ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
"10" березня 2015 р. справа № 804/6872/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ретал Дніпро
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. у справі № 804/6872/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ретал Дніпро
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення відповідача:
- №0000012430 від 16.01.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 369934,51 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 246623 грн. та 123311,60 грн. за штрафними санкціями);
- №0000022430 від 16.01.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 549770,45 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 390699,57 грн. та 159070,88 грн. за штрафними санкціями) .
Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову було відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що доводи ТОВ Ретал Дніпро наведені в адміністративному позові не спростовують самого факту встановлених порушень та не є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. Належних доказів на підтвердження обставин, що обґрунтовують вимоги позивача, суду не надано.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи. Просить скасувати постанову суду та задовольнити позов в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а постанову - суду без змін.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Ретал Дніпро за період серпень 2011 - листопад 2012 року відповідачем проведена на підставі наказу від 28.11.2013 № 346 СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ та на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт від 27.12.2013 № 391/24.3-34657144 з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з наступними підприємствами: НВП Техніка (код за ЄДРПОУ 19099225) за період: вересень 2012 року, жовтень 2012 року; ПП Екоскан сервіс (код за ЄДРПОУ 33517827) за період: серпень 2011 року - листопад 2012 року; ТОВ Корпоративні системи безпеки Спектр (код за ЄДРПОУ 34823732) за період: листопад 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року; ТОВ Еко Тест (код за ЄДРПОУ 35544847) за період: січень 2012 року; ТОВ Техпромінженіринг (код за ЄДРПОУ 36162220) за період: лютий 2012 року - листопад 2012 року; ТОВ Інфософт-Ком (код за ЄДРПОУ 33274848) за період: серпень 2011 року - жовтень 2012 року; ТОВ Ліга (код за ЄДРПОУ 24609852), за період: січень 2012 року-травень 2012 року; ПП Реал (код за ЄДРПОУ 30688258) за період: червень 2012 року.
В ході перевірки встановлено, що ТОВ Ретал Дніпро мало взаємовідносини із зазначеними підприємствами по яким встановлено не підтвердження поставки згідно отриманих матеріалів перевірок від інших ДПІ та не підтверджено проведення господарських операцій за відсутності належним чином оформлених в повному обсязі первинних документів.
В результаті перевірки не підтверджено взаємовідносини з даними контрагентами (за недоліками в оформленні первинних документів, зроблені висновки про їх невідповідність), в наслідок чого податковий орган дійшов висновку, що підприємством ТОВ Ретал Дніпро порушено:
1) п.44.1 ст.44. п. 135.2. п.135.5.4 ст.135, п. 137.1, п.137.16 ст. 137 ПК України занижено податок па прибуток на загальну суму на загальну суму 390 699,57 грн.;
2) п. 198.3, п. 198.6 сг.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 246 623,00 грн.
За наслідками перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000012430 від 16.01.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 369 934,51 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 246 623,0 грн. та 123 311,60 грн. за штрафними санкціями), №0000022430 від 16.01.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 549 770,45 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 390 699,57 грн. та 159 070,88 грн. за штрафними санкціями).
За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Суд першої інстанції виходив з того, що при перевірці було використано:
- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 21.12.2012р. №7197/229/19099225 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП ТЕХНІКА (код ЄДРПОУ 19099225), щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами;
- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 21.12.2012р. №77207/224/33517827 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ЕКОСКАН СЕРВІС (код за ЄДРПОУ 33517827), щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами;
- акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 25.01.2012р. №213/225/34823732 позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ Корпоративні системи безпеки Спектр (код за ЄДРПОУ 34823732) з питань документального підтвердження господарських відносин;
- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області 23.01.2012р. №127/224/35544847 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Еко Тест (код за ЄДРПОУ 35544847), щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами;
- акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 25.01.2012р. №215/221/36162220 Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Техпромінженіринг (код за ЄДРПОУ 36162220) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку;
- акт ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 18.06.2013р. №114/225/33174848 позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОСОФТ-КОМ (код за ЄДРПОУ 33274848), з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Ангрстем Континенталь (код ЄДРПОУ 33906299);
- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 21.12.2012р. №7199/22-4/24609852 документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ Ліга (код за ЄДРПОУ 24609852), з питань дотримання вимог податкового законодавства тю взаємовідносинам з ТОВ Олімп (код за ЄДРПОУ 31441243), ПП СВ Гермес (код за 36293292), ПВП Форест (код за 25158848), ТОВ Кафепродакшн (код за 37275541), ТОВ Пасіфік (код за 31684481), БПП Сура (код за 33517827);
- акт ДПІ у Жовтневому районі М.Дніпропетровська Дніпропетровської області від 14.10.2013р. №247/22-03/30688258 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Реал (код за ЄДРПОУ 30688258) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійснені господарських відносин з платниками податків ПП Капавтостар (код за ЄДРПОУ 36295944) за періоди: червень 2011 року.
Крім того, при проведені перевірки використано інформацію комп'ютерних автоматизованих систем АС Аудит , АРМ Бест Звіт , Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України АІС Картка платника , АІС Реєстр платників податків .
У всіх зазначених актах зафіксовано відсутність доказів підтвердження господарських відносин з контрагентами, тому висновки податкового органу про допущені порушення є правомірними, а тому податкові повідомлення рішення не підлягають скасуванню.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.
Вбачається, що правова позиція відповідача ґрунтується лише на актах перевірок контрагентів позивача, які були проведені з питань взаємовідносин з іншими підприємствами, такими як Сура , Матадор , Олімп , Антгстрем Континенталь , ПП СВ Гермес , ПВП Форест , ТОВ Кафепродакшн , ТОВ Пасіфік , Хімагросервіс , ТОВ Ривс . За висновками податкового органу, угоди, укладені між контрагентами позивача та вказаними підприємствами, є нікчемними, що і покладено у підставу висновків відповідача щодо допущених порушень позивачем податкового законодавства та нарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій.
Слід зазначити, що акти перевірок в матеріалах справи відсутні, їх зміст наведений лише в описовій частині акта перевірки позивача. Однак, вбачається, що первинні документи, які були складені в ході укладання та виконання угод між позивачем та його контрагентами, взагалі не були предметом цих перевірок, проведених податковими органами. В матеріалах справи не містяться докази, що товар, який був придбаний позивачем у своїх контрагентів, отриманий по ланцюгу постачання від вказаних підприємств, стосовно взаємовідносин з якими проведені перевірки, що взагалі, на думку колегії суддів, позбавляє акт перевірки доказового значення. Отже, твердження відповідача про нереальність поставок носять характер припущення.
Натомість, позивачем в повному обсязі надані первинні документи, які підтверджують факт укладання та виконання господарських договорів із своїми контрагентами. На порушення норм процесуального права, суд не дослідив цих доказів та не надав їм належної правової оцінки.
Документами, що підтверджують факт придбання товару від НВП Техніка , ПП Екоскан сервіс , ТОВ Техпромінженіринг , ТОВ Інфософт-Ком , ТОВ Ліга є договори, видаткові накладні, акти здачі-прийомки, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, які були надані відповідачу під час перевірки, що підтверджується самим актом перевірки (а.с. 38 т. 1). Також, оформлені належним чином податкові накладні, на час видачі яких всі контрагенти мали статус платників ПДВ.
Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та формування валових витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.
З огляду на діюче податкове законодавство про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Крім того, слід зазначити, що законодавством не пред'являються вимоги до суб'єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб'єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину. Таких доказів суду не надано.
Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. Наявність ознак фіктивності правочину є лише підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.
Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.
Щодо недоліків первинних документів, як-то не зазначення на видатковій накладній прізвища та ініціалів особи, яка прийняла товар, та відсутність на неї дати та номеру довіреності, за якою такий товар прийнято, не суперечать нормам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не позбавляють цей документ статусу первинного, оскільки наявна інформація не позбавляє можливості ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.
Щодо відсутності товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з НВП Техпромінженіринг , колегія суддів звертає увагу на те, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Слід також зазначити, що невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.
Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .
Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.
Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України ).
Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні адміністративних справ.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ретал Дніпро задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. у справі № 804/6872/14 скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000012430 від 16.01.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 369934,51 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 246623 грн. та 123311,60 грн. за штрафними санкціями), №0000022430 від 16.01.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 549770,45 грн. (у тому числі за основним платежем у сумі 390699,57 грн. та 159070,88 грн. за штрафними санкціями).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2015 |
Оприлюднено | 23.03.2015 |
Номер документу | 43140198 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Барановський Роман Анатолійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Барановський Роман Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні