cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
12 березня 2015 року 14 год. 45 хв. № 826/4007/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження подання державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про зупинення видаткових операцій товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" на його рахунках.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва 06 березня 2015 року о 14 год. 58 хв. зареєстровано подання державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - заявник) про зупинення видаткових операцій товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" (далі - платник податків) на його рахунках.
Ухвалою суду від 06 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні 11 березня 2015 року.
У судове засідання 11 березня 2015 року представники заявника та платника податків не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи заявник та платник податків повідомлені своєчасно та належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності їх представників до суду не надійшли.
Згідно з абзацом 3 ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 11 березня 2015 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваль-ного технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
ВСТАНОВИВ:
На час звернення заявника до суду з поданням за платником податків обліковується податковий борг у розмірі 2759577,47 грн.
Зокрема, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що заявником проведено перевірку платника податків, за результатами якої 19 листопада 2014 року складено акт № 547/26-57-22-05/32111848 про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 січня 2013 року по 31 липня 2014 року, валютного на іншого законодавства за період із 01 січня 2013 року по 31 липня 2014 року (далі - акт перевірки) .
На підставі акту перевірки, 15 грудня 2014 року заявником прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0003091710, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6397,57 за основним платежем та у розмірі 3750,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- № 0005392205, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 986457,00 грн. за основним платежем та у розмірі 246614,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- № 0005402205, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1363044,00 грн. за основним платежем та у розмірі 340761,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
У подальшому, 26 січня 2015 року, заявником складено податкову вимогу № 45-25, відповідно до якої, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 25 січня 2015 року становить 2757853,27 грн.
Суд зазначає, що належних доказів оскарження вище перелічених податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги платником податків суду не надано.
Позов до заявника, зареєстрований платником податків 11 березня 2015 року у канцелярії суду, копію якого ним надано для долучення до матеріалів справи, за переконанням суду, не є належним та допустимим доказом оскарження вище перелічених податкових повідомлень-рішень, оскільки на час прийняття даного судового рішення інформація про зареєстрований позов, так як і інформація про відкриття провадження за позовом, у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" відсутня.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 58.1 ст. 58, ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, як вбачається з вище викладених норм, контролюючий орган має право направити платнику податків податкову вимогу у разі несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання.
Отже, склавши податкову вимогу на суму податкового боргу платника податків, заявник, за переконанням суду, діяв відповідно до норм ПК України.
Факт направлення податкової вимоги на адресу платника податків підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з п. 87.2 ст. 87, п.п. 88.1, 88.2 ст. 88, пп. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89, пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14, п.п. 89.3, 89.4 ст. 89 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
У матеріалах справи містяться копії рішення про опис майна у податкову заставу від 26 січня 2015 року № 21/26-57-23-01-10, лист заявника про надання інформації та акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 05 березня 2015 року № 1.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що прийнявши рішення про опис майна платника податків у податкову заставу, заявником на його адресу направлено лист, яким платника податків зобов'язано протягом десяти днів із дати отримання листа надати заявнику перелік майна, яке перебуває у власності платника податків, з метою складання опису майна, на яке поширюється право податкової застави. Однак, у визначений строк вказаного у листі переліку майна платником податків не надано, у зв'язку з чим заявником складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку про необхідність зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків до настання юридичних фактів, передбачених п. 89.4 ст. 89 ПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники заявника надали суду достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується подання.
Протягом судового розгляду справи платник податків будь-яких заперечень проти подання та доказів, які у нього є, суду не надав.
На підставі вище викладених норм та з'ясованих обставин вбачається, що подання державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про зупинення видаткових операцій товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" на його рахунках є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з платника податків не підлягають
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 183-3 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Подання задовольнити повністю.
2. До настання юридичних фактів, передбачених п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України, зупинити видаткові операції на нижче перелічених рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" (код ЄДРПОУ 32111848, місцезнаходження: проспект Перемоги, 89-А, офіс 224, місто Київ, 03115):
- № 26006010024914 (євро) в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313;
- № 26006010024914 (долар США) в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313;
- № 26006010024914 (російський рубль) в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313;
- № 26006010024914 (українська гривня) в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313;
- № 37510000071703 (українська гривня) у Державній казначейській службі України, МФО 899998;
- № 26009551583300 (російський рубль) в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005;
- № 26009551583300 (долар США) в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005;
- № 26009551583300 (євро) в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005;
- № 26009551583300 (українська гривня) в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005;
- № 26043551583300 (українська гривня) в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005;
- № 26059000041967 (українська гривня) в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005.
3. Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч. 8 ст. 183-3 КАС України.
Копії постанови направити (вручити) заявнику і платнику податків (їх уповноваженим представникам, а також направити до банківських установ, у яких відкрито рахунки платника податків.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2015 |
Оприлюднено | 24.03.2015 |
Номер документу | 43158914 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Данилишин В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні