Ухвала

від 11.10.2017 по справі 297/2390/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/2390/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

11 жовтня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ДЖУГИ С.Д., СОБОСЛОЯ Г.Г.

при секретарі ВОЛОЩУК В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за заявою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області Бубняк Гани Олександрівни про заміну сторони у виконавчому провадженні, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Берегово-Тиса на ухвалу Берегівського районного суду від 9 лютого 2015 року, -

встановила:

ПАТ Берегово-Тиса оскаржило ухвалу Берегівського районного суду від 09.02.2015, якою задоволено заяву заст. начальника Відділу ДВС Берегівського райуправління юстиції Бубняк Г.О., замінено у виконавчому провадженні № 42643201, де стягувачем є ОСОБА_2, боржника Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Берегівське на його правонаступника Публічне акціонерне товариство Берегово-Тиса . На обґрунтування скарги ПАТ Берегово-Тиса посилається, зокрема, на таке.

СТОВ Берегівське було правонаступником майна радгоспу-заводу Берегівський , у свою чергу, ПАТ Берегово-Тиса є правонаступником майна СТОВ Берегівське , однак, ані СТОВ Берегівське , ані ПАТ Берегово-Тиса не були правонаступниками обов'язків радгоспу-заводу Берегівський щодо сплати ОСОБА_2 присуджених їй рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 28.10.2004 заборгованості в сумі 1642,78 грн та моральної шкоди в сумі 1000,00 грн, щодо стягнення яких Берегівським районним судом був 17.03.2014 виданий дублікат виконавчого листа № 297/2390/13-ц. Відповідно до положень ст.ст. 107, 112 ЦК України, такі зобов'язання мали бути включені до передавальних балансів і актів у зв'язку з припиненням юридичних осіб, чого не було зроблено, а строк пред'явлення ОСОБА_2 як кредитором вимог до боржників у зв'язку з припиненням юридичних осіб сплив і такі вимоги є погашеними. Крім того, держвиконавець необґрунтовано просить замінити сторону у виконавчому провадженні за документом, строк пред'явлення якого до виконання сплив. Насамкінець, суд не з'ясував питань, пов'язаних із виплатою ОСОБА_2 інших коштів після ухвалення рішення судом, із перебуванням її в трудових відносинах після звільнення тощо.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволенні заяви держвиконавця про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 21.04.2015 провадження в справі було зупинено у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 стягувача ОСОБА_2 до залучення до участі в справі її правонаступника (ст. 201 ч. 1 п. 1, ст. 203 ч. 1 п. 1 ЦПК України).

Після зміни складу суду у зв'язку з виходом суддів-доповідачів та члена колегії суддів у даній справі у відставку ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 06.07.2017 провадження в справі відновлено, залучено до участі в справі ОСОБА_4 як правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України у відсутність учасників процесу, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 378 ч. 1 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Відповідні положення містить і Закон Про виконавче провадження , що був чинним на час звернення держвиконавця із заявою до суду та вирішення питання судом (ст. 8 ч. 5) .

Правонаступництво юридичної особи приватного права здійснюється за загальними правилами, встановленими законом (ст.ст. 104-112 ЦК України), зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації; у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (ст. 104 ч. 1).

З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2014 Берегівським районним судом на виконання рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28.10.2004 був виданий дублікат виконавчого листа про стягнення на користь ОСОБА_2 з радгоспу-заводу Берегівський 1642,78 грн за час вимушеного прогулу і 1000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с. 4-5). Постановою заст. начальника Відділу ДВС Берегівського райуправління юстиції Бубняк Г.О. відкрито виконавче провадження № 42643201 із примусового виконання указаного виконавчого документа (а.с. 7). Ухвалою Берегівського районного суду від 29.04.2014 замінено боржника у цьому провадженні з радгоспу-заводу Берегівський на СТОВ Берегівське , судом встановлено, зокрема, що СТОВ Берегівське є юридичним правонаступником радгоспу-заводу Берегівський (а.с. 8), що враховується за правилами ст. 61 ч. 3 ЦПК України.

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, достовірність і правильність яких, оскільки не встановлено інше, презюмується, зі Статуту ПАТ Берегово-Тиса , зареєстрованого 03.11.2014, з інших матеріалів справи (а.с. 10-13,15-17, 24-25, 39-46 та ін.) випливає, що ПАТ Берегово-Тиса є правонаступником СТОВ Берегівське . Даних про будь-яких інших правонаступників радгоспу-заводу Берегівський і СТОВ Берегівське як щодо їх майнових прав і обов'язків у цілому, так і/або щодо їх частини, у справі немає, апелянт таких не надавав.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано, з урахуванням також обставин здійснення виконавчого провадження, що зумовили його тривалість (виправлення описки в судовому рішенні, тривалість касаційного провадження, втрата оригіналу виконавчого листа в органі ДВС тощо), ухвалою від 09.02.2015 (а.с. 63-64) замінив сторону (боржника) у виконавчому провадженні зі СТОВ Берегівське на ПАТ Берегово-Тиса . Доводи апеляції правильності по суті, законності, обґрунтованості та справедливості судового рішення не спростовують, а у відповідній частині й не стосуються власне питання заміни сторони у виконавчому провадженні.

Після постановлення Берегівським районним судом 09.02.2015 ухвали, що оскаржується, стягувач ОСОБА_2 померла (ІНФОРМАЦІЯ_2). На запит апеляційного суду Берегівська державна нотаріальна контора листом від 19.05.2015 № 700/02-14 повідомила, що єдиним спадкоємцем за померлою ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій 28.09.2015 за реєстровим № 2-12006 було видано свідоцтво про право на спадщину (а.с. 100).

Діючи на виконання положень ст. 10 ч. 4, ст. 160 ч. 2 ЦПК України та з метою з'ясування правової позиції спадкоємця стягувача в справі для її вирішення, апеляційний суд листом від 10.08.2017 № 16228/22-ц/777/15/17, адресованим ОСОБА_4 і Відділу ДВС Берегівського РУЮ, запропонував надати суду відомості про те, чи має ОСОБА_4 намір виступати стороною у виконавчому провадженні, чи зверталася вона або держвиконавець щодо цього до суду, оскільки це має значення для розгляду даної справи за апеляційною скаргою боржника у виконавчому провадженні (а.с. 115).

Листом від 30.08.2017, що надійшов до суду 19.09.2017, ОСОБА_4 повідомила, що наміру виступати стороною у виконавчому провадженні № 42643201 вона не висловлювала жодним чином, відповідної заяви до органу ДВС чи до суду не подавала, бажання такого не має, як їй відомо, не звертався із такою заявою до суду і Берегівський РВ ДВС, проти закриття апеляційного провадження вона не заперечує, як не заперечує і проти закриття виконавчого провадження, про що, однак, не може просити, адже не є його стороною. ОСОБА_4 також висловила думку, що виконавче провадження слід завершити, позаяк грошова сума вже була стягнута. Берегівський РВ ДВС відповіді на запит апеляційного суду не надав.

Таким чином, ОСОБА_4 як правонаступник (спадкоємець) стягувача ОСОБА_2 повідомила, що не бажає бути стороною виконавчого провадження № 42643201. Залучення ОСОБА_4 після зупинення провадження в справі саме з підстав, передбачених ст. 201 ч. 1 п. 1, ст. 203 ч. 1 п. 1 ЦПК України, до участі в справі з огляду на необхідність завершення апеляційного провадження в якості правонаступника ОСОБА_2 у порядку ст. 37 ч. 1 ЦПК України (процесуальне правонаступництво), не є тотожним заміні сторони у виконавчому провадженні і не є такою заміною. Питання заміни стягувача у виконавчому провадженні за наявності для того підстав вирішується встановленим порядком у процедурі такого провадження (ст. 378 ЦПК України, ст. 15 ч. 5 Закону України Про виконавче провадження , що набрав чинності з 05.10.2016) і знаходиться за межами справи, що розглядається. Тож наразі правонаступництва щодо стягувача у виконавчому провадженні немає.

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 11 ч. 1, ст. 303 ч. 1 ЦПК України). Законність і обґрунтованість судового рішення перевіряється апеляційним судом виходячи з тих фактів, умов і обставин, які мали місце до і на час ухвалення відповідного рішення судом першої інстанції, що стосується і питання про закриття провадження в справі (ст. 310 ЦПК України). Обставини, що виникли, змінилися після постановлення судом оскаржуваної ухвали, не впливають на питання законності ухваленого раніше судового рішення як такі. Відповідні обставини можуть враховуватися заінтересованими особами в подальшому при здійсненні ними цивільних прав, виконанні цивільних обов'язків, захисті встановленим порядком своїх законних цивільних прав та інтересів.

Відтак, оскільки підстав для скасування законної ухвали суду першої інстанції немає, з урахуванням положень ст. 8 ч. 8, ст. 303 ч. 1, ст. 310 ч. 2 ЦПК України та відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 1 цього Кодексу апеляцію слід відхилити, ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст. 8 ч. 8, ст. 303 ч. 1, ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 310 ч. 2, ст. 312 ч. 1 п. 1, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Берегово-Тиса відхилити, ухвалу Берегівського районного суду від 9 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді