Рішення

від 12.03.2015 по справі 911/26/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2015 р. Справа № 911/26/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький крупозавод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Кий»

про стягнення 16448,98 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : не з'явився

від відповідача :Мамаєнко О.Д., довір. б/н від 17.12.2014 р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницький крупозавод» (далі - ТОВ «Вінницький крупозавод», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» (далі - ТОВ «Август-Кий», відповідач) про стягнення 16448,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до договору купівлі-продажу крупи гречаної № 28 від 11.03.2014 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 91200,00 грн. основного боргу, 6778,32 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу, 3678,74 грн. інфляційних втрат, 751,35 грн. 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору.

Розгляд справи відкладався.

29.01.2015 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Вінницький крупозавод» було подано заяву № 19 від 28.01.2015 р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначив, що основний борг було погашено відповідачем у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 6778,32 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу, 3678,74 грн. інфляційних втрат, 751,35 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р., ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

З урахуванням викладеного, заява ТОВ «Вінницький крупозавод» № 19 від 28.01.2015 р. є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

29.01.2015 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Август-Кий» було подано пояснення б/н, б/д (вх. № 1953/15 від 29.01.2015 р.), відповідно до яких відповідач зазначив, що враховуючи економічну ситуацію в країні, зростання цін на сировину та спад продажу продукції, що спричиняє вимивання оборотних коштів та їх відсутність в необхідних розмірах для здійснення господарської діяльності ТОВ «Август-Кий», а також важке кредитно-фінансове навантаження з боку банків кредиторів, відповідач робить все можливе для вирішення питань з ключовими постачальниками та стратегічними партнерами, яким є, зокрема, і позивач.

Так, відповідач зазначив, що з моменту порушення провадження у даній справі № 911/26/15, ТОВ «Август-Кий» було сплачено на користь ТОВ «Вінницький крупозавод» основний борг в сумі 91200,00 грн.

З огляду на зазначене вище, відповідач просив суд відмовити позивачу в стягненні 6778,32 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу, 3678,74 грн. інфляційних втрат, 751,35 грн. 3% річних.

25.02.2015 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Вінницький крупозавод» було подано заяву № 25 від 24.02.2015 р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 8371,70 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу, 6195,94 грн. інфляційних втрат, 921,75 грн. 3% річних.

З огляду на викладене, розмір позовних вимог у даній справі становить 16448,98 грн.

У судовому засіданні 25.02.2015 р. представником відповідача було подане клопотання б/н від 25.02.2015 р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів понад строк, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2105 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 21.03.2015 р.

У судове засідання 12.03.2015 р. представник позивача не з'явився; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 12.03.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

11.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницький крупозавод» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» (покупець) було укладено договір № 28 купівлі-продажу крупи гречаної, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність у замовлений строк другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього визначену цим договором грошову суму.

Згідно з п. 1.5 договору ціна за одну одиницю товару встановлюється по факту в день замовлення згідно домовленості сторін і вказується в специфікаціях, які є невід'ємними доповненнями до договору.

У відповідності з п. 3.1 договору оплата за кожну партію товару проводиться покупцем шляхом попереднього перерахування коштів (100% попередня оплата) на розрахунковий рахунок продавця за цінами, зазначеними в п. 1.5 даного договору, якщо інший порядок розрахунку не обумовлений в специфікації.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем умов оплати товару, визначених п. 3.1 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Якщо термін заборгованості по оплаті складає понад 5 днів - штраф у розмірі 1000,00 грн.

Даний договір вступає в силу 11.03.2014 р. та діє до 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку до його остаточного виконання. Дія договору продовжується на 1 рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору (п. 7.1 договору).

ТОВ «Вінницький крупозавод» та ТОВ «Август-Кий» було підписано специфікації до договору № 28 від 11.03.2014 р., у тому числі - № 1 від 12.03.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 162800,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 7 календарних днів з дня відвантаження товару; № 2 від 17.03.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 162360,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 5 календарних днів з дня відвантаження товару; № 3 від 01.04.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 163900,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 21 календарного дня з дня відвантаження товару; № 3 від 24.04.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 172040,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 14 календарних днів з дня відвантаження товару; № 4 від 07.05.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 172040,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 14 календарних днів з дня відвантаження товару; № 5 від 10.06.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 171600,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 7 календарних днів з дня відвантаження товару; № 6 від 07.07.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 165100,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 21 календарного дня з дня відвантаження товару; № 7 від 16.09.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 165750,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 21 календарного дня з дня відвантаження товару; № 7 від 16.09.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 165750,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 21 календарного дня з дня відвантаження товару; № 8 від 18.09.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 164750,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 14 календарних днів з дня відвантаження товару; № 9 від 26.09.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 12 т на суму 95700,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 31 календарного дня з дня відвантаження товару; № 10 від 26.09.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 168300,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 31 календарного дня з дня відвантаження товару (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

ТОВ «Вінницький крупозавод» на виконання умов договору № 28 від 11.03.2014 р. та відповідних специфікацій було поставлено відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними, у тому числі - № 136 від 12.03.2014 р. на суму 162800,00 грн., № 158 від 17.03.2014 р. на суму 162360,00 грн., № 203 від 01.04.2014 р. на суму 163900,00 грн., № 238 від 24.04.2014 р. на суму 172040,00 грн., № 256 від 07.05.2014 р. на суму 171600,00 грн., № 339 від 10.06.2014 р. на суму 171600,00 грн., № 421 від 08.07.2014 р. на суму 165100,00 грн., № 675 від 16.09.2014 р. на суму 164750,00 грн., № 693 від 18.09.2014 р. на суму 164750,00 грн., № 733 від 26.09.2014 р. на суму 76500,00 грн., № 734 від 26.09.2014 р. на суму 19200,00 грн., № 739 від 26.09.2014 р. на суму 168300,00 грн. (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Факт отримання товару підтверджується також відповідними довіреностями, копії яких долучено до матеріалів справи, виданими ТОВ «Август-Кий» на отримання товару від ТОВ «Вінницький крупозавод», оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318 (чинній на момент отримання товару), довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

ТОВ «Август-Кий» було частково повернуто поставлений товар ТОВ «Вінницький крупозавод», що підтверджується видатковими накладними (повернення) № А-00000061 від 29.10.2014 р. на суму 19200,00 грн., № А-00000062 від 29.10.2014 р. на суму 582,00 грн.

ТОВ «Август-Кий» було частково оплачено товар в сумі 1651918,00 грн., що підтверджується довідкою банку № 360/ІІІ від 31.12.2014 р. про надходження коштів на поточний рахунок ТОВ «Вінницький крупозавод» від ТОВ «Август-Кий».

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором № 28 від 11.03.2014 р. в сумі 91200,00 грн., останній і звернувся з даним позовом до суду.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою № 25 від 24.02.2015 р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 8371,70 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу, 6195,94 грн. інфляційних втрат, 921,75 грн. 3% річних, що і становить предмет позовних вимог у даній справі на час її розгляду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як слідує з матеріалів справи, зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача за договором № 28 від 11.03.2014 р. товару відповідач виконував неналежним чином, допускаючи прострочення в оплаті, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 10000,00 грн. штрафу та 8371,70 грн. пені.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначалося вище, згідно з п. 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем умов оплати товару, визначених п. 3.1 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Якщо термін заборгованості по оплаті складає понад 5 днів - штраф у розмірі 1000,00 грн.

З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу вбачається, що позивачем було визначено штраф в розмірі 1000,00 грн., який є арифметично вірним та обґрунтованим.

Визначений позивачем розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням часткових оплат за загальний період з 30.10.2014 р. до 28.01.2015 р., становить 8371,70 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 921,75 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням часткових оплат за загальний період з 30.10.2014 р. до 28.01.2015 р., який є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Визначений позивачем розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням часткових оплат за загальний період з листопада 2014 року до січня 2015 року, становить 6195,94 грн, є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький крупозавод» у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.

Приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, пунктом 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013 р. передбачено, що частиною другою статті 49 ГПК встановлено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6-8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Поряд з цим, пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням викладеного, витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на відповідача, оскільки внаслідок сплати відповідачем основного боргу в розмірі 91200,00 грн. позивачем було зменшено розмір позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 68, код 24582550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький крупозавод» (23240, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Десна, вул. Гагаріна, 10, код 30487011) - 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. штрафу, 8371 (вісім тисяч триста сімдесят одну) грн. 70 коп. пені, 6195 (шість тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 921 (дев'ятсот двадцять одну) грн. 75 коп. 3% річних, 2068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн. 16 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 17.03.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна