Постанова

від 02.02.2015 по справі 826/20810/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2015 року 17:10 № 826/20810/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представник позивача - Леочко Т.І.,

представник відповідача - Сперкач С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» (надалі - ТОВ «Алєксандрія», позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про визнання незаконними дій щодо здійснення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Алєксандрія» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «Шератон Капітал» код ЄДРПОУ 38917132, за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014 року; скасування податкового повідомлення-рішення №94926552209 від 09.07.2014р. на суму 1 784 939 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Алєксандрія» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані ТОВ «Шератон Капітал» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

На думку позивача, перевіряючий орган неправомірно кваліфікував правочини між позивачем та зазначеним контрагентом як нікчемні, так як ДПІ у Печерському районі м. Києва не надано жодного доказу наявності вини однієї зі сторін правочинів.

Під час здійснення господарських операцій контрагент позивача мав належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не був позбавлений прав та не мав обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

Окрім того, позивач зазначає, що ним на запит податкового органу надано повну та достовірну інформацію та копії усіх необхідних документів про співпрацю з ТОВ «Шератон Капітал» за запитуваний період.

Також позивач зазначає, що ним не отримано копії наказу начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва №1830 від 16.06.2014р. та копії повідомлення про початок перевірки, що свідчить про порушення з боку відповідача п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а отже, дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки є незаконними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що перевірка проведена із додержанням вимог чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом цілком обґрунтовано, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ТОВ «Алєксандрія» зареєстроване 12.12.2011р. Головним управлінням юстиції у м. Києві, номер державної реєстрації 10701020000045292. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 38003909.

ТОВ «Алєксандрія» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.12.2011р. за №61067 та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.12.2013р. №200153145, виданого Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва, позивач зареєстрований платником ПДВ з 27.03.2012р. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 380039026555.

ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі повідомлення про початок перевірки №534/26-55-22-09 від 17.06.2014р. та наказу керівника про проведення перевірки №1830 від 16.06.2014р., згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Алєксандрія» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «Шератон Капітал» код ЄДРПОУ: 38917132 за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.

За результатами перевірки складено акт від 19.06.2014р. №538/26-55-22-09/38003909 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки (надалі - акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ «Алєксандрія» п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2014 року у сумі 1 427 951 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що ТОВ «Шератон Капітал» вчинені правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). Первинні документи (договори, видаткові, податкові накладні та ін..), які були виписані ТОВ «Шератон Капітал», не можуть бути документами як такими, що служать підставою для включення вартості товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) та сум ПДВ з вартості товарів (робіт, послуг) для включення до складу податкового кредиту у підприємств, які придбали у них ці товари (роботи, послуги).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №94926552209 від 09.07.2014р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 427 951,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 356 988,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою від 22.07.2014р. №369 до Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.09.2014р. №9117/10/26-15-10-0645 про розгляд скарги первинну скаргу залишено без розгляду у зв'язку із пропуском встановленого 10-денного строку подання скарг на податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві, ТОВ «Алєксандрія» звернулось із повторною скаргою до ДФС України.

Рішенням ДФС України № 7679/6/99-99-10-01-15 від 28.11.2014р., залишено без змін рішення ГУ Міндоходів у м. Києві №9117/10/26-15-10-0615 від 18.09.2014р. про залишення скарги без розгляду та залишило без розгляду скаргу ТОВ «Алєксандрія» (вх. №20778/6 від 02.10.2014) в частині оскарження податкового-повідомлення-рішення, а в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконними дій ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо здійснення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Алєксандрія» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «Шератон Капітал» .

Як зазначено в акті, перевірку проведено на підставі пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Статтею 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 75.1. 2 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим Кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту та виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невинної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що податковим органом отримано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2014 р. №425/26-55-22-02/38917132 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Шератон Капітал» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Вап Ойл» (код за ЄДРПОУ 38777355) за березень 2014 року».

У зв'язку із наявністю негативної податкової інформації щодо контрагента позивача, на підставі п.п. 20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 розділу ІІ Податкового кодексу України з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства ДПІ у Печерському районі м. Києва на адресу позивача направлено запит від 28.04.2014р. №20269/10/26-55-22-09-10 щодо надання пояснення та їх документального підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з ТОВ «Шератон Капітал» за лютий 2014 року.

У відповідь листом від 07.06.2014р. №236 (вх. по ДПІ №19166/10 від 10.10.2013р.) позивач надав завірені належним чином ксерокопії первинної документації.

В подальшому, оскільки у податкового органу виникли сумніви стосовно факту реальності здійснення операцій, вказані обставини стали підставою для вжиття ДПІ у Печерському районі м. Києва заходів для проведення перевірки ТОВ «Алєксандрія» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «Шератон Капітал» за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.

На виконання вищезазначених норм закону в.о. начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва видано наказ від 16.06.2014р. №1830 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Алєксандрія» та повідомлення від 17.06.2014р. №534 про початок проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про початок перевірки та копія наказу про проведення документальної виїзної перевірки направлено на адресу позивача поштою з повідомленням про вручення.

Таким чином, оскільки здійснення податкового контролю шляхом проведення позапланових перевірок прямо передбачено нормами Податкового кодексу України, відповідачем у встановленому законодавством порядку видано та направлено позивачу наказ про проведення перевірки, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо здійснення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Алєксандрія» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо реальності здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «Шератон Капітал» суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Алєксандрія» та ТОВ «Шератон Капітал» укладено договір поставки від 03.02.2014р. №03/02-14А на поставку будівельних матеріалів. Згідно з умовами даного договору ТОВ «Шератон Капітал» протягом лютого 2014 року поставило ТОВ «Алєксандрія» будівельні матеріали на загальну суму 8 567 706,80 грн.

Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2014 року та податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 ТОВ «Шератон Капітал» поставило ТОВ «Алєксандрія» матеріали згідно з п.1.2 договору поставки в Київську обл. Броварський р-ну с. Димитрово, вул. Гоголівська, 1а, де ТОВ «Алєксандрія» є підрядником на будівництві логістичного комплексу.

ТОВ «Алєксандрія» придбало у ТОВ «Шератон Капітал» матеріали для використання в будівельно-монтажних роботах на будівництві логістичного комплексу на території Калинівської селищної ради Броварського р-ну Київської обл. с. Димитрово, вул. Гоголівська, 1а, замовником будівництва якого виступає ТОВ «ТЕХЕНЕРГОТРЕЙД», з яким ТОВ «Алєксандрія» підписано Договір підряду №04/12 Р від 04.12.13р. на будівельні роботи.

ТОВ «Алєксандрія» виконувала роботи самостійно з використанням власних та орендованих основних засобів в межах переліку робіт, зазначених у Ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України L№035280, виданої ТОВ «Алєксандрія» 23.05.2012р. Згідно з умовами підписаного договору підряду №04/12 Р від 04.12.2013р. ТОВ «Алєксандрія» в роботах використовувала самостійно придбані матеріали, в тому числі придбані у ТОВ «Шератон Капітал».

Матеріали (пісок річковий, суміш цементно-грунтова, щебень), придбані у ТОВ «Шератон Капітал», оприбутковані позивачем згідно з прибутковими накладними.

ТОВ «Алєксандрія» за лютий 2014 року за рахунок контрагента ТОВ «Шератон Капітал» сформовано податковий кредит в сумі ПДВ 1 427 951,13 грн.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006р. правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, відображеної в Інформаційному листі від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, податковим органом згідно проведеного аналізу податкової звітності контрагента позивача встановлено, що у ТОВ «Шератон Капітал» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Зокрема, відповідачем ході перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2014р. №425/26-55-22-02/38917132 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Шератон Капітал» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Вап Ойл» (код за ЄДРПОУ 38777355) за березень 2014 року.

З вказаного акту вбачається, що аналізом податкових звітів з ПДВ (декларації з додатком № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (розділ «податкові зобов'язання»), наданих ТОВ «Шератон Капітал» до ДПІ у Печерському районі м. Києва на виконання вимог наказу ДПА України від 18.04.2008р. № 266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» встановлено, що податкові зобов'язання ТОВ «Шератон Капітал» за березень 2014 року, в яких ТОВ «Шератон Капітал» здійснювало фінансово-господарські операції з ТОВ «Вап Ойл» (код за ЄДРПОУ 38777355), сформовано на загальну суму 6 296 048 грн. за рахунок ряду покупців, в тому числі ТОВ «Алєксандрія».

В той же час, ТОВ «Шератон Капітал» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

В ході аналізу додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Шератон Капітал» (податковий номер 38917132) згідно бази даних АІС «Податковий блок» встановлено формування ТОВ «Шератон Капітал» податкового кредиту за рахунок контрагента ТОВ «Вап Ойл» за березень 2014 року на загальну суму ПДВ 6 249 952 грн. Жодних первинних документів по фінансово - господарським відносинам з ТОВ «Вап Ойл» до перевірки не надано.

ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 07.05.2014р. № 229/26-56-22-01-03/38777355 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вап Ойл» (код за ЄДРПОУ 38777355) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2013р. по 31.03.2014р.», в якому зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Вап Ойл» та його посадові особи відсутні за податковою адресою: м. Київ, вул. Бестужева, буд. 36. Стан платника податку - 9 - направлено повiдомлення про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням .

Від ОУ ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано висновок №667/26-56-07-0309 від 30.04.2014 про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, згідно якого працівниками ОУ опитано колишнього директора/бухгалтера та одного із співзасновників TOB «ВАП ОЙЛ» ОСОБА_3 Встановлено непричетність останнього до проведення фінансово-господарських операцій у період 2014 року.

Таким чином, ТОВ «Шератон Капітал» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, але з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Враховуючи зазначені обставини, податковий орган прийшов до висновку, що операції купівлі-продажу ТОВ «Шератон Капітал» по взаємовідносинам з покупцями (в тому числі ТОВ «Алєксандрія») не спричиняє реального настання правових наслідків, чим порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а також встановлено відсутність реального здійснення господарської операції на суму податкових зобов'язань 6 296 048 грн. за березень 2014 року.

З огляду на те, що ТОВ «Шератон Капітал» вчинялись правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), суд приходить до висновку, що первинні документи (договори, видаткові, податкові накладні та ін..), які були виписані ТОВ «Шератон Капітал» не можуть бути документами як такими, що служать підставою для включення вартості товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) та сум ПДВ з вартості товарів (робіт, послуг) для включення до складу податкового кредиту у підприємств, які придбали у них ці товари (роботи, послуги).

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 01.08.2014р. вбачається, що ОСОБА_4 ТОВ «Шератон Капітал» не реєстрував, довіреностей від імені даного товариства не видавав, договорів не укладав.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Беручи до уваги вищезазначені норми закону та положення Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, суд вважає, що первинні документи, підписані ОСОБА_4 не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Алєксандрія» вказаних сум по взаємовідносинах з ТОВ «Шератон Капітал».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11.

Враховуючи зазначені обставини, суд погоджується із висновком податкового органу, що укладений між позивачем та ТОВ «Шератон Капітал» правочин є нікчемний як такий, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином, що є порушенням ст. 234 Цивільного кодексу України.

Аналізуючи фінансово-господарську діяльність ТОВ «Алєксандрія» та враховуючи вищезазначене, суд вважає, що фактично придбання товару у ТОВ «Шератон Капітал» не здійснювалось, а здійснювалось лише формально.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Внаслідок протиправних дій з боку ТОВ «Алєксандрія» з метою несплати податків спричинена шкода державному бюджету України, а отже, взаєморозрахунки між позивачем та ТОВ «Шератон Капітал» здійснено з метою, що суперечить соціально-економічним інтересам держави і суспільства.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що ДПІ у Печерському районі м. Києва доведено, що зміст зазначеної вище угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, що свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із позицією податкового органу, що ТОВ «Алєксандрія» безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість за лютий 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Шератон Капітал» у загальній сумі 1 427 951 грн., чим порушило вимоги п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 427 951,00 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 356 988,00 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення №94926552209 від 09.07.2014р. винесене відповідачем з підстав та у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

При цьому, згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, ставки сплати судового збору встановлено ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи зазначені норми законодавства, ставка судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4 872,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи в частині майнових вимог та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 4 384,80 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Алєксандрія» (код ЄДРПОУ 38003909) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 09.02.2015 р.

Суддя В.П. Шулежко