Рішення

від 25.10.2007 по справі 2-64/2007

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-64/2007p

Справа №

2-64/2007p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25

жовтня 2007 року     Хустський районний

суд Закарпатської області

в складі:

головуючого-судді   Довжанин М.  М. 

при

секретарі   Мальцевій І. О.

з участю

позивачки    ОСОБА_1. та її

представника

ОСОБА_3. відповідача    ОСОБА_4 та його

представника

ОСОБА_5

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м.  Хуст

справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2про реальний розподіл майна подружжя

та зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про розірвання шлюбу, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1.

звернулася до Хустського районного суду з позовом про реальний розподіл спільно

нажитого майна подружжя.

В заяві

посилається на те, що за час перебування в шлюбі з відповідачем вона народила

двох дітей та нажито ними наступне майно: набір меблів для кухні вартістю 15

000 грн., телевізор „Расіфік" - 300 грн., телевізор „Оріон" -300

грн., два телевізори „Панасонік" по 1000 грн. кожний, комп"ютер 2004

року випуску - 1500 грн., комп"ютер 2006 року випуску з плазмовим

монітором - 4000 грн., пральна машина - 2000 грн., автомобіль марки „Хюндай

Лантра" - 20 000 грн., автомобіль марки „Тойота Рав 4" - 100 000

грн., 1/2 частина магазину „Автозапчастини" з товаром, вартість яких

визначити позивачка не може.

Позивачка в

заяві просила суд виділити їй телевізор „Панасонік", телевізор

„Оріон", комп"ютер 2004 року випуску, пральну машину, автомобіль

„Хюндай Лантра" та визначити за нею право власності на 1/4 магазину та 1/2

частину товару що знаходиться в магазині, а відповідачу виділити решту майна.

В судовому

засіданні позивачка в порядку  ст.  31 ЦПК України уточнила позовні вимоги.

Просить суд, враховуючи висновки експертиз, виділити їй крім зазначеного   в   

позовній   заяві   майна  

також    1/2   приміщення  

магазину

„Автозапчастини", поскільки це приміщення неможливо

розділити на дві частини. Відносно розподілу товару, що знаходиться в магазині

питання не ставить і в цій чатині зменшує розмір позовних вимог. Не заперечує

проти розірвання шлюбу.

Відповідач

первісний позов заперечив, а зустрічний підтримав. Пояснив суду, що все спільно

нажите з позивачкою майно знаходиться у неї за місцем проживання і вона ним

користується, в тому числі і автомобілем „Хюндай Лантра". Що стосується

автомобіля „Тойота",

то цей автомобіль він придбав за власні кошти після фактичного припинення

шлюбних відносин. Магазин також він купив за власні кошти, а товар, що

знаходиться в магазині йому не належить. Тому просить суд відмовити в

задоволенні позовних вимог, а зустрічний позов задоволити.

Заслухавши

пояснення сторін, дослідивши докази по справі суд вважає, що первісний позов та

зустрічний підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав:

В судовому

засіданні встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, який зареєстрували 6

жовтня 1990 року. Від шлюбу мають двох дітей, які є неповнолітніми і

знаходяться на сьогоднішній день при матері.

За час спільного

проживання в шлюбі сторони придбали наступне майно: набір меблів для кухні

вартістю 15 000 грн., телевізор „Пасіфік" - 300 грн., телевізор

„Оріон" - 300 грн., два телевізори „Панасонік" по 1000 грн. кожний,

комп"ютер 2004 року випуску - 1500 грн., комп"ютер 2006 року випуску

з плазмовим монітором - 4000 грн., пральна машина - 2000 грн., автомобіль марки

„Хюндай Лантра" - 37 973 грн., автомобіль марки „Тойота Рав 4" -128

869 грн., 1/2 частина магазину „Автозапчастини" вартістю 114 564 грн., що

знаходиться по вул.  Волошина №

56"А" в м.  Ху ст.

Загальна

вартість зазначеного спільного майна подружжя становить 306 505 гривень. 1/2

частина становить 153 253 гривні.

Вартість

рухомого майна, крім автомобілів сторони визначили добровільно. Вартість

автомобілв визначено висновком судового експерта авто товарознавця.

Відповідно до

висновку судової будівельно-технічної експертизи дійсна вартість 1/2 частини

магазину „Автозапчастини" становить 114 564 гривні. Приміщення 1/2

магазину розділити на дві рівні чатини неможливо.

Що стосується

відеомагнітофона вартістю 800 грн. та магнітоли вартістю 500 гривень, про які

зазначив відповідач ОСОБА_4 в зустрічному позові, то судом встановлено, що ці

речі ОСОБА_4 подарував своїм дітям, тому вони не можуть відноситься до спільно

нажитого майна подружжя, а є власністю дітей.

Відповідно

до  ст. 

ст.  70, 71 СК України у разі

поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частини

майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між

ними або шлюбним договором майно, а подружжя ділиться між ними в натурі.

Шлюбного

договору строни не укладали.

Таким чином,

спільно нажите майно сторін слід розподілити так, щоб частка кожного становила

в сумі 153 253 гривні.

Беручи до уваги

інтереси дружини, чоловіка та їх дітей, суд вважає, що із спільного майна у

власності позивачки та відповідача слід залишити автомобілі, якими вони

користуються і які за ними зареєстровані в органах МРЕВ ДАІ.

Поскільки

позивачка продовжує проживати у будинку батьків чоловіка, то набір меблів для

кухні, який сторони замовили, враховуючи розмір кухні, слід виділити

відповідачу.

Кожному із

сторін слід залишити у власність по одному телевізору „Панасонік",

вартість яких одинакова,

а також по одному телевізору „Пасіфік" та „Оріон", вартість яких

також одинакова.

Поскільки

об'єктом розподілу є два комп"ютери, то позивачці слід виділити

комп"ютер 2004 року випуску, який вона бажає залишити собі, а відповідачу

комп"ютер 2006 року випуску з плазмовим монітором.

Суд вважає, що

пральну машину слід залишити позивачці, враховуючи інтереси дітей, які

проживають з нею.

З метою

дотримання принципу рівності часток при реальному розподілі, а також враховуючи

висновок експерта про неможливість розподілу приміщення магазину на дві рівні

частини та ту обставину, що з 2003 року відповідач не займається торгівельною

діяльністю, про що він сам ствердив в судовому засіданні, суд приходить до

висновку, що приміщення магазину слід виділити позивачці.

При такому

розподілі майна подружжя, вартість майна, виділеного позивачці становить 157

337 гривень, а вартість майна, виділеного відповідачу становить 149 163

гривень.

Різниця від

рівних часток складає 4084 гривні, які слід стягнути з позивачки на користь

відповідача, і таким чином частки сторін при розподілі будуть рівними

відповідно до  ст.  70 СК України.

Суд не бере до

уваги твердження відповідача ОСОБА_4 про те, що приміщення магазину та

автомобіля „Тойота" він придбав за власні кошти, проживаючи окремо від

позивачки, поскільки відповідач не навів доказів в обґрунтування своїх

тверджень.

З матеріалів

справи випливає, що назване майно було придбано подружжям за час шлюбу, тому це

майно відноситься до об'єкту спільної сумісної власності сторін.

По справі

встановлено, що позивачка в зв'язку з розглядом справи понесла судові витрати в

сумі 715 грн. 50 коп. сплаченого держмита, 30 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 250 грн. за оплату експерту

ОСОБА_6  та 1300 грн. за оплату роботи

експерта ОСОБА_7, які

виходячи з положень  ст.  88 ЦПК України слід стягнути на її користь з

відповідача за первісним позовом.

Судом також

встановлено, що шлюбне життя сторони припинили біля двох років, відповідач

проживає у фактичному шлюбі з іншою жінкою, за час розгляду справи в суді

сторони не примирились і не бажають примирюватись. Враховуючи наведене, дійсні

причини зустрічного позову, суд приходить до висновку, що сім"я розпалась

остаточно, шлюб носить формальний характер і його збереження надалі сперечить

інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.

Керуючись  ст. 

ст.  10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК

України,  ст.  ст. 

69-71, 104, 105, 110-112 СК України, суд -

РІШИВ:

Первісний позов

ОСОБА_1задоволити.

Розподілити між

сторонами спільно нажите майно в такий спосіб:

Виділити реально

позивачці: телевізор „Панасонік" вартістю 1000 грн., телевізор

„Оріон" вартістю 300 грн., комп"ютер 2004 року випуску вартістю 1500

грн., пральну машину вартістю 2000 грн., автомобіль марки „Хюндай Лантра",

д/н НОМЕР_1, вартістю 37 973 грн. та 1/2 частину магазину „Автозапчастини"

вартістю 114 564 грн., що знаходиться по вул. 

Волошина № 56"А" в м. 

Хуст, визнавши за ОСОБА_1право власності на 1/2 частину цього магазину,

а всього майно на загальну суму 157 337 гривень.

Виділити реально

відповідачу: набір меблів для кухні вартістю 15 000 грн., телевізор

„Панасонік" вартістю 1000 грн., телевізор „Расіфік" вартістю 300

грн., комп"ютер з плазмовим монітором вартістю 4000 грн., автомобіль „Тойота Рав 4",

державний номер НОМЕР_2, вартістю 128 669 грн., на загальну суму 149 163

гривень.

Стягнути з

ОСОБА_1на користь ОСОБА_2різницю від рівних часток в сумі 4084 гривні.

Стягнути з

ОСОБА_2на користь ОСОБА_1судові витрати в сумі 715 грн. 50 коп. сплаченого

держмита, ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,

250 грн. за оплату роботи судового експерта по проведенню авто товарознавчої

експертизи автомобілів та 1300 грн. за проведення судово-будівельної експертизи

відносно приміщення магазину.

Зустрічний позов

ОСОБА_2задоволити.

Шлюб,

зареєстрований 6 жовтня 1990 року в райвідділі ЗАГСу м.  Хуст за актовим записом № 240, між ОСОБА_2та

ОСОБА_1- розірвати.

При реєстрації

розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_217 грн. держмита.

Двох

неповнолітніх дітей сторін залишити при матері.

На рішення може

бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення

рішення, а також може бути подана апеляційна скарга потягом 20 днів після

подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської

області.