.12.2014.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як зазначено в ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо пені, яка застосовується у випадку прострочення відповідачем оплати товару.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 49022,49 грн. за несвоєчасну оплату товару задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів за поставлений товар, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 6420,83 грн. 3% річних, 65752,40 грн. індексу інфляції за період 09.04.2014 по 16.12.2014.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 6420,83 грн. - 3% річних та 65752,40 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються наявними у справі доказами.

Інших доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда-Сервісний центр" підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню із сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд" (01034, м. Київ, вулиця Прорізна, 15, ідентифікаційний код 00012256) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда-Сервісний центр" (79017, м. Львів, вулиця Вахнянина, 8А, ідентифікаційний код 37879919) 310000 (триста тисяч) грн. 15 коп. основного боргу, 6420 (шість тисяч чотириста двадцять) грн. 83 коп. - 3% річних, 65752 (шістдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 40 коп. інфляційних та 7643 (сім тисяч шістсот сорок три) грн. 47 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 17.03.2015

Суддя О.А.Грєхова