Рішення

від 10.03.2015 по справі 908/392/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 35/5/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 Справа № 908/392/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь

до Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

про стягнення 11729,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

22.01.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство " Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча " до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 11729,73 грн. Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 23.05.2014 р. по залізничній накладній № 53940755 була здійснена поставка антрациту навалом у вологому стані перевізником є ДП "Донецька залізниця". 23.05.2014 р. відповідач видав вантаж позивачу з комерційним актом БН 720824/282, який свідчить про недостачу антрациту у напіввагоні № 60409927 у кількості 11,500 тн. Позивач зазначає, що по документу вага нетто антрациту у вологому стані складає 70 000 кг., в дійсності виявилося 58 500 кг. Вартість 1 тони антрациту, відповідно до рахунку вантажовідправника № 942 від 31.05.14 р., складає 967,80 грн. без ПДВ. Норма недостачі на антрацит, який зданий до перевезення у вологому стані, складає 2 %. Таким чином, розмір збитків у вагоні № 60409927 з урахуванням ПДВ та норми недостачі складає 11 729,73 грн., які позивач й просить стягнути з відповідача.

22.01.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 26.01.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/392/15-г відновлений пропущений строк, відведений для подачі позову до суду та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/5/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 03.03.2015р. о/об 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 03.03.2015р. розгляд справи відкладено на 10.03.2015р.

В судове засідання 10.03.2015р. представник відповідача вдруге не з'явився. Відзив та витребувані ухвалою суду документи не надав, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Ухвала про порушення провадження у справі від 26.01.2015р., та ухвала про відкладення розгляду справи від 03.03.2015р., які були надіслані на адресу ДП "Донецька залізниця" не прийняті до пересилання УДППЗ "Укрпошта" та повернулися до господарського суду Запорізької області 26.01.2015р. та 03.03.2015р. на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 20.01.2015 №04-16-82, про що 26.01.2015р. та 03.03.2015р. були складені відповідні акти.

Ухвала про порушення провадження у справі від 26.01.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 03.03.2015р. були направлені на електронну адресу відповідача, про що свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою.

Крім того, казані ухвали були розміщені на сторінці Господарського суду Запорізької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14.

Згідно п. 6 вказаного листа передбачені умови, за якими учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду, зокрема і за умови розміщення інформації на офіційному сайті в мережі Інтернет.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судове засідання 10.03.2015р. представник позивача не з'явився, проте 23.02.2015р. позивачем через канцелярію господарського суду Запорізької області надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання та надані документи для долучення до матеріалів справи.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, суд вважає наявні матеріали справи достатніми для вирішення справи по суті, а також вважає можливим розглядати справу за відсутності представників сторін, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, судом встановлено наступне.

17.05.2014 р. зі станції відправлення Лобовські Копі Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відправником ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» за залізничною накладною № 53940755 одержувачу: ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» був направлений вантаж: в полувагоні № 60409927, антрацит навалом, в вологому стані, маса вантажу 70000 кг.

В пункті 7 накладної також відображено, що поверхня вантажу розрівняна та ущільнена скребковим розрівнювачем. Маркування здійснено нанесенням трьох борозен з вапна на поверхню вантажу.

Вантаж розміщено та закріплено згідно гл.1 додатк. 14кСМГС 3-5 р.2 п.4.1, 4.3.8 (п.20). На станцію Маріуполь-Сортувальний вантаж прибув 23.05.2014р. з поміткою в накладній «складення комерційного акту № БН 720824/282 від 23.05.2014 р. про: менше документа 11500 кг»

Як зазначено в комерційному акті БН 720824/282, на підставі акту № 1-065 від 23.05.2014р. було здійснено комісійний перевантаж вагону № 60409927. У документі значиться: вантаж - антрацит АС (у вологому стані), брутто - не зазначено, тара - 24000 кг, нетто - 70000 кг. Фактично виявилася вага брутто - 82500 кг, тара - 24000 кг, нетто - 58500 кг, що на 11500 кг менше документу. Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300 мм, розрівняне, маркування вапном трьома паралельними борознами за довжиною вагона. Між 1-2 люками вагону маркування порушене, наявний скос до дна вагону. На хребтовій балці вбачаються сліди просипання вантажу. Течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні несправним: прогин 2 та 4-го люку зліва по ходу поїзда до 100 мм. На хребтовій балці видно сліди просипання вантажу. Переваження вантажу провадилось на 150 тонних електронних вагах з повним зупиненням вагону. При повторному перевантаженні вагону недостача вантажу підтвердилась.

Комерційний акт підписано зам. ДС, комерційним агентом, прийомоздавальником, вантажником. Зазначено, що завідуючого вантажним двором в штаті немає. Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. N 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено і ч.2 ст.307 ГК України.

Згідно ч.2 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 920 ЦК України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 12 Закону України від 04.07.1996р. N 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст.113 Статуту залізниць України, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом.

Статтею 31 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

За приписами п. 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. N 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

В пункті 3.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Згідно абзацу 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною 3 статті 32 Статуту залізниць України та пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.

Як вже зазначалося вище, в накладній № 53940755 зазначено, що вантаж розміщено та закріплено відправником згідно гл.1 додатк. 14 к СМГС 3-5 р.2 п.4.1, 4.3.8 (п.20).

На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, що дає підстави вважати, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та розміщення у вагоні, залізницею на станції відправлення вантаж прийнятий без зауважень, протікання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагоні залізницею зазначено не було.

Як зазначено в абз. 2 ч. 1 ст. 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

В даному випадку 23.05.2014р. ПуАТ "ММК ІМЕНІ ІЛЛІЧА" отримало вантаж разом зі складеним комерційним актом БН 720824/282, який свідчить про недостачу антрациту у напіввагоні № 60409927 у кількості 11500 кг.

Будь - яких інших документів, які б свідчили про відсутність вини залізниці у виникненні недостачі матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України встановлено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку вантажовідправника № 942 від 31.05.2014р., вартість 1 тони антрациту складає 967, 80 грн. (без ПДВ).

Згідно ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) у даному спірному перевезенні становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Отже, недостача (з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто 2 % маси, зазначеної в перевізному документі) у спірному вагоні складає 10100 кг. (11500 кг (вага недостачі) - (70 000 кг (вага антрациту у вологому стані) х 2 %(норма недостачі)).

Таким чином, вартість вантажу з урахуванням ПДВ, якого не вистачає у напіввагоні № 60409927, становить 11729 грн., із розрахунку 10100 кг (фактична кількість недостачі) х 967,80 грн. (вартість 1т. антрациту без ПДВ) х 1,2 (ПДВ). Розрахунок суми збитків позивачем здійснений вірно.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення 11729 грн. збитків законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 1827 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) відшкодування збитків у розмірі 11729 (одинадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 73 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.03.2015 р.

Суддя О.А. Топчій