Постанова

від 18.03.2015 по справі 903/675/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року Справа № 903/675/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Комтек - Л" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 року у справі № 903/675/14 за позовомПрокурора м. Луцька до 1. Луцької міської ради 2. ТОВ "Комтек - Л" провизнання незаконним та скасування рішення Луцької міської ради та визнання недійсними договорів оренди землі

за участю представників сторін:

позивача - Савицька О.В. посв. № 015589

відповідача - 1- не з"явились,

відповідача - 2- Середа П.В. дов. від 17.03.2015 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.10.2014 р. (суддя - Кравчук В.О., Дем"як В.М., Вороняк А.С.) в позові відмовлено.

Постановою від 22.12.2014 р. Рівненського апеляційного господарського суду (судді - Петухов М.Г., Гулова А.Г., Гудак А.В.) рішення Господарського суду Волинської області від 29.10.2014 р. у справі № 903/675/14 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Луцької міської ради від 28.04.2010р. №58/106 "Про надання земельної ділянки на умовах оренди ТзОВ "Комтек-Л" для розширення АЗС з блоком обслуговування (влаштування парковки, приміщення сервісного обслуговування) на вул. Конякіна, 24а". Визнано недійсним договір оренди землі від 25.05.2011р., який укладено між Луцькою міською радою і ТзОВ "Комтек-Л" та зареєстрований в управління Держкомзему в м. Луцьку, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2011 р. за № 071010004000050 щодо земельної ділянки площею 143 кв.м., вартістю 109 782 грн. 53 коп., яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 24 а. Визнано недійсним договір оренди землі від 25.05.2011 р., який укладено між Луцькою міською радою і ТзОВ "Комтек-Л" та зареєстрований в управління Держкомзему в м. Луцьку, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2011р. за № 071010004000051 щодо земельної ділянки площею 1202 кв.м., вартістю 376 887 грн. 10 коп., яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 24 а." Стягнуто з Луцької міської в доход Державного бюджету України судовий збір за подання позову 913 грн. 50 коп. та 456 грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтек-Л" в доход Державного бюджету України судового збору за подання позову 913 грн. 50 коп. та 456 грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Додатковою постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 р. стягнуто з Луцької міської ради в доход Державного бюджету України судового збору за подання позову 913 грн. 50 коп. та 456 грн. 75коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтек-Л" в доход Державного бюджету України судового збору за подання позову 913 грн. 50 коп. та 456 грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Комтек - Л" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.

Як вбачається матеріалів справи, прокурор м. Луцька звернувся з позовною заявою про визнання незаконним та скасувати рішення Луцької міської ради № 58/106 від 28.04.2010 р. "Про надання земельної ділянки на умовах оренди ТзОВ "Комтек-Л" для розширення АЗС з блоком обслуговування (влаштування парковки, приміщення сервісного обслуговування) на вул. Конякіна, 24а"; визнати недійсними договори оренди землі від 25.05.2011 р., укладені між Луцькою міською радою і ТзОВ "Комтек-Л", 25.05.2011 р. зареєстровані в управлінні Держкомзему в м. Луцьку за № 071010004000050 та № 071010004000051.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор зазначав, що в ході проведеної прокуратурою м. Луцька перевірки дотримання вимог законодавства при використанні земельних ділянок на території міста встановлено, що рішенням Луцької міської ради № 58/106 від 28.04.2010 р. затверджено ТзОВ "Комтек-Л" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розширення АЗС з блоком обслуговування (влаштування парковки, приміщення сервісного обслуговування) на вул. Конякіна, 24а, загальною площею 0,1345 га. та надано ТзОВ "Комтек-Л" на умовах оренди на 5 років земельну ділянку (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) загальною площею 0,1345 га. на вул. Конякіна, 24а (кадастровий номер земельної ділянки 220350267) для розширення АЗС з блоком обслуговування (влаштування парковки, приміщення сервісного обслуговування). Рішенням Луцької міської ради № 2/55 від 17.12.2010 "Про внесення змін в рішення міської ради від 28.04.2010 року № 58/106 "Про надання земельних ділянок на умовах оренди ТзОВ "Комтек-Л" для розширення АЗС з блоком обслуговування (влаштування парковки, приміщення сервісного обслуговування) на вул. Конякіна, 24а" внесено зміни в пункт 2 рішення міської ради № 58/106 від 28.04.2010р. та викладено його в такій редакції: "Надати ТзОВ "Комтек-Л" на умовах оренди на 5 років земельні ділянки (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) загальною площею 0.1345 га. на вул. Конякіна, 24а для розширення АЗС з блоком обслуговування, з них: земельна ділянка (кадастровий номер 2203502282) площею 0,1202 га. для влаштування парковки; земельна ділянка (кадастровий номер 220350283) площею 0,0143 га. для будівництва та обслуговування приміщення сервісного обслуговування згідно з додатком". Також було укладено договори оренди землі від 25.05.2011 р., які зареєстровані в управлінні Держкомзему в м. Луцьку, 25.05.2011 р. за № 071010004000050 та за № 071010004000051.

Згідно п.п. 1, 2 договорів оренди землі від 25.05.2011 р. орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки вільні від забудови загальною площею 143 кв.м., 1202 кв.м. несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які знаходяться за адресою м. Луцьк, вул. Конякіна, 24а (кадастрові № № 2203502283, 2203502282).

Прокурором було зазначено, що прийняття Луцькою міською радою рішення № 58/106 від 28.04.2010, яким надано в оренду ТзОВ "Комтек-Л" земельну ділянку для розширення АЗС з блоком обслуговування (влаштування парковки, приміщення сервісного обслуговування), тобто під об'єкт дорожнього сервісу, є порушенням вимог абз. 12 ч. 2 ст. 134 ЗК України, який встановлює, що земельна ділянка під об'єкти дорожнього сервісу надається за результатами проведення земельних торгів.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нормами ст. 124 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Відповідачі, в свою чергу, звернулися до суду із заявами про застосування позовної давності, які були прийняті місцевим судом, в зв"язку з чим відмовлено в позові.

Натомість, апеляційний господарський суд, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв рішення про задоволення позову.

Апеляційний господарський суд виходив з того, щодо вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Луцької міської ради № 58/106 від 28.04.2010 р., відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України, у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення здійснення судочинства" від 20.12.2011 № 4176-VІ виключено пункт 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України у наведеній вище редакції. Згідно з пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення здійснення судочинства" від 20.12.2011р. №4176-VІ набрав чинності 15.01.2012р. (офіційне опублікування в газеті Голос України від 14.01.2012р. № 6, відповідно до п. 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування).

Таким чином, апеляційним господарським судом зазначено, що з урахуванням наведених вище нормативно-правових актів, що на момент прийняття спірного рішення (станом на 28.04.2010 р.) позовна давність на дані правовідносини в частині визнання недійсним оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування не поширювалася, тоді як, щодо вимоги про визнання недійсними договорів оренди, діє загальна позовна давність тривалістю у три роки. На момент реалізації позивачем свого права на судовий захист діяв Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення здійснення судочинства" від 20.12.2011 №4176-VІ.

З набранням чинності Закону України №4176-VІ 15.01.2012р., право особи, наведене у п. 5 розділі ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" зазначеного Закону, може бути реалізоване особою протягом наступних трьох років з моменту набрання чинності вказаним Законом, тобто до 16.01.2015 р.

На думку апеляційного суду, прокурор реалізував своє право щодо звернення з позовом до суду, у зв'язку із встановленням порушень вимог чинного законодавства органом місцевого самоврядування при прийнятті оспорюваного рішення та укладенні спірних договорів оренди, у встановленому законом порядку, та звернення з позовом 16.07.2014 р. є правомірним.

В той же час, як вважав апеляційний суд, вимоги про визнання недійсними договорів оренди заявлені прокурором в межах загальної позовної давності, оскільки матеріали перевірки (рапорт старшого прокурора м. Луцька від 05.06.2014р., а.с. 61-62) свідчать про те, що прокурор м. Луцька про порушення законодавства органом місцевого самоврядування довідався за результатами проведеної перевірки лише в червні 2014 року.

Відповідно до приписів ст. ст. 4 5 , 4 7 , 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів не погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, встановлений для захисту цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність становить три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

До вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.

Відповідно до з частин 1, 4 статті 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Отже, норми, установлені частиною 1 статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

У позовній заяві прокурор м. Луцька посилався на те, що про порушення законодавства йому стало відомо 05.06.2014 р. підчас перевірки.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта, п'ята статті 267 ЦК України).

Оспорюване рішення Луцької міської ради № 58/106 було прийнято 28.04.2010 р.

Згідно протоколу пленарного засідання п`ятдесят восьмої сесії Луцької міської ради від 28.04.2010 р., місцевим судом встановлено, що прокуратура м. Луцька була обізнана щодо прийняття оспорюваного рішення ще у 2010 році. Також, суд зазначив, що прокуратурою щорічно проводяться перевірки Луцької міської ради щодо укладених договорів, а прийняті рішення за участю прокурора досліджуються щодо наявності порушень чинного законодавства

Згідно з протоколу п'ятдесят восьмої сесії Луцької міської ради від 28.04.2010 р., на сесії міської ради був присутній помічник прокурора м. Луцька п. Юрченко О.В. (а.с. 29).

Тобто, прокурору щодо порушення Луцькою міською радою норм законодавства при прийняті оспорюваного рішення було відомо ще 28.04.2010 р.

Проте, позов про визнання зазначеного рішення та договорів недійсними було подано до суду прокурором міста Луцька лише 16.07.2014 р., тобто зі спливом позовної давності.

Посилання прокурора в обґрунтування строків позовної давності на п. 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення здійснення судочинства" від 20.12.2011р. №4176-VІ, яким визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, судом відхилено з огляду на те, що статтею 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення здійснення судочинства" від 20.12.2011 р. № 4176-VІ набрав чинності 15.01.2012 р. (офіційне опублікування в газеті Голос України від 14.01.2012р. № 6, відповідно до п. 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування), тобто вже після прийняття Луцькою міської радою оспорюваного рішення 28.04.2010 р. та укладення між відповідачами договорів оренди землі 25.05.2011р., то наведена норма у відповідній редакції зворотної дії у часі не має.

Враховуючи те, що прокурору про оспорюване рішення було відомо 28.04.2010 р., але прокурор у встановлені законом строки для захисту цивільного права або інтересу не звертався із зазначеним позовом, відповідачами заявлені заяви про застосування позовної давності, то обгрунтовано відмовив у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності.

Судом першої інстанції правомірно було враховано позицію Верховного Суду України викладену у постанові № 3-32гс14 від 27.05.2014 р.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов помилкових висновків, натомість суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене обставини та межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111 7 ГПК України) та положення п. 6 ст. 111 9 , ч. 1 ст. 111 10 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі з мотивів викладених у цій постанові.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комтек - Л" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 у справі № 903/675/14 скасувати, а рішення Господарського суду Волинської області від 29.10.2014 у справі № 903/675/14 залишити в силі.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський