Ухвала

від 11.03.2015 по справі 297/2390/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Ігнатюка Б.Ю.

суддів - Мацунича М.В., Куштана Б.П.

при секретарі - Дашковській С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Берегівського районного суду від 20 листопада 2014 року та апеляційною скаргою ПАТ «Берегово-Тиса» на ухвалу Берегівського районного суду від 6 січня 2015 року ,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Берегівського районного суду від 20 листопада 2014 року відмовлено в задоволенні подання заступника начальника ДВС Берегівського районного управління юстиції /надалі - ДВС/ про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон директора СТОВ «Берегівське» ОСОБА_3

З цієї ухвалою не погодилась ОСОБА_2, оскаржила її в апеляційному порядку. Просила скасувати цю ухвалу і задоволити подання ДВС.

Апеляційна скарга мотивована невідповідності висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Берегівського районного суду від 6 січня 2015 року замінено сторону виконавчого провадження ВП № 42642967: боржника радгосп-завод «Берегівський» замінено на його правонаступника ПАТ «Берегово-Тиса».

ПАТ «Берегово-Тиса» оскаржило цю ухвалу, порушило питання про її скасування, а у задоволенні подання ДВС про заміну сторони у виконавчому провадженні просило відмовити.

Апеляційна скарга також мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Представник ПАТ «Берегово-Тиса» підтримав свою апеляційну скаргу, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 не визнав.

Заслухавши представника ПАТ «Берегово-Тиса» та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні подання ДВС про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон директора СТОВ «Берегівське» ОСОБА_3, суд першої інстанції свій висновок мотивував недоведеністю підстав такого позбавлення, які були обґрунтуванням подання ДВС.

І такий висновок є вірним: подання ДВС мотивовано ненаданням ОСОБА_3 відповіді на вимогу ДВС від 21.10.2014 р. та на лист від 05.11.2014 р., які були пов'язані з виконанням виконавчого провадження.

Вимога від 21.10.2014 р. стосувалась певних відомостей, які ОСОБА_3 повинен був надати до 28.10.2014 р., але цю вимогу він отримав 29.10.2014р., тобто по спливу встановленого у вимозі строку. Відповідно, вчасно він не зміг її виконати. Крім цього, після отримання такої вимоги він оскаржив дії ДВС до суду про що повідомив ДВС, зазначивши, що інформацію на зазначену вимогу буде виконано після вирішення судом поданої скарги. Ці обставини підтверджено документально, а такого підтвердження не надано щодо отримання ОСОБА_3 листа ДВС від 05.11.2014 р. Тому доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Крім цього, слід зазначити, що в теперішній час СТОВ «Берегівське» як юридичної особи не існує: згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.12.2014 р. зазначене товариство виключено з цього реєстру /а.с.142,143/.

Цим же реєстром підтверджено, що правонаступником СТОВ «Берегівське» є ПАТ «Берегово-Тиса», яке знаходиться по тій же адресі, по якій знаходилось СТОВ «Берегівське» і з тим же керівником - ОСОБА_3 Це стосується доводів апеляційної скарги «ПАТ «Берегово-Тиса», в якій стверджується, що останнє не є правонаступником СТОВ «Берегівське».

Стаття 107 ЦК України не регулюються правовідносини, які виникли в процесі виконання рішення суду: цією нормою матеріального права вирішуються спори, яких вона стосується, а в даному випадку спір уже вирішено судовим рішенням, яке підлягає виконанню в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження», а в деяких випадках і нормами ЦПК України. Зокрема в порядку статті 378 ЦПК України, відповідно до ч.1 якої уразі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Вимоги зазначеної норми права судом першої інстанції виконано шляхом прийняття оскаржуваної ухвали від 6 січня 2015 р.

А тому, керуючись ст.ст.307,312,315 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ПАТ «Берегово-Тиса» відхилити.

Ухвали Берегівського районного суду від 20 листопада 2014 р. та від 6 січня 2015 р. по даній справі зашити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :