Ухвала

від 12.03.2015 по справі 820/18481/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 р.Справа № 820/18481/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Даншиної Г.О.,

представника відповідача Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 820/18481/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравеліт-21"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гравеліт-21" (далі за текстом - ТОВ "Гравеліт-21", позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 року № 0004642203, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1372608,75 грн. (за основним платежем - 1098087,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 274521,75 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 року № 0004642203.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 185, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДПІ у Київському районі м. Харкова зазначає, що ТОВ «Гравеліт-21» неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по господарським відносинам з ТОВ "Сібол" та ТОВ "Софія ЛТД" та обґрунтовує це відсутністю реальності здійснення господарських операцій з вказаними постачальниками.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравеліт-21", податковий номер 34013604, з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Сібол", код ЄДРПОУ 37265968, за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року та по взаємовідносинах з ТОВ "Софія ЛТД", код ЄДРПОУ 19321287, за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року та подальшого ланцюга постачання.

За результатами перевірки складено акт № 4288/20-32-22-03-07/34013604 від 17.09.2014 року, яким зафіксовано порушення ст. 185, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет у загальній сумі 1098087,0 грн.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова 05.11.2014 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004642203, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1372608,75 грн. (за основним платежем - 1098087,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 274521,75 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків податкового органу про відсутність реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Сібол" та ТОВ "Софія ЛТД", з огляду на наявність всіх первинних документів, які свідчать про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Гравеліт-21» (Замовник) та ТОВ «Сібол» (Підрядник) укладено договір підряду № 1/01-3 від 02.01.2014 року, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт по відновленню пропускної здатності трубопроводів ДN 114 мм та ДN 89 мм на амбарі для аварійного спалення газу УПГ Денисівського з використанням матеріалів підрядника.

На підтвердження реальності господарських операцій сторонами договору складено наступні первинні документи, що містяться в матеріалах справи, а саме: довідку щодо договірної ціни по ціні станом на 02.01.2014 року, довідку про вартість будівельних робіт та затрат від 30.01.2014 року, зведений кошторисний розрахунок об'єкту будівництва, акт прийому-передачі будівельних робіт № 1 за січень 2014 року на загальну суму 1900193,0 грн.(в т.ч. ПДВ 316698,83 грн.), сумарну відомість ресурсів за січень 2014 року, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 за січень 2014 року, податкову накладну № 29020 від 30.01.2014 року на загальну суму 1900193,00 грн. (в т.ч. ПДВ у сумі 316698,83 грн.), квитанцію № 1 від 10.02.2014 року.

Крім того, між ТОВ «Гравеліт-21» (Замовник) та ТОВ «Сібол» (Підрядник) укладений договір підряду № 1/01-2 від 02.01.2014 року, згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по розчищенню під'їзного автошляху до майданчика УПГ Денисівського ГКР з використанням матеріалів підрядчика.

На підтвердження реальності господарських операцій сторонами договору складено наступні первинні документи, що містяться в матеріалах справи, а саме: довідку щодо договірної ціни станом на 02.01.2014 року, довідку про вартість будівельних робіт та затрат від 31.01.2014 року, акт прийому-передачі будівельних робіт № 1 за січень 2014 року на загальну суму 1400000,0 грн. (в т.ч. ПДВ 233333,33 грн.), звітний кошторисний розрахунок об'єкту будівництва, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 за січень 2014 року, сумарну відомість ресурсів за січень 2014 року, податкову накладну № 30055 від 31.01.2014 року на загальну суму 1400000,0 грн. (в т.ч. ПДВ 233333,33 грн.), квитанцію № 1 від 10.02.2014 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Гравеліт-21» (Замовник) та ТОВ «Софія ЛТД» (Підрядник) укладений договір підряду № 9/3 від 03.03.2014 року, за умовами якого, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з ліквідації размоїн на вихідному газопроводі ДN 150 на ділянці ПК 41 + 54 - ПК43+16 Денисівського ГКР з використанням власних матеріалів.

На підтвердження реальності господарських операцій сторонами договору складено наступні первинні документи, що містяться в матеріалах справи, а саме: зведений кошторисний розрахунок об'єкту будівництва станом на 03.03.2014 року, довідку щодо договірної ціни станом на 03.03.2014 року, довідку про вартість будівельних робіт та затрат за березень 2014 року, акт прийому-передачі будівельних робіт № 1 за березень 2014 року на загальну суму 2140000,0 грн. (в т.ч. ПДВ 356666,67 грн.), локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 за березень 2014 року, податкову накладна № 131 від 31.03.2014 року на загальну суму 2140000,0 грн. (в т.ч. ПДВ 356666,67 грн.).

Крім того, за договором № 10/3 від 03.03.2014 року ТОВ «Гравеліт-21» (Замовник) доручає, а ТОВ «Софія ЛТД» (Підрядник) бере на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з термічної обробки вхідних та вихідних трубопроводів, ємностей ЕК-1, ЕК-2, ЕК-3 УПГ Денисівського ГКР з використанням власних матеріалів.

На підтвердження реальності господарських операцій сторонами договору складено наступні первинні документи, що містяться в матеріалах справи, а саме: акт прийому-передачі будівельних робіт № 1 за березень 2014 року на загальну суму 1148337,0 грн. (в т.ч. ПДВ 191389,5 грн.), договірну ціну станом на 03.03.2014 року, довідку про вартість будівельних робіт та затрат від за березень 2014 року, зведений кошторисний розрахунок об'єкту будівництва станом на 03.03.2014 року, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 станом на 03.03.2014 року, податкову накладну № 132 від 31.03.2014 року на загальну суму 1148337,0 грн. (в т.ч. ПДВ 191389,5 грн.).

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст.ст. 201, 138 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості нарахування грошових зобов'язань позивачу, оскільки здійснення господарських операцій з ТОВ "Сібол" та ТОВ "Софія ЛТД" документально підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів відхиляє доводи ДПІ у Київському районі м. Харкова, що відсутність реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Сібол" та ТОВ "Софія ЛТД", підтверджується актами перевірок, які складені іншими податковими органами, з огляду на наступне.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факту порушення ТОВ «Гравеліт-21» вимог податкового законодавства та правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 05.11.2014 року № 0004642203.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 820/18481/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2015 р.