Постанова

від 08.06.2015 по справі 911/26/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р. Справа№ 911/26/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: представник Бойко А.В. - за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Август- Кий"

на рішення Господарського суду Київської області від 12.03.2015 року

у справі № 911/26/15 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький

крупозавод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Август-Кий"

про стягнення 16448, 98 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький крупозавод" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Кий" про стягнення 16448, 98 грн., з яких 91 200,00 грн. основного боргу, 6 778,32 грн. пені, 1 000,00 грн. штрафу, 3 678,74 грн. інфляційних втрат, 751,35 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу крупи гречаної № 28 від 11.03.2014 р. щодо здійснення розрахунку за поставку товару.

Позивачем до Господарського суду Київської області було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній зазначив, що основний борг було погашено відповідачем у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 6 778,32 грн. пені, 1 000,00 грн. штрафу, 3 678,74 грн. інфляційних втрат, 751,35 грн. 3% річних.

В подальшому позивачем до Господарського суду Київської області було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 8 371,70 грн. пені, 1 000,00 грн. штрафу, 6 195,94 грн. інфляційних втрат, 921,75 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.03.2015 року у справі № 911/26/15 позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що належні до сплати штрафні санкції в співвідношенні значно перевищують суму заборгованості та враховуючи, що відповідач визнав свою заборгованість і вживав заходи щодо її погашення, прямі збитки у позивача відсутні.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Відповідач до суду апеляційної інстанції двічі не з'явився, однак двічі подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія прийшла до висновку про відмову у його задоволенні, оскільки воно є необгрунтованим та представником відповідача не надано жодного доказу про неможливість явки представника у судове засідання суду апеляційної інстанції. Крім того, відповідач не позбавлений права направити іншого представника у судове засідання, як це передбачено ст. 28 ГПК України.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницький крупозавод" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Август-Кий" (покупець) було укладено договір № 28 купівлі-продажу крупи гречаної, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність у замовлений строк другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього визначену цим договором грошову суму.

Відповідно до п. 1.5 договору ціна за одну одиницю товару встановлюється по факту в день замовлення згідно домовленості сторін і вказується в специфікаціях, які є невід'ємними доповненнями до договору.

Згідно з п. 3.1 договору оплата за кожну партію товару проводиться покупцем шляхом попереднього перерахування коштів (100% попередня оплата) на розрахунковий рахунок продавця за цінами, зазначеними в п. 1.5 даного договору, якщо інший порядок розрахунку не обумовлений в специфікації.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем умов оплати товару, визначених п. 3.1 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Якщо термін заборгованості по оплаті складає понад 5 днів - штраф у розмірі 1000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано специфікації до договору № 28 від 11.03.2014 р., у тому числі - № 1 від 12.03.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 162800,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 7 календарних днів з дня відвантаження товару; № 2 від 17.03.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 162360,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 5 календарних днів з дня відвантаження товару; № 3 від 01.04.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 163900,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 21 календарного дня з дня відвантаження товару; № 3 від 24.04.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 172040,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 14 календарних днів з дня відвантаження товару; № 4 від 07.05.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 172040,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 14 календарних днів з дня відвантаження товару; № 5 від 10.06.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 171600,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 7 календарних днів з дня відвантаження товару; № 6 від 07.07.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 165100,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 21 календарного дня з дня відвантаження товару; № 7 від 16.09.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 165750,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 21 календарного дня з дня відвантаження товару; № 7 від 16.09.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 165750,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 21 календарного дня з дня відвантаження товару; № 8 від 18.09.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 164750,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 14 календарних днів з дня відвантаження товару; № 9 від 26.09.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 12 т на суму 95700,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 31 календарного дня з дня відвантаження товару; № 10 від 26.09.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про поставку товару в кількості 22 т на суму 168300,00 грн. з визначенням терміну оплати протягом 31 календарного дня з дня відвантаження товару (а.с. 18-28).

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: № 136 від 12.03.2014 р. на суму 162800,00 грн., № 158 від 17.03.2014 р. на суму 162360,00 грн., № 203 від 01.04.2014 р. на суму 163900,00 грн., № 238 від 24.04.2014 р. на суму 172040,00 грн., № 256 від 07.05.2014 р. на суму 171600,00 грн., № 339 від 10.06.2014 р. на суму 171600,00 грн., № 421 від 08.07.2014 р. на суму 165100,00 грн., № 675 від 16.09.2014 р. на суму 164750,00 грн., № 693 від 18.09.2014 р. на суму 164750,00 грн., № 733 від 26.09.2014 р. на суму 76500,00 грн., № 734 від 26.09.2014 р. на суму 19200,00 грн., № 739 від 26.09.2014 р. на суму 168300,00 грн.

Крім того, факт отримання товару підтверджується також відповідними довіреностями. (а.с. 29-56).

Встановлено, що частину товару відповідачем було повернуто, що підтверджується видатковими накладними (повернення) № А-00000061 від 29.10.2014 р. на суму 19200,00 грн., № А-00000062 від 29.10.2014 р. на суму 582,00 грн. (а.с. 57-58).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було частково оплачено товар в сумі 1 651 918,00 грн., що підтверджується довідкою банку № 360/ІІІ від 31.12.2014 р. про надходження коштів на поточний рахунок позивача.

Однак, враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній зазначив, що основний борг було погашено відповідачем у повному обсязі, позивач просить суд стягнути з відповідача лише 6 778,32 грн. пені, 1 000,00 грн. штрафу, 3 678,74 грн. інфляційних втрат, 751,35 грн. 3% річних.

Також, в процесі розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою № 25 від 24.02.2015 р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 8371,70 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу, 6195,94 грн. інфляційних втрат, 921,75 грн. 3% річних, що і становить предмет позовних вимог у даній справі на час її розгляду.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, нараховано відповідачу 3% річних у сумі 921,75 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням часткових оплат за загальний період з 30.10.2014 р. до 28.01.2015 р., та 6 195,94 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням часткових оплат за загальний період з листопада 2014 року до січня 2015 року.

Перерахувавши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем умов оплати товару, визначених п. 3.1 даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Якщо термін заборгованості по оплаті складає понад 5 днів - штраф у розмірі 1000,00 грн.

Враховуючи те, що відповідач виконував свої зобов'язання за договором неналежним чином, допускаючи прострочення в оплаті, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 000,00 грн. штрафу та 8 371,70 грн. пені.

Перерахувавши наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням часткових оплат за загальний період з 30.10.2014 р. до 28.01.2015 р., судова колегія приходить до висновку що, нарахування пені у розмірі 8 371,70 грн. є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.

Крім цього, враховуючи те, що відповідач допустив прострочення оплати за наданий позивачем товар понад 5 днів, судова колегія вважає обґрунтованим заявлений до стягнення з останнього штраф у розмірі 1 000,00 грн.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги являються обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України щодо покладення судового збору за подання позовної заяви на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Август- Кий" на рішення Господарського суду Київської області від 12.03.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.03.2015 року у справі № 911/26/15 - без змін.

3. Матеріали справи № 911/26/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська