Ухвала

від 11.03.2015 по справі 815/6767/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6767/14

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28.11.2014р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2014р. №37-15 щодо визначення суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю у загальному розмірі 50293,77грн., оскільки в зв'язку з набранням чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», обов'язок щодо сплати за користування земельними ділянками, які знаходяться на території антитерористичної операції, у неї відсутній.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що дії ДПІ узгоджуються з вимогами податкового законодавства, а Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на даний час неможливо застосувати до спірних правовідносин.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2013р. між Артемівською міською радою та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м.Артемівськ, відповідно до п.п.1,2,5 якого позивач прийняла в строкове платне користування земельну ділянку яка знаходиться у м.Артемівську, вул. Перемоги, 28, загальною площею 0,3228га, кадастровий №1410300000:00:023:0240. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1942804,08грн. (60186грн. за 1кв.м.). Згідно з п.п.8-10 означеного правочину, договір укладено на 5 років. Орендна плата вноситься у грошовій формі та строки встановлені Податковим кодексом України. Розмір річної орендної плати складає 58284,37грн., розмір місячної орендної плати складає 4857,03грн. Орендна плата вноситься не пізніше 30 числа, наступного за звітним місяця. Передача земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі об'єкту оренди. /а.с.7-14/

05.02.2014р. ОСОБА_1 зареєстрована податковим органом, як платник орендної плати за землю.

27.06.2014р. Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Донецькій області стосовно позивача винесено податкове повідомлення-рішення №37-15 щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю у загальному розмірі 50293,77грн.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на даний момент перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, є невизначеним, що робить неможливим застосовування положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до загальнодержавних податків та зборів відноситься плата за землю.

Таким чином, Податковий кодекс України є спеціальним кодифікованим законом, виключно яким врегульовано відносини у сфері оподаткування, в тому числі й в частині справляння плати за землю.

Статтею 2 Кодексу встановлено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

02.09.2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон №1669), який набрав чинності 15.10.2014 року. Відповідно до преамбули, цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ст.6 названого Закону, під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Саме на підставі даної норми, позивач вважає, що обов'язок справляти плату за землю у неї відсутній.

Проте, слід зазначити, що Законом №1669 не визначено порядок застосування вказаних, зокрема, у статті 6 тимчасових заходів. Прийняття такого Закону не зумовило зупинення або зміну: порядку адміністрування податків та зборів; права та обов'язки платників податків та зборів; компетенцію контролюючих органів; повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю; а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Тобто, Закон №1669 не змінив регулювання податкових відносин, які врегульовані спеціальним законом - Податковим кодексом України, який, відповідно, і має вищу юридичну силу порівняно із Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

З цих підстав є безпідставними посилання позивача на те, що у перехідних положеннях Закону №1669 вказано, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання відсутнім у позивача податкового боргу на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.

Оскільки, судом першої інстанції, при вирішенні справи, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, постанова суду в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький